ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року Справа № 910/12433/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А.,суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін від позивачаПрокоф'єва Л.В. від відповідачаМатвеєва В.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 рокуза заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго"про визнання наказу таким, що не підлягає виконаннюу справі№ 910/12433/13 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Київенерго"простягнення 47 404 430,21 грнВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 року у справі № 910/12433/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2014 року, позов задоволено частково; зменшено розмір стягуваної пені в сумі 18886,04 грн до 9443,02 грн; стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 9443,02 грн, 3% річних в сумі 4964,45 грн, інфляційні втрати в сумі 383,43 грн та 61 719,49 грн судового збору; припинено провадження у справі про стягнення 397973,87 грн основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), у зв'язку з погашенням основного боргу під час розгляду судової справи; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного рішення виданий наказ.

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі - ПАТ "Київенерго", відповідач) звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Зазначена заява обґрунтована тим, що 14790,90 грн (пеня, 3 % річних та інфляційні збитки) списані на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.05.2015 р. № 423-VIII, а 61719,49 грн судового збору погашено наступним чином: 25179,49 грн сплачено відповідачем на підставі платіжного доручення, а решта суми - 36540,00 грн погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2015 у справі № 910/12433/13 (головуючий суддя: Домнічева І.О., судді: Паламар П.І, Сташків Р.Б.) заяву ПАТ "Київенерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задоволено частково; визнано наказ Господарського суду міста Києва від 03.09.2014 у справі № 910/12433/13 про стягнення заборгованості у сумі 14790,00 грн таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Суліма В.В., суддів: Коротун О.М. та Гаврилюка О.М.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2015 року у справі № 910/12433/13 скасовано та прийнято нове (аналогічне) рішення, яким заяву ПАТ "Київенерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задоволено частково; визнано наказ Господарського суду міста Києва від 03.09.2014 у справі № 910/12433/13 про стягнення заборгованості у сумі 14790,00 грн таким, що не підлягає виконанню.

У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Нафтогаз України" (надалі - позивач), посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, а також невірним застосуванням судами приписів Закону України від 14.05.15 № 423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", просить скасувати постановлені у справі судові рішення в частині визнання наказу Господарського суду міста Києва від 03.09.2014 у справі № 910/12433/13 про стягнення заборгованості у сумі 14790,00 грн таким, що не підлягає виконанню та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ПАТ "Київенерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 року - без змін з підстав вірного застосування судами попередніх інстанцій Закону України від 14.05.15 № 423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Вищий господарський суд України, перевіривши в межах вимог касаційної скарги (в частині визнання наказу Господарського суду міста Києва від 03.09.2014 у справі № 910/12433/13 про стягнення заборгованості у сумі 14790,00 грн таким, що не підлягає виконанню) фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У справі, яка переглядається, господарські суди встановили, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 року у справі № 910/12433/13 стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 9443,02 грн, 3% річних в сумі 4964,45 грн, інфляційні втрати в сумі 383,43 грн та 61 719,49 грн судового збору; в частині стягнення 42 513 476,23 грн основного боргу припинено провадження.

Предметом розгляду даної справи були правовідносини щодо виконання умов договору купівлі-продажу природного газу № 14/2267/11від 30.09.2011 року.

На виконання зазначеного рішення виданий наказ.

06.06.2015 р. набрав чинності Закон України № 423-VIII від 14.05.2015 р. "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"". Цим законом було внесено зміни до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу". Зокрема, статтю 18 вищевказаного законодавчого акту доповнено частиною 13 наступного змісту:

"Заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.

Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини".

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"" в обліку позивача та відповідача значилася заборгованість за природний газ, спожитий до 01.01.2014 р. за відповідними договорами від 28.12.2012, яка була сплачена відповідачем протягом червня-липня 2015 року.

У зв'язку з цим, Протоколом № 1 від 31.07.2015 р. засідання Комісії з питань реструктуризації та списання заборгованості перед НАК "Нафтогаз України" та реалізації норм Закону України від 14.05.2015 № 423-VII, оформлено одностороннє рішення про списання з обліку заборгованості відповідача перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зі сплати пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, у тому числі, і за рішенням суду у справі № 910/12433/13 у сумі 14 790,90 грн.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, задовольняючи заяву відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню на суму 14790,90 грн дійшли висновку, що перешкод для припинення зобов'язань та списання нарахованих пені, 3 % річних та інфляційних втрат на суму 14 790,90 грн на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" немає, виходячи з того, що загальна заборгованість за договорами 2013 року була погашена відповідачем протягом червня-липня 2015 року.

Вищий господарський суд України вважає, що суди попередніх інстанцій невірно застосували до спірних правовідносин Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Предметом регулювання п. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" у редакції Закону України № 423-VIII від 14.05.2015 р. є заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий у період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. та за природний газ, спожитий до 01.01.2014 р., але яка залишилася непогашеною станом на 06.06.2015 р., без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду.

Враховуючи зміст пункту 3 частини 3 розділу 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", предметом регулювання даного закону була заборгованість, що залишилась непогашеною на день набрання чинності цим законом, тобто станом на 06.06.15 р., за природний газ, спожитий в період з 01.01.14 р. до 31.12.14 р. та заборгованість за природний газ, спожитий до 01.01.14 р., але яка була сплачена у період з 06.06.15 р. до 06.09.15 р.

Відповідно до змісту рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 р. у справі № 910/12433/13 основна сума заборгованості за спірним договором № 14/2267/11 від 30.09.2011 р. у сумі 42 513 476,23 грн, яка виникла за листопад-грудень 2012 року, була погашена в процесі розгляду справи на підставі платіжних доручень № 13013 від 10.02.2014 р. на суму 42 258 959,84 грн, № 32747 від 22.11.2013 р. на суму 50 052,03 грн, № 32743 від 22.11.2013 р. на суму 164 849,28 грн та № 32751 від 22.11.2013 р. на суму 29 615,08 грн.

Таким чином, основна заборгованість за спірним договором № 14/2267/11 від 30.09.2011 р. у сумі 42 513 476,23 грн була повністю погашена 10 лютого 2014 року, у зв'язку з чим станом на 06.06.2015 р. заборгованість за спірним договором за природний газ, спожитий до 01.01.2014 р. не обліковувалась, що, в свою чергу, унеможливлює застосування до спірних правовідносин Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в частині списання пені, штрафних та фінансових санкцій.

Посилання судів попередніх інстанцій на правомірність застосування до спірних правовідносин Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на підставі наявності станом на 06.06.2015 р. загальної заборгованості в обліку позивача та відповідача за природний газ, спожитий до 01.01.2014 р. за іншими договорами від 28.12.2012 р., яка була сплачена протягом червня - липня 2015 р. є необґрунтованими та такими, що суперечать змісту п. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" в редакції Закону України № 423-VIII від 14.05.2015 р.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" не визначено списання 3% річних та інфляційних втрат, оскільки ці нарахування не є ані штрафними, ані фінансовими санкціями, а є компенсацією кредитору за збитки, понесені внаслідок знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період прострочення платежу.

3 % річних та інфляційні нарахування не є санкціями, а є частиною грошового зобов'язання та виступають специфічним способом відшкодування мінімального розміру реальних збитків, що є неминучими у разі прострочення грошового зобов'язання та стягуються незалежно від вини боржника.

Про компенсаційний характер нарахувань, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України неодноразово вказував Верховний Суд України, який зазначив, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника (постанова від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12).

Посилання Київського апеляційного господарського суду на віднесення 3 % річних до фінансових санкцій на підставі Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу-учасників Державного концерну «Укроборонопром» та забезпечення їх стабільного розвитку» є безпідставним, оскільки зазначений нормативно-правовий акт регулює інші правовідносини та є спеціальним, оскільки стосується заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу-учасників Державного концерну «Укроборонопром».

Посилання Київського апеляційного господарського суду на віднесення 3 % річних до фінансових санкцій на підставі Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» також є безпідставним, оскільки зазначений нормативно-правовий акт припинив свою дію з 01.07.2012 у зв'язку з закінченням строку його дії, а також стосувався заборгованості за природний газ, що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не була сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Таким чином, судами попередніх інстанцій було невірно застосовано норми Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", що відповідно до ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних процесуальних документів.

За таких обставин, оскільки рішення постановлено із неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, і ці порушення не були усунуті судовою колегією при розгляді справи в апеляційному порядку, ухвалені у справі рішення та постанова підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, п. 2 ст. 1119, ст.ст. 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.15 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.15 у справі № 910/12433/13 скасувати.

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання наказу господарського суду міста Києва від 03.09.14 № 910/12433/13 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення пені у сумі 9443,02 грн, 3 % річних - 4964,45 грн та інфляційних втрат у сумі 383,43 грн відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка,5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького,6, код ЄДРПОУ 20077720) 1218,00 грн у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка,5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького,6, код ЄДРПОУ 20077720) 1218,00 грн у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Головуючий суддя Гончарук П.А.

Суддя Кондратова І.Д.

Суддя Стратієнко Л.В.