ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 920/995/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Сибіги О.М.

перевіривши касаційну скаргу Сумської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 у справі № 920/995/15 господарського суду Сумської області за позовомКомунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради доПриватного ремонтно-будівельного підприємства "Рембуд" треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача 1.Сумська міська рада, 2. Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради провизнання недійсним договору та застосування правових наслідків його недійсності

в судовому засіданні взяли участь представники :

- позивачане з'явився- відповідачане з'явився- третіх осібне з'явився

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року Комунальне підприємство "Сумижитло" Сумської міської ради (замовник) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Рембуд" (виконавець), в якій просило суд визнати недійсним договір № 53 та Додаткову угоду №1 до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває на балансі комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради та застосувати наслідки недійсності правочинів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір та додаткова угода до нього укладені з порушенням вимог статей 26, 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги ".

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.07.2015 до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача залучено Сумську міську раду та Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради

Рішенням Господарського суду Сумської області від 08.12.2015 (головуючий Зражевський Ю.О., судді: Соп'яненко О.Ю., Лугова Н.П.), у даній справі позов задоволено. Визнано недійсним договір № 53 та Додаткову угоду № 1 до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради, укладений 25 травня 2015 року між Колективним підприємством "Сумижитло" Сумської міської ради та Приватним ремонтно-будівельним підприємством "Рембуд". Застосовано наслідки недійсності правочину до договору № 53 та Додаткової угоди № 1 до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради, укладений 25 травня 2015 року між Комунальним підприємством "Сумижитло" Сумської міської ради та Приватним ремонтно-будівельним підприємством "Рембуд" та повернути сторони у первинний стан, зобов'язавши Приватне ремонтно-будівельне підприємство "Рембуд" повернути Комунальному підприємству "Сумижитло" Сумської міської ради паспорти ліфтів в кількості 93 шт., які набуті на підставі недійсного правочину за актом приймання-передачі ліфтів від 29.05.2015. Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 (головуючий Івакіна В.О., судді: Камишева Л.М., Пелипенко Н.М.) вказане судове рішення скасовано та прийняте нове, яким в позові відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Сумська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 та залишити в силі рішення господарського суду Сумської області з покладенням на відповідача судових витрат за розгляд касаційної скарги.

Комунальним підприємством "Сумижитло" Сумської міської ради, Приватним ремонтно-будівельним підприємством "Рембуд" та Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради не надіслали своїх відзивів на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

03.10.2016 на адресу суду надійшли клопотання від Сумської міської ради та Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради про розгляд справи за відсутності їх представників, яке судом задоволено.

Комунальне підприємство "Сумижитло" Сумської міської ради та Приватне ремонтно-будівельне підприємство "Рембуд" не реалізувала процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Сумської міської ради № 516-МР від 25.05.2011 р. позивачу було передано об'єкти житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Суми в господарське відання та на баланс.

Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 07.05.2015 за № 228 "Про заходи щодо забезпечення мешканців міста послугами з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в житлових будинках м. Суми" (пунктами 2, 4) вирішено: тимчасово терміном до 31.07.2015 року до проведення конкурсу та підписання відповідних договорів з виконавцями послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій по житловим будинкам, які обслуговуються позивачем та мешканці, яких станом на 06.05.2015 не визначились з виконавцем надання послуг, визначити з 01.06.2015 року виконавцем послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій КП "Сумижитло" Сумської міської ради, а департаменту інфраструктури Сумської міської ради оформити договірні відносини з позивачем; встановити тимчасовий тариф для КП "Сумижитло" Сумської міської ради відповідно до рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 26.06.2014 року № 300 "Про тимчасові тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій КП "Сумижитло" Сумської міської ради".

На виконання вищевказаного рішення, житловий фонд відповідно до акту приймання-передачі основних засобів №184/07/11, затвердженого Сумським міським головою 01.07.2011 року, передано Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради в господарське відання та на баланс позивачу.

25.05.2015 між Комунальним підприємством "Сумижитло" Сумської міської ради та Приватним ремонтно-будівельним підприємством "Рембуд" було укладено договір № 53 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває на балансі КП "Сумижитло" Сумської міської ради, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе обов'язки по наданню послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно із переліком житлового фонду, який перебуває на балансі КП "Сумижитло" Сумської міської ради згідно додатку № 1.

Крім того, 25.05.2015 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 разом з додатком № 1 (перелік житлового фонду) до договору № 53 від 25.05.2015 р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебувають на балансі КП "Сумижитло" Сумської міської ради.

В своєму позові позивач послався на те, що договір №53 та додаткова угода №1 до нього були укладені з порушенням вимог статтей 26, 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", КП "Сумижитло" Сумської міської ради звернулось до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просило визнати недійсним договір № 53 та додаткову угоду № 1; застосувати наслідки недійсності правочину до договору № 53 та до додаткової угоди № 1; повернути сторони у первісний стан, зобов'язавши ПРБП "Рембуд" повернути КП "Сумижитло" Сумської міської ради паспорти ліфтів в кількості 100 шт., які були набуті на підставі недійсного правочину.

Визнаючи недійсними сказані угоди та застосовуючи наслідки недійсності правочинів, суд першої інстанції послався на те, що оспорюваний договір та додаткова угода до нього укладені з порушенням вимог статтей 26, 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обгрунтованими висновки з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства - у редакції, яка була чинною на момент укладення договору). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) згідно з установленим переліком для об'єктів державної або комунальної власності здійснюється за результатами конкурсу.

Згідно з положеннями статей 7, 13 та 27 вищевказаного Закону, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій належать до житлово-комунальних послуг, визначення виконавця яких та укладання відповідних договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування. Укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг, зокрема, послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, здійснюється за результатами конкурсу згідно з установленим переліком для об'єктів державної або комунальної власності, визначеним орган місцевого самоврядування. Перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, визначає орган місцевого самоврядування. Організатором конкурсу є власник чи балансоутримувач або уповноважена ним особа.

А отже, визначення виконавця житлово-комунальних послуг щодо об'єктів державної та комунальної власності проводиться на конкурсних засадах.

Власники житла мають право доручити розпоряджатися та управляти належним їх майном балансоутримувачу.

Пунктами 2, 30 та 35 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за № 631 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг" визначено, що організатором проведення конкурсу може бути власник, балансоутримувач або уповноважений ним орган, переможцем конкурсу визначається його учасник, який відповідає кваліфікаційним вимогам, може забезпечити надання послуг відповідної якості і конкурсна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.

Тобто, організатором проведення конкурсу може виступити Сумська міська рада, як власник, та позивач, як балансоутримувач, або власники приватизованих квартир, а виконавцем послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій може бути виключно суб'єкт господарювання - переможець конкурсу, з яким в подальшому укладається відповідний договір.

Таким чином, приписами чинного законодавства України, що регламентують порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг, не передбачено повноважень укладення такого договору без проведення конкурсу. Договір який є предметом спору укладений без проведення конкурсу, тому суди його правомірно визнали недійсним, який такий, що укладений з дефектом закону.

Відповідно до пункту 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" із змінами і доповненнями, на підставі статті 215 Цивільного кодексу України недійсними можуть визнаватись не лише правочини, які не відповідають цьому кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому законом порядку.

З огляду на вищевикладене, оспорюваний договір № 53 від 25.05.2015 про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, укладений між сторонами з порушенням положень статтей 26, 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з частиною п'ятою цієї статті, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Апеляційний господарський суд, ухвалюючи постанову у справі, викладеного не врахував та не спростував установленого господарським судом першої інстанції, зробивши хибний висновок, що оспорюваний договір від 25.05.2015 року є дійсним. Таким чином, зважаючи на викладене та встановлені судом першої інстанції обставини справи, судова колегія вважає правомірним висновок Господарського суду Сумської області про визнання недійсним договору та застосування правових наслідків його недійсності. Доводи, викладені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, усім обставинам справи дана належна правова оцінка і вважає, що судом вірно застосовані до спірних відносин норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним договору № 53 та додаткової угоди № 1 до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду від 25.05.15, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради, укладеного 25.05.15 між Комунальним підприємством "Сумижитло" Сумської міської ради та Приватним ремонтно-будівельним підприємством "Рембуд", а також застосування наслідків недійсності правочину: повернення паспортів ліфтів в кількості 93 шт. (оскільки судами встановлено, що позивач на підставі акту приймання - передачі паспортів ліфтів від 29.05.15 передав відповідачу паспорти ліфтів в кількості 93 шт.)

Аналогічну правову позицію щодо застосування вимог статтей 26, 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги ", викладено у постанові Вищого господарського суду України від 12 травня 2016 року у справі № 920/996/15.

Згідно зі статтею 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

За таких обставин, постанова Харківського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Сумської області - залишенню в силі.

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 у справі № 920/995/15 скасувати.

Рішення господарського суду Сумської області від 08.12.2015 у справі №920/995/15 залишити в силі.

Стягнути з Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Рембуд" на користь Сумської міської ради 3654,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

О.М.Сибіга