ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2016 року Справа № 910/29237/15
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Корнілової Ж.О. - головуючого, Карабаня В.Я., Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"на ухвалу та постановуГосподарського суду міста Києва від 26.11.2015 Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016у справі№ 910/29237/15 Господарського суду міста КиєваЗа позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"До1)Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України; 2)Державного підприємства "Сетам",треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:1)Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", 2)Державна виконавча служба України, 3)ОСОБА_5Провизнання недійсними результатів електронних торгів,
За участю представників:
від позивача -Костинчук П.М., від відповідача 1) - від відповідача 2) - від третьої особи 1)- від третьої особи 2) - від третьої особи 3) - не з'явились, не з'явились, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 (суддя Чинчин О.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полар-Інвест" про вжиття заходів забезпечення позову частково задоволено.
Вжито заходи до забезпечення позову.
Накладено арешт на нерухоме майно -будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, і належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Полар-Інвест".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 (у складі колегії суддів: Агрикової О.В.-головуючого, Рудченка С.Г., Чорногуза М.Г.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.11.5015 у справі № 910/29237/15 скасовано. В задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено повністю.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., представника позивача, представників третьої особи 1, третьої особи 2, третьої особи 3, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується:
накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарським судам необхідно враховано наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного прав. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин (Постанова Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
Предметом позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" є визнання недійсними результатів електронних торгів щодо реалізації нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за початковою ціною продажу майна - 13567650 грн. 00 коп., які проведено на виконання рішення Господарського суду Волинської області №5004/1658/11 від 25.06.2013.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" вважає незаконними проведені електронні торги, оскільки Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України порушено процедуру проведення електронних торгів, визначену Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 №656/5, - реалізоване майно за заниженою вартістю.
11.11.2015 проведено аукціон лоту 106682 (уцінено лот 93342) з реалізації нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" на праві приватної власності згідно з свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 11.03.2010.
За результатами проведених торгів Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України складено протокол №128174 від 11.11.2015.
Актом №42934008/17 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 23.11.2015 затверджено результати реалізації нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест", переможцем торгів визнано - ОСОБА_5.
В якості забезпечення позову у справі №910/29237/15 заявник просить заборонити Державному підприємству "СЕТАМ" вчиняти будь-які дії з оформлення результатів електронних торгів від 11.11.2015 щодо лоту 106682 - нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" та накласти арешт на нерухоме майно - будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, яке належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест".
Відповідно до ст. 67 ГПК України одним із заходів до забезпечення позову є накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.
Арешт може накладатися на майно, яке належить тільки відповідачеві. Накладення господарським судом арешту на майно, яке належить іншим особам, чинним законодавством не передбачене.
Відповідно до ч. 11 ст. 67 ГПК України не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.
Забезпечення позову судом першої інстанції здійснено з порушенням норм ст.ст. 66, 67 ГПК України, оскільки арешт накладено на рухоме майно за відсутності достовірних доказів, що воно належать відповідачу. Відповідно до свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 11.03.2010 нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест", тобто позивачу.
Враховуючи, що в господарському процесі відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст.ст. 66, 67 ГПК України, застосовувати такий вид забезпечення позову, як накладання арешту на майно або грошові суми, що належать позивачу або третім особам, дії суду першої інстанції про застосовування зазначеного заходу забезпечення позову свідчить про вихід суду за межі своїх процесуальних повноважень.
Рішенням Господарського суду Волинської області №5004/1658/11 від 25.06.2013 звернуто стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) в рахунок погашення заборгованості АТЗВ "ВТКФ "Буковинка" перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" за генеральною кредитною угодою №010/08-11/1872 від 12.06.2007 в сумі 19014396,28 грн.
Апеляційний господарський суд дійшов до правильного висновку, що задоволення судом першої інстанції заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" призвело до зупинення виконання судового рішення Господарського суду Волинської області № 5004/1658/11 від 25.06.2013, яке набрало законної сили.
Крім цього, вжиття заходів забезпечення позову унеможливило процедуру примусової реалізації іпотечного майна в межах виконавчого провадження, що порушує права публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" як стягувача на повернення заборгованості за рішенням суду.
У справі "Войтенко проти України" (заява 18966/02), рішення від 29.06.2004, (п.п. 53-55), що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1 (994_535) (див. серед інших джерел, "Бурдов проти Росії" (980_045), заява N 59498/00, параграф 40, ЄСПЛ 2002-III; "Ясіуньєне проти Латвії", заява N 41510/98, параграф 45, 06.03.2003).
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Як роз'яснено в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Враховуючи, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована загрозою реалізації спірного майна, апеляційний господарський суд дійшов до правильного висновку, що застосування місцевим господарським судом відповідних заходів фактично призвело до утруднення або взагалі зробило неможливим виконання судового рішення у справі № 5004/1658/11 від 25.06.2013, яке набрало законної сили, що є недопустимим у відповідно до норм чинного законодавства.
Зі змісту статті 66 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. (п. 1 Постанови №16 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 Постанови №16 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Судом першої інстанції зазначені вимоги не враховано, що стало підставою для винесення неправомірного рішення.
За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов до правильного висновку, що вжиття господарським судом першої інстанції заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне майно до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, є безпідставним та необґрунтованим.
Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.
Підстав для зміни чи скасування прийнятої у справі постанови Вищий господарський суд України не вбачає, тому постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі № 910/29237/15 Господарського суду міста Києва підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі № 910/29237/15 Господарського суду міста Києва Господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий, суддяКорнілова Ж.О. Судді:Карабань В.Я. Чернов Є.В.