ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 року Справа № 922/2763/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства "Харківводоканал" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 року у справі № 922/2763/16 за позовом комунального підприємства "Харківводоканал" до акціонерної компанії "Харківобленерго", третя особа: Харківська міська рада, про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання вчинити певні дії, а саме, погодити дії з обмеження або припинення електропостачання об'єктів системи централізованого водопостачання та водовідведення КП "Харківводоканал" з підстав зазначених в повідомленні про відключення від 04.08.2016 року № 357 з Харківською міською радою на виконання повноважень з забезпечення реалізації вимог техногенної та пожежної безпеки на суб'єктах господарювання, що належать до сфери їх управління, які можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Одночасно з позовом подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову до відповідача шляхом тимчасової заборони АК "Харківобленерго" до вирішення справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів КП "Харківводоканал".

В обґрунтування своєї заяви позивач вказує, що система централізованого водопостачання м. Харкова і деяких міст області (Чугуїв, Лозова, Первомайський та ін.) являє собою єдиний технологічний комплекс функціональних об'єктів та водопровідних споруд по добутку, виробництву, транспортуванню і розподілу питної води споживачам м. Харкова і області. Позивач є єдиним підприємством, яке надає послуги з централізованого водопостачання для міста та ряду населених пунктів Харківської області, а відключення від енергопостачання будь - якого об'єкту (елементу) вказаної системи призведе до порушення, зупинки безперервного процесу подачі води у місто, і, як наслідок, - можливого руйнування системи через порушення гідравлічних режимів роботи водоводів та розподільчих мереж, що може спричинити затоплення прилеглих територій, порушення технології обробки і знезараження води хлором, що спричинить інтенсивний розвиток бактерій та вірусів, створення аварійної обстановки на об'єктах хлорного господарства з можливим негативним впливом на довкілля та населення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.08.2016 року (суддя Прохоров С.А.) заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено; до вирішення спору по суті заборонено відповідачу вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів позивача.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 року (судді: Шутенко І.А., Бородіна Л.І., Пуль О.А.) зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати.

Відзиви на касаційну скаргу від позивача та третьої особи до суду не надходили.

Клопотання сторін та третьої особи про відкладення розгляду справи підлягають відхиленню виходячи з вимог ст. 1117 ГПК України.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем надіслано позивачу повідомлення про припинення подачі електроенергії від 04.08.2016 року № 357 у зв'язку із заборгованістю КП "Водоканал" перед АК "Харківобленерго" в сумі 626 103 тис. грн., в якому попередив позивача про те, що енергопостачання підприємства буде припинено до рівня екологічної броні з 08-00 11.08.2016 року.

У заяві про забезпечення позову, позивач просив тимчасово до вирішення справи по суті заборонити АК "Харківобленерго" вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів КП "Харківводоканал" у зв'язку з тим, що невжиття таких заходів може призвести до незворотних наслідків екологічного, санітарно-епідеміологічного та соціального характеру, яким заздалегідь неможливо запобігти.

Висновок судів обох інстанцій про задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів позивача мотивовано наявністю зв'язку між вжитими заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірністю заходів із заявленими позовними вимогами, спрямованістю таких заходів на попередження наслідків екологічного, санітарно-епідеміологічного та соціального характеру.

За вимогами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

У п.п. 1, 3, 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (з подальшими змінами та доповненнями) зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Предметом позову у даній справі є вимоги про зобов'язання відповідача погодити дії з обмеження або припинення електропостачання об'єктів системи централізованого водопостачання та водовідведення позивача з органом місцевого самоврядування на виконання повноважень з забезпечення реалізації вимог техногенної та пожежної безпеки на суб'єктах господарювання, що належать до сфери їх управління, які можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

У поданій заяві про вжиття заходів до забезпечення позову АК "Харківобленерго" просила суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом тимчасової заборони АК "Харківобленерго" до вирішення справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів КП "Харківводоканал".

При цьому суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про задоволення зазначеної заяви, не з'ясували та не навели в судових рішеннях обгрунтування яким чином невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу до вирішення справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів позивача може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду в разі його задоволення.

Так само судами не було з'ясовано узгодженості предмету позову і вжитих заходів до забезпечення позову, та не наведено оцінки чи не є застосування таких заходів фактично тотожним задоволенню заявлених позовних вимог до прийняття рішення по суті.

Отже, викладене свідчить про порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, ст. 67 ГПК України щодо обрання заходів до забезпечення позову.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею заяви на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу акціонерної компанії "Харківобленерго" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 19.08.2016 року скасувати, і справу № 922/2763/16 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

Л.Стратієнко