ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Справа № 910/850/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:позивачаНаїдко Л.В. - довіреність 30.10.2015 рокувідповідачаКозлов О.О. - довіреність 18.11.2015 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БПК"на постановувід 08.06.2016 р. Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/850/16 господарського суду м. Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БПК"до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі" провизнання неправомірним та скасування рішення від 09.10.2015 року №32799

В С Т А Н О В И В :

У січні 2016 року ТОВ "БПК" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі" про визнання неправомірним та скасування рішення , оформленого протоколом від 11.01.2016 №29 про застосування оперативно - господарської санкції у вигляді нарахуванням обсягу та вартості недоврахованої енергії на суму 10 308,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не дотримано процедури складання акта про порушення, передбаченої Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562. Позивач вказував, що працівниками відповідача було здійснено самовільне проникнення на територію товариства для проведення огляду засобів обліку електроенергії.

У відзиві на позовну заяву ПАТ "Київенерго" просило відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вказуючи, що 09.10.2015 представником ПАТ «Київенерго» під час проведення перевірки позивача за адресою: м. Київ, вул. Радистів, 64, було виявлено порушення Правил користування електричної енергією, про що було складено акт, в якому зафіксовано, ознаки втручання в параметри розрахункового електричного лічильника №0052632 з метою зміни його показників - вплив на розрахунковий засіб обліку радіочастотним випромінюванням радіоелектронного засобу, внаслідок чого електрична енергія не враховується, пристрій швидкозйомний.

15.02.2016 року позивач подав до господарського суду міста Києва клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_7, який працює у Товаристві на посаді енергетика, в задоволенні якого було відмовлено.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.02.2016 р. (суддя О. Марченко) у задоволенні позову відмовлено з підстав встановлення судом порушень позивачем пункту 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 та статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику".

За апеляційною скаргою ТОВ "БПК" Київський апеляційний господарський суд (судді: Л.В. Чорна, Л.Г. Смірнова, Л.В. Кропивна) переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 08.06.2016 року, вказане рішення залишив без змін з тих же підстав.

ТОВ "БПК" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 29.02.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, пунктів 6.40, 6.41, 4.42 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 та пунктів 4.1, 4.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої в наслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, зареєстрованої і Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за №782/12656.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 27.08.2002 року між акціонерною компанією «Київенерго» (електропостачальна організація) та товариством з обмеженою відповідальністю «БПК» (споживач) було укладено договір №20-85063 о/р 20-85063 про користування електричною енергією. (а.с. 10).

09.10.2015 року відповідачем при огляді засобів обліку електроенергії на об'єкті позивача було виявлено порушення позивачем пункту 10.2 ПКЕЕ, статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», а саме: виявлено явні ознаки втручання в параметри розрахункового ел. лічильника № 0052632 з метою зміни його показів - вплив на розрахунковий засіб обліку радіочастотним випромінюванням радіоелектронного засобу, внаслідок чого електрична енергія не враховується. Пристрій швидко знімається», про що було складно акт про порушення № 32799 (а.с. 14).

Радіоелектронний пристрій було вилучено та запаковано в сейф-пакет, про що зазначено у акті про правопорушення.

Також судами було встановлено, що акт про порушення підписаний представниками ПАТ «Київенерго», представник споживача - електрик ОСОБА_8 від підпису відмовився, про що зазначено в акті.

Крім того, вказаним актом було повідомлено споживача, що засідання комісії постачальника з розгляду вказаного акта відбудеться 09.11.2015.

В подальшому, 12.10.2015 року згідно акта №1065 про опломбування засобів обліку було замінено лічильник №0052632, акт підписаний представником ПАТ «Київенерго» та представником ТОВ «БПК». (а.с. 19).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, актом №1710 про проведення експертизи лічильників електроенергії метрологічної лабораторії підрозділу ПАТ «Київенерго» від 16.11.2015 р. було встановлено, що візуально ознак втручання не виявлено. Механічне пошкодження клемної колодки та цоколя в місці кріплення правого нижнього гвинта, внаслідок цього встановити метрологічні параметри не можливо. Лічильник потребує ремонту або заміни (а.с. 30).

Відповідно до акта технічного огляду приладу обліку електричної енергії, комісією проведено технічний огляд електролічильника типу НІК2303АРК1 №0052632, показники А-016007, Р-006266, Г-000684. За результатами огляду встановлено, що: корпус лічильника пошкоджено, клейова герметизація не порушена; пломби повірки - 1шт., металева - не пошкоджена; пломби виробника - 1 шт., металева - не пошкоджена; пломба енергопостачальника №51696366 - не пошкоджена; візуально ознак втручання не виявлено. (а.с. 31).

Вказані акти підписано головою комісії Крамаром В.В., членами комісії Завадою О.Ю. і Попіль Є.Б. та представником споживача ОСОБА_8

Рішенням комісії ПАТ «Київенерго», оформленим протоколом №29 від 11.01.2016р., вирішено, що у зв'язку із порушенням позивачем Правил вартість недорахованої електроенергії становить 10 308,44 грн. (а.с. 15). Період нарахування з 08.09.2015р. по 09.10.2015р., нарахування проводилось згідно з пунктом 2.5 та за формулою 2.4 Методики (потужність: 280 кВт; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби - 8 год.; коефіцієнт використання: 0,75.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "БПК" про визнання неправомірним та скасування рішення, оформленого протоколом від 11.01.2016 №29 про застосування оперативно - господарської санкції у вигляді нарахуванням обсягу та вартості недоврахованої енергії на суму 10 308,44 грн.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про електроенергетику» споживачі енергії - це суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

За приписами частин 1 та 4 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1 та 2 статті 27 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками; припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року.

Частиною одинадцятою вказаної статті встановлено, що Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Правила користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. № 28, регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Згідно з пунктом 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно з пунктом 6.40. ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 562 від 04.05.2006 р. (далі - Методика).

Відповідно до пункту 6.41. ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Згідно із п. 6.42. ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Як вже було зазначено, 09.10.2015 року уповноваженими працівниками відповідача при огляді засобів обліку електроенергії на об'єкті позивача було виявлено порушення позивачем пункту 10.2 ПКЕЕ, статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», а саме: виявлено явні ознаки втручання в параметри розрахункового ел. лічильника № 0052632 з метою зміни його показів - вплив на розрахунковий засіб обліку радіочастотним випромінюванням радіоелектронного засобу, внаслідок чого електрична енергія не враховується. Пристрій швидко знімається», про що було складно акт про порушення № 32799 (а.с. 14).

При цьому, хоча представник позивача і не підписав даний акт про порушення, однак, в порядку пункту 6.41 ПКЕЕ даний акт про порушення є дійсний, оскільки він підписаний чотирма представниками відповідача.

Також, судами на підставі аналізу наданих сторонами доказів, як у вказаному акті, так і при процедурі його складання не встановлено порушень, які б спростовували його дійсність, достовірність та законність. Такий акт підтверджує факт порушення позивачем правил користування електроенергією.

Крім того, суди не звернули уваги та не встановили причини зміни показників приладів обліку пов'язаних з фізичними властивостями виявленого при перевірці об'єкта, щодо створення радіочастотних волн та його можливості впливати на засіб обліку, як доказ втручання споживача в роботу приладів обліку, саме через вплив на їх роботу радіочастотних волн.

З матеріалів справи вбачається та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи, що радіоелектронний пристрій було вилучено та запаковано в сейф пакет, про що було зазначено в акті про порушення.

При цьому, будь - яка оцінка обставинам щодо встановлення причин правопорушення саме через вказаний пристрій судами не з'ясовувалась та не встановлювалась.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті постанови не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі №910/850/16 та рішення господарського суду м. Києва від 29.02.2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва .

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач