Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 26.12.2016 року у справі №910/7298/15-г Постанова ВГСУ від 26.12.2016 року у справі №910/7...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 року Справа № 910/7298/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: не з'явився Вишневський Є.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Три О"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2016 рокуу справі№ 910/7298/15-гза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Анкор Сервісез ЛТД"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Три О"про стягнення 257 892,02 грнВСТАНОВИВ:

У березні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 257 892,02 грн заборгованості, з якої 241 828,54 грн - основний борг, 16 063,48 грн - пеня.

Справа розглядалася господарським судом неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2016 (суддя - Цюкало Ю.В.) у задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 (головуючий - Дідиченко М.А., судді - Руденко М.А., Буравльов С.І.) рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2016 скасовано та позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Три О" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Анкор Сервісез ЛТД" 220 990, 98 грн заборгованості, 14 654, 18 грн пені та судові витрати

В решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 в частині стягнення з відповідача 237 054,46 грн. В іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 06.09.2013 між ТОВ "Три О" (замовник) та ТОВ "Анкор Сервісез ЛТД" (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 159/У, за умовами якого виконавець зобов'язувався власними силами надавати послуги з комплексного прибирання будівлі Торговельно-офісного комплексу з об'єктами громадського призначення та паркінгом (літера "В"), що знаходиться за адресою: м. Київ, площа Спортивна, будинок 1-А, а замовник - прийняти належним чином надані послуги та оплачувати їх.

За умовами п. 1.2 договору детальний перелік послуг, їх обсяг, а також періодичність їх надання погоджено сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2, які є невід'ємними частинами цього договору. Послуги надаються виконавцем у частинах об'єкту, визначених у додатку № 1 до договору.

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець зобов'язується надавати послуги протягом наступного періоду: починаючи з дати, письмово повідомленої йому замовником та закінчуючи останнім днем дії цього договору. Виконавець надає послуги протягом всього періоду надання послуг, включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, відповідно до умов договору. Письмове повідомлення про початок періоду надання послуг надається на пізніше ніж за 5 робочих днів до дати початку надання послуг згідно даного договору.

Пунктом 3.1.24 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний щоденно протягом дня наступного за звітним, надавати замовнику звіт про обсяги та вартість наданих виконавцем або замовником витратних матеріалів, які були використані для поповнення диспенсерів у санвузлах об'єкту протягом звітного дня, який підлягає затвердженню уповноваженим працівником замовника (додаток № 9). Даний звіт складається у двох екземплярах по одному для кожної із сторін та підписується відповідними уповноваженими особами (представниками) сторін.

Пунктом 4.2. договору визначено, що в разі відсутності зауважень до наданих послуг, замовник протягом 10 робочих днів підписує наданий виконавцем акт приймання-передачі наданих послуг та надає виконавцю один екземпляр акту. У разі наявності зауважень, замовник повинен надати (направити) виконавцю письмову обґрунтовану відмову від підписання акту приймання-передачі послуг з вказівкою невідповідностей, описанням неякісно наданих послуг або інших причин, які перешкоджають прийманню послуг. Замовник має право не підписувати акт приймання-передачі наданих послуг до повного усунення виконавцем виявлених недоліків та відступів від умов цього договору.

Згідно з п. 4.3. договору факт надання послуг підтверджується виключно актом приймання-передачі послуг, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін. Акт приймання-передачі послуг, підписаний лише однією із сторін, не підтверджує факту надання послуг, не створює юридичних наслідків для сторін, та не є підставою для оплати послуг замовником.

За п. 4.4. договору у разі, якщо замовник протягом 10 робочих днів з моменту отримання акту приймання-передачі послуг не підпише такий акт або не надасть виконавцю обґрунтованої відмови від його підписання, послуги вважаються прийнятими та підлягають оплаті замовником.

Загальна вартість послуг за один календарний місяць становить 136 700,00 грн з ПДВ та складається з: місячної вартості послуг, які надаються щодо Блоку № 2 об'єкту ("Бізнес центр") - 8 450,00 грн з ПДВ; місячної вартості послуг, які надаються щодо Блоку № 1 об'єкту ("Торгівельний центр") - 91 750,00 грн з ПДВ; місячної вартості послуг з прибирання зони розташування закладів ресторанного господарства у Блоці № 1 об'єкту ("Зона фудкорту") - 36 500,00 грн з ПДВ (п. п. 5.1. - 5.1.3. договору).

Пунктом 5.4. договору встановлено, що оплата вартості послуг здійснюється щомісячно на таких умовах: до 10-го числа кожного поточного місяця надання послуг, замовник сплачує авансовий платіж: 40 відсотків від вартості послуг, що визначена в п. 5.1. даного договору, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця; решта суми, в розмірі 60 відсотків від загальної вартості послуг, що визначена в п. 5.1. договору, сплачується замовником протягом 10 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг або з моменту, коли такі Акти вважаються підписаними відповідно до п. 4.4. договору.

Відповідно до п. 6.1. договору при виявленні замовником факту неналежного надання виконавцем (персоналом виконавця) послуг чи їх частини, за ініціативою замовника складається рекламаційний акт про неналежне надання послуг.

Додатком № 1 до договору сторони визначили частини об'єкта, в яких надаються послуги, мінімальну кількість персоналу, види та кількість засобів.

На виконання умов договору, 14.11.2014 позивачем було направлено відповідачу акти здачі прийняття робіт № 549 від 31.10.2014, № 581 від 31.10.2014; рахунки на оплату; податкові накладні, а також звіт про використання витратних матеріалів, які отримані відповідачем 17.11.2014.

У відповідь ТОВ "Три О" листом № 2080 від 27.11.2014 просило позивача оформити акти та звіт належним чином, оскільки акти не містять розшифровки по видам послуг та їх вартості.

03.12.2014 позивачем було направлено відповідачу виправлені акти прийняття-передачі послуг за жовтень 2014 року № 549 від 31.10.2014 та № 581 від 31.10.2014; рахунки на оплату; податкові накладні, а також звіт про використання витратних матеріалів, які отримані відповідачем 09.12.2014, про що свідчить копія зворотного поштового повідомлення, наявного в матеріалах справи.

Листом № 2167 від 18.12.2014 відповідач відмовився від підписання актів прийняття-передачі послуг № 549 від 31.10.2014 та № 581 від 31.10.2014, в зв'язку з тим, що у жовтні 2014 року ТОВ "Анкор Сервісез ЛТД" не здійснило надання послуг у обсягах, визначених договором, крім того, частина послуг, яка фактично надавалася, була надана неякісно або з порушеннями, про що ТОВ "Три О" було складено відповідні рекламаційні акти. Також вказав, що позивач не надавав на затвердження щоденні звіти про витрачені матеріали, як це передбачено п. 3.1.24. договору, а тому неможливо встановити їх фактичний обсяг та вартість.

15.12.2014 ТОВ "Анкор Сервісез ЛТД" направлено відповідачу акти приймання-передачі послуг за листопад 2014 року № 614 від 28.11.2014 та № 613 від 28.11.2014, рахунки на оплату; податкові накладні, а також звіт про використання витратних матеріалів, які отримані відповідачем 24.12.2014.

18.12.2014 позивачем направлено відповідачу акти приймання-передачі послуг за грудень 2014 року № 625 від 14.12.2014 та № 624 від 14.12.2014, рахунки на оплату; податкові накладні, а також звіт про використання витратних матеріалів, які також отримані відповідачем 24.12.2014.

Листом № 03 від 06.01.2015 відповідач відмовився від підписання актів приймання-передачі послуг № 614 від 28.11.2014 та № 624 від 14.12.2014 з посиланням на те, що протягом періодів, які зазначені в актах ТОВ "Анкор Сервісез ЛТД" не здійснило надання послуг у обсягах, визначених договором. При цьому, акти № 613 від 28.11.2014 та № 625 від 14.12.2014 не підписані відповідачем з підстав ненадання позивачем на затвердження щоденних звітів про витрачені матеріали, у зв'язку з чим неможливо встановити їх фактичний обсяг та вартість, як і сам факт їх витрачання.

05.12.2014 відповідач направив позивачеві лист № 2110 відповідно до якого зазначив, що на підставі п. 8.2. договору відмовляється від договору з 15.12.2014.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, врахувавши, що рекламаційні акти, в яких зазначалось про факт неналежного надання виконавцем послуг за спірний період, складені відповідно до п. 6.1 договору, що позивачем не було надано щоденних звітів відповідно до п. 3.1.24. договору та, що договір припинив свою дію з 15.12.2014 і що відмова від підписання актів приймання - передачі є обґрунтованою, прийшов до висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача 241 828,54 грн за договором про надання послуг № 159/У від 06.09.2013 за період з жовтня по грудень 2014 року та пені, яка є похідною вимогою від основного зобов'язання.

Проте, погодитись з такими висновками суду неможливо, виходячи з такого.

Відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний суд здійснивши аналіз умов договору, зокрема п. п. 2.11., 3.2.6., 4.1.-4.4, 5.1., 5.4., 6.1., додаткових угод та врахувавши, що акт приймання-передачі послуг № 549 містив розшифровку наданих позивачем послуг по зонам (крім того, акти приймання-передачі послуг за попередні послуги містили аналогічну інформацію та були підписані відповідачем) та встановивши, що рекламаційні акти не є належними доказами у праві, адже були складені в порушення умов договору (зокрема, складені неуповноваженою особою відповідача, підписані відповідачем в односторонньому порядку із зазначенням, що представники позивача відмовилися від їх підписання та, що були врученні позивачу через значний проміжок часу після їх укладення, що є порушенням п. 3.2.6 договору), прийшов до правильного висновку, що відповідач необґрунтовано відмовився від підписання вказаних актів та зобов'язаний був оплатити надані позивачем послуги за актами № 549, № 614 та № 624.

Крім того, правомірно встановив, що у разі неякісного надання позивачем послуг, відповідач мав право одразу відмовитися від договору, однак скористався таким правом лише через 2,5 місяці.

Отже, апеляційний суд врахувавши часткову оплату відповідачем наданих послуг та, що вартість витратних матеріалів не можна встановити, адже позивачем не було надано щоденних звітів про обсяги та вартість наданих виконавцем або замовником витратних матеріалів, обґрунтовано стягнув з відповідача 220 990, 98 грн основного боргу.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі прострочення замовником строків оплати наданих послуг, замовник повинен на вимогу виконавця сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Оскільки акт № 549 від 31.10.2014 відповідач отримав 17.11.2014 і повинен був оплатити його у строк до 01.12.2014, а акти № 614 від 28.11.2014 та № 624 від 14.12.2014 - 24.12.2014 і мав їх оплатити у строк до 14.01.2015, прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, а саме в розмірі 14 654, 18 грн.

В частині відмови правильність висновків апеляційного суду ніким не оскаржується.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального права.

Таким чином, підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, суд

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Три О" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2016 року у справі за № 910/7298/15-г - без змін.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І.Вовк Суддя І. Кондратова

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст