ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Справа № 910/6237/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Круглікової К.С. (доповідач), Малетича М.М., Борденюк Є.М. розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016у справі№ 910/6237/16 господарського суду міста Києваза позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТоргово-промислової палати України Товариство з обмеженою відповідальністю "НТП Континент" провизнання сертифікату недійсним

за участю представників сторін:

позивача: Буркова О.М.,

відповідача : не з'явився,

третьої особи: Заремба С.В.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Торгово-промислової палати України про визнання сертифікату недійсним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/6237/16, припинено провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 16.05.2016 скасувати, справу направити на розгляд до місцевого господарського суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд визнати недійсним сертифікат Торгово-промислової палати України від 10.12.2014 № 2143 про форс-мажорні обставини, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що сертифікат виданий в порушення Закону України "Про торгово - промислові палати в Україні" та Регламенту засвідчення Торгово - промисловою палатою України та регіональними торгово - промисловими палатами форс - мажорних обставин (обставин непереборної дії), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40 (3), що діяв на момент видачі сертифікату.

При цьому позивач зазначав, що 15.11.2013 між ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - покупець, позивач) та ТОВ "НТП Континент" (далі постачальник, третя особа) укладено договір поставки № 03-0/5030-13 від 15.11.2013 за умовами п.п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити покупцю шість штук трансформаторів, а покупець - прийняти та оплатити такі товари на умовах договору. Однак, всупереч умов договору, три трансформатори, які повинні були бути поставлені у травні, були поставлені 04.06.2014, а три трансформатори, які мали бути поставлені у червні 2014, були поставлені 27.08.2014, що є порушенням господарського зобов'язання та за прострочення постачальника за договором було нараховано неустойку.

22.04.2015 постачальником був наданий оригінал сертифікату Торгово - промислової палати України від 10.12.2014 № 2143 про форс - мажорні обставини, як підстава для звільнення постачальника від відповідальності за порушення господарського зобов'язання.

Звертаючись з даним позовом до суду, ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго", посилаючись на порушення п. 6.12 Регламенту, вказало, що в сертифікаті не наведено жодних доказів на підтвердження викладених в ньому обставин, або посилання на документи, які б підтверджували вказані факти, тому просило суд визнати його недійсним.

Припиняючи провадження у даній справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд першої інстанції, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, вказав, що сертифікат не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує прав і обов'язків для позивача та йому не адресований, а є лише результатом практичної діяльності торгово-промислової палати з визначених питань. Сертифікат, дійсність якого оспорюється, не спрямований на регулювання суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів таких відносин.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками судів попередніх судових інстанцій з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.

Згідно з ст. 14-1 Закону торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Детально порядок видачі сертифікатів визначено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 15.07.2014 № 40 (3), та новою редакцією Регламенту, затвердженій рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5).

Відповідно до п. 7 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в редакції рішення Президії ТПП України від 15.07.2014 № 40 (3) було передбачено порядок оскарження виданих сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), оскарження відмови у їх видачі.

Зокрема, пунктами 7.1 - 7.7 Регламенту було визначено, що виданий Торгово-промисловою палатою України / регіональними торгово-промисловими палатами сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) може бути оскаржений в Регламентний комітет ТПП України з питань сертифікації форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який призначається рішенням Президії ТПП України.

До складу Регламентного комітету входить Президент ТПП України та два фахівці ТПП України / регіональних ТПП, що мають вищу юридичну освіту, досвід практичної роботи яких у юридичній сфері і ТПП України / регіональній ТПП складає не менше 5 років.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) може бути оскаржено стороною по договору, контракту, угоді протягом трьох місяців з дати, коли стороні стало відомо про його видачу.

Заявник може оскаржити відмову у видачі сертифіката щодо висновку про відсутність форс-мажорних обставин або відсутність причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) і невиконанням зобов'язання протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання відмови.

Регламентний комітет зобов'язаний розглянути заяву про оскарження сертифіката або оскаржити відмову у його видачі протягом 30 календарних днів з дня її надходження до ТПП України. Рішення Регламентного комітету про залишення сертифіката / відмови в його видачі в силі або їх скасування приймається більшістю голосів його членів і є остаточним.

У разі скасування сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) про це робиться відповідний запис в єдиному Реєстрі сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

При скасуванні відмови у видачі сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) розгляд заяви зацікавленої особи поновлюється і здійснюється відповідним уповноваженим органом у складі іншої уповноваженої особи.

У новій редакції Регламенту, затвердженій рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014. 44(5), положення про можливість оскарження до Регламентного комітету виданих сертифікатів та відмови у їх видачі, не передбачені.

Проаналізувавши положення ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій дійшли до вірного висновку, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по своїй суті є лише результатом практичної діяльності торгово-промислової палати з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в господарському суді, оскільки такий сертифікат не є актом, який сам по собі тягне за собою виникнення, зміну, припинення прав та обов'язків у будь-яких сторін, породження певних правових наслідків. Сертифікат, дійсність якого оспорюється скаржником, не спрямований на регулювання суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів таких відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів та з інших підстав.

Тобто, відповідно до вимог ст.ст. 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає положенням статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій про припинення провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, з огляду на те, що сертифікат про форс-мажорні обставини не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в господарському суді, оскільки такий сертифікат не є актом, який сам по собі тягне за собою виникнення, зміну, припинення прав та обов'язків у будь-яких сторін, породження певних правових наслідків. Сертифікат, дійсність якого оспорюється скаржником, не спрямований на регулювання суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів таких відносин.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та ухвали господарського суду міста Києва від 16.05.2016, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/6237/16 - без змін.

Головуючий К. Круглікова Судді: М. Малетич Є. Борденюк