ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Справа № 2/5025/178/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоКочерової Н.О. (доповідач),суддівАкулової Н.В., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук Українина постановуРівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2015у справі№ 2/5025/178/12 господарського суду Хмельницької області за позовомприватного підприємства "Агропром"доДержавного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук Українипростягнення 385 729, 23 грн заборгованості та штрафних санкційза заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро"провидачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконанняза участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Кобза В.М., дов. від 12.07.2014

від заявника: Білий В.В., дов. від 01.11.2015

ВСТАНОВИВ:

16.07.2015 товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" звернулось до господарського суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду Хмельницької області № 2/5025/178/12 від 13.04.2012 до виконання та про видачу дублікату наказу на підставі ст.ст. 119, 120 ГПК України, посилаючись на поважність причин пропуску такого строку та втрату наказу не з вини ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро".

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.08.2015 (суддя Дячук Т.В.) відмовлено в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу та видачу дубліката наказу № 2/5025/178/12 від 13.04.2012.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що заявник не довів належними та допустимими доказами наявності поважних причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого документу - наказу господарського суду Хмельницької області № 2/5025/178/12 від 13.04.2012 до відділу ДВС, а також не довів обставин втрати такого наказу, та відповідно до ст. 4, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" мав можливість до закінчення строку для пред'явлення наказу до виконання отримати інформацію щодо стану виконавчого провадження

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 (склад колегії суддів: Грязнов В.В. - головуючий, Олексюк Г.Є, Мельник О.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" задоволено, ухвалу господарського суду Хмельницької області від 04.08.2015 скасовано та прийнято нове рішення, яким заяву ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу задоволено.

Апеляційний господарський суд виходив з того, що стягувачем у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду Хмельницької області № 2/5025/178/12 від 13.04.2012 є ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" згідно з ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.07.2012 про заміну стягувача у виконавчому провадженні, а не позивач. Факт втрати стягувачем вказаного наказу є доведеним, наведені заявником причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання є поважними, а вина заявника у порушенні процесуального строку відсутня, оскільки, як встановлено судом, наказ було повернуто відділом ДВС в порушення ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" простою кореспонденцією та не на адресу стягувача, а на адресу позивача у справі, а докази отримання стягувачем постанови про повернення наказу та самого наказу в матеріалах справи відсутні.

За висновком суду, матеріали справи не містять доказів добровільного виконання відповідачем рішення протягом трьох років з моменту видачі наказу, а тому відсутність у стягувача наказу, повернутого відділом ДВС з порушенням встановленого чинним законодавством порядку, зумовлює неможливість виконання в примусовому порядку рішення у даній справі.

В касаційній скарзі Державне підприємство "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників відповідача та стягувача (ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро"), перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.04.2012 позов ПП "Агропром" задоволено частково. Стягнуто з ДП "Дослідне господарство "Проскурівка" Хмельницького інституту агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України на користь ПП "Агропром" 233 125,38 грн основного боргу, 22 616,15 грн пені, 1 940,65 грн інфляційних нарахувань, 4 439,25 грн 3 % річних, 123 605,00 грн штрафу та 7 714,53 грн витрат по оплаті судового збору, що в загальному розмірі складає 393 440,96 грн.

Вказане рішення не оскаржувалося та набрало законної сили.

13.04.2012 на виконання даного рішення місцевий господарський суд видав відповідний наказ про примусове виконання рішення.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ярмолинецького районного управління юстиції від 16.05.2012 відкрито виконавче провадження ВП № 32598748 з примусового виконання наказу господарського суду Хмельницької області № 2/5025/178/12 від 13.04.2012 про стягнення з ДП "Дослідне господарство "Проскурівка" на користь ПП "Агропром" 393 440,96 грн. Боржнику надано строк до 23.05.2012 для добровільного виконання рішення суду.

24.05.2012 державним виконавцем відділу ДВС винесено постанову про приєднання виконавчого провадження за наказом № 2/5025/178/12 до зведеного виконавчого провадження № 13429525.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.07.2012 задоволено заяву ПП "Агропром" та замінено стягувача у виконавчому провадженні ВП № 32598748 з ПП "Агропром" на ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро".

12.09.2012 державним виконавцем відділу ДВС винесено постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження № 32598748 з примусового виконання наказу господарського суду Хмельницької області № 2/5025/178/12 від 13.04.2012 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області, яке своєю постановою від 24.09.2012 прийняло до виконання зазначене виконавче провадження.

27.06.2013 постановою заступника начальника відділу Головного управління ДВС виконавчий документ - наказ господарського суду Хмельницької області № 2/5025/178/12 від 13.04.2012 повернуто стягувачу на підставі п. 9 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із встановленням мораторію на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25%. У вказаній постанові також зазначено, що грошові кошти, достатні для задоволення вимог стягувача у боржника на даний час відсутні, а терміни виконання виконавчого документа, визначені Законом України "Про виконавче провадження" сплили.

10.07.2015 товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" звернулось до місцевого господарського суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду Хмельницької області № 2/5025/178/12 від 13.04.2012 до виконання та про видачу дублікату наказу на підставі ст.ст. 119, 120 ГПК України, посилаючись на поважність причин пропуску такого строку та втрату наказу не з вини ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро".

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

Відповідно до ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Згідно ч. 1 ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Звертаючись до господарського суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу, позивач послався на те, що він не був обізнаний про існування постанови заступника начальника відділу Головного управління ДВС від 27.06.2013 про повернення виконавчого документа - наказу господарського суду Хмельницької області № 2/5025/178/12 від 13.04.2012 стягувачу та не отримував від відділу ДВС вказаний наказ, а дізнався про факт повернення вказаного виконавчого документа стягувачу лише з листа Головного управління ДВС № 2466 від 30.06.2015, тобто після спливу строку пред'явлення наказу до виконання, що, на думку заявника, свідчить про існування у нього поважних причин пропуску такого строку.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів згідно норм ст. 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, яке здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 47 вказаного Закону в редакції, яка діяла станом на дату винесення постанови про повернення виконавчого документа від 27.06.2013, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Частиною першою статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній станом на 26.06.2013, передбачено, що копії постанов державного виконавця, зокрема про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Однак, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції та це підтверджується матеріалами справи, постанова про повернення виконавчого документа від 27.06.2013 та оригінал наказу Головним управлінням ДВС були надіслані всупереч вимог ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" простою кореспонденцією на адресу позивача у справі - ПП "Агропром", який не є стягувачем згідно з ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.07.2012 про заміну стягувача у виконавчому провадженні. При цьому, докази отримання стягувачем - ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" вказаних постанови відділу ДВС від 27.06.2013 та наказу відсутні в матеріалах справи.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про доведеність існування поважних причин пропуску позивачем строку для пред'явлення наказу до виконання, на які позивач послався у заяві про поновлення такого строку, оскільки відсутність у стягувача інформації щодо існування постанови заступника начальника відділу Головного управління ДВС від 27.06.2013 про повернення виконавчого документа та відсутність у стягувача самого виконавчого документа унеможливили своєчасне подання ним судового наказу до виконання, а докази вини стягувача у порушенні процесуального строку відсутні в матеріалах справи, про що вірно вказав суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Господарський процесуальний кодекс не зобов'язує стягувача або державного виконавця наводити причини втрати наказу. Підставою для видачі наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу. ГПК не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості.

Як було зазначено вище, судом апеляційної інстанції встановлено, що оригінал наказу господарського суду Хмельницької області від 13.04.2012 у даній справі був надісланий відділом Головного управління ДВС не на адресу стягувача, а адресу позивача у справі - ПП "Агропром", який втратив статус стягувача згідно з ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.07.2012 про заміну стягувача у виконавчому провадженні. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази наявності оригіналу наказу у ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро". Натомість наявна видана стягувачем довідка № 90 від 09.07.2015 про втрату наказу господарського суду, підписана директором та головним бухгалтером ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро", яка, як вірно зазначено судом апеляційної інстанцій, є належним доказом втрати наказу господарського суду Хмельницької області від 13.04.2012 у даній справі та є підставою для видачі його дублікату стягувачу.

Статтею 124 Конституції України, з якою кореспондуються положення ст.115 ГПК України, передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Однак, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи не містять доказів добровільного виконання відповідачем рішення протягом трьох років з моменту видачі наказу, а тому відсутність у стягувача наказу, повернутого відділом ДВС з порушенням встановленого чинним законодавством порядку, зумовлює неможливість виконання в примусовому порядку рішення у даній справі.

Врахувавши викладене, суд апеляційної інстанції правильно та обґрунтовано відновив товариству з обмеженою відповідальністю Агрохімічна компанія "Вітагро" строк для пред'явлення наказу господарського суду Хмельницької області від 13.04.2012 до виконання та вірно доручив господарському суду Хмельницької області видати дублікат вказаного наказу № 2/5025/178/12 від 13.04.2012, задовольнивши заяву ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувана відповідачем постанова апеляційного господарського суду, якою було скасовано ухвалу місцевого господарського суду, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Посилання скаржника на порушення норм процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 у справі № 2/5025/178/12 - без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Н. Акулова

В. Саранюк