ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року Справа № 910/16032/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Нєсвєтова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Енергоринок" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 року у справі № 910/16032/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" до державного підприємства "Енергоринок", треті особи: публічне акціонерне товариство "Ощадбанк", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 44 718 280,40 грн. у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати вартості отриманої електроенергії за договором між членами оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996 року, укладеним між сторонами договором купівлі-продажу електроенергії від 31.08.1999 року № 70/01-ЕР, а також алгоритму оптового ринку електричної енергії, за період з 25.03.2015 року по 31.03.2015 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2015 року (суддя Привалов А.І.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 44 718 280, 40 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 року (судді: Федорчук Р.В., Лобань О.І., Майданевич А.Г.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті судові рішення скасувати, та в позові відмовити.

У відзивах на касаційну скаргу позивач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.12.2015 року розгляд касаційної скарги було відкладено на 13.01.2016 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.01.2016 року строк розгляду касаційної скарги було продовжено на п'ятнадцять днів та її розгляд відкладено на 27.01.2016 року.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи до прийняття Кабінетом Міністрів України рішення за зверненням ПАТ "Донбасенерго" судом касаційної інстанції відхиляється у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, перевіривши матеріали справи та оскаржені в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 31.08.1999 року між ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" (правонаступником якого є відповідач) та відкритим акціонерним товариством "Донбасенерго" (правонаступником якого є позивач) укладено договір купівлі-продажу електроенергії № 70/01-ЕР, за умовами якого позивач продає, а відповідач купує електроенергію та здійснює її оплату відповідно до умов договору.

Сторони визнають свої зобов'язання за Договором між членами оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996 року (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору ціна на електроенергію, яку позивач продає відповідачу, визначається згідно з Правилами ОРЕ, та затверджується Постановою національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) ,яка приймається сторонами до виконання та окремим доповненням до договору не фіксується.

За п. 3.2 договору облік купленої відповідачем від позивача електроенергії та експлуатації систем комерційного обліку виконуються згідно з "Інструкцією про порядок комерційного обліку електричної енергії", яка є додатком до Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України.

Відповідно до п.п. 4.1 - 4.2 договору розрахунок за куплену відповідачем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок позивача, та, за згодою сторін, іншими формами, що передбачені чинним законодавством.

Платежі за фактично продану позивачем електроенергію здійснюються кожного робочого дня в національній валюті України в грошовій формі згідно Інструкції про порядок використання коштів Оптового ринку енергетики України, яке є додатком до Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України.

Згідно з п. 6.11. Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку електроенергії України, розрахунки в оптовому ринку здійснюються кожного календарного дня, а платежі виконуються кожного банківського дня, крім попередньої оплати та авансових платежів.

Відповідний алгоритм затверджено Постановою НКРЕ від 21.12.2011 року № 2 "Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії".

У період з 25.03.2015 року по 31.03.2015 року відповідач нарахував позивачеві платежів на загальну суму 48 817 599,70 грн. При цьому, у зазначений період відповідач перерахував позивачеві кошти в сумі 4 099 319,30 грн.

Протягом лютого - квітня 2015 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг, були прийняті ряд постанов, якими внесено зміни до алгоритму розподілу коштів Оптового ринку електроенергії, зокрема:

- Постанова НКРЕКП від 18.02.2015 року № 203 "Про внесення змін до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України від 03 вересня 2008 року № 1052 та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року №2, від 26 липня 2013 року №1036";

- Постанова НКРЕКП від 24.03.2015 року № 870 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року №2". Зазначеною постановою визначено, що кошти, які були нараховані та не перераховані відповідно до постанови №203 залишаються на поточному рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії до прийняття окремого рішення. Строк дії Постанови НКРЕКП від 24.03.2015 року № 870 встановлений з 25.03.2015 року по 31.03.2015 року;

- Постанова НКРЕКП від 01.04.2015 року № 1173 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року № 2". Зазначена Постанова діяла на період тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії, передбачених розпорядженням КМУ від 31.03.2015 № 280-р "Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії", тобто, до 30.04.2015 року. Зазначеною Постановою № 1173 визначено, що кошти, які були нараховані та не перераховані відповідно до постанов НКРЕКП №203 та № 870 залишаються на поточному рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії до прийняття окремого рішення.

Положеннями вказаних постанов НКРЕКП були внесені зміни до алгоритмів розподілу коштів Оптового ринку електроенергії, зокрема щодо нездійснення перерахувань виробникам електричної енергії платежів, які нараховані по установках (устаткуванню та/або енергетичному обладнанню), що знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, відповідно до переліку, визначеного центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Для забезпечення реалізації постанов НКРЕКП №203, №870, №1173, наказами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 88 від 12.02.2015 (станом на 11.02.2015) та №100 від 18.02.2015 (станом на 18.02.2015) визначено перелік виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

На виконання постанов НКРЕКП №203, №870, №1173, ДП "Енергоринок" здійснювало нарахування коштів на користь позивача за куплену електроенергію, але не перераховувало їх на рахунок компанії.

Предметом даного судового розгляду є вимоги виробника електроенергії до оптового постачальника електричної енергії про стягнення заборгованості за куплену електроенергію за спірним договором.

Висновок судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу електроенергії не виконав свої зобов'язання з перерахування коштів за продану у період з 25.03.2015 року по 31.03.2015 року електричну енергію на суму 44718280,40 грн. При цьому судам зазначено, що пункт 13 постанови КМУ від 07.05.2015 року № 263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" не містить приписів, відповідно до яких механізм накопичення запасів вугільної продукції для проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 року, що має бути розробленим Міненерговугілля, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та ДП "Енергоринок", має передбачати не оплату виробникам електричної енергії, які здійснювали виробництво електроенергії на установках, що знаходяться на неконтрольованій території, нарахованих, накопичених, але не виплачених їм коштів за продану ДП "Енергоринок" електроенергію до 01.05.2015 року.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, засади організації та експлуатації енергосистем. Таким є Закон України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 року № 575/97-ВР з наступними змінами і доповненнями, який визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі (преамбула Закону).

Статтею 15 зазначеного Закону передбачено, що купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору; у договорі визначаються мета та умови діяльності, права, обов'язки та відповідальність сторін (частини 1, 8, 10 статті 15). Такий Договір між членами оптового ринку електричної енергії України (далі - ДЧОРЕ) укладено 15 листопада 1996 року.

Статтею 151 Закону України "Про електроенергетику" встановлено порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії. Цей порядок передбачає, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії (ним є ДП "Енергоринок") відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Відповідно до ч. 11 ст. 151 Закону України "Про електроенергетику" на поточні рахунки із спеціальним режимом використання не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями учасників оптового ринку електричної енергії.

За визначенням, яке міститься у статті 1 зазначеного Закону, поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії - рахунки суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії.

Алгоритм оптового ринку електричної енергії - порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

У березні 2015 року, за який ТОВ "Донбасенерго" пред'явило вимогу про сплату боргу за продану відповідачу електричну енергію, порядок розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії визначався, зокрема, постановою НКРЕ від 21.12.2011 року № 2 із змінами, внесеними постановами НКРЕКП № 203, № 870, № 1173.

Судами встановлено, що зобов'язальні відносини сторін у даній справі ґрунтуються на договорі від 31.08.1999 року № 70/01-ЕР. Згідно з цим договором сторони визнають свої зобов'язання за ДЧОРЕ (пункт 2.1 договору).

Проте, судами не було враховано умови п. 2.1 та ст. 4 договору від 31.08.1999 року № 70/01-ЕР, якою визначено порядок розрахунків, передбачено, що платежі за отриману у ТОВ "Донбасенерго" електроенергію здійснюються кожного робочого дня в національній валюті України в грошовій формі згідно Інструкції про порядок використання коштів ОРЕ України, яка є додатком до ДЧОРЕ.

Крім того, суди не застосували до правовідносин сторін положення пункту 8 ДЧОРЕ, яким до обов'язків розпорядника коштів оптового ринку електричної енергії віднесено дотримання ІВКОР згідно з Правилами оптового ринку електричної енергії України, а також установлено, що розпорядник коштів оптового ринку електричної енергії не зобов'язаний платити за куплену електричну енергію інакше, ніж передбачено ІВКОР.

Суди не звернули уваги на положення пункту 19.3 "в" ДЧОРЕ, за яким зобов'язання ДПЕ стосовно платежу за електричну енергію, що була закуплена відповідно до положень цього Договору, чітко обмежуються коштами, наявними в нього згідно з Інструкцією про порядок використання коштів Оптового ринку.

За умовами пунктів 5.5.3, 5.5.4 договору від 31.08.1999 року № 70/01-ЕР ДП "Енергоринок" зобов'язується купувати у позивача електроенергію відповідно до умов ст. 3 та здійснювати за неї своєчасні розрахунки відповідно до умов ст. 4 договору; здійснювати оплату позивачу за фактично відпущену електроенергію грошовими коштами та іншими формами платежу, що не суперечить чинному законодавству.

Разом з тим, висновок судів попередніх інстанцій про те, що постановою КМУ від 07.05.2015 року № 263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" не виключено із розрахунків на ринку електричної енергії виробників електричної енергії за продану електроенергію до 01.05.2015 року, зроблено без врахування п. 13 цієї постанови, за змістом якого передбачено Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та державним підприємством "Енергоринок" розробити та запровадити механізм накопичення запасів вугільної продукції для проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 року із використанням коштів, нарахованих, але не виплачених оптовим постачальником виробникам електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, та здійснення заходів щодо виключення із розрахунків на ринку електричної енергії виробників електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, під час проведення остаточних розрахунків з виробниками електричної енергії за місяць, що передує набранню чинності цією постановою.

При цьому, судам слід було мати на увазі, що за п. 15 постанови КМУ від 07.05.2015 року № 263 ця постанова набирає чинності з 7 травня 2015 року та діє до повного відновлення конституційного ладу України на неконтрольованій території.

Отже, попереднім судовим інстанціям слід було з'ясувати, чи не є звернення позивача із позовом про стягнення відповідних грошових сум передчасним до припинення чинності постанови КМУ від 07.05.2015 року № 263 та встановлених нею обмежень щодо розрахунків з виробниками електричної енергії, установки яких знаходяться на території, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з ДП "Енергоринок" заборгованості за позовом, без з'ясування дійсних правовідносин сторін, їх прав і обов'язків за законом та договором, а тому цей висновок не можна визнати обґрунтованим, а рішення суду - законним.

Таким чином, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства "Енергоринок" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2015 року скасувати, і справу № 910/16032/15 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя М.Черкащенко

Судді: І.Вовк

Н.Нєсвєтова