ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 9/332/05

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 14.07.2016у справі№9/332/05 господарського суду Миколаївської областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"доВійськової частини А 1739простягнення 23 460,38 грн.за участю Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області; Установи " 28 Управління начальника робіт" за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: не з'явилися

ВПВР УДВС ГТУЮ у Миколаївській області: не з'явилися

Установи " 28 Управління начальника робіт": не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2016 по справі №9/332/05, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2016, в задоволенні подання Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено, з підстав недоведеності заявником факту ліквідації Військової частини А1739 та відсутності відповідних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувач.

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.05.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 року та прийняти нове рішення,яким задовольнити подання, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, частини 2 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Заявник касаційної скарги зазначає, що у даному випадку господарську діяльність Військової частини А 1739 було припинено за рішенням Міністерства оборони України, а тому запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вноситись не повинен.

Скаржник звертає увагу, що в матеріалах справи є інформація з Державної податкової служби України про те, що юридичну особу код ЄДРПОУ 08044899 ліквідовано (припинено), що свідчить про те, що Міністерство оборони України повідомило про факт припинення Військової частини А 1739 податковий орган та органи Державного казначейства.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2005 у справі №9/332/05 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Військової частини А1739 на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" 23460,38 грн. боргу та судові витрати .

19.12.2005 року на виконання вказаного рішення було видано відповідні накази, на підставі яких 06.06.2014 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винесені постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№43621145, ВП№43621212.

Предметом судового розгляду у даному випадку є подання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про заміну сторони у виконавчому провадженні №43621212, №43621145 з виконання наказів від 19.12.2005 по справі №9/332/05, а саме боржника Військову частину А1739 на його правонаступника - Установу "28 Управління начальника робіт".

За приписами частини 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на день звернення органу державної виконавчої служби з відповідним поданням) у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

При цьому питання заміни сторони її правонаступником, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

Обов'язок доказування факту правонаступництва покладається на особу, яка звертається з відповідною заявою: або на державного виконавця, або на заінтересовану сторону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження факту правонаступництва Установою "28 Управління начальника робіт" прав та обов'язків відповідача у даній справі заявником подано: ліквідаційний акт від 16.06.2006 по розформуванню 210 управління начальника робіт (ВЧ А1739); архівну довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони Українивід 22.06.2015; акт приймання-передачі документів від 03.02.2006 по земельній ділянці; лист першого заступника начальника Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України №322/1/2651 від 21.07.2015, витяг із Директиви Міністерства оборони України від 20.04.2005 №Д-322/1/010, лист Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Управління державної виконавчої служби від 04.09.2015 №322/1/7797.

Із змісту зазначених документів вбачається, що військову частину А1739 розформовано 01.03.2006 відповідно до директиви Міністра оборони України від 20.04.2005 №Д-322/1/010, правонаступником визначено 28 управління начальника робіт Центрального спеціалізованого будівельного управління (м. Євпаторія АР Крим).

Відповідно до ліквідаційного акту від 16.06.2006 по розформуванню 210 управління начальника робіт (ВЧ А1739) ліквідаційна комісія перевірила облік, наявність та якісний стан матеріальних засобів, правильність розрахунків з постачальними органами, повноту забезпечення матеріальними, грошовими засобами та коштами, передачу особового складу, озброєння та військової техніки, матеріальних засобів, житлових та нежитлових приміщень, закриття таємного, нетаємного та мобілізаційного діловодства 210 управління начальника робіт (ВЧ А1739) і встановила, що відповідні матеріальні засоби передані 28 управління начальника робіт, а служби ліквідовані. Матеріальні засоби, автомобільна техніка та майно служби, які знаходились на обліку в частині, земельна ділянка (для обслуговування виробничої бази по вул.Очаківська) передані в 28 управління начальника робіт; житловий фонд (гуртожиток за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 62а) переданий згідно акту КЕЧ Миколаївського району.

За актом приймання-передачі від 03.02.2006 представник відповідача передав, а представник 28 Управління начальника робіт прийняв документи по земельній ділянці (для обслуговування виробничої бази по вул. Очаківська в 96 в/м).

Отже судом встановлено, що Установі "28 Управління начальника робіт" не передавались боргові зобов'язання розформованої Військової частини А1739 за рішенням Господарського суду від 08.12.2005 по справі №9/332/05.

Доказів, на підтвердження того, що вказана установа є повним правонаступником відповідача, матеріали справи не містять.

Натомість із змісту ліквідаційного акту від 16.06.2006 вбачається, що нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 62а (предметом даного спору були вимоги про стягнення суми заборгованості за договором №44/282 від 21.04.2004 про постачання електричної енергії на цей об'єкт), було передано іншій юридичній особі.

За приписами статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, як дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа.

Згідно з положеннями статті 10 вказаного Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця.

Згідно з приписами статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 111 Цивільного кодексу України визначено порядок ліквідації юридичної особи, яка є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Аналогічні положення містяться і у статті 59 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності; такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Частиною 2 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

З матеріалів справи слідує та встановлено судами, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на установу "28 Управління начальника робіт" відомості щодо осіб, правонаступником яких є остання, відсутні.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів завершення процедури розформування (ліквідації, реорганізації) відповідача, факту правонаступництва його боргових зобов'язань за рішенням суду у даній справі установою "28 Управління начальника робіт", а також відсутність у Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію Військової частини А 1739, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що анулювання Міністерством оборони України ідентифікаційного коду 08044899 не можна вважати беззаперечним доказом припинення юридичної особи - Військової частини А-1739.

Отже, оскільки скаржником правомірних висновків судів попередніх інстанцій не спростовано, а судом касаційної інстанції порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, не виявлено, то судові рішення про відмову в задоволенні подання про заміну сторони у виконавчому провадженні колегія визнає такими, що відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 у справі №9/332/05 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді: Г.А.Кравчук

Г.М. Мачульський