ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Справа № 917/8/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Борденюк Є.М., Могил С.К., за участю представників: позивачаГурський Г.Ю., представник,відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.05.2016у справі№917/8/16 Господарського суду Полтавської областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" доПриватного підприємства "Юридична фірма "Правіс Консалтинг Груп" простягнення 121250 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-Банк" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Юридична фірма "Правіс Консалтинг Груп" заборгованості в сумі 121250 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.03.2016 (суддя Бунякіна Г.І.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 (судді: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Хачатрян В.С.), залишено позов без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову скасувати, а справу передати до Господарського суду Полтавської області на розгляд по суті. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами закріпленого статею 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" гарантій справедливості та права на судовий захист.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача 121250 грн заборгованості у вигляді сплаченого позивачем авансу вмотивовано посиланням на обставини, відповідно до яких відповідач порушує зобов'язання за договором про надання юридичних послуг. На підтвердження позовних вимог позивачем додані, зокрема, копія договору про надання юридичних послуг від 28.02.2014, копія заявки №1 щодо надання послуг від 14.03.2014, копія рахунку-фактури №СФ-0000002 від 14.03.2014, копія платіжного доручення №1058 від 21.03.2014.

Залишаючи позов без розгляду, суд виходив із того, що позивач вимоги суду виконав не в повному обсязі, не надав витребувані судом за ухвалою від 03.03.2016 документи, а саме: оригінали документів, залучених в якості додатків до позовної заяви, належним чином засвідчені копії останніх - для залучення до матеріалів справи; довідку ВПВР УДВС ГУЮ у м.Києві або належним чином засвідчені копії процесуальних документів виконавчого провадження щодо перебування на виконанні ВП № 37031768 стосовно боржника ОСОБА_8 (інформація щодо якого міститься в заявці замовника - позивача №1 від 14.03.2014 щодо надання послуг супроводу повного погашення боргу).

Згідно з приписами пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

В підпункті 4.9 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК України.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Якщо позивач належним чином обґрунтував неможливість подання ним таких матеріалів і документів та наявність їх у відповідача (чи іншої особи, яка не бере участі у справі), господарський суд з огляду на приписи частини третьої статті 43 та частини першої статті 38 ГПК України витребовує їх у відповідача або інших підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі.

Якщо, незважаючи на вжиті заходи, отримання витребуваних матеріалів та/або документів не є можливим, суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Разом з тим ухвала місцевого суду від 29.03.2016 не містить мотивування дійсної необхідності для вирішення даного судового спору витребуваних судом та неподаних позивачем документів, як не містить й спростування доводів позивача щодо неможливості виконання вимог суду, у зв'язку з чим було подане клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.76).

Як зазначено в оскаржуваній ухвалі місцевого господарського суду, у судовому засіданні 14.03.2016 при огляді оригіналів документів, які залучені як додатки до позовної заяви № 2359/11 від 30.12.20150 судом з'ясовано, що деякі з них не відповідають залученим до справи світлокопіям, а саме: заявка щодо надання послуг, заявка №1 щодо надання послуг від 14.03.2014, рахунок-фактура № СФ-0000002 від 14.03.2014 та платіжне доручення №1058 від 21.03.2014, яким проведено авансування супроводу повного погашення боргу.

Таким чином, позивач на вимогу суду надавав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, залучених в якості додатків до позовної заяви. Посилання суду на те, що оригінали не відповідають залученим до справи світлокопіям, матеріалами справи не підтверджуються, оскільки копії з цих оригіналів до матеріалів справи судом не залучені.

Беручи до уваги, що в ухвалі про залишення позову без розгляду не встановлено причин неподання витребуваних судом документів, їх дійсної необхідності для вирішення спору та не обґрунтовано неможливості розгляду спору за наявними документами, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Апеляційний господарський суд, залишаючи оскаржувану ухвалу місцевого господарського без змін, наведене залишив поза увагою.

За таких обставин у Вищого господарського суду України відсутні підстави для висновку про обґрунтоване застосування попередніми судовими інстанціями положення пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України, а тому оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню з направленням справи на розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.03.2016 у справі №917/8/16 скасувати.

Справу №917/8/16 передати на розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Головуючий Д. Кривда

Судді Є. Борденюк С. Могил