ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 904/4952/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: прокуратури: Громніцький Ю.П. Кравцов О.В. не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на ухвалу та постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 липня 2016 рокуза заявою публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"пророзстрочку виконання рішенняу справі № 904/4952/15за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"допублічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"за участю заступника прокурора Дніпропетровської області про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 та Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016, стягнуто з публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3 045 083,54 грн пені, 3 535 420,18 - 7% штрафу, 536 543,03 грн - 3% річних, 10 654 465,83 грн інфляційних втрат та 56 436,18 грн судових витрат.

У березні 2016 р. ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" звернулось до господарського суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду у справі № 904/4952/15 на три роки згідно з визначеним у заяві графіком.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2016 (суддя - Петрова В.І.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 (головуючий - Величко Н.Л., судді - Сизько І.А., Подобєд І.М.), заяву ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" задоволено частково. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 у справі № 904/4952/15 на два роки, відповідно до визначеного судом графіку та сумами щомісячних платежів.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 та у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду у справі відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 року - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Врахувавши матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у справі, а також те, що сума основного боргу була сплачена відповідачем, а сума штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних втрат у справі є значною і одночасне їх стягнення з відповідача матиме для нього негативні наслідки, то місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано задовольнив частково заяву відповідача про розстрочку виконання рішення у справі.

Щодо доводів позивача в касаційній скарзі про те, що під час розгляду справи та прийняття рішень, судами були враховані лише інтереси відповідача та порушено права позивача на своєчасне отримання присуджених коштів, то такі доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки судами були почуті сторони, враховані матеріальні інтереси саме обох сторін і прийнятті обґрунтовані і мотивовані судові акти, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Враховуючи викладене, підстав для скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2016 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 липня 2016 року у справі за № 904/4952/15 - без змін.

Головуючий, суддя Л. СтратієнкоСуддя І. ВовкСуддя І. Кондратова