ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2016 року Справа № 905/407/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:позивачаБоледзюк В.М. - довіреність від 23.02.2016 рокувідповідачівШемет І.А. - довіреність від 08.07.2016 рокутретіх осібПритула Т.Ю. - довіреність від 20.04.2016 року Іваницька Т.Б. - довіреність від 20.05.2016 року розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська"на постанову15.06.2016 Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 905/407/16 господарського суду Донецької областіза позовомДержавного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська"до - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерголізтнг"; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України; - Міністерство фінансів Українипровизнання не дійсним договору № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08.2010 року з врахуванням всіх додаткових угод: №1 від 07.09.2010 р, №2 від 04.01.2013, 3 3 від 11.02.2013 ( в тому числі Договір № Ш01/ФЛ фінансового лізингу в редакції від 11.02.2013), №4 від 27.04.2013, №5 від 01.11.2013, укладений між ТОВ «Газенерголізинг»( ТОВ «Український лізинговий фонд» з 11.02.2013), як лізінгодавцем, та ДП «ВК «Краснолиманська»
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2016 р. ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ "Газенерголізинг" та ТОВ "Український лізинговий фонд", третіх осіб, які не заявляють на предмет спору, на стороні позивача Міністерство енергетики та вугільної промисловості та Міністерство Фінансів України про визнання недійсним договору № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08.2010 з врахуванням всіх додаткових угод: №1 від 07.09.2010 р, №2 від 04.01.2013, 3 3 від 11.02.2013 ( в тому числі Договір № Ш01/ФЛ фінансового лізингу в редакції від 11.02.2013), №4 від 27.04.2013, №5 від 01.11.2013, укладеного між ТОВ «Газенерголізинг»( ТОВ «Український лізинговий фонд» з 11.02.2013), як лізінгодавцем та ДП «ВК «Краснолиманська» на підставі абзацу 2 пункту 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року №921, частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
ТОВ "Український лізинговий фонд" подало до господарського суду Донецької області заяву про застосування позовної давності в якій зазначало, що трирічний строк позовної давності для подання даного позову сплив, оскільки спірний договір було укладено 21.08.2010 року.
У відзиві на позовну заяву ТОВ "Український лізинговий фонд" просило у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що жодного порушення при укладенні спірного договору вчинено не було, а тому відсутні підстави для визнання такого договору недійсним.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.03.2016 р. (судді: С.В. Тоцький) позов задоволено повністю, визнано недійсним договір №Ш-01/ФЛ Фінансового лізингу від 21 серпня 2010р. з врахуванням всіх додаткових угод: №1 від 07.09.2010р., №2 від 04.01.2013р., №3 від 11.02.2013р.(в тому числі Договір №Ш-01/ФЛ Фінансового лізингу в редакції від 11.02.2013р.), №4 від 27.04.2013р., №5 від 01.11.2013р., укладений між ТОВ «Газенерголізинг» ( ТОВ «Український лізинговий фонд» з 11.02.2013р.).
Суд першої інстанції встановивши, що з додатків до договору №Ш-01/ФЛ Фінансового лізингу від 21 серпня 2010р. вбачається збільшення винагороди лізингодавця, а саме за період з лютого 2013р по грудень 2015р. винагорода лізингодавця збільшена на 150815612, 47грн. з підстав коригування лізингових платежів за фактом зміни офіційного курсу НБУ, значне збільшення лізингових платежів та те, що укладаючи спірну угоду керівник ДП «ВК «Красноліманська» з ТОВ «Український лізинговий фонд» не мав достатніх правових підстав та вийшов за межі своїх повноважень дійшов висновку, що договір №Ш-01/ФЛ Фінансового лізингу від 21 серпня 2010р.(у тому числі в редакції від 11.02.2011р. укладено з порушеннями законодавчих та нормативно-правових актів України.
Щодо заявленого клопотання про застосування позовної давності суд першої інстанції зазначив, що позовна заява подана до суду 02.02.2016 року, тобто в межах строку позовної давності.
За апеляційною скаргою ТОВ "Український лізинговий фонд" Донецькій апеляційний господарський суд (судді: Н.В. Ломовцева, В.М. Татенко, Л.Ф. Чернота) переглянувши рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 15.06.2016 року, вказане рішення скасував та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав недоведеності позовних вимог.
ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року та залишити в силі рішення господарського суду Донецької області від 10.03.2016 року, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Український лізинговий фонд" просить задоволенні касаційної скарги відмовити повністю та залишити без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року, з підстав викладених у відзиві.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України в письмових поясненнях на касаційну скаргу просить задовольнити касаційну скаргу у повному обсязі та залишити рішення першої інстанції без змін,з підстав викладених у поясненнях.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, відповідача та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» у липні-серпні 2010 року проведено відкриті торги на закупівлю фінансових лізингових послуг на придбання гірничошахтного обладнання згідно Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. №921.
За результатами вказаних торгів переможцем закупівлі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газенерголізинг», як учасника, який запропонував найнижчу ціну пропозиції на умовах: виконання фінансових лізингових послуг придбання обладнання на суму 315 541 554,60грн., в тому числі вартість відшкодування предмету лізингу без врахування комісій, відсотків та інших витрат, пов'язаних з фінансовим лізингом 190413942,00 грн.; лізинговий відсоток 22%; вартість комісії, відсотків та інших витрат, пов'язаних з фінансовим лізингом - 125 127 612,60 грн.
Так, 21.08.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газенерголізинг» (Лізингодавець) та Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» (Лізингоодержувач) було укладено договір № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу.
Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 вказаного договору, «Предмет лізингу» - це обране Лізингоодержувачем гірничошахтне обладнання, вказане в кожній Специфікації, які є невід'ємною частиною даного Договору, яке Лізингодавець набуває у власність у Постачальника на підставі та на умовах цього Договору та Договору купівлі-продажу та передає його Лізингоодержувачу у користування на умовах цього Договору.
Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 договору, "Договір купівлі-продажу" - договір між Постачальником, Лізингодавцем та Лізингоодержувачем, який є невід'ємною частиною, предметом якого є передача у власність Лізингодавця Постачальником предмету лізингу.
Підпунктом 2.1 пункту 2 договору передбачено, що Лізингодавець зобов'язується перед Лізингоодержувачем набути право власності на майно (Предмет лізингу) у Постачальника відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та Технічних вимог з метою передачі його Лізингоодержувачу у володіння та користування на визначений строк, а Лізингоодержувач зобов'язувався перед Лізингодавцем прийняти Предмет лізингу та сплачувати за користування ним встановлену плату (лізингові платежі).
Загальна вартість Предмету лізингу за Договором згідно Специфікацій складала 190413942,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 31 735 657,00 грн. (п.3.1.).
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що загальна сума цього договору на момент укладання Договору визначається Базовим графіком лізингових платежів. Загальна сума Договору за весь період дії Договору може бути змінена відповідно до умов даного Договору.
Відповідно до умов пункту 3.11 Договору, зобов'язання за цим Договором вважаються виконаними Лізингоодержувачем тільки після сплати всіх платежів, встановлених умовами Договору.
Пунктом 6.1. передбачено, що після підписання Акта приймання-передачі одиниці Предмета лізингу у лізинг між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем, Предмет лізингу враховується на балансі Лізингоодержувача.
Відповідно до пункту 13.1. Договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами всіх зобов'язань, передбачених цим Договором.
07.09.2010р. до Договору № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010р. укладено Додаткову угоду №1, згідно якої передбачено зменшення кількості обладнання, що є Предметом лізингу.
Загальна вартість предмету лізингу за Договором № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010 згідно Специфікацій склала вже 178 696 962,00грн. (пункт 3.1.). Додатками до Договору № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010 (пукт 15.2) є: Базовий графік лізингових платежів в редакції Додаткової угоди № 1 (Додаток № 2), Базові графіки лізингових платежів №№1-2 в редакціях Додаткової угоди № 1 (Додатки №№ 2.1., 2.2.), Специфікації №№ 1, 2 в редакціях Додаткової угоди № 1.
04.01.2013 р. було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010р., якою викладено в новій редакції Базовий графік лізингових платежів (Додаток № 2). Базовий графік лізингових платежів в редакції Додаткової угоди №1 (Додаток №2), Базові графіки лізингових платежів №№1-2 в редакціях Додаткової угоди № 1 (Додатки №№ 2.1., 2.2.) втратили чинність з 04.01.2013р.
08.02.2013р. між ТОВ "Газенерголізинг" та ТОВ "Український лізинговий фонд" було укладено Договір №01/ИП відступлення майнових прав, згідно якого ТОВ "Газенерголізинг" відступив ТОВ "Український лізинговий фонд" права кредитора за Договором № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010, та передав права власності на майно, що є об'єктом лізингу за Договором №Ш-01/ФЛ від 21.08.2010р.
11.02.2013р. ТОВ «Український лізинговий фонд» та ДП «ВК «Краснолиманська» було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010р., якою зафіксовано загальну залишкову вартість одиниць Предмету лізингу у розмірі 170 721 208,12грн., та викладено в новій редакції Договір № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010р. з додатками: Графік внесення лізингових платежів (Додаток №1), Специфікація з врахуванням залишкової вартості на дату укладання Додаткової угоди №3 (Додаток № 2), Загальні умови договору фінансового лізингу (Додаток № 3).
Також 11.02.2013 р. було укладено Додаткову угоду №4 до Договору № Ш-01/ФЛ, якою викладено в новій редакції пункту 8.5. Договору № Ш-01/ФЛ в редакції від 11.02.2013р. та пункту 2.6. Загальних умов договору фінансового лізингу (Додаток №3 до Договору № Ш-01/ФЛ в новій редакції від 11.02.2013р.).
27.04.2013р. укладено Додаткову угоду №5 до Договору № Ш-01/ФЛ (Додаток № 13), якою передбачено строк лізингу 47 місяців з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі; встановлено відстрочку лізингових платежів на квітень - липень 2013 року; встановлено загальну суму лізингових платежів у розмірі 213 005 869,41грн. та викладено в новій редакції Додаток №1 Графік внесення лізингових платежів. Умови договору щодо коригування лізингових платежів до долару США залишалися не змінними.
01.11.2013р. укладено Додаткову угоду № 6 до Договору № Ш-01/ФЛ, якою реструктуризовано заборгованість ДП "ВК "Краснолиманське" станом на 01.11.2013р., що виникла за період з 28.09.2013р. по 31.10.2013р., у розмірі 12224710,32 грн.; встановлено відстрочку лізингових платежів на листопад-грудень 2013 року встановлено загальну суму лізингових платежів у розмірі 215 305 817,40 грн. та викладено в новій редакції Додаток №1 Графік внесення лізингових платежів. Умови договору щодо коригування лізингових платежів до долару США залишалися не змінними.
Зазначений Договір та додаткові угоди до нього підписані сторонами з обох сторін та скріплені печатками підприємств без зауважень (протоколу розбіжностей).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" про визнання недійсним договору № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08.2010 з врахуванням всіх додаткових угод: №1 від 07.09.2010 р, №2 від 04.01.2013, 3 3 від 11.02.2013 ( в тому числі Договір № Ш01/ФЛ фінансового лізингу в редакції від 11.02.2013), №4 від 27.04.2013, №5 від 01.11.2013, укладений між ТОВ «Газенерголізинг»( ТОВ «Український лізинговий фонд» з 11.02.2013), як лізінгодавцем, та ДП «ВК «Краснолиманська» на підставі абзацу 2 пункту 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року №921, частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", статей 203, 215 та частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки спірний договір передбачає збільшення вартості послуг фінансового лізингу, тобто відрізняється від умов тендерної пропозиції та порушує принципи забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів.
Відносини, які виникають у зв'язку з договором лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку та Законом України «Про фінансовий лізинг», оскільки поєднує в собі, зокрема, елементи договорів оренди та купівлі-продажу.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Згідно з статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписами частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
За приписами частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Частиною 2 пункту 84 Положення умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами, крім коригування ціни договору підряду в будівництві відповідно до будівельних норм.
Відповідно до пункту 85 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. №921 (далі - Положення), яке визначено як підставу проведення торгів, будь-який учасник, який вважає, що він зазнав або може зазнати збитків внаслідок порушення замовником процедур закупівель, встановлених цим Положенням, може оскаржити дії, рішення, бездіяльність замовника. Об'єктом оскарження не може бути: зроблений замовником вибір процедури закупівлі; рішення замовника про відхилення всіх тендерних пропозицій.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, процедура закупівлі не була відмінена, результати цієї процедури недійсними не визнавались.
Також, з матеріалів справи вбачається та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи, що після укладення спірного договору між сторонами укладалися додаткові угоди з приводу коригування лізингових платежів.
Разом з цим, у пунктах 1.6 та 3.3 спірного договору визначено, що застосування коефіцієнту коригування не змінює вартості предмету лізингу, а впливає лише на зміну розміру лізингового платежу в частині інших платежів. .
Проте, вирішення спору було здійснено судом апеляційної інстанції без дослідження тендерних пропозицій та умов спірного договору в їх сукупності на предмет збільшення вартості послуг фінансового лізингу, проти умов визначених тендерними пропозиціями на підставі норм діючого законодавства, якими регулюються питання визнання договорів недійсними.
За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова у справі підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 1115, 11110, 1111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2016 у справі №905/407/16 господарського суду Донецької області скасувати, справу направити на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: І. Алєєва
Л. Рогач