ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року Справа № 904/9279/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Фролової Г.М. (доповідача)суддівДанилової М.В., Корсака В.А.за участю представників:позивачаОСОБА_4, дов. від 04.01.16відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської радина постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.16у справі№904/9279/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомКомунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Торг"простягнення заборгованості у сумі 249031,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБСОЛЮТ-ТОРГ" про стягнення 249 031,58 грн. заборгованості, нарахованої за невиконання припису щодо порушень правил обліку послуг централізованого водопостачання та водовідведення відповідно до пункту 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2015 у справі № 904/9279/15 (суддя - Ніколенко М.О.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 (судді: Вечірко І.О. - головуючий, Кощеєв І.М., Науменко І.М.) в позові відмовлено. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що факт самовільного приєднання або самовільного користування відповідачем системами водопостачання та водовідведення належними доказами не підтверджено, а відтак нарахування позивачем суми боргу за безоблікове водокористування на підставі пункту 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України є необґрунтованим.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 3, 6, 627 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 03.02.2015 між позивачем (далі - Водоканал) та відповідачем (далі - Абонент) було укладено Договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 13382. В пункті 1.1. Договору в Договорі терміни вживаються у такому значенні, зокрема, безоблікове водопостачання та водовідведення - самовільне приєднання або самовільне користування водопостачанням та(або) водовідведенням; водопостачання та водовідведення з порушенням Абонентом норм законодавства щодо обліку водопостачання та водовідведення, зокрема норм, зазначених в пункті 5 Правил № 190, умов Договору щодо обліку водопостачання та водовідведення, у тому числі, але не виключно: не надання Абонентом Водоканалу Звіту про показники приладів і засобів обліку в строки, визначені в пункті 4.3. Договору, водопостачання та водовідведення без приладів і засобів обліку, не допуск представника водоканалу для проведення перевірки приладів засобів обліку, зняття контрольних показань. Відповідно до пункту 2.1. Договору Водоканал зобов'язується надавати Абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - послуги), а Абонент зобов'язується оплачувати послуги в порядку і на умовах, визначених Договором та діючим законодавством. Згідно із пунктом 2.2. Договору місцем надання послуг Водоканалом Абоненту є Точка розподілу, визначена Сторонами в Акті визначення Точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж (Додаток № 1 до Договору). В пункті 2.3. Договору зазначено, що об'єкти Абонента, на які надаються послуги за Договором та їх адреси визначені в Додатку № 2 до Договору. У відповідності з пунктом 3.2. у випадку безоблікового водопостачання або водовідведення об'єм послуг, наданих Абоненту, визначається за правилами, наведеними в пункті 3.11. Договору. Перелік приладів та засобів обліку, за якими здійснюється облік обсягів послуг, наданих Абоненту, визначений в Додатку № 3 до Договору (пункт 3.3. Договору). Відповідно до пункту 6.1.1. Договору Водоканал має право проводити технічні та профілактичні огляди водопровідних і каналізаційних мереж Абонента, знімати контрольні показники приладів і засобів обліку на них та виявляти нераціональне використання води питної. Згідно з пунктом 6.1.2. Договору Водоканал також має право складати акти з приписом щодо усунення порушень Абонентом вимог чинного законодавства у сфері водопостачання, водовідведення та умов Договору при їх виявленні з визначенням строку на їх усунення. Невиконання припису Водоканалу, що стосується порушень правил обліку послуг - є підставою для нарахувань згідно з пунктом 3.3 Правил № 190. Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1.2. Договору, акт складається представником водоканалу і підписується його представником, а також представником абонента. Якщо абонент (його представник) відмовляється підписати такий акт, то він підписується представником водоканалу одноосібно, про що в акті робиться відповідний запис про таку відмову, із зазначенням прізвища, посади представника абонента, який відмовився від підпису. У такому випадку акти обстежень, підписані представником Водоканалу в односторонньому порядку, вважаються дійсними та є підставою для нарахувань об'ємів спожитих послуг.

Судами установлено, що 28.08.2015 представники позивача в присутності представника відповідача здійснили зняття контрольних показників приладу обліку на об'єкті водокористування відповідача та встановили невідповідність даних Звіту про спожитий обсяг послуг станом на 25.08.2015 року та фактичних даних приладу обліку станом на 28.08.2015 року, а саме: згідно Звіту на 25.08.2015 року показання приладу обліку 3 802 м. куб., фактично в Акті від 28.08.2015 року зафіксовано 3 459 м. куб. (Акт № 061792 від 28.08.2015 року). Додатково зафіксовано ускладнений доступ до опломбування приладу обліку в колодязі. З метою з'ясування фактичного обсягу водокористування на об'єкті відповідача представниками позивача було зроблено припис щодо надання в строк до 01.09.2015 року пояснень стосовно розбіжностей обсягів спожитих послуг згідно Звітних даних та фактичних зафіксованих контрольних показників, а також, надати доступ до обстеження приладу обліку.

Згідно з Актом № 061796 від 01.09.2015 року, який є продовженням Акта № 061792 від 28.08.2015 року, представниками позивача в присутності представника відповідача було здійснено огляд водомірного вузла відповідача. Наявні пломби не порушені. Однак, при перекритті запірної арматури перед вузлом обліку виявлена наявність води в усіх приміщеннях відповідача та теплицях, при цьому прилад обліку витрату води не фіксував. Актом від 01.09.2015 року позивачем було зроблено припис відповідачу на ліквідування в строк до 10.09.2015 року безоблікового підключення та надання схеми приєднання до водопровідної мережі, яка б відображала всі наявні підключення.

Актом № 061808 від 10.09.2015 року, який є продовженням Акта №061796 від 01.09.2015 року зафіксовано проведення повторного обстеження водокористування відповідача. В результаті обстеження встановлено, що при перекритті запірної арматури перед приладом обліку тиск у водопровідній мережі Абонента був відсутній. Місце безоблікового приєднання до водопровідної мережі не вказано. Зазначеним актом відповідачу було зроблено припис строком до 14.09.2015 року надати доступ для обстеження водопровідних мереж на об'єкті водокористування орендаря (в теплиці) в строк до 14.09.2015 року.

Також установлено, що 14.09.2015 представниками позивача складено Акт №061815 в якому зазначено, що охороною підприємства (відповідача) на прохідній представнику позивача було відмовлено в доступі до обстеження водопровідних мереж. В акті, зокрема, зазначено, що попередньо, 14.09.2015 року о 09:00 год. відбулась телефонна розмова з головним енергетиком щодо проведення перевірки. При цьому, вказаний Акт № 061815 від 14.09.2015 підписано лише представниками позивача та в ньому відсутній підпис представника відповідача.

У зв'язку з невиконанням відповідачем припису, викладеного в Акті № 061808 від 10.09.2015 щодо надання доступу до водопровідних мереж на об'єктах водокористування в строк до 14.09.2015, позивачем, на підставі пункту 6.1.2. Договору та пункту 3.3 Правил № 190, здійснено нарахування боргу за водокористування у розмірі 249 031,58 грн., про що складено акт № 259 прийому-передачі виконаних робіт від 05.10.2015.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Комунального підприємства "Дніпроводоканал" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АБСОЛЮТ-ТОРГ" 249 031,58 грн. заборгованості за безоблікове водокористування.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Кодексу унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 901 Кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до пункту 1.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, дані Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Згідно з пунктом 2.1 вказаних Правил відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до пункту 4.3 зазначених Правил забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньо-будинкових мереж або до мереж споживачів).

Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (п. 3.2 Правил).

Згідно з пунктом 3.3 Правил у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (пункт 3.4 Правил).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Кодексу).

Дослідивши матеріали справи, господарські суди попередніх інстанцій установили, що підставою для нарахування позивачем боргу за безоблікове водокористування стало невиконання відповідачем припису, викладеного в Акті № 061808 від 10.09.2015 щодо надання доступу до водопровідних мереж на об'єктах водокористування в строк до 14.09.2015, що суперечить пункту 3.3 Правил № 190, відповідно до якого розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом Правил проводиться виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Водночас, як установлено судами матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження самовільного приєднання або самовільного користування відповідачем системами водопостачання та водовідведення.

Ураховано судами і те, що Акт № 061808 від 10.09.2015 не містить приписів щодо усунення порушень правил обліку послуг, що, відповідно до пункту 6.1.2 Договору, є підставою для нарахувань за безоблікове водокористування згідно з пунктом 3.3 Правил №190. Крім того, як зазначено судом, Акт № 061815 від 14.09.2015 складено позивачем без дотримання вимог пункту 6.1.2. Договору, оскільки не містить відмітки (запису) про те, що представник відповідача відмовився від його підписання із зазначенням прізвища та посади такого представника.

Враховуючи встановлені обставини справи, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи позивача були розглянуті та обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій. Інші доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вказаних висновків не спростовують.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.16 у справі №904/9279/15 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий Г.Фролова

Судді М.Данилова

В.Корсак