ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Справа № 910/22620/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 рокуу справі№ 910/22620/14господарського судуміста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"доТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"простягнення 11 734, 12 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Майструк Є.С. дов. № 3618/18 від 25.11.2014 року,- відповідача:не з'явився,ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі за текстом - ПАТ "СК "АХА Страхування") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог) до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (далі за текстом - ТДВ "СК "Альфа-Гарант") про стягнення 11 734, 12 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2015 року у справі № 910/22620/14 ПАТ "СК "АХА Страхування" задоволено: стягнуто з ТДВ "СК "Альфа-Гарант" на користь ПАТ "СК "АХА Страхування" страхове відшкодування в розмірі 11 734, 12 грн.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ТДВ "СК "Альфа-Гарант" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 року у справі № 910/22620/14 апеляційну скаргу ТДВ "СК "Альфа-Гарант" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2015 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ТДВ "СК "Альфа-Гарант" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 року у справі № 910/22620/14 та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Ухвалою від 26.10.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Бакуліної С.В., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 26.11.2015 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 25.11.2015 року № 03-05/2175 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/22620/14, у зв'язку із виходом з відпустки судді Фролової Г.М. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.08.2013 року ОСОБА_5 (страхувальник) та ПАТ "СК "АХА Страхування" уклали договір добровільного страхування наземного транспорту № 222579Га/13с, згідно п. 5 якого застрахованим транспортним засобом є автомобіль "Renault", державний номерний знак "НОМЕР_1".

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 13.12.2013 року в м. Суми сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів "Renault" д.н.з. "НОМЕР_1", яким керувала ОСОБА_5, та "ВАЗ 21093", д.н.з. "НОМЕР_2" під керуванням ОСОБА_6

09.01.2014 року постановою Зарічного районного суду м. Суми у справі № 591/11263/13-п ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340, 00 грн.

Судами встановлено, що згідно рахунку-фактури № АП-0000047 від 08.01.2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Renault", Д.Н.З. "НОМЕР_1" складає 47 145, 28 грн.

14.01.2014 року ПАТ "СК "АХА Страхування" склало та підписало страховий акт № 1.001.13.19063/VESKO1119, згідно з яким пошкодження автомобіля марки "Renault", державний номерний знак "НОМЕР_1", внаслідок вищезазначеної ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 47 145, 28 грн.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно платіжного доручення № 83615 від 15.01.2014 року "СК "АХА Страхування" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 47 145, 28 грн.

Положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судами встановлено, що на час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ВАЗ21093", д.н.з. "НОМЕР_2" була застрахована у ТДВ "СК "Альфа-Гарант", згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0871544.

За приписами п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.05.2014 року позивачем в порядку досудового врегулювання спору на адресу відповідача було направлено претензію про компенсацію в порядку регресу на суму 47 145, 28грн. вих. № ЛВ 3220.

04.08.2014 року відповідач направив лист № 12/1743 в якому визначив розмір страхового відшкодування за вищезазначеним страховим випадком, який підлягає виплаті позивачу, в розмірі 34 901, 16 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 31.10.2014 року відповідачем було перераховано позивачу страхове відшкодування в розмірі 34 901, 16 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6899.

Так, позивач, звертаючись до господарського суду, посилається на те, що відповідачем було безпідставно зменшено розмір страхового відшкодування на суму 11 734, 12 грн., а тому (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь несплачену частину страхового відшкодування у вказаному розмірі.

Звіт про оцінку транспортного засобу, на який посилається відповідач, є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення на відшкодування витрат по відновленню транспортного засобу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15.04.2015 року у справі № 3-50гс15.

Таким чином, обґрунтованим є висновок судів попередні інстанцій про те, що виплативши страхове відшкодування відповідно до умов Договору, ПАТ "СК "АХА Страхування" набуло права зворотної вимоги до ТДВ "СК "Альфа-Гарант" у сумі страхового відшкодування в розмірі 47 145, 28 грн. - у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи.

За таких обставин, оскільки відповідач сплатив частину страхового відшкодування в розмірі 34 901,16 грн., колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх про стягнення недоплаченої частини страхового відшкодування у сумі 11 734, 12 грн. (47 145, 28грн. - 510грн. франшиза - 34 901, 16 грн. сплачена відповідачем сума) та задоволення позовних вимог.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржників не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 року у справі № 910/22620/14залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 року у справі № 910/22620/14 залишити без змін.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко