ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року № 922/842/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В.суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на рішення та постановуГосподарського суду Харківської області від 16 травня 2016 р. Харківського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2016 р. у справі№ 922/842/16за позовомфізичної особи - підприємця ОСОБА_4доНаціонального аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут"про стягнення 5 477,95 грн.та за зустрічним позовом до проНаціонального аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 розірвання договору та стягнення 4 043,83 грн.ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 5 117, 09 грн. боргу за поставлену за договором купівлі-продажу №1 від 14.01.2016 р. продукцію, 3% річних за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 23,13 грн. та 339, 27 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а всього - 5 477,95 грн.

У квітні 2016 р. відповідач звернувся з зустрічним позовом (з урахуванням уточнень) про розірвання договору купівлі-продажу №1 від 14.01.2016 р. та стягнення з відповідача на його користь 4043,83 грн., з яких: 263,12 грн. - штраф в розмірі 10 % від ціни товару, що поставлено з такими характеристиками якості, які не відповідають умовам договору, 1535,13 грн. - збитки в розмірі 30 % від вартості договору згідно п. 5.2 договору, 2245,58 грн. - збитки, які виникли для захисту порушеного права на постачання якісних продуктів харчування шляхом направлення зразків товару до акредитованої незалежної лабораторії.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.05.2016 р. (суддя Погорєлова О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 р. (головуючий - Сіверін В.І., судді - Терещенко О.І., Тихий П.В.), у задоволенні первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено.

Розірвано договір купівлі-продажу за № 1 від 14.01.2016 року, укладений між Національним аерокосмічним університетом ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" та ФОП ОСОБА_4 Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" - 263,12 грн. штрафу у розмірі 10 % від ціни товару, що поставлено з такими характеристиками якості, які не відповідають умовам договору, 1535,13 грн. - збитків у розмірі 30 % від вартості договору, згідно п. 5.2 договору, 2245,58 грн. збитків, які виникли для захисту порушеного права на постачання якісних продуктів харчування шляхом направлення зразків товару до акредитованої незалежної лабораторії та 2756,00 грн. судового збору.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким первісний позов задовольнити, а зустрічний - залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 14.01.2016 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 1 (далі - договір), відповідно до умов якого, постачальник (позивач) зобов'язується поставити та передати майно (надалі - товар) у власність замовнику (відповідачу), а замовник зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування та кількість товару визначається згідно додатку 1 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно пунктів 2.1-2.5 договору, якість проданого товару повинна відповідати ДСТУ, ГОСТ, ТУ, сертифікату виробника, зразку тощо, а також умовам договору, а при відсутності вказівок у договорі - вимогам, що звичайно ставляться. Річ (товар), що продається, повинна відповідати стандартові, технічним умовам або зразкам, встановленим до речей цього роду. Підтвердженням якості з боку постачальника є сертифікат якості. В момент здійснення поставки та протягом строку для споживання товару постачальник гарантує якість і надійність товару, що постачається. Товар повинен бути затарений і спакований постачальником таким чином (згідно з вимогами державних стандартів, технічних умов або згідно з домовленістю сторін), щоб виключити псування та/або знищення його на період поставки до прийняття товару замовником. Вартість тари та пакування входить до ціни товару. Асортимент товару передбачається у специфікації, яка додасться до договору (додаток № 1). Узгодження між сторонами уточнених характеристик та додаткових вимог щодо якості, комплектності та асортименту товару, не передбачених у договорі, здійснюється сторонами в додатках до цього договору.

Передача товару здійснюється в пункті постачання. Пунктом постачання товару за договором є: Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", їдальня (м. Харків. вул.Чкалова.17). Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством. Замовник має право перевіряти якість товару зусиллями лабораторії Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", висновок якої є обов'язковим, якщо інше не визначено рішенням компетентного органу.

Згідно п. 4.2 договору (в редакції додаткової угоди до договору № 1 від 14.01.2016 року від 19.01.2016 року), загальна ціна товару складає 5117,09 грн.

У п. 4.4 договору, сторони погодили, що оплата здійснюється по факту поставки товару. Остаточний строк оплати товару складає 7 банківських днів з моменту належної поставки товару.

За прострочення платежу з вини замовника, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, з моменту виникнення заборгованості за кожний день прострочення платежів до повного розрахунку, включаючи день оплати (затримка платежу з обставин за які відповідає Державна казначейська служба України, не вважаються виною замовника). За відмову постачальника від виконання зобов'язань з постачання якісного товару на умовах цього договору, постачальник сплачує замовнику штраф в розмірі 10 % від ціни товару, що не поставлено або поставлено з такими характеристиками якості, що не відповідають умовам договору, крім того відшкодовує замовникові збитки в розмірі 30 % від вартості договору (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору, цей договір діє з 14.01.2016 року по 31.01.2016 року. Умови договору зберігають силу до моменту виконання належним чином зобов'язань сторонами.

Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін у випадку порушення стороною умов договору за рішенням відповідного суду та у випадках, передбачених чинним законодавством. Договір також може бути розірваний на вимогу замовника шляхом надіслання повідомлення на адресу постачальника у разі істотних змін рівня цін на аналогічний товар в регіоні (м. Харків) або у разі порушення постачальником вимог до якості товару, що підтверджено не оскаржуваним висновком лабораторії Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" або у разі затримки постачальником в передачі (відвантаженні) товару замовнику понад строк, передбачений цим договором. У цьому разі договір вважається розірваним з моменту отримання постачальником повідомлення (п. 6.3 договору).

На виконання умов договору, позивачем 19.01.2016 р. було здійснено поставку товару, що підтверджується видатковою накладною № Чс-0000001 від 19.01.2016 р. на загальну суму 5117,09 грн. Разом з товаром, на виконання вимог законодавства і договору, позивачем також було надано документи на підтвердження якості товару.

Відповідно до пункту 2.5. договору, зразки отриманого товару відповідачем було надано до лабораторії ХАІ для підтвердження/перевірки його якості за показниками декларацій виробника.

За висновками проведеної лабораторією ХАІ експертизи від 22.01.2016 р. виявилося, що поставлений позивачем товар за всіма найменуваннями не відповідає вимогам ДСТУ і ТУ.

02.02.2016 року відповідач направив постачальнику листа №38-15/198 (а.с. 73), в якому повідомив про результати лабораторного дослідження та запропонував негайно замінити товар неналежної якості, а в разі неможливості заміни повідомив, що університет відмовляється від нього і надасть постачальнику документи на повернення залишку продуктів харчування за переліком. Також повідомив, що у разі не вирішення цього питання університет залишає за собою право вимагати від постачальника сплати санкцій, що передбачені п. 5.2 договору у зв'язку з постачанням неякісного товару. Втім даний лист був повернутий без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

12.02.2016 року позивачем на адресу ХАІ була направлена претензія №4/012 з вимогою негайно, не пізніше 15.03.2016 року сплатити за поставлений товар 5117,09 грн. (а.с. 16).

У відповідь на претензію, позивач за зустрічним позовом 03.03.2016 року направив на адресу постачальника листа №38-14/358 (а.с. 74) в якому повідомив, що 10.03.2016 р. (за умови, що постачальник добровільно не виконає до цього моменту свої зобов'язання за договором) замовник направить отримані від постачальника зразки продуктів харчування до акредитованої лабораторії ДП "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" з метою підтвердження/оскарження висновків лабораторії ХАІ щодо вищезазначених досліджень. У вказаному повідомленні постачальника було проінформовано, що він має права, передбачені законодавством у зв'язку із проведенням експертного дослідження. Втім, даний лист також був повернути без вручення адресатові (а.с. 76).

Відповідно до протоколів випробувань від 17.03.2016 р., проведених Державним підприємством "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" на замовлення позивача за зустрічним позовом, у зразках товарів, що були поставлені за спірним договором, виявлено наявність рослинного жиру, що підтверджує висновки лабораторії ХАІ (а.с. 84-85).

24.03.2016 року позивачем за зустрічним позовом постачальнику було направлено повідомлення (вих. номер 38-25/482, а.с. 86-87) в якому університет повідомив останнього про результати проведеного експертного дослідження та про намір звернутись з вимогою про стягнення санкцій, передбачених п. 5.2 договору.

Відповідно до ч. 7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ст. 673 ЦК України).

Відповідно до ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Згідно з ст. 687 ЦК України, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару (ч. 1 ст. 688 ЦК України).

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у даному випадку перевірка покупцем якості товару здійснювалася в порядку, передбаченому п.2.5 спірного договору - зусиллями лабораторії Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", висновок якої є обов'язковим, якщо інше не визначено рішенням компетентного органу.

Оскільки, внаслідок перевірки було встановлено неякісність постановленого позивачем товару, то у відповідача відсутній обов'язок його оплатити.

Проте, повністю погодитися з висновками суду щодо вирішення первісного позову неможливо, оскільки суд дійшов до них внаслідок неповного з'ясування всіх обставин справи всупереч вимогам ст. 43 ГПК України та неправильного застосування норм матеріального права.

Зокрема, ч.2 ст. 678 ЦК у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Проте, вказаною нормою не передбачено право покупця спожити неякісний товар і не сплачувати за нього будь - які кошти.

В даному випадку суд при вирішенні первісного позову не звернув увагу те, що відповідачем було спожито у власній їдальні товарів на суму 2485,9 грн., про що зазначено у зустрічній позовній заяві (а.с.98,т.1), а тому він позбавлений можливості повернути цей товар чи вимагати його заміни.

За таких обставин суд мав перевірити ці твердження відповідача, витребувавши у відповідача докази, що підтверджують вартість спожитого товару та вирішити питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення на користь позивача вартості спожитого відповідачем товару.

Отже, постановлені у справі в частині первісного позову судові рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд.

Що стосується вирішення зустрічного позову, то суд правильно зазначив, що відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 6.3 спірного договору, він може бути розірваний на вимогу замовника шляхом надіслання повідомлення на адресу постачальник, зокрема, у разі порушення постачальником вимог до якості товару, що підтверджено не оскаржуваним висновком лабораторії Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут". У цьому разі договір вважається розірваним з моменту отримання постачальником повідомлення.

Враховуючи, що судами встановлено факт поставки позивачем неякісного товару, про що було зазначено у актах експертиз лабораторії ХАІ, висновок суду про наявність підстав для розірвання договору є правильним.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Відповідно до п. 5.2 договору, за відмову постачальника від виконання зобов'язань з постачання якісного товару на умовах цього договору, постачальник сплачує замовнику штраф в розмірі 10 % від ціни товару, що не поставлено або поставлено з такими характеристиками якості, що не відповідають умовам договору, крім того відшкодовує замовникові збитки в розмірі 30 % від вартості договору.

Таке визначення збитків у вигляді відсоткової ставки залежно від обсягу невиконання зобов'язання цілком узгоджується з правилами ч.5 ст. 225 ГК України, а тому судом правильно стягнуто з постачальника 263,12 грн. штрафу та 1535,13 грн. збитків, відповідно до п. 5.2 договору, а також 2245,58 грн. збитків, понесених ХАІ на проведення ДП "Харківстандартметрологія" лабораторних випробувань за договором №100212 від 09.03.2016 року.

Доводи касаційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують.

Посилання ж касаційної скарги на недоведеність відповідачем поставки позивачем неякісного товару фактично зводиться зо переоцінки доказів, зробленої судами нижчих інстанцій, що відповідно до ст. 1117 ГПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Таким чином, судові рішення в частині вирішення первісного позову підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене вище і в залежності від встановленого вирішити спір щодо прав і обов'язків сторін у зв'язку з поставкою неякісного товару, частина з якого спожита покупцем, відповідно до правил ст. 678 ЦК України та умов договору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 16 травня 2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2016 року у справі за №922/842/16 в частині вирішення первісного позову скасувати і справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

В решті рішення Господарського суду Харківської області від 16 травня 2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2016 року у справі за №922/842/16 залишити без змін.

Головуючий, суддя Л. СтратієнкоСуддя І. ВовкСуддя І. Кондратова