ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 911/149/16

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівДанилової М.В., Мачульського Г.М.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "База" Солнєчний Луч"на постанову від 15.06.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№911/149/16 господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "База" Солнєчний Луч"до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку "Солнєчний Луч"простягнення 90 634,80 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - Рацун О.В. - дов. від 24.10.2016,

Від відповідача - не з'явились,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "База Солнєчний Луч" звернулося з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солнєчний луч" про стягнення 30000,00 грн. заборгованості з орендної плати, 43050,00 грн пені за період з 01.07.2015 по 31.12.2015, 17584,80 грн компенсації за ремонт.

Рішенням від 28.03.2016 господарського суду Київської області позов задоволено частково. з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солнєчний луч" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю База Солнєчний Луч" стягнуто 23000,00 грн. основного боргу, 1627,13 грн. пені, а також 399,49 грн. судових витрат. В задоволенні вимог про стягнення 32872,87 грн. пені та 17584,80 грн. компенсації за ремонт відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що орендовану земельну ділянку було передано відповідачу за актом приймання-передачі, він її фактично використовував, частково сплачував позивачу орендну плату за її користування. При цьому обов'язок щодо реєстрації спірного договору покладено саме на відповідача, а відтак договір оренди є укладеним, отже в силу приписів 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України сторони договору повинні належним чином виконувати свої зобов'язання, які витікають з цього договору. В частині стягнення компенсації за проведений ремонт суди дійшли висновку про безпідставність цієї вимоги з огляду на те, що його проведення не було узгоджено з відповідачем.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у складі головуючого: Іоннікової І.А., Тарасенко К.В., Тищенко О.В. рішення господарського суду Київської області залишено без змін з тих же підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "База Солнєчний Луч" у касаційній скарзі просить змінити постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позову про стягнення компенсації за ремонт, прийнявши нове рішення про задоволення позову в цій частині. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст. 776 ЦК України, ст.ст. 4, 42, 43, 43 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.06.2015 між ТОВ "База Солнєчний Луч" як орендодавцем та ОСББ "Солнєчний луч" як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, на якій розташовані будівлі та інженерні споруди за адресою: Київська обл., смт. Козин, вул. Берегова, 11, площею 2,4142 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; кадастровий номер - 3223155400;05;060;0061.

Строк оренди складає з 11.06.2015 по 31.12.2015 (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 4.1 договору орендна плата за користування об'єктом оренди становить 15000,00 грн. в місяць та сплачується орендарем у грошовій формі та зміні не підлягає.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно до 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця. Орендна плата починає сплачуватись орендарем з дати підписання акту приймання-передавання земельної ділянки сторонами, не зважаючи на державну реєстрацію договору.

Відповідно до п. 6.2 договору орендар зобов'язаний провести державну реєстрацію договору у строк протягом 30 календарних днів з дати підписання договору сторонами.

Пунктом 8.4 договору до обов'язків орендаря віднесено, зокрема, своєчасне внесення орендної плати.

На виконання умов зазначеного вище договору сторонами підписано акт прийому-передачі від 11.06.2015, згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв майно, що було об'єктом оренди за вказаним договором.

З посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди земельної ділянки частині сплати орендної плати, а також те, у зв'язку з аварією на трансформаторній підстанції, яка знаходиться на земельній ділянці, переданої позивачем відповідачу за договором оренди, позивачем понесені витрати при здійсненні ремонтних робіт, ТОВ "База Солнєчний Луч" звернулось з позовом у даній справі.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В частині оспореної скаржником відмови в позові щодо стягнення з відповідача вартості проведених позивачем ремонтних робіт в сумі 17584,80 грн. на підставі договору №22-1/10/2015 пошуку пошкодження та ремонту ПЛ-10кВ від ДР-190 і ЛР-191 до ТП-366 від 22.10.2015, укладеного між позивачем та ТОВ "Світло-Київщини", судами встановлено, що спірний ремонт було проведено позивачем на свій ризик.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої в найм, проводиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої в найм , проводиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.5.4 договору оренди орендар має право проводити за свій рахунок та за умови отримання згоди орендодавця будь-які поліпшення та ремонт (поточний та капітальний) об'єкту оренди, пов'язані з його експлуатацією без права вимоги компенсації витрат з орендодавця.

При цьому судами враховано, що факту погодження з відповідачем виконання спірних робіт позивачем не доведено. До того ж, як враховано судами, з акту виконаних робіт за договором від 22.10.2015 № 22-1/10/2015 не вбачається, які саме пошкодження були виявлені.

Окрім того, доказів на підтвердження відмови відповідача від виконання ремонтних робіт у зв'язку з аварією на траснформаторній підстанції судами надано не було.

З врахуванням зазначеного вище, приписів п. 5.4 договору, вмотивованим є висновок судів щодо відмову в позові в цій частині.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "База "Солнєчний Луч" залишити без задоволення.

Постанову від 15.06.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі № 911/149/16 господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді М. Данилова

Г. Мачульський