ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року Справа № 925/1358/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівГрека Б.М, Кривди Д.С.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад" від позивача: Лановий С.П. від відповідача: Березюк Л.В.на рішенняГосподарського суду Черкаської області від 02.11.2015 року та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 рокуу справі№ 925/1358/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОН"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад"простягнення 93 605,77 грн. заборгованості. санкцій та витребування предмету лізингу, документів та приналежностей за договором лізингу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ЕТАЛОН" (далі позивач) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад" (далі відповідач) про стягнення 83 572,12 грн. заборгованості, санкцій та витребування предмету лізингу, документів та приналежностей за договором лізингу.

Заявою про збільшення розміру позовних вимог від 12.10.2015 року (т.1 а.с. 56-57) позивач збільшив суму заявлених до стягнення коштів до 93 605,77 грн. та просив стягнути з відповідача:

- 17 842,02 грн. заборгованості по сплаті щомісячних лізингових платежів по жовтень 2015 року включно;

- 64 284 грн. штрафу за 20 порушень відповідно до умови пункту 12.2 договору фінансового лізингу № 000119 від 24.10.2013 року (далі Договір);

- 2 911,40 грн. пені;

- 316,87 грн. процентів за користування чужими коштами;

- 7 934,59 грн. інфляційних втрат;

- 316,89 грн. - 3 проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по 10.10.2015 року.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.11.2015 року позовні вимоги задоволені частково, а саме: з відповідача підлягає стягненню 17 842,02 грн. - лізингових платежів; 3 214, 20 грн. - штрафу за порушення терміну сплати лізингових платежів; 2 911, 40 грн. - пені; 3 943, 07 грн. -інфляція та 316, 89 грн. - 3% річних. У відповідача підлягає вилученню предмет лізингу - автомобіль ВАЗ 212140 (номер кузова НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_1, 2013 року випуску, білого кольору д/н НОМЕР_2), а також приналежності - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - 2 шт., комплект ключів, сервісну книжку, інструкцію по експлуатації транспортного засобу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що предмет лізингу передано відповідачу, а також про те, що відповідачем прострочена сплата лізингових платежів, із належних до сплати 22 платежів (по жовтень 2015 рок включно) відповідач сплатив лише 8 платежів.

В рішенні суду першої інстанції зазначено про те, що просталення на акті приймання-передачі предмету лізингу від 13.12.2013 року печатки іншої юридичної особи не змінює змісту цього акту та не спростовує факту його підписання директором відповідача, при цьому суд врахував пояснення представника позивача про те, що директор відповідача (ОСОБА_5) є також директором ТОВ "Торговий дім "Екотехнології" (печатка якого проставлена на акті приймання).

В постанові апеляційної інстанції зазначено про те, що представник відповідача підтвердив у судовому засіданні, що ОСОБА_5 є директором, як відповідача, так і ТОВ "Торговий дім "Екотехнології"

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати прийняті у справі рішення та передати справу на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

Відповідач в своїй касаційній скарзі звертає увагу суду на наступні обставини: наявний в матеріалах справи графік сплати другого лізингового платежу не узгоджений відповідачем. Відповідач зазначає, що він не отримував предмет лізингу, а підпис який стоїть в наданому позивачем акті не належить директору відповідача.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

24.10.2013 року між сторонами у справі (позивач - лізингодавець, відповідач - лізингоодержувач) було укладено Договір, предметом якого, згідно до п. 3.1. Договору є автомобіль ВАЗ 21 21 Нива (номер кузова НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_1, 2013 року випуску, білого кольору д/н НОМЕР_2).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що предмет лізингу передається у користування відповідача протягом строку, який становить не більше 90 робочих днів з моменту сплати відповідачем авансового платежу та комісії за передачу предмету лізингу.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що відповідач має право сплачувати авансовий платіж впродовж (але не більше) 12 місяців з моменту підписання даного Договору платежами, визначеними лізингодавцем, залежно від вартості предмета лізингу в додатку № 1 до даного договору.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що строк лізингу починається з дати передачі та закінчується через 60 календарних місяців з моменту підписання акту приймання - передачі предмета лізингу та в останню дату платежу зазначеного додатку № 2 до цього договору, якщо інше не передбачено умовами даного договору.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів, у додатках № 1 та № 2 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.

Підпунктом 8.2.3 п. 8.2 Договору передбачено складові другого лізингового платежу та зазначено, що другий лізинговий платіж складається з: відшкодування частини вартості предмету лізингу; сплати відсоткової ставки за користування предметом лізингу ( вказаної в додатку № 2 до Договору); сплати комісії за супроводження Договору (розмір комісії вказано в додатку № 2 до Договору).

Пунктом 8.5 Договору передбачено, що усі поточні авансові та лізингові платежі по даному договору сплачуються лізингоодержувачем рівними частинами з 01 по 10 число поточного місяця, що вказуються у додатках № 1 та № 2.

Як вбачається з розрахунку суми заборгованості позивача (т.1 а.с. 59-60), заборгованість у сумі 17 842, 02 грн. виникла у відповідача (на думку позивача) в період сплати другого лізингового платежу за період з 10.01.2014 року по 10.10.2015 року.

До матеріалів справи залучено додаток № 2/1 до Договору, в якому визначений графік сплати другого лізингового платежу, а також відсоткова ставка за користування предмету лізингу та комісія, і як зазначено вище, відповідно до п. 8.1 Договору складові лізингових платежів визначені, у тому числі, у додатку № 2 до Договору.

Як вбачається з вказаного додатку до лізингових платежів входили наступні платежі: погашення вартості предмету лізингу, сплата відсотків та комісія. Згідно цього додатку лізингові платежі складають 60 періодів, і у кожний період відповідач повинен сплачувати щомісячно 1 274, 43 грн. (з врахуванням відсотків та комісії).

Розрахунок позовних вимог зроблений позивачем, з врахуванням несплати відповідачем відсотків та комісії.

Вказаний додаток (т.1 а.с. 30) не підписаний відповідачем.

У додатку № 3 до Договору визначена ціна предмету лізингу - 107 000 грн.

Враховуючи умови Договору, визначення ціни предмету лізингу, відповідач повинен був самостійно здійснювати щомісячні платежі, з відшкодування вартості предмету лізингу. Тобто, у відповідача виникало зобов'язання сплачувати вказані платежі (відшкодування вартості предмету лізингу) і без узгодження графіку лізингових платежів.

Що стосується відсотків та комісії, то з умов Договору, які узгоджені сторонами не можливо зробити висновок про те, що сторонами визначений конкретний розмір сплати відсоткової ставки за користування предметом лізингу та комісії.

Вказаній обставині судами не надано належної оцінки, хоча з матеріалів справи вбачається, що відповідачем допущено прострочка оплати частини лізингових платежів відшкодування вартості предмету лізингу.

Пунктом 4.3.5 Договору передбачено, що позивач має право розірвати договір в односторонньому порядку, за умови невиконання відповідачем умов договору (зокрема п. 4.3.2 даного договору). При цьому, позивач не зобов'язаний завчасно повідомляти відповідача про розірвання даного договору.

Згідно ч.2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" (далі Закон) лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 32) залучено копію акта приймання -передачі предмета лізингу від 13.12.2013 року.

В акті зазначено найменування /марка - модель - ВАЗ 212140 -120-40; номер кузову/шасі/серійний номер - НОМЕР_4; номер двигуна НОМЕР_1. Вказаний акт підписаний позивачем, а підпис посадової особи завірений печаткою позивача, з іншого боку, акт хоча і підписаний, але підпис завірено печаткою іншою юридичної особи ("ТОВ Торговий дім "Екотехнолгії").

Як зазначено вище, при здійсненні судового провадження у даній справі, суд першої інстанції послався на ту обставину, що директор відповідача є також директором зазначеної вище юридичної особи. Суд апеляційної інстанції послався на пояснення представника відповідача.

До матеріалів справи залучені витяги з ЄДРПОУ по відношенню до сторін у даній справі (т.1 а.с. 44-46, 71-73) та витяг з ЄДРПОУ який свідчить про те, що директор відповідача є також директором "ТОВ Торговий дім "Екотехнолгії" (т.1 а.с. 119-120), чиєю печаткою завірено акт приймання - передачі предмету лізингу.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 160-173) залучені копії договорів фінансового лізингу № 000116; № 000117 від 24.10.2013 року та акти приймання - передачі предметів лізингу до вказаних договорів від 26.12.2013 року, які були укладені та підписані між позивачем у даній справі та ТОВ "Торговий дім "Екотехнології", згідно до яких ОСОБА_5 є директором ТОВ "Торговий дім "Екотехнології".

До матеріалів справи (т.1 а.с. 91-99) залучені звіти щодо дебетових та кредитових операцій позивача за період з 30.10.2013 року по 29.01.2014 року, які свідчать про те, що відповідачем частково було виконано умови Договору.

Матеріали справи свідчать про те, що не зважаючи на ту обставину, що акт приймання - передачі предмету лізингу від 13.12.2013 року було завірено печаткою "ТОВ Торговий дім "Екотехнолгії", директором якого є директор відповідача, суди обґрунтовано прийшли до висновку про те, що предмет лізингу було передано відповідачу, і в зв'язку з цим, судами обґрунтовано задоволені позовні вимоги щодо вилучення у відповідача предмету лізингу та відповідних приналежностей до нього.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, а судові рішення, які прийняті у справі скасувати в частині стягнення з відповідача: 17 842, 02 грн. лізингових платежів; 3 214, 20 грн. - штрафу за порушення терміну сплати лізингових платежів; 2911, 40 грн. - пені ; 3 943, 07 грн. - інфляційних; 316, 89 грн. - 3% річних та стягнення судового збору в розмірі 3 969, 80 грн. В цій частині справу направити на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно дати належну оцінку в частині включення у вказаних в додатку № 2 сум, щодо визначення відсоткової ставки та комісії, без узгодження їх розміру з відповідачем та визначити, як ця обставина може вплинути на нарахування штрафу. пені, інфляційних та 3% річних (і, відповідно, судового збору).

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року прийняті у справі № 925/1358/15 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад": 17 842, 02 грн. лізингових платежів; 3 214, 20 грн. - штрафу за порушення терміну сплати лізингових платежів; 2911, 40 грн. - пені; 3 943, 07 грн. - інфляційних; 316, 89 грн. - 3% річних та стягнення судового збору в розмірі 3 969, 80 грн. В цій частині справу направити на новий розгляд.

3. В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року прийняті у справі № 925/1358/15 залишити без змін.

Головуючий С.В.Бондар

Судді Б.М.Грек

Д.С.Кривда