ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 року Справа № 910/2535/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Ковтонюк Л.В.,

Могила С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"на рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016 р. (суддя Спичак О. М.) та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 р. (судді: Гаврилюк М.О., Майданевич А.Г., Гончаров С.А.) у справі№910/2535/16 господарського суду міста Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" доПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаОСОБА_2простягнення 9 091 грн. 12 коп. за участю представників: від позивача Славський М.Г., довіреність №3801/18 від 16.12.2015 р.від відповідачаПодкуйко О.Ю., довіреність №9 від 01.01.2016 р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачане з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2016 р. у справі №910/2535/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 р., позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 9 091 грн. 12 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Приймаючи вказані судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Так, на думку скаржника, господарськими судами попередніх інстанцій порушено ст.ст. 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки стягнуто з відповідача матеріальну шкоду, заподіяну власнику автомобіля, без врахування зносу транспортного засобу.

За протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 26.08.2016 р. справу №910/2535/16 передано колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - ОСОБА_5 (доповідач у справі), судді: Добролюбова Т.В., Поляк О.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.08.2016 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_5 (доповідач у справі), судді: Добролюбова Т.В., Поляк О.І., касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "ІНГО Україна" прийнято до провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні 15.09.2016 р.

Однак, 15.09.2016 р. судове засідання у справі №910/2535/16 не відбулось.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/3992 від 13.09.2016 р., у зв'язку з звільненням ОСОБА_5 з посади судді Вищого господарського суду України (постанова Верховної ради України від 08.09.2016 р.), призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, за результатами якого у справі №910/2535/16 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Ковтонюк Л.В., Львов Б.Ю. (протокол повторного автоматизованого розподілу справи від 13.09.2016 р.).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/4022 від 14.09.2016 р., у зв'язку з визначенням іншої спеціалізації судді Львову Б.Ю., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої у справі №910/2535/16 визначено наступний склад колегії судді: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Ковтонюк Л.В., Могил С.К. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.09.2016 р.).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.09.2016 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Ковтонюк Л.В., Могил С.К., касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "ІНГО Україна" прийнято до провадження та призначено її розгляд на 26.09.2016 р.

В судове засідання 26.09.2016 р. з'явились представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника третьої особи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом судового розгляду у справі №910/2535/16 є позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування в розмірі 9 091 грн. 12 коп.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 12.12.2014 р. на а/д Київ-Харків, дорожня розв'язка 45 км., сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Ford", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля "Nissan", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

В постанові Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.01.2015 р. у справі №359/51/15-п зазначено, що вказана дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_2 п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Поряд з цим, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що автомобіль "Ford", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застраховано Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" за договором добровільного страхування наземного транспорту №0202а/13к/пр від 27.12.2013 р.

На виконання умов вказаного договору, позивач визнав вищевказану дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про сплату страхового відшкодування у розмірі 48 953 грн. 06 коп. (страховий акт №1.003.14.00881/VESKO від 19.01.2015 р.).

У зв'язку з цим, позивачем було виплачено страхувальнику відшкодування у зазначеному розмірі, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №152173 від 20.01.2015 р.

В свою чергу, на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/0726092.

Враховуючи дану обставину, 09.06.2015 р. позивач звернувся до відповідача з претензією на виплату страхового відшкодування, в якій просив відшкодувати понесені ним збитки.

Вказана вимога була задоволена відповідачем частково, оскільки згідно страхового акту відповідача №135718 від 17.12.2015 р. та розрахунку №134282ГО від 15.01.2015 р., у даному випадку розмір страхового відшкодування, з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу, становить саме 39 861 грн. 94 коп. Відшкодування у відповідному розмірі було сплачено відповідачем позивачу в добровільному порядку.

Отже, між сторонами виник спір щодо стягнення 9 091 грн. 12 коп. (48 953 грн. 06 коп. - 39 861 грн. 94 коп.), який і розглядається господарськими судами в межах даної судової справи.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Приписами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Отже, позивач, виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього право вимоги до відповідача, який застрахував відповідальність перед третіми особами винного у заподіянні шкоди водія.

Таким чином, позивач реалізував своє право кредитора шляхом пред'явлення вимоги до відповідача, оскільки за договором страхування відповідальності останній надав згоду на прийняття обов'язку сторони боржника у деліктному зобов'язанні, якщо воно виникне.

Вказаний висновок, зокрема, викладено в постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 р. у справі №3-165гс14.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

З системного аналізу наведених положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що під оціненою шкодою в згаданому законі розуміється шкода, оцінена насамперед страховою компанією.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, відображеною в його постанові від 15.04.2015 р. у справі №910/7163/14.

Отже, в даному випадку позивач оцінював шкоду та здійснював виплату страхового відшкодування у відповідності до договору добровільного страхування із своїм страхувальником.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, позивач сплатив суму страхового відшкодування в розмірі 48 953 грн. 06 коп.

Враховуючи дану обставину, зважаючи на здійснену відповідачем у добровільному порядку виплату в розмірі 39 861 грн. 94 коп., а також з огляду на те, що розмір франшизи у даному випадку становить 0 грн. 00 коп., колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій прийнято обґрунтовані судові рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 9 091 грн. 12 коп.

Доводи заявника касаційної скарги відхиляються судовою колегію суду касаційної інстанції як такі, що не спростовують правильності висновків господарських судів попередніх інстанцій.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи, що місцевим та апеляційним господарськими судами у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи та таким обставинам надана правильна юридична оцінка, суд касаційної інстанції вважає, що підстави зміни або скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір за розгляд поданої ним касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 р. та рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016 р. у справі №910/2535/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді: Л.В. Ковтонюк

С.К. Могил