ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 року Справа № 916/2238/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Євсікова О.О.,

Кролевець О.А.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нові Технології-Україна"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2016

та на ухвалу господарського суду Одеської області від 19.09.2016

за заявою ОСОБА_3

про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі № 916/2238/16

за позовом ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нові Технології-Україна"

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нові Технології-Україна" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, оформлених протоколом від 18.08.2016.

Додатково позивачем було заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.09.2016 (суддя Щавинська Ю.М.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (колегія суддів у складі: суддя Будішевська Д.О. - головуючий, судді Мишкіна М.А., Таран С.В.), заяву про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. Заборонено до закінчення розгляду справи по суті державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна" щодо зміни відомостей про власника частки у розмірі 25% статутного капіталу ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна", що належить ОСОБА_3, в тому числі щодо виключення останньої зі складу учасників, а також проводити реєстраційні дії щодо внесення змін до статуту ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна" в частині зміни розміру статутного капіталу вказаного товариства. В задоволенні щодо решти заяви відмовлено. Ухвала господарського суду про часткове задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована тим, що ОСОБА_3 станом на день прийняття рішення загальних зборів (18.07.2016) належало 25% в статутному капіталі ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна", у зв'язку з чим цілком правомірним є заборона щодо внесення змін до ЄДР, що стосуються вказаної частки, яка належить позивачу.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить ухвалу господарського суду Одеської області від 19.09.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку позивача, таких засіб забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій передбачена Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2016, ухвалу господарського суду першої інстанції від 19.09.2016 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів до забезпечення позову. Скарга мотивована порушенням господарськими судами вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України. Скаржник вважає, що вжиття заходів до забезпечення позову здійснюється для гарантія виконання рішення суду (виключно у випадку задоволення вимог позивача), тоді як у даній справі відповідач не виступає учасником процедури реалізації рішення суду, якщо таке рішення буде ухвалене на користь позивача у справі, від відповідача не залежить вчинення реєстраційних дій з внесення до Єдиного державного реєстру відомостей згідно з судовим рішенням про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства. Забезпечення позову в обраний господарським судом спосіб, на думку скаржника, порушує баланс інтересів сторін, а заходи до забезпечення позову є неспіврозмірними, оскільки позивач отримав пріоритет порівняно з правом вищого органу відповідача самостійно визначати порядок управління своєю діяльністю та обов'язком здійснити державну легалізацію своїх рішень. На думку скаржника, ОСОБА_3 взагалі не мотивувала заяву про забезпечення позову належними доказами (твердженнями) про ризики порушення її прав.

Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вказані роз'яснення викладені в постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16.

Звертаючись з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову позивач послався на те, що станом на день подачі заяви зміни у відомостях товариства відповідно до оскаржуваного рішення загальних зборів учасників у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено не було з огляду на існування ухвали Суворовського районного суду м. Одеси про забезпечення позову, яка була винесена в рамках цивільної справи № 523/9862/16-ц. Однак, у зв'язку з можливістю скасування зазначеної ухвали, позивач просив задовольнити його заяву про вжиття заходів до забезпечення позову в межах даної господарської справи, оскільки в нього є побоювання, що без вжиття таких заходів буде внесено запис про його виключення, проведено інші загальні збори та вирішено питання про відчуження майна, що перебуває у підприємства. При цьому, позивач зазначив, що заборона реєстрації змін до відомостей про ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна" не вплине на поточну господарську діяльність товариства.

За ствердженням позивача невжиття таких заходів як заборона державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна" щодо зміни відомостей про власника частки у розмірі 25% статутного капіталу ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна", що належить ОСОБА_3, в тому числі щодо виключення останньої зі складу учасників, в подальшому може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду в даній справі у випадку задоволення позовних вимог.

Господарський суд першої інстанції, задовольняючи клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна" щодо зміни відомостей про власника частки у розмірі 25% статутного капіталу ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна", що належить ОСОБА_3, в тому числі щодо виключення останньої зі складу учасників, що є предметом спору, виходив з того, що відповідачем вже вчинялися дії щодо проведення реєстраційних дій згідно з протоколом № 1 від 18.07.2016, про що свідчать наявні матеріали реєстраційної справи. При цьому, господарський суд також зазначив про те, що перерозподіл часток може мати місце також у разі зміни статутного капіталу, а тому є за доцільним встановити заборону на реєстрацію внесення змін до статуту ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна" щодо розміру статутного капіталу вказаного товариства. Також господарський суд вказав, що невжиття таких заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У свою чергу господарський суд апеляційної інстанції погодився з вказаними висновками господарського суду першої інстанції та додатково зазначив про те, що застосовані заходи до забезпечення позову господарським судом в оскарженій ухвалі, співрозмірні із заявленими позовними вимогами та не впливають на поточну господарську діяльність товариства.

Вищий господарський суд погоджується з такими висновками господарських судів попередніх інстанцій з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 4 ст. 67 ГПК України не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, зокрема, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством повноваження.

В той же час, згідно з п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до змісту ст. 67 ГПК України господарські суди, вживаючи заходи до забезпечення позову, зобов'язані точно вказати, які саме дії забороняється вчиняти відповідачу та іншим особам. Господарські суди не вправі забороняти особам вчиняти будь-які дії.

Згідно з п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію, судового рішення про арешт корпоративних прав, судового рішення про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.

Відповідно до ч. 10 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Отже, такий спосіб забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій прямо передбачений Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

При цьому, господарськими судами встановлено, що предметом позову у даній справі є визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна", оформлених протоколом від 18.08.25016, відповідно до яких позивача було виключено з числа учасників товариства та перерозподілено її частку між іншими учасниками, а також збільшено статутний капітал товариства.

У цьому зв'язку господарськими судами правильно зазначено про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог учасника товариства про визнання недійсними вказаних рішень загальних зборів учасників товариства, оскільки товариство не позбавлено можливості приймати будь-які рішення без участі вказаного учасника, тоді як позивач не погоджується з його виключенням товариства і ці обставини щодо обґрунтованості та законності прийняття рішення про виключення учасника є предметом розгляду даного спору.

При цьому, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зауважити на тому, що у випадку відсутності у ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна" наміру проводити реєстраційні дії відносно ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна" щодо зміни відомостей про власника частки у розмірі 25% статутного капіталу ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна", що належить ОСОБА_3, в тому числі щодо виключення останньої зі складу учасників, а також проводити реєстраційні дії щодо внесення змін до статуту ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна" в частині зміни розміру статутного капіталу вказаного товариства, застосовані місцевим господарським судом заходи до забезпечення позову ніяким іншим чином не обмежують права товариства щодо його господарської діяльності до вирішення спору по суті, оскільки унеможливлюють лише внесення змін до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо позивача у справі, які були прийняті щодо нього оспорюваними рішеннями загальних зборів учасників.

При вирішенні питання про часткове задоволення заяви про забезпечення позову місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясував відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам; оцінив адекватність заходу забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог та обґрунтовано задовольнив подану заяву в зазначеній вище частині, врахувавши обсяги позовних вимог та категорію спору.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування прийнятих у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нові Технології-Україна" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 та ухвалу господарського суду Одеської області від 19.09.2016 у справі № 916/2238/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Картере Судді: О. Євсіков О. Кролевець