Постанова ВГСУ від 26.07.2016 року у справі №916/2739/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Справа № 916/2739/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07 червня 2016 року

у справі № 916/2739/15

господарського суду Одеської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 255909254,12 грн.

за участю представників

позивача - Ханович К.В., Табалін О.С.

відповідача - Коротченко Д.В.

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Дельта Банк" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Іллічівський зерновий порт" (далі-відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором кредитної лінії №ВКЛ-2010667/2 від 27 листопада 2013 року в розмірі 5650022,71 дол. США (еквівалент у гривні 119402263,28 грн.) та штрафних санкцій в сумі 136506990,84 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21 грудня 2015 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

У процесі розгляду справи в суді першої інстанції, представником відповідача було заявлено письмове клопотання про зупинення провадження у справі №916/2739/15 в порядку ст.79 ГПК України до остаточного вирішення по суті справи №910/7357/15-г за позовом ТОВ "Іллічівський зерновий порт" до ПАТ "Дельта Банк" про визнання іпотек припиненими.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29 березня 2016 року (судді Желєзна С.П. Зайцев Ю. О., Літвінов С.В.) провадження у справі №916/2739/15 зупинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07 червня 2016 року (судді Будішевська Л.О., Величко Т.А., Мишкіна М.А.) ухвалу господарського суду Одеської області від 29 березня 2016 року про зупинення провадження у справі №916/2739/15 скасовано. Справу №916/2739/15 передано на розгляд господарського суду Одеської області.

Не погодившись з зазначеною постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18 травня 2016 року та залишити в силі ухвалу господарського суду Одеської області від 29 березня 2016 року.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Господарським судом м. Києва розглядається справа №910/7357/15-г, суть спору якої:

- визнання іпотеки за іпотечним договором №ВКЛ-2010667/1/S-1 від 04 жовтня 2013 року такою, що припинена;

- визнання іпотеки за іпотечним договором №НКЛ-2010667/S-1 від 27.06.2012р. такою, що припинена;

- визнання іпотеки за іпотечним договором №ВКЛ-2010667/3/S-1 від 06.12.2013р. такою, що припинена;

- зобов'язання ПАТ "Дельта Банк" звернутись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова А.В. із заявою про виключення з державних реєстрів запису щодо обтяження та заборони земельної ділянки загальною площею 5,4253 га з цільовим призначенням - для розміщення олійножиркомбінату, що розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46, кадастровий номер 5110800000:03:001:0012, накладеного на підставі іпотечного договору №ВКЛ-2010667/1/S-1 від 04.10.2013р.;

Позовні вимоги, заявлені в межах справи №910/7357/15-г, обґрунтовані фактом припинення ТОВ "Іллічівський зерновий порт" основних зобов'язань перед ПАТ "Дельта Банк", які забезпечені зазначеними вище договорами іпотеки, а також зобов'язань, що виникли із договору кредитної лінії №ВКЛ-2010667/2 від 27 листопада 2013 року, в результаті подання ТОВ "Іллічівський зерновий порт" заяви в порядку ст.601 ЦК України про зарахування зустрічних однорідних вимог, правомірність здійснення якого не визнається з боку ПАТ "Дельта Банк". Про факт надання в межах зазначеної справи правової оцінки правовідносинам, пов'язаним із припиненням зобов'язань ТОВ "Іллічівський зерновий порт" перед ПАТ "Дельта Банк", зокрема, за договором кредитної лінії №ВКЛ-2010667/2 від 27 листопада 2013 року, свідчить зміст постанови Вищого господарського суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 910/7357/15-г, якою були скасовані судові рішення попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

На відповідача, враховуючи наявність справи №910/7357/15-г, результатом вирішення якої можуть будуть встановлені обставини щодо наявності або відсутності зобов'язань ТОВ "Іллічівський зерновий порт" перед ПАТ "Дельта Банк" у тому числі і за договором кредитної лінії №ВКЛ-2010667/2 від 27 листопада 2013 року, який є предметом спору у справі №916/2739/15, господарський суд позбавлений можливості самостійно надати правову оцінку обставинам, які мають значення для вирішення даної справи.

Господарський суд визнав вимоги відповідача обґрунтованими та зупинив на підставі ст.79 ГПК України та п.3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" провадження у справі №916/2739/15 до завершення судового розгляду взаємопов'язаної справи №910/7357/15-г.

Суд апеляційної інстанції не погодився з прийнятою у справі ухвалою та дійшов обґрунтованого висновку про її скасування та скерування справи для розгляду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Предметом позову у справі №916/2739/15 є стягнення заборгованості за кредитним договором кредитної лінії №ВКЛ-2010667/2 від 27 листопада 2013 року.

У свою чергу, предметом первісного позову у справі №910/7357/15-г є визнання припиненою іпотеки за іпотечними договорами №ВКЛ-2010667/1/S-1 від 04 жовтня 2013 року, №НКЛ-2010667/S-1 від 27 червня 2012 року, №ВКЛ-2010667/3/S-1 від 06 грудня 2013 року та зобов'язання вчинити певні дії.

Отже, забезпеченням своєчасного та повного виконання позичальником (відповідачем) умов договору кредитної лінії №ВКЛ-2010667/2 від 27 листопада 2013 року не є іпотечний договір, що є предметом розгляду справи №910/7357/15-г.

У справі №910/7357/15-г Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" заявлено зустрічний позов про звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалою господарського суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року було зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи за клопотанням ТОВ "Іллічівський зерновий порт".

Таке клопотання відповідача про призначення експертизи, несвоєчасна оплата її вартості та несвоєчасне подання документів, необхідних для проведення експертизи, на думку позивача свідчать про затягування відповідачем судового процесу та перешкод у вирішенні спору по суті.

Частиною 1 ст.79 ГПК України встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунуті.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Згідно п.3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність пов'язаності справи №910/7357/15-г та не вбачає неможливості встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у справі №916/2739/15 до прийняття господарським судом м. Києва відповідного рішення у справі №910/7357/15-г. та обґрунтовано скасував ухвалу про зупинення провадження у справі.

Крім того, саме в даній справі розглядається наявність та розмір заборгованості, що в подальшому може стати саме підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело як джерело права.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (&66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30 листопада 2006 року у справі "Красношапка проти України").

Спір по суті заявлених вимог судом першої інстанції не вирішений, що призводить до необґрунтованого зупинення провадження у даній справі призводить до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи заявників касаційних скарг про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -