ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Справа № 916/4075/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Картере В.І.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року

у справі № 916/4075/15

господарського суду Одеської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19"

до Приватного підприємства "Ресурс Югстрой"

про стягнення 183000 грн.

за участю представників

позивача Саюшкіна Н.І.

відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Пересувна механізована колона № 19" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства „Ресурс Югстрой" про стягнення пені в сумі 183000 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань передбачених п.п. 3.6.6 договору про надання послуг № 10/05/2013 від 10 травня 2013 року, укладеного між сторонами, щодо вчасного приєднання позивача до електромереж збудованої трансформаторної підстанції з виділеною потужністю 300 кВт.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21 грудня 2015 року (суддя - Желєзна С.П.) в позові відмовлено з мотивів необґрунтованості позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року (судді Бєляновський В.В., Величко Т.А., Поліщук Л.В.) рішення господарського суду Одеської області від 21 грудня 2015 року у справі № 916/4075/15 скасовано. Позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Ресурс Югстрой" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19" 18300 грн. пені та 5764,50 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 травня 2013 року між ТОВ „ПМК № 19" та ПП „Ресурс Югстрой" було укладено договір про надання послуг № 10/05/2013, відповідно до п. 1.1 якого ПП „Ресурс Югстрой" зобов'язалося надати ТОВ „ПМК № 19" послуги з підключення ТОВ „ПМК № 19" до електромереж трансформаторної підстанції, а ТОВ „ПМК № 19" зобов'язалося прийняти ці послуги та оплатити їх.

Відповідно до п. 1.2 договору послуги, що надаються ПП „Ресурс Югстрой", включають:

- передання ПП „Ресурс Югстрой" в суборенду ТОВ „ПМК № 19" земельної ділянки площею 0,9 га, кадастровий номер 5111700000:02:006:0023;

- здійснення ПП „Ресурс Югстрой" розрахунку навантаження трансформаторної підстанції (далі - ТП) для отримання змін до технічних умов;

- отримання змін до технічних умов 493-13 (далі - ТУ) стосовно включення ТОВ „ПМК № 19" як субабонента з виділеною потужністю;

- оптимізації підключення до ТП;

- погодження 2х вузлів обліку в ТП;

- приєднання ТОВ „ПМК № 19" до ТП з виділеною потужністю 300 кВт.

Згідно з п.п. 1.3, 1.4 договору для надання послуг, зазначених в п. 1.2, ПП „Ресурс Югстрой" зобов'язалося виготовити проект „Позамайданчикові мережі (10 кВт) і внутрішньомайданчикові мережі (0,4 кВт)", погодити зазначений проект та побудувати нову ТП на території, що буде передана у користування ТОВ „ПМК № 19" за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Ново-Білярська (далі - Об'єкт). Загальна потужність Об'єкта - 615 кВт, з яких 300 кВт виділена потужність для ТОВ „ПМК № 19", а 315 кВт - для ПП „Ресурс Югстрой".

Розділом 2 даного договору сторони визначили умови будівництва та використання об'єкта, згідно з якими будівництво Об'єкта та місце подальшого його розташування буде здійснюватись на земельній ділянці, яка має бути передана ПП „Ресурс Югстрой" у суборенду ТОВ „ПМК № 19". Будівництво здійснюється на підставі розробленого проекту „Позамайданчикові мережі (10 кВт) і внутрішньомайданчикові мережі (0,4 кВт)" та Технічних умов, які видані ПП „Ресурс Юг строй" № 493-13 з відповідними змінами. Для будівництва об'єкта ПП „Ресурс Югстрой" може запрошувати третіх осіб (фізичних чи юридичних), які на підставі відповідних цивільно-правових договорів здійснюють комплекс робіт з будівництва об'єкта. Об'єкт повинен бути збудований (обладнаний) таким чином, щоб сторони мали можливість використовувати свою частину об'єкта незалежно від іншої сторони. Загальна потужність об'єкта 615 кВт, з яких 300 кВт виділена потужність для ТОВ „ПМК № 19", а 615 кВт - для ПП „Ресурс Югстрой". Договір вважається виконаним в частині його будівництва з моменту введення в експлуатацію та укладання кожною стороною договору на приєднання до електричних мереж та договору про постачання електричної енергії, в частині надання послуг - з моменту підписання сторонами акту про надання послуг (п.п. 2.1 - 2.4. договору).

Розділом 3 даного договору сторони визначили умови та строки надання послуг, згідно з якими Об'єкт має бути збудований і введений в експлуатацію до 20 лютого 2015 року. Будівництво здійснюється поетапно в наступному порядку:

будівництво об'єкту, що перебуватиме у спільному користуванні сторін (10кВт);

будівництво трансформатора об'єкту, що використовуватиметься ТОВ „ПМК № 19" (0,4 кВт);

будівництво трансформатора об'єкту, що використовуватиметься ПП „Ресурс Югстрой" (0,4 кВт).

Послуги повинні бути надані в наступні строки: передання ПП „Ресурс Югстрой" в суборенду ТОВ „ПМК № 19" земельної ділянки площею 0,9 га, кадастровий номер 5111700000:02:006:0023 до 01 вересня 2013 року; здійснення ПП „Ресурс Югстрой" розрахунку навантаження трансформаторної підстанції для отримання змін до технічних умов до 01 червня 2014 року; отримання змін до технічних умов 493-13 (далі ТУ) стосовно включення ТОВ „ПМК № 19" як субабонента з виділеною потужністю 300кВт до 01 липня 2014 року; оптимізації підключення до ТП до 01 липня 2014 року; погодження 2х вузлів обліку в ТП до 10 жовтня 2014 року; приєднання ТОВ „ПМК № 19" до ТП з виділеною потужністю 300кВт до 01 березня 2015 року. Акт про надання послуг оформлюється після виконання усіх передбачених договором робіт та послуг, але не пізніше 10 березня 2015 року (п.п. 3.1 - 3.7 договору).

Розділом 4 даного договору визначено розподіл витрат і фінансування, згідно з яким вартість послуг за даним договором складається з сум компенсованих витрат понесених ПП „Ресурс Югстрой" на виконання умов договору. ТОВ „ПМК № 19" зобов'язується компенсувати ПП „Ресурс Югстрой" 50% вартості будівництва частини об'єкту, що буде знаходитись у використанні сторін. Порядок і строки компенсування витрат погоджуються сторонами в додаткових угодах. ТОВ „ПМК - 19" зобов'язується компенсувати ПП „Ресурс Югстрой" 50% вартості витрат на проектування будівництва об'єкту. Порядок і строки компенсування витрат погоджуються сторонами в додаткових угодах. ТОВ „ПМК № 19" зобов'язується компенсувати ПП „Ресурс Югстрой" повну вартість витрат на будівництво та введення в експлуатацію лінії електропередач (0,4 кВт) від трансформаторної підстанції до об'єкту ТОВ „ПМК № 19". Вартість робіт, підрядна організація, порядок і строки компенсування витрат погоджуються сторонами у додаткових угодах. ТОВ „ПМК № 19" компенсує витрати на будівництво об'єкту (ТП) шляхом сплати грошових коштів на поточний рахунок ПП „Ресурс Югстрой" у розмірі та строки, зазначені у відповідних додаткових угодах. Компенсація витрат проводиться виключно після фактичної оплати відповідних робіт з боку ПП „Ресурс Югстрой" (п.п. 4.1 - 4.6 договору).

Пунктом 7.4 даного договору сторони встановили, що за порушення строку будівництва трансформаторної підстанції та/або строків підключення ТОВ „ПМК № 19" до електромереж збудованої трансформаторної підстанції, ТОВ „ПМК № 19" має право нарахувати, а ПП „Ресурс Югстрой" зобов'язано сплатити пеню в розмірі 1000 грн. за кожен день прострочення.

Додатковими угодами № 1 від 19 вересня 2014 року та № 2 від 14 жовтня 2014 року до даного договору сторони домовилися, що вартість виготовлення проекту будівництва об'єкта „Позамайданчикові мережі (10 кВт) і внутрішньомайданчикові мережі (0,4 кВт)" складає 28 198,49 грн., з яких ТОВ „ПМК № 19" зобов'язалося в строк до 27 жовтня 2014 року компенсувати ПП „Ресурс Югстрой" 50% вартості витрат на проектування в сумі 14 099,24 грн., а вартість будівництва Об'єкта (10 кВт) зазначеного у п.1.3 договору, що буде знаходитися у користуванні сторін, складає 1 351 043,33 грн., з яких ТОВ „ПМК № 19" зобов'язалося в строк до 24 жовтня 2014 року компенсувати ПП „Ресурс Югстрой" 50% вартості будівництва в сумі 675 521,67 грн.

На виконання умов договору позивач на підставі виставлених відповідачем рахунків на компенсацію витрат за приєднання до електромереж трансформаторної підстанції своєчасно сплатив останньому грошові кошти у визначеному вищезгаданими додатковими угодами розмірі у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 23-24 жовтня 2014 року наявними у справі та відповідачем не заперечується.

Отже, відповідно до умов п.п. 3.1, 3.6.1, 3.6.6 договору відповідач повинен був в строк до 01 вересня 2013 року передати позивачеві в суборенду земельну ділянку площею 0,9 га, кадастровий номер 5111700000:02:006:0023, збудувати на ній і ввести в експлуатацію трансформаторну підстанцію в строк до 20 лютого 2015 року та приєднати позивача до збудованої трансформаторної підстанції з виділеною потужністю 300 кВт в строк до 01 березня 2015 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в порушення своїх зобов'язань за договором відповідач трансформаторну підстанцію збудував і ввів в експлуатацію лише 31 березня 2015 року, що підтверджується Актом робочої технічної комісії про прийняття в експлуатацію об'єктів розподільчих електричних мереж від 31 березня 2015 року, лише 07 серпня 2015 року отримав в електропередавальній організації Акт допуску на підключення електричних мереж електроустановки юридичних і фізичних осіб, а підключення ТОВ "ПМК № 19" до електромереж нової трансформаторної підстанції з виділеною потужністю 300 кВт фактично відбулося 17 вересня 2015 року, що підтверджується договором про постачання електричної енергії № Кю-1235 від 17 вересня 2015 року, укладеним між ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" та ТОВ "ПМК № 19", та Актом про пломбування від 18 вересня 2015 року, складеним відповідальною особою ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго". При цьому, акт про надання послуг, оформлення якого передбачено пунктом 2.4 та пунктом 3.7 договору, не підписаний сторонами до теперішнього часу.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прострочення виконання зобов'язання з приєднання ТОВ "ПМК № 19" до трансформаторної підстанції з виділеною потужністю 300 кВт становить 203 дні.

Предметом спору у справі є матеріально - правова вимога ТОВ "ПМК № 19" до ПП „Ресурс Югстрой" про стягнення 183 000 грн. грн. пені за порушення строку виконання зобов'язання встановленого умовами договору про надання послуг № 10/05/2013 від 10 травня 2013 року, укладеного між сторонами, щодо підключення ТОВ "ПМК № 19" до електромереж збудованої трансформаторної підстанції.

Суб'єкти господарських відносин під час укладення договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої п. 7.4 договору про надання послуг № 10/05/2013 від 10 травня 2013 року, яка не суперечить вимогам законодавства.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 листопада 2010 року у справі № 14/80-09-2056.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Пунктом 7.4 договору сторони встановили, що за порушення строку будівництва трансформаторної підстанції та/або строків підключення ТОВ „ПМК № 19" до електромереж збудованої трансформаторної підстанції, ТОВ „ПМК № 19" має право нарахувати, а ПП „Ресурс Югстрой" зобов'язано сплатити пеню в розмірі 1000 грн. за кожен день прострочення.

Виходячи з цього, за прострочення строків підключення до електромереж збудованої трансформаторної підстанції ТОВ „ПМК № 19" нарахувало ПП „Ресурс Югстрой" 183 000 пені., з урахуванням вимог передбачених ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що порушення відповідачем встановлених умовами договору строків підключення ТОВ „ПМК № 19" до електромереж збудованої трансформаторної підстанції тягне за собою обов'язок відповідача сплатити позивачеві пеню, передбачені п. 7.4 даного договору. За результатами перевірки правильності обчисленого позивачем розрахунку пені колегія суддів вважає його вірним, та таким, що відповідає умовам договору та чинному законодавству.

Суд апеляційної інстанції встановивши факт порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов'язань з боку відповідача дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 42 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" від 07.04.2008р. № 01-8/211, при застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що стягнення з відповідача пені у заявленому до стягнення розмірі - 183000 грн., яка складає 26,55% від вартості послуг за договором, спотворить дійсне правове призначення неустойки, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання, стягнення штрафних санкцій перетвориться на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором, що не відповідає вимогам справедливості, добросовісності та розумності.

Наведене безумовно свідчить про те, що нарахована позивачем неустойка у розмірі 183 000 грн. не відповідає наслідкам порушення відповідачем зобов'язань за договором.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність зменшення розміру стягуваної неустойки до 10%., що становить 18300 грн., оскільки окрім зазначеного вище, відповідач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року зі справи № 916/4075/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді В. І. Картере

С. С. Самусенко