ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року Справа № 924/1445/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗаступника прокурора Хмельницької області на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 рокуу справі господарського судуХмельницької областіза позовомЗаступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської радидоЖитлово-будівельного кооперативу "Козацький"провизнання договору укладеним,в засіданні взяли участь представники:

- прокурор:Попенко О.С.,- позивача:не з"явився,- відповідача:не з"явився,ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради, звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Козацький" про визнання укладеним договору пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького між Хмельницької міською радою та житлово-будівельним кооперативом "Козацький" в редакції викладеній у позовній заяві.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.11.2015 року (суддя Заярнюк І.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Хмельницької міської ради в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 року (колегія суддів у складі: Мамченко Ю.А. - головуючого судді, суддів Крейбух О.Г., Демянчук Ю.Г.) відмовлено у задоволенні клопотання Заступнику прокурора Хмельницької області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Хмельницької області від 10.11.2015 року у справі №924/1445/15 та повернуто апеляційну скаргу (з доданими до неї документами) Заступнику прокурора Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 10.11.2015 року у справі №924/1445/15 без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Заступник прокурора Хмельницької області подав касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 року скасувати та передати апеляційну скаргу прокурора для розгляду по суті до Рівненського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної ухвали.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, повертаючи ухвалою від 01.12.2015 року апеляційну скаргу Заступнику прокурора Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 10.11.2015 року без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана без надання належних доказів про сплату судового збору у встановленому розмірі. Подане клопотання про відстрочку сплати судового збору відхилено судом, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутності у органу державної влади коштів для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від його сплати.

З вказаними висновками колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, виходячи з положень вищевказаного закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст.36 ГПК України.

Як роз'яснено в пп. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання (зокрема про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Повертаючи позовну заяву без розгляду, апеляційний суд посилався на роз'яснення п. 3 постанови Пленуму № 7 від 21.02.2013 року, згідно з якими самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, відзначає, що вказаний пункт стосується вирішення питання про звільнення від сплати судового збору. В той же час при поданні апеляційної скарги прокурором заявлено саме клопотання про відстрочення сплати судового збору. Крім того, відсутність коштів на сплату судового збору зумовлена об'єктивними обставинами, а саме тим, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" не закладено видатків на сплату прокурорами судового збору. Разом з тим у п.2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

При цьому, наділення державою органів прокуратури повноваженнями, що реалізуються через процесуальні права та обов'язки сторони, в т.ч. обов'язок сплати судового збору за звернення до суду, який покладено на органи прокуратури Законом України "Про судовий збір" (в редакції, що діє з 01.09.2015), поряд з не визначенням механізму реалізації права на звернення до суду, в т.ч. на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, за відсутності внаслідок не передбачення в Державному бюджеті України на 2015 рік коштів на видатки органів прокуратури по сплаті судового збору, до моменту фактичного виділення і надходження цільових коштів на спеціальні рахунки органу прокуратури, не може вважатись перешкодою для реалізації цих прав, адже, норма ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлює право суду на відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відтак, для забезпечення реалізації прокурором як позивачем в господарському спорі принципу, визначеного ст. 129 Конституції України щодо гарантування права на апеляційне оскарження, а також враховуючи доводи прокурора щодо обставин відсутності коштів на сплату судового збору, відсутності правових підстав для їх самостійного залучення з іншого, не державного, джерела фінансування, суд апеляційної інстанції не був позбавлений можливості на підставі приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочити сплату судового збору до ухвалення постанови.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, передбачена гарантія забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - передачі до апеляційного господарського суду для вирішення питання про здійснення апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області задовольнити.

Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2015р. у справі №924/1445/15 скасувати.

Справу передати до Рівненського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Стягнути з Прокуратури Хмельницької області в доход Державного бюджету України 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді І.В.Вовк

Н.М.Нєсвєтова