ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 916/1461/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіВовка І.В.,суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін від позивачаСерпокрилова О.В.,від відповідача Пахомова В.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаркет - ЛТД"на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.07.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 рокуу справі № 916/1461/16 Господарського суду Одеської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Чорноморгідрозалізобетон"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Техномаркет - ЛТД"провитребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Чорноморгідрозалізобетон" (надалі - ПАТ "Чорноморгідрозалізобетон", позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаркет-ЛТД" (надалі - ТОВ "Техномаркет-ЛТД", відповідач) нерухомого майна, розташованого за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1, загальною площею 3454,3 кв.м. реєстраційний номер 436653651108, що складається з: будівлі адміністративно-побутового корпусу літ. "А", загальною площею 954 кв.м.; будівлі виробничого корпусу (АЦ) літ. "Б", загальною площею 1162,3 кв.м.; будівлі для зберігання вапна (у складі БСУ) літ. "Д", загальною площею 101,5 кв.м.; будівлі цеху РМЦ літ. "Л", загальною площею 261,8 кв.м.; будівлі ТП-4037 літ. "Р", загальною площею 22,5 кв.м., деревообробного цеху (ДОЦ) літ. "С", загальною площею 606,4 кв.м.; будівлі котельної літ. "Т", загальною площею 59,3 кв.м.; будівлі матеріального сховища №1 літ. "Ф", загальною площею 72,7 кв.м.; будівлі рем боксу та диспетчерської літ. "Х", загальною площею 82,4 кв.м.; будівлі водомірного вузлу літ. "Ц" загальною площею 7,9 кв.м.; будівлі прохідної, лабораторної, електроділянки та хорони літ. "Ч", будівлі спостережного посту № 2 літ. "Є", загальною площею 5,8 кв.м.; залізобетонної огорожі, 1, полігону № 1,2, полігону №2,3, майданчику для зберігання металобрухту, 8,9; еталонного майданчику, 11; підвищеного путі для розвантажування вагонів, 22,23,24; воріт, 15, 16,17,18,19, підкранової колії, 25,30,31; труби котельні, 29, І мощення (надалі - спірне майно), яке вибуло із володіння позивача поза його волею та повернення цього майна у власність позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне майно має бути повернуто йому як власнику майна відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), оскільки вибуло з його володіння не з його волі шляхом укладення 26.05.2016 року від імені позивача особою, яка не мала на те законних повноважень, договору купівлі-продажу на користь ОСОБА_6, який в цей же день в подальшому відчужив майно на користь відповідача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.07.2016 року (Степанова Л.В.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Мирошниченка М.А., суддів: Лашина В.В. та Воронюка О.Л.), за клопотанням позивача провадження у справі зупинено до розгляду Іллічівським районним судом Одеської області справи № 501/1586/16-ц за позовом ПАТ "Чорноморгідрозалізобетон" до ОСОБА_6, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка О.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.05.2016 року.

Не погоджуючись з вказаними ухвалою суду першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, ТОВ "Техномаркет-ЛТД" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило їх скасувати, як такі, що прийняті з порушенням норм ст. 79 ГПК України, а справу передати на розгляд Господарського суду Одеської області.

Вищий господарський суд України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оскаржуваного судового акта, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню і оскаржувану постанову слід залишити без змін з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

У пп. 3.16 п. 3 постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 3 і ч. 4 ст. 35 ГПК України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Наявність одночасно двох цих обставин є необхідною процесуальною підставою для застосування ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Зупиняючи провадження у справі, суд виходив з того, що розгляд Іллічівським районним судом Одеської області справи № 501/1586/16-ц (провадження № 2/501/1134/16) за позовом ПАТ "Чорноморгідрозалізобетон" до ОСОБА_6, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка О.В. про визнання недійсним договору безпосередньо пов'язаний із розглядом справи № 916/1461/16, оскільки предметом розгляду справи є нерухоме майно, розташоване за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1, загальною площею 3454,3кв.м., реєстраційний номер 436653651108. Обставини неможливістю розгляду цієї справи в ухвалі суду першої інстанції не наведені.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу про зупинення провадження у справі, зазначив, що розгляд цієї справи неможливий до розгляду Іллічівським районним судом Одеської області справи № 501/1586/16-ц (провадження № 2/501/1134/16), оскільки "згідно з сталої судової практики, зокрема Верховного суду України та Вищого господарського суду України та наданих цими судами роз'яснень для витребування майна з чужого незаконного володіння у разі його вибуття на підставі декількох послідовних договорів відчуження, є необхідність визнання недійсним першого договору про відчуження цього майна (без необхідності визнавати недійсними наступні договорів) і саме при наявності судового рішення про визнання недійсним цього першого договору недійсним, можливо задовольняти (при відсутності правових підстав які забороняють витребування майна з чужого володіння) вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння. Тобто існує встановлена законодавством та судовою практикою послідовність вирішення цих питань".

Вищий господарський суд України вважає, що підстав для зупинення провадження у справі за наведених судами мотивів не було.

Позивачем заявлений позов про витребування майна відповідно до ст. 388 ЦК України (право власника на витребування майна від добросовісного набувача), яка встановлює право власника витребувати своє майно в добросовісного набувача, який прибав це майно за відплатним договором, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі, а також в усіх випадках, якщо майно було набуте безвідплатно. Отже, предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують наявність у позивача волі на відчуження майна, добросовісність набувача та оплатність (безоплатність) придбання ним спірного майна. Такі обставини можуть бути встановлені судом самостійно при вирішенні спору у цій справі. Більш того, беручи до уваги те, що ТОВ "Техномаркет - ЛТД" не є стороною у справі № 501/1586/16-ц (провадження № 2/501/1134/16), тому обставини відсутності (наявності) у позивача волі на відчуження спірного майна обов'язково підлягають доказуванню та встановленню судом самостійно у цій справі, незалежно від їх дослідження у справі № 501/1586/16-ц.

Таким чином, оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню, як прийняті внаслідок порушення норми ч. 1 ст. 79 ГПК України, а справа передається до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаркет - ЛТД" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.07.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 року у справі № 916/1461/16 скасувати, а справу передати до Господарського суду Одеської області для розгляду по суті.

Головуючий суддя Кондратова І.Д.Суддя Вовк І.В.СуддяСтратієнко Л.В.