ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Справа № 916/4052/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А., суддів:Євсікова О.О., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Холдінгова компанія "АО ОМК" на рішенняГосподарського суду Одеської області від 30.11.2015та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 02.03.2016у справі№916/4052/15 Господарського суду Одеської областіза позовомДепартаменту комунальної власності Одеської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Холдінгова компанія "АО ОМК"простягнення 88 650,74 грн. за участю представників сторінвід позивача:не з'явився,від відповідача:не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінгова компанія "АО ОМК" 88 650,74 грн. неустойки за несвоєчасне повернення орендованого приміщення.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.11.2015 у справі № 916/4052/15 (суддя - Оборотова О.Ю.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 (колегія суддів у складі: Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я., Головей В.М.), позов задоволено частково, вирішено стягнути із ТОВ "Холдінгова компанія "АО ОМК" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість у розмірі 64 662,89 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак сторони не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 25.11.1999 між Представництвом по управлінню комунальною власністю (орендодавець) та АТ "ОМК", правонаступником якого є ТОВ "Холдингова компанія "АО ОМК" (далі - орендар), був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 97/7 (далі - договір оренди), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування приміщення загальною площею 520,9 кв.м. першого поверху за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 59, з метою розміщення кафе (п. 1.1 договору).

Строк дії договору визначений сторонами з 25.11.1999 по 25.11.2009 (п. 1.2 договору оренди).

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції відносно суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладення договору оренди в розмірі 3 461,16 грн.

31.01.2001 сторони підписали додаткове погодження до договору оренди, згідно з яким встановили, що з 31.01.2001 розмір орендної плати становить 7 681,42 грн.

Згідно з додатковим погодженням від 01.06.2002 до договору оренди на період капітального ремонту (з 01.06.2002 по 01.06.2004) орендна плата встановлена у розмірі 1 640,98 грн.

Пунктом 8.1 договору оренди передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договором оренди, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

Рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006 №56-V "Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси" визначено єдиний уповноважений орган Одеської міської ради з питань виконання функцій орендодавця нежилих будівель (споруд, приміщень), що знаходяться в комунальній власності територіальної громади міста Одеси, за винятком нежилих будівель (споруд, приміщень) комунальних установ та підприємств охорони здоров'я - Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі - Представництво).

Рішенням Одеської міської ради від 31.01.2011 "Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради" було змінено найменування Представництва на Департамент комунальної власності Одеської міської ради. Відповідно до положення "Про Департамент комунальної власності Одеської міської ради", затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 № 381-VI, Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Судами встановлено, що у провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/4155/14 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінгова компанія "АО ОМК" про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 75 446,48 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.11.2014 (суддя Никифорчук М.І.) припинено провадження у справі № 916/4155/14 в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "Холдінгова компанія "АО ОМК" заборгованості з орендної плати за договором оренди № 97/7 від 25.11.1999 у розмірі 69 658,10 грн. та пені в сумі 5 788,38 грн. В іншій частині вимог у позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 по справі № 916/4155/14 (колегія суддів у складі: Величко Т.А, Таран С.В., Разюк Г.П.) рішення місцевого господарського суду від 19.11.2014 в частині відмови у позові скасовано і прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 97/7 від 25.11.1999, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ТОВ "Холдингова компанія "АО ОМК", виселено ТОВ "Холдингова компанія "АО ОМК" з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 520,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 59. В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2014 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2015. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у справі № 916/4155/14 залишено без змін.

ТОВ "Холдингова компанія "АО ОМК" не повернуло орендоване приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, тому 29.04.2015 відповідача у примусовому порядку виселено із займаного приміщення першого поверху загальною площею 520,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 59, в рамках здійснення виконавчого провадження, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби ОМУЮ Долинського М.М. Вказане приміщення передане Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Посилаючись на невиконання відповідачем як орендарем обов'язку з негайного повернення вказаного приміщення за актом приймання передачі після набрання чинності судовим рішенням про розірвання договору оренди, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду з даним позовом, в якому просив стягнути із відповідача 88 650,74 грн. неустойки, нарахованої відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 04.02.2015 (дата розірвання договору оренди) по 29.04.2014 (дата фактичного звільнення приміщення).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що спірне приміщення не перебуває у власності позивача, а тому Департамент комунальної власності Одеської міської ради не має повноважень на пред'явлення такого позову до ТОВ "Холдінгова компанія "АО ОМК".

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про часткове задоволення позову, врахувавши при цьому наявність обставин, які свідчили про тимчасове зупинення виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 по справі № 916/4155/14 в період з 16.03.2015 по 08.04.2015.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, на підставі договорів чи інших правочинів.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана правова норма кореспондується зі ст. 193 ГК України.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 5 ст. 188 ГК України встановлено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

За приписами ст. 785 ЦК України на наймача покладено обов'язок у разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України).

Судами попердніх інстанцій встановлено, що укладений між сторонами договір оренди був розірваний на підставі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015, прийнятої в межах провадження у справі № 916/4155/14.

Відповідач, в порушення вимог закону та договору, орендоване ним нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 520,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 59, не звільнив і орендодавцю за актом приймання-передачі не повернув.

Виселення відповідача із орендованого приміщення здійснено 29.04.2015 під час примусового виконання державним виконавцем постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 № 916/4155/14, про що складено відповідний акт від 29.04.2015.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вищого господарського суду України від 16.03.2015 у справі № 916/4155/14 було зупинено виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 до закінчення її перегляду в касаційному порядку. За наслідками касаційного провадження у справі № 916/4155/14 Вищим господарським судом України прийнято постанову від 08.04.2015 про залишення без змін оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

З огляду на наведені обставини та вказані норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог на суму 64 662,89 грн. з урахуванням періоду зупинення виконання судового рішення, на підставі якого був розірваний укладений між сторонами договір оренди.

Доводи касаційного оскарження з посиланням на припинення права власності відповідача на спірне приміщення, та як наслідок відсутність у Департаменту комунальної власності Одеської міської ради права звертатися до господарського суду з даним позовом підлягають відхиленню з наступних підстав.

Як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, згідно з визначеним Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" порядком здійснення державної реєстрації таких прав будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 26 вказаного Закону у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Судами встановлено, що у матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують факт скасування запису в Державному реєстрі прав щодо права власності Одеської міської ради на оскаржуваний об'єкт.

Більше того, судами з'ясовано, що згідно з Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, власником нежитлового приміщення загальною площею 520,9 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 59, є територіальна громада міста Одеса в особі Одеської міської ради.

Отже, скаржником не доведено порушення або неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій певних норм матеріального чи процесуального права щодо обставин, встановлених ним під час розгляду справи.

Викладені в касаційній скарзі доводи по суті зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наданих сторонами доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судами попередніх інстанцій, що не входить до визначених ст. 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржених судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що судами у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34, 35 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінгова компанія "АО ОМК" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 та рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2015 у справі № 916/4052/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Євсіков

О.Попікова