Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 26.10.2016 року у справі №906/153/16 Постанова ВГСУ від 26.10.2016 року у справі №906/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 906/153/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Кондратової І.Д., Вовка І.В.розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Завод Будматеріали"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2016у справі№909/153/16 господарського суду Житомирської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Завод Будматеріали" доПублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія"Житомиробленерго" проскасування оперативно-господарської санкції за участю представників сторін

позивача: ОСОБА_4,

відповідача : ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Завод Будматеріали" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до відповідача про скасування оперативно-господарської санкції нарахованої позивачу у вигляді донарахування 47 455,40 грн вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення правил користування електричною енергією на підставі рішення комісії з розгляду актів порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом №830 від 11.11.2015 на підставі Акта про порушення №0141189 від 09.06.2015.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.05.2016р. у справі №906/153/16 позов Публічного акціонерного товариства "Завод "Будматеріали" до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" про скасування оперативно-господарської санкції задоволено. Скасовано оперативно-господарську санкцію, застосовану відносно Публічного акціонерного товариства "Завод "Будматеріали" у вигляді донарахування 47455,40 грн вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення правил користування електричною енергією, застосовану Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на підставі рішення комісії з розгляду актів порушення правил користування електричною енергією, оформленого Протоколом №830 від 11.11.2015 на підставі Акта про порушення №014189 від 09.06.2015. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Будматеріали" 1378,00грн судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у даній справі, рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.12.2011 між Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством завод "Будматеріали" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №31, згідно п.1 якого, постачальник постачає електричну енергію споживачеві. А споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інше платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами. Клас напруги споживача визначається рівнем напруги на межі балансової належності електромереж постачальника та споживача. При декількох вводах клас напруги споживача встановлюється в кожній точці обліку в залежності від рівня напруги на межі балансової належності електромереж.

Розділом 2 договору, сторони визначили, що під час виконання його умов, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку, а також виконувати умови цього договору.

Відповідно до п.4.2.6 договору, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електроенергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕЕ від 18.12.2008р. №1384, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Договір укладається на строк до 31 грудня поточного року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляду (п.10.1 договору).

Працівниками ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на лічильнику НІК 2303 НРК1 №0038220, який належить позивачу, встановлено та передано йому на зберігання пломби №С22130294, №С22160295, про що свідчить акт збереження пломб від 15.10.2009 та акт від 02.06.2015 про пломбування елементів схеми обліку та іншого електрообладнання споживача, що встановлені в точці обліку, який підписаний представником позивачем та працівником відповідача.

09.06.2015 працівниками ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" було проведено перевірку енергоспоживання об'єкту ПАТ "Завод "Будматеріали", що розташований за адресою: м.Житомир, вул.Жуйка, 43 та під час якої зафіксовано порушення споживачем п.10.2.26 Правил користування електричною енергією, а саме: пошкодження в електролічильнику кожуха, про що складено відповідний акт №014189.

Судами також встановлено, що відповідно до акту від 11.06.2015 №124/06 проведення експертизи ЗВТ (лічильника електролічильника), комісія ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" обстежила лічильник у присутності представника відповідача та встановила наявність механічних пошкоджень кожуха та цоколя, що лічильник є придатним за метрологічними характеристиками та вирішила направити його для проведення обстеження з приводу підозри у втручанні в роботу лічильника до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Прилад обліку - електролічильник НІК 2303 НРК1 №0038220 було відправлено на експертизу.

11.11.2015 відбулося засідання комісії з розгляду акту про порушення споживачем ПКЕЕ, на якому було прийнято рішення, оформлене протоколом №830, про визнання акту правомірним та про проведення відповідачу нарахування у відповідності з п.2.5 Методики за період з дати останнього контрольного огляду по дату усунення порушення та проведено нарахування за не обліковану електроенергію у розмірі 47455,40грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на порушення відповідачем вимог п.п.6.40, 6.41, 6.42 Правил користування електричною енергією та п.п.4.6, 4.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, а також, що в порушення вимог п.6.42 ПКЕЕ відповідач не попередив позивача про проведення засідання комісії, тому просив суд скасувати оперативно-господарську санкцію нараховану йому у вигляді донарахування 47 455,40 грн вартості не облікованої електроенергії.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оперативну-господарську санкцію, місцевий господарський суд зазначив, що оскільки пошкодження пломби не відбулося, в матеріалах справи відсутні докази втручання позивача в параметри розрахункових засобів обліку електричної енергії, позивачем, як споживачем електричної енергії, не було вчинено протиправних дій, спрямованих на приховування реального обсягу спожитої електричної енергії, а відповідачем в свою чергу не доведено факту втручання позивача в параметри розрахункового засобу обліку.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції посилався на проведене Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз електротехнічне дослідження №1177/15-21 від 22.10.2015, яким було підтверджено факт пошкодження розрахункового засобу обліку та наявності ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни його показів, що відображено в Акті від 09.06.2015 №014189 про порушення ПКЕЕ, тому відсутні підстави для скасування оперативно-господарської санкції.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування Позивачу вартості недоврахованої електричної енергії в розмірі 47455,40грн.

Взаємовідносини, які виникають в процесі купівлі-продажу електричної енергії між виробниками, постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Законом України "Про електроенергетику" та ПКЕЕ.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил охорони електричних мереж, порушення правил користування енергією.

За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку; до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (частини перша і друга статті 235 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до частини другої статті 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Згідно зі статтею 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Відповідно до приписів Правил:

- недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно (пункт 1.2);

- відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (пункт 3.3);

- розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації (пункт 3.31);

- споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (підпункт 26 пункту 10.2);

- у разі виявлення представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики (пункт 6.40);

- у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень; акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці (пункт 6.41);

- на підставі акта про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачеві. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (пункт 6.42).

У відповідності до п.п.3.16, 3.17 ПКЕЕ, розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.

При пломбуванні оформляється акт про пломбування. У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них. Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку, та завіряється печатками.

Пунктом 10.02.26 ПКЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ застосовується розділ 2 Методики.

Згідно ч.3 п.2.1 Методики, методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо.

Пунктом 6.42. ПКЕЕ вказано, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Як вже зазначалося вище, 09.06.2015р. працівниками ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" було проведено перевірку енергоспоживання об'єкту ПАТ "Завод "Будматеріали", що розташований за адресою: м.Житомир, вул.Жуйка, 43, за наслідком якої було складено Акт про порушення ПКЕЕ №014189 та зафіксовано порушення споживачем п.10.2.26 Правил користування електричною енергією, а саме: пошкодження в електролічильнику кожуха. Вказаний Акт підписаний трьома представниками ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" та представником ПАТ "Завод "Будматеріали" - ОСОБА_7.

В подальшому лічильник був направлений до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для здійснення експертизи для обстеження з приводу підозри у втручанні в роботу лічильника.

Після отримання висновку експерта, 11.11.2015 відбулося засідання комісії з розгляду акту про порушення споживачем ПКЕЕ, проведення якого було повідомлено представника позивача - ОСОБА_7 04.06.2015, про що свідчить відмітка останнього на листі повідомленні (а.с.44), на якому було прийнято рішення, оформлене протоколом №830 про визнання акту правомірним та про проведення відповідачу нарахування у відповідності з п.2.5 Методики за період з дати останнього контрольного огляду по дату усунення порушення та проведено нарахування за не обліковану електроенергію у розмірі 47455,40грн.

В даному випадку обов'язковою умовою застосування оперативно-господарської санкції є доведення вчинення споживачем протиправних дій, які призвели до зміни показів приладів обліку.

Згідно п.3.3 ПКЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії, пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідно до п.4.2.6 договору про постачання електричної енергії №31 від 29.12.2011, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електроенергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕЕ від 18.12.2008р. №1384, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій споживача: - самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; - пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; - споживання електроенергії поза засобами обліку; - інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до п.2.1 Методики, у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства.

Відповідно до копії висновку експертизи проведеної Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами проведення експертного електротехнічного дослідження №1177/15-21 від 22.10.2015р. (а.с.29-31) експерт зробив наступні висновки:

"1. Пломби, які були встановлені на лічильнику електричної енергії "НІК 2303 АРК1", заводський номер 0038220 втручанню та перепломбуванню не підвергалися.

2. В кронштейни для пломбувального матеріалу на корпусі лічильника електричної енергії "НІК 2303 АРК1", заводський номер 0038220 втручання не здійснювалося.

3.1 В місці сполучення цоколя та прозорого кожуху наявне непередбачене заводом-виробником поєднання частин корпусу лічильника. Залишки речовини подібної до клею та механічна деформація (відокремлення) стійок кріплення свідчить про стороннє втручання в корпус лічильника.

3.2 В принципову електричну схему лічильника "НІК 2303 АРК1", заводський номер 0038220 були внесені конструктивні зміни, шляхом установки електронних елементів "ІN5335B", "FV RX05F 89AW", в межах знаходження яких також спостерігається механічний розрив струмопровідної доріжки, що ймовірно могло мати вплив на несанкціонований режим обліку спожитої електроенергії та, відповідно, забезпечувати чи зовсім відсутній облік спожитої електроенергії, чи режим на зменшення обліку спожитої електроенергії, яке реалізовано втручанням в стандартні схемні рішення.

Більш конкретно перевірити функціональне призначення зазначених внесених змін не виявляється за можливе через відсутність принципової електричної схеми та монтажної схеми, яка мається на заводі-виробнику лічильників.".

Такі порушення, а саме пошкодження кожуха електролічильника підпадають під дію п.6.40 ПКЕЕ - пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, і зокрема в даному випадку п.10.02.26 ПКЕЕ - споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та п.2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією - пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку.

Сам по собі факт пошкодження розрахункового засобу обліку та можливості безоблікового споживання електроенергії є самостійним видом порушення та підставою для донарахування вартості електричної енергії внаслідок порушення Правил користування електричною енергією.

При цьому від відповідача не вимагається доводити факт крадіжки електроенергії за відсутності будь-яких пошкоджень пломб, оскільки останнє підтверджується самим пошкодженням кожуха лічильника та висновками за результатами проведеної експертизи.

Отже, враховуючи вищевикладене та проведеним Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз електротехнічним дослідженням №1177/15-21 від 22.10.2015. підтверджено факт пошкодження розрахункового засобу обліку та наявності ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни його показів, а тому відсутні підстави для скасування оперативно-господарської санкції та задоволення позову.

Що стосується розрахунку вартості електричної енергії слід вказати наступне.

Згідно з пунктом 2.5 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу визначається за формулою відповідно до підпункту "в" пункту 2.5 Методики, з урахуванням дозволеної потужності для даної точки обліку, що зазначена в договорі, тривалості роботи обладнання протягом доби, кількості часу, що минув після останньої перевірки та інше.

За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв=0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв=0,75.

Колегія суддів вважає, що апеляційним судом було враховано, що при розрахунку вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення позивачем ПКЕЕ відповідачем взято 24-ти годинне користування електричною енергією, а також коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв=0,5 враховуючи допуск директора підприємства працівників відповідача для перевірки приладів обліку, розрахунковий період становив з 02.06.2015 (остання технічна перевірка) по 09.06.2015.

Крім того, колегія суддів погоджується з апеляційним господарським судом проте, що не заповнені 3 та 5 графи "Результати проведення вимірів параметрів схеми електропостачання споживача на дату складання акта порушень", "Перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, та режим роботи" в акті про порушення від 09.06.2015 №014189 не може слугувати обставиною, яка спростовує наявність факту порушення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що дефекти допущені в актах не спростовують факту самого правопорушення Правил користування електричною енергією.

При цьому суд апеляційної інстанції правомірно вказав, що при розрахунку вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення позивачем ПКЕЕ відповідачем відповідно до п.2.5 Методики нарахування по акту комісії про порушення ПКЕЕ від 09.06.2015р. №014189 взято по дозволеній потужності, згідно умов договору, а саме 350кВт, що не передбачає обов'язковість зазначення кількості струмоприймачів споживача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд правомірно та обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, вказані висновки апеляційного господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають нормами матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, в той час як доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні положень вказаних норм права, зводяться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких, в силу вимог ст. 1117 ГПК України, не входить до компетенції суду касаційної інстанції, а тому такі твердження скаржника не можуть бути підставою для зміни або скасування прийнятих у справі судових рішень.

За таких обставин постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод Будматеріали" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 906/153/16 без змін.

Головуючий Н. Нєсвєтова Судді:І. Кондратова І. Вовк

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст