ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Справа № 43/5005/10665/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Васищака І.Мрозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.15у справі№43/5005/10665/2012господарського судуДніпропетровської областіза позовомКомунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської радидоДержавного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"

простягнення суми

за участю представників від:позивачаБєляєва Т.М. (дов. від 05.01.15)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені,

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод

ім. О.М.Макарова" 478669,46 грн. заборгованості за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за травень 2012 року та 5075,21 грн. річних за період з 21.07.12 по 26.11.12.

Справа розглядалася судами неодноразово. За результатом нового розгляду справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.15 (суддя

Васильєв О.Ю.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого-судді Бахмат Р.М., суддів: Євстигнеєва О.С., Вечірка І.О.), позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 478669,46 грн. - заборгованості за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за травень 2012 року та 5075,21 грн. - 3% річних за період з 21.07.12 по 26.11.12; 9674,89 грн. - витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись із рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити. Скарга обґрунтована тим, що судами неповно з'ясовані фактичні обставини справи та не перевірено допустимість і достатність наданих доказів, що мають значення для правильного вирішення спору, чим були порушені вимоги ст. 32, 33. 43, 54, ч. 3, ч. 4 ст. 84 ГПК України.

Позивач надав відзив, в якому заперечує проти доводів касаційної скарги, судові акти просить залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 01.10.11 між Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (водоканал) і Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова" (абонент) укладено договір №0204 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, згідно п.2.1 якого водоканал зобов'язався надавати абоненту послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а абонент зобов'язався оплачувати послуги в порядку і умовах, визначених договором та діючим законодавством.

У відповідності з п.3.15 договору абонент, на балансі якого знаходяться мережі водовідведення, несе відповідальність за порушення норм щодо кількості та концентрації шкідливих речовин в стічних водах. Допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах встановлені Правилами №1939 та наводяться в додатку №4 договору.

Для визначення вмісту забруднень у стічних водах використовуються як дані лабораторії водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі (п.3.18 договору). Згідно п.7.2.8 договору, абонент зобов'язаний не перевищувати рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах та нести відповідальність за якісний склад стічних вод.

23.05.12 співробітниками водоканалу проведено відбір разових проб в каналізаційних мережах абонента, про що був складений акт від 23.05.12. Будь-яких зауважень з боку представника абонента (інженера-хіміка ОСОБА_6) акт від 23.05.12 не містить.

За результатами вимірювання показників складу та властивостей стічних вод, проведених лабораторією по контролю якості стічних вод підприємств, виявилось перевищення допустимих концентрацій по таким показникам: азот амонійний, фосфати, залізо та БСК5, тому що останні не відповідають гранично допустимим концентраціям шкідливих речовин, наведеним в Правилах приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровськ, затверджених рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 17.07.03 № 1939, що зафіксовано в протоколі вимірювань показників складу та властивостей стічних вод. На підставі лабораторних вимірювань та з врахуванням Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 №37, позивачем здійснений розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за травень 2012, відповідачу нараховано до сплати 478669,46 грн.

23.05.12, тобто у той же день, коли працівниками позивача проводився відбір проб з каналізаційних мереж відповідача, працівниками промислово-санітарної лабораторії державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова" також проведено відбір проб та аналіз господарсько-побутових вод підприємства, про що свідчать витяг з журналу "Зворотні і поверхневі води. Обчислення результатів вимірювань" і протокол аналізу стічної води № 52 "С", копії яких містяться у справі (т.1 а.с. 87-91, 80). За результатами аналізу лабораторії відповідача концентрації азоту амонійного, фосфатів та БСК 5 не перевищують допустимі концентрації, всі розрахунки цих показників внесені до Журналу обчислення результатів вимірювань.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що факт перевищення допустимих концентрацій забруднення по таким показникам: азот амонійний, фосфати, залізо та БСК5 у зразках стічних вод, відібраних на підприємстві відповідача, є доведеним. Розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за травень 2012 є обґрунтованим, відповідає Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 №37.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію судів попередніх інстанцій та відхилити доводи касаційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91 № 1264-ХІІ, державній охороні та регулюванню використання підлягають на території України, зокрема, земля, надра, вода та інше. Згідно ст. 15 цього Закону місцеві ради в межах своєї компетенції, зокрема, забезпечують реалізацію екологічної політики України, здійснюють контроль за дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також здійснюють інші повноваження відповідно до цього закону та інших законів України. Відповідно до пп.5 п."а" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Правилами приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, затвердженими рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17.07.03 № 1939, встановлені ДВП забруднюючих речовин в стічних водах, що приймаються від абонентів. При цьому, контроль за виконанням підприємствами місцевих Правил приймання і вимог договору, в силу п.2.2 Правил, покладено на позивача. Відповідно до п.п.7.4, 7.5, 7.8 Правил позивач також здійснює контроль за витратою та якістю стічних вод, що скидають підприємства. З метою контролю якості стічних вод підприємств позивач здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками позивача, що фіксується у спеціальному акті, який підписують як представники позивача, так і представник підприємства - абонента.

За змістом п.п.7.10, 7.11 Правил, при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин підприємства повинні сплачувати водоканалу додаткову плату за скид, які нараховуються за нормативом плати та розраховуються згідно з вищевказаною Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид стічних вод, затвердженою наказом Держбуду України 19.02.02 № 37.

Акт відбору проб від 23.05.12, відповідає вимогам, які встановлені вищевказаними "Правилами приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська", та представником відповідача підписаний без зауважень та заперечень.

Відповідно до п. 7.11 правил №1939 величина плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями розраховується Водоканалом згідно Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затв. наказом Держбуду України 19.02.02 № 37 (далі - Інструкція №37). Відповідно до 3.1 Інструкції № 37 величина плати за скид стічних вод у систему каналізації населеного пункту розраховується Водоканалом за відповідною формулою. Однією із складових формули є обсяг скинутих підприємством стічних вод у межах, обумовлених договором. Відповідно до п. 3.6 Інструкції № 37 період, за який стягується плата за скид Підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установленим разовим аналізом, визначається згідно з місцевими Правилами приймання, але не більше трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Підприємством за цей період з даного об'єкта. Відповідно до розрахунку величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за травень 2012р. за основу взято обсяг 71358 м.куб. відповідно до Акту-рахунку № 45472 від 31.05.12. Судами перевірений та визнано такою, що обрахована правильно, суму заборгованості та суми штрафних нарахувань.

Доводи скаржника, на які він посилається, як на підставу скасування судових актів, стосуються заперечення доведеності факту перевищення у скидах відповідача граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Втім, відповідно до ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, питання доведеності чи недоведеності обставин не можу вирішуватися на стадії касаційного перегляду справи, суд касаційної інстанції не може вважати недоведеними ті обставини, які визнані повністю встановленими та доведеними судами попередніх інстанцій.

Так, факт перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стоках відповідача є таким, що достовірно встановлений судами, заборгованість за їх доочищення, у зв'язку із цим, обрахована вірно. Доводи відповідача про необхідність проведення додаткового відбору проб, не приймаються до уваги, так як не стосуються предмету спору, оскільки проведення додаткового відбору проб води (при його проведенні) буде мати місце в інший часовий період, ніж той, що є предметом спору.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.15 у справі №43/5005/10665/2012 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

І. М. Васищак