ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року Справа № 902/1246/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Ткаченко Н.Г.,розглянувшикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс -1",на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2017 року,у справі № 902/1246/15 Господарського суду Вінницької області,за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс -1" (с.Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область),доДержавного підприємства "Бджілянський спиртовий завод" (с.Бджільна, Теплицький район, Вінницька область),про стягнення 203 482 грн. 96 коп.,-за участю представників: від ТзОВ "Транс-Сервіс-1": Сабан М.Р. - представник (довіреність від 26.09.2016 року); представники інших учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 13 лютого 2017 року у справі № 902/1246/15 (суддя - Тісецький С.С.) в задоволенні Скарги ДП "Бджілянський спиртовий завод" на Постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Вінницькій області відмовлено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2017 року у справі № 902/1246/15 (головуючий суддя - Василишин А.Р., судді: Петухов М.Г., Дужич С.П.) апеляційну скаргу ДП "Бджільнянський спиртовий завод" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 13 лютого 2017 року у справі №902/1246/15 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Вінницької області від 13 лютого 2017 року у справі №902/1246/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2017 року у справі № 902/1246/15 (в мотивувальній частині), ТзОВ "Транс-Сервіс-1" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2017 року у справі № 902/1246/15 в частині висновків, що стосуються посилань на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2016 року по справі № 802/1091/16-а та посилань на те, що мораторій поширюється на вимоги кредиторів, які виникли після порушення справи про банкрутство.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.07.2017 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "Транс-Сервіс-1" прийнято до провадження та призначено її до розгляду (у режимі відеоконфернції) у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Представник ТзОВ "Транс-Сервіс-1" в засіданні суду касаційної інстанції (в режимі відеоконференції) повністю підтримав заявлені вимоги касаційної скарги, з підстав наведених у ній; просив господарський суд касаційної інстанції змінити постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2017 року у справі № 902/1246/15 в частині висновків, що стосуються посилань на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2016 року по справі № 802/1091/16-а та посилань на те, що мораторій поширюється на вимоги кредиторів, які виникли після порушення справи про банкрутство.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 року у справі №902/1246/15 позов ТзОВ "Транс-Сервіс-1" задоволено; присуджено стягнути з ДП "Бджілянський спиртовий завод" на користь ТзОВ "Транс-Сервіс-1" 165 842 грн. 79 грн., з яких: 121 700 грн. 00 коп. - основний борг (за надані послуги з перевезення); 19 295 грн. 00 коп. - пеня; 17 362 грн. 29 коп. - втрати від інфляції; 4 233 грн. 69 коп. -10% річних; 3 251 грн. 81 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На виконання цього рішення, 22.02.2016 року місцевим господарським судом було видано відповідний Наказ, який стягувачем пред'явлений до виконання.

На підставі Наказу господарського суду першої інстанції головним державним виконавцем Відділу виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції, Пролєєвою Т.В., прийнято Постанову ВП № 50600075 від 23.03.2016 року про відкриття виконавчого провадження з виконання Наказу Господарського суду Вінницької області від 22.02.2016 року у справі №902/1246/15.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ВП № 50600075 від 14.06.2016 року прийнято до виконання виконавче провадження з примусового виконання Наказу Господарського суду Вінницької області від 22.02.2016 року у справі № 902/1246/15.

12.07.2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвською О.М., у зведеному виконавчому провадженні №39903768 (№34239593), прийнято Постанову про накладення (в межах суми 637 310 грн. 47 коп.) арешту на кошти, що містяться на банківських рахунках ДП "Бджілянський спиртовий завод", а саме: рахунок № 26001010832394 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023; рахунки № 26002310747921, № 60073107479 в ВФ ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 302076; рахунки № 26007279471002, № 26008279471001, № 6045060123190 в ВФ ПАТ КБ "Приват Банк", МФО 302689; рахунки № 26008010043090, № 26008010043090, № 26008010043090, № 26059000143090 в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313; рахунки №26004411187, № 26002411446 в АТ "Райффайзен банк Аваль" у м.Києві МФО 380805; рахунок № 26002411446 в АБ "Укргазбанк".

29.07.2016 року ДП "Бджілянський спиртовий завод" звернулось до Господарського суду Вінницької області (в межах справи №902/1246/15) зі Скаргою (вих.№191 від 25.07.2016 року) на Постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області (у зведеному виконавчому провадженні №39903768) від 12.07.2016 року про накладення арешту на кошти боржника, до складу якого входить Наказ Господарського суду Вінницької області від 22.02.2016 року у справі № 902/1246/15, з вимогами скасувати цю Постанову, зняти арешт на кошти боржника та зобов'язати орган виконавчої служби відкликати з банківських установ Постанови про арешт коштів боржника. Вказана Скарга мотивована, зокрема тим що, накладаючи арешт на кошти боржника, державний виконавець не взяв до уваги обставини, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, у відповідності до положення п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" та не врахував, що відносно ДП "Бджільнянський спиртовий завод" ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.10.2010 року порушено провадження у справі № 15/109-10 про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Розглядаючи Скаргу ДП "Бджілянський спиртовий завод", господарські суди встановили, що: ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.10.2010 року порушено справу № 15/109-10 про банкрутство ДП "Бджілянський спиртовий завод"; ухвалою місцевого господарського суду від 07.12.2010 року у справі №15/109-10 підготовчого засідання визнано безспірні грошові вимоги кредитора - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Міщишина М.О.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 09.09.2016 року у справі № 902/1246/15 поновлено ДП "Бджілянський спиртовий завод" процесуальний строк на звернення до господарського суду із Скаргою на Постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області від 12.07.2016 року по заведеному виконавчому провадженню № 39903768 (№ 34239593) про арешт коштів боржника; Скаргу ДП "Бджілянський спиртовий завод" № 191 від 25.07.2016 року задоволено частково; скасовано Постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвської О.М. від 12.07.2016 року по зведеному виконавчому провадженню №39903768 (№ 34239593) в частині накладення, в процесі виконання Наказу Господарського суду Вінницької області від 22.06.2016 року у справі № 902/1246/15, у межах суми 165 842 грн. 79 коп. арешту на рахунки ДП "Бджілянський спиртовий завод"; в задоволенні скарги ДП "Бджілянський спиртовий завод" в іншій частині відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 року у справі № 902/1246/15 апеляційна скарга ТзОВ "Транс-Сервіс-1") залишена без задоволення, ухвала Господарського суду Вінницької області від 09.09.2016 року у справі № 902/1246/15 залишена без змін.

Приймаючи оскаржені судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що накладення арештів на всі рахунки боржника фактично унеможливлює здійснення ним поточної фінансово-господарської діяльності та має наслідком нарощування заборгованості перед кредиторами (в т.ч. по заробітній платі, з податків, зборів (обов'язкових платежів)), що в подальшому може унеможливити вихід підприємства з банкрутства. При цьому, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій була врахована позиція Верховного Суду України, про те, що хоча мораторій за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у попередній редакції) водиться щодо вимог конкурсних кредиторів, однак правові наслідки його введення забороняють стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, відповідно до законодавства, незалежно від строків виникнення заборгованості до (конкурсні вимоги) або після порушення провадження у справі про банкрутство (поточні вимоги). За висновками господарських судів попередніх інстанцій, вимоги поточних кредиторів не віднесені до категорії осіб на вимоги яких не поширюється дія мораторію, за правилами законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а відтак, протиправним є вчинення заходів примусового стягнення, зокрема, накладення арешту на рахунки боржника.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016 року у справі № 902/1246/15 (головуючий суддя - Поліщук В.Ю., судді: Білошкап О.В., Ткаченко Н.Г.), касаційну скаргу ТзОВ "Транс-Сервіс -1" задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2016 року та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 9 вересня 2016 року у справі № 902/1246/15 скасовано; справу № 902/1246/15 передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

При цьому, господарський суд касаційної інстанції вказав на те, що приймаючи оскаржені судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій, в порушення ст. ст. 33 34 43 ГПК України, не врахували, не дослідили і не надали належної правової оцінки наявності зведеного виконавчого провадження, до складу якого, зокрема, включено й виконання рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/1246/15 за Наказом від 22.02.2016 року; не встановили чи включає в себе зведене виконавче провадження № 39903768 виконавчі провадження, які, у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство ДП "Бджілянський спиртовий завод", мають бути зупинені; чи є виконавче провадження № 39903768 зупиненим; не встановили категорії рахунків, на які (в межах зведеного виконавчого провадження №39903768) було накладено арешт, за оскарженою Постановою державної виконавчої служби (враховуючи доводи та посилання ДП "Бджілянський спиртовий завод" у Скарзі (вих. № 191 від 25.07.2016 року та відповідних доповнень).

Під час нового розгляду цієї справи, місцевий господарський суд встановив наступне.

12.07.2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвською О.М., у зведеному виконавчому провадженні №39903768 (№34239593), прийнято Постанову про накладення (в межах суми 637 310 грн. 47 коп.) арешту на кошти, що містяться на банківських рахунках ДП "Бджілянський спиртовий завод", відкритих у ПАТ "Укрсоцбанк", ВФ ОУ АТ "Ощадбанк", ВФ ПАТ КБ "Приват Банк", АТ "Укрексімбанк", АТ "Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, АБ "Укргазбанк".

12.09.2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвською О.М. прийнято Постанову про виправлення помилки в Постанові від 12.07.2016 року (про накладення арешту на кошти боржника), зазначивши у верхньому правому куту Постанови "ВП №39903768" замість "ВП №34239593", та зазначивши № р/р 26001265221 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478, замість о/р 26002411446 в АБ "Укргазбанк".

Господарським судом першої інстанції було встановлено, що 22.09.2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвською О.М. прийнято Постанову (ВП №39903768) про зняття арешту з коштів, що знаходяться на рахунках та належать ДП "Бджілянський спиртовий завод", накладеного (арешту) Постановою держаного виконавця від 12.07.2016 року.

02.11.2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвською О.М. було прийнято Постанову про зупинення виконавчого провадження № 50600075.

Поряд з цим, місцевим господарським судом, на підставі матеріалів цієї справи (зокрема рішення Господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 року у справі №902/1246/15), встановлено, що термін виконання грошових зобов'язань ДП "Бджілянський спиртовий завод" перед ТзОВ "Транс-Сервіс-1" (за основним зобов'язанням) настав з 2015 року, тобто після порушення провадження у справі № 15/109-10 про банкрутство ДП "Бджілянський спиртовий завод" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 13 лютого 2017 року у справі № 902/1246/15 в задоволенні Скарги ДП "Бджілянський спиртовий завод" на Постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Вінницькій області відмовлено повністю. При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що, в цьому випадку, вимоги ТзОВ "Транс-Сервіс -1" до ДП "Бджілянський спиртовий завод" (за рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 року у справі №902/1246/15) є поточними, оскільки грошове зобов'язання виникло після порушення провадження у справі № 15/109-10 про банкрутство ДП "Бджілянський спиртовий завод" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. За висновками господарського суду першої інстанції, мораторій, введений ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.10.2010 року у справі № 15/109-10, не поширюються на грошові вимоги ТзОВ "Транс-Сервіс -1".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2017 року у справі № 902/1246/15 апеляційну скаргу ДП "Бджільнянський спиртовий завод" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 13 лютого 2017 року у справі №902/1246/15 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Вінницької області від 13 лютого 2017 року у справі №902/1246/15 залишено без змін.

При цьому, апеляційний господарський суд вказав на неможливість застосування позиції місцевого господарського суду (про те, що мораторій, введений ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.10.2010 року у справі № 15/109-10, не поширюються на грошові вимоги ТзОВ "Транс-Сервіс-1") саме в цьому випадку, з огляду на наявність (на момент прийняття місцевим господарським судом ухвали від 13.02.2017 року) постанови Вінницького окружного суду від 15.09.2016 року у справі №802/1091/16-а (якою скасовано Постанову державного виконавця органу ДВС від 12.07.2016 року в частині накладення арешту на кошти ДП "Бджілянський спиртовий завод" та визнано дії органу Державної виконавчої служби неправомірними). За переконанням колегії суддів апеляційної інстанції, обставини, встановлені у постанові в адміністративній справі, носять приюдиційний характер та, враховуючи приписи ст. 35 ГПК України, є підставою для звільнення від доказування. За висновками апеляційного господарського суду, неможливо повторно скасувати Постанову органу Державної виконавчої служби, яка вже скасована.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2017 року у справі № 902/1246/15 (в мотивувальній частині), ТзОВ "Транс-Сервіс-1" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2017 року у справі № 902/1246/15 в частині висновків, що стосуються посилань на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2016 року по справі № 802/1091/16-а та посилань на те, що мораторій поширюється на вимоги кредиторів, які виникли після порушення справи про банкрутство.

Задовольняючи подану ТзОВ "Транс-Сервіс -1" касаційну скаргу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст.1212 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону чинній на момент прийняття Постанови про накладення арешту від 12.07.2016 року), примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 3 ст. 11 цього Закону передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

В силу п.1) ч. 1 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Положеннями ч.2 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 37 вказаного Закону унормовано, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі, зокрема, порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

В цьому випадку, ДП "Бджілянський спиртовий завод", в порядку ст.1212 ГПК України, оскаржується Постанова Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області від 12.07.2016 року по заведеному виконавчому провадженню № 39903768 (№ 34239593) про арешт коштів боржника, в частині виконання рішення Господарського суду Вінницької області у справі №909/1246/15.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.10.2010 року у справі № 15/109-10, порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Бджілянський спиртовий завод" (відповідача у цій справі) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На час розгляду цієї справи, боржник (відповідач) перебуває у процедурі розпорядження майном.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013 року), мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Разом із тим, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст. 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Таким чином, з моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій (під час попереднього та нового розгляду цієї справи), ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.10.2010 року порушено справу № 15/109-10 про банкрутство ДП "Бджілянський спиртовий завод"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, інше.

Разом з цим, як встановлено місцевим господарським судом, рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 року у справі №902/1246/15 позов ТзОВ "Транс-Сервіс-1" задоволено; присуджено стягнути з ДП "Бджілянський спиртовий завод" на користь ТзОВ "Транс-Сервіс-1" 165 842 грн. 79 грн., з яких: 121 700 грн. 00 коп. - основний борг (за надані послуги з перевезення); 19 295 грн. 00 коп. - пеня; 17 362 грн. 29 коп. - втрати від інфляції; 4 233 грн. 69 коп. -10% річних; 3 251 грн. 81 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

При цьому, рішенням місцевого господарського суду від 16.11.2015 року встановлено, що спірні правовідносини виникли на підставі Договору транспортного перевезення № 161012/1М від 16.10.2012 року. Відповідно до п.3.2 Договору, оплата наданих перевізником послуг здійснюється замовником (ДП "Бджілянський спиртовий завод") в строк 3 банківських дні, з моменту виконання послуг з перевезення. Дата виконання послуг є дата підписання Актів виконаних робіт.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що грошові зобов'язання ДП "Бджілянський спиртовий завод" перед ТзОВ "Транс-Сервіс -1" виникли у 2015 році (у період з травня по червень (включно) 2015 року), а від так, є поточними, в розумінні приписів ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, що діяла до 19.01.2013 року).

Виходячи із змісту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема, у Постановах від 18.12.2012 року у справі № 5/34-09 та від 12.03.2013 року у справі № 29/5005/16170/2011.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що виконання зобов'язань може відбуватись як у добровільному так і примусовому порядку (зокрема, в порядку виконання судових рішень).

Приписами Закону України "Про виконавче провадження" (у вказаній редакції) визначені дії державного виконавця, що мають бути вчинені під час виконання судових рішень. Так, зокрема, відповідно до ч.3 ст. 11 цього Закону, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 37 вказаного Закону унормовано, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі, зокрема, порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.

Таким чином, враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що на грошові зобов'язання ДП "Бджілянський спиртовий завод" перед ТзОВ "Транс-Сервіс-1" (що виникли на підставі Договору транспортного перевезення № 161012/1М від 16.10.2012 року за рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 року у справі №902/1246/15) мораторій, введений ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.10.2010 року у справі № 15/109-10, не поширюються.

За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу Господарського суду Вінницької області від 13.02.2017 року законною та обґрунтованою нормами матеріального та процесуального права, що регулюють спірні, в цьому випадку, правовідносини.

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції вважає мотиви апеляційного господарського суду, наведені в оскаржені постанові, такими що не відповідають обставинам справи, а висновки зроблені з порушенням норм процесуального закону, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, як встановлено апеляційним господарським судом, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2016 року (набрала законної сили 07.11.2016 року) у справі №802/1091/16-а (за позовом ДП "Бджілянський спиртовий завод" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій неправомірними, скасування постанови, зняття арешту з рахунків) визнано протиправною і скасовано прийняту головним державним виконавцем органу ДВС Постанову ВП № 34239593 від 12.07.2016 року про арешт коштів ДП "Бджілянський спиртовий завод" в зведеному виконавчому провадженні № 39903768, в межах суми стягнення коштів на підставі Виконавчого листа № 802/2864/15-а, виданого 16.11.2015 року Вінницьким окружним адміністративним судом про стягнення з ДП "Бджілянський спиртовий завод" на користь Державного бюджету України коштів в сумі 413 394 грн. 00 коп., з урахуванням Постанови, прийнятою головним державним виконавцем органу ДВС про виправлення описки від 12.09.2016 року.

В цьому випадку, висновки Вінницького окружного адміністративного суду зроблені щодо Виконавчого листа № 802/2864/15-а (виданого 16.11.2015 року Вінницьким окружним адміністративним судом про стягнення з ДП "Бджілянський спиртовий завод" на користь Державного бюджету України) та не стосуються виконання Наказу Господарського суду Вінницької області від 22.02.2016 року у справі №902/1246/15 (прийнятого до виконання Постановою ВП № 50600075 від 23.03.2016 року). Крім того, приймаючи таку постанову, Вінницький окружний адміністративний суд спирався на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 09.09.2016 року у справі №902/1246/15, яка була скасована постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016 року.

Водночас, слід зауважити на тому, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року).

При цьому, слід зауважити на тому, що Вінницьким окружним адміністративним судом у постанові від 15.09.2016 року у справі у справі №802/1091/16-а надавалась саме правова оцінка діям державної виконавчої служби, щодо виконання Виконавчого листа № 802/2864/15-а, виданого 16.11.2015 року Вінницьким окружним адміністративним судом.

Поряд з цим, відповідно до ч.1 ст. 11110 ГПК України, підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм процесуального права. Проте, судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного судового рішення.

Водночас, ТзОВ "Транс-Сервіс-1" в касаційній скарзі не ставить витання щодо скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2017 року у справі № 902/1246/15 Господарського суду Вінницької області, а просить змінити мотивувальну частину постанови апеляційної інстанції щодо висновків, які стосуються посилань на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2016 року по справі № 802/1091/16-а та посилань на те, що мораторій поширюється на вимоги кредиторів, які виникли після порушення справи про банкрутство.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з доводами скаржника та вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2017 року у справі № 902/1246/15 посилання на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2016 року по справі № 802/1091/16-а (як таку що має преюдиційне значення для вирішення цієї справи) та посилання на те, що мораторій поширюється на вимоги кредиторів, які виникли після порушення справи про банкрутство.

При цьому, колегія суддів, враховуючи приписи ст.11110 ГПК України, дійшла до висновку, що встановлені під час касаційного провадження порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права не призвели до прийняття по суті невірного рішення, а від так постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2017 року у справі № 902/1246/15 має бути залишена в силі, але з підстав наведених у цій постанові, за вказаними вище виключеннями.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс -1" задовольнити.

2. Виключити з мотивувальної частини постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2017 року у справі № 902/1246/15 посилання на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2016 року по справі № 802/1091/16-а (як таку що має преюдиційне значення для вирішення цієї справи) та посилання на те, що мораторій поширюється на вимоги кредиторів, які виникли після порушення справи про банкрутство.

3. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2017 року у справі № 902/1246/15 залишити в силі.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді: О.В. Білошкап Н.Г. Ткаченко