ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Справа № 914/2452/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В., Полянського А.Г.за участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачаЦілінський В.Б. - довіреність 20.04.2016 рокутретьої особине з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Спільного українсько-польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастелярі" на постановувід 24.02.2016 Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 914/2452/15 господарського суду Львівської областіза позовомЛичаківської районної адміністрації Львівської міської радидо Спільного українсько-польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастелярі"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаЛьвівська міська радапродемонтаж самовільно встановленого літнього майданчика

В С Т А Н О В И В :

У липні 2015 року Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до Спільного Українсько - Польського підприємства у формі ТзОВ "Кастелярі", третя особа на стороні позивача - Львівська міська рада про зобов'язання демонтувати самовільно встановлений літній майданчик, який знаходиться на вул. Винниченка, 6 у м. Львові на підставі пунктів 1.2, 13, 6.1.2 Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затвердженого ухвалою міської ради № 2452 від 05.03.2009 року, статтей 16, 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про невиконання відповідачем розпорядження Личаківської районної адміністрації №198 від 17.06.2015 року "Про демонтаж самовільно встановленого літнього майданчика на вулиці Винниченка 6", яким директора Спільного Українсько - Польського підприємства у формі ТзОВ "Кастелярі" було зобов'язано демонтувати самочинно встановлений літній майданчик в десятиденний термін з часу отримання розпорядження.

У відзиві на позовну заяву Спільне Українсько - Польське підприємство у формі ТзОВ "Кастелярі" просило у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що останнім повторно було направлено до Управління архітектури пакет документів для отримання дозволу на розміщення літнього майданчика за адресою м. Львів, вулиця Винниченка 6, проте досі не отримано жодної відповіді на подані повторно документи.

26.10.2015 року відповідач подав до господарського суду Львівської області клопотання про зупинення провадження у дані справі у зв'язку із неможливістю її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, у задоволення якого було відмолено, у зв'язку з тим, що відповідачем не подано доказів відкриття провадження у справі про визнання дій Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради в частині відмови у видачі дозволу на розміщення літнього майданчика, про що зазначено в судовому рішенні.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.10.2015 року (судді О.Д. Запотічняк, М.Р. Король, Р.В. Крупник) позовні вимоги задоволено повністю та зобов'язано Спільне Українсько - Польське підприємство у формі ТзОВ "Кастелярі" демонтувати самовільно встановлений літній майданчик, який знаходиться за адресою: 79000, м. Львів, вул. Винниченка, 6 .

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зважаючи на те, що договір на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою припинив свою дію, строк дії дозволу на розміщення відкритого літнього майданчика також закінчився, а також те, що наявними матеріалами справи підтверджується, що вимоги розпоряджень районної адміністрації відповідач не виконав, дозвільних документів, які б підтверджували правомірність встановлення літнього майданчика відповідач суду не надав, як і не надав доказів добровільного демонтажу та виконання приписів і розпоряджень Личаківської районної адміністрації, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

За апеляційною скаргою Спільного Українсько - Польського підприємства у формі ТзОВ "Кастелярі" Львівський апеляційний господарський суд (судді: О.П. Дубник, Р.І. Марко, О.І. Матущак), переглянувши рішення господарського суду Львівської області від 28.10.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 24.02.2016 року залишив його без змін з тих же підстав.

Спільне Українсько - Польське підприємство у формі ТзОВ "Кастелярі" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Заявник касаційної скарги зазначає, що судом апеляційної інстанції були проігноровані доводи скаржника та було відмовлено у задоволені клопотання про зупинення провадження у справі в порушення пункту 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

У доповненні до касаційної скарги скаржник зазначає, що вимоги щодо демонтажу літнього майданчика після завершення сезонного періоду є незаконними.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 05.12.2011 року відповідачу управлінням архітектури департаменту містобудування на підставі рішення комісії зі встановленням літніх майданчиків у м. Львові було продовжено дозвіл №337/82-10 на розміщення відкритого літнього майданчика, біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності від 17.10.2011 р. та від 28.11.2011 р. термін дії дозволу на розміщення відкритого літнього майданчика площею 36,9 кв. м на вул. Винниченка, 6 у м. Львові встановлено на три роки з 02.11.2011 р. до 31.10.2012 р., з 01.11.2012 р. до 31.10.2013 р., з 01.11.2013 р. до 31.10.2014 р.

21 грудня 2011 року між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та СУПП ТзОВ "Кастелярі" (Орендар) було укладено договір №337/82-10 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення.

Згідно з пунктом 7 даного договору термін його дії встановлюється з 02.11.2011р. до 31.10.2012 р., з 01.11.2012 р. до 31.10.2013 р., з 01.11.2013 р. до 31.10.2014 р.

Умовами договору не передбачено автоматичної пролонгації його дії, а відповідно до пункту 6.9 договору після закінчення терміну його дії подальші взаємовідносини сторін регулюються укладенням нового договору.

Також, пунктом 2.2.1 договору визначено, що орендар зобов'язується не встановлювати об'єкти соціально-культурного, торговельного та іншого призначення без дозволу на їх розміщення.

Після закінчення терміну дії дозволу протягом 20 днів проводиться перереєстрація у Орендодавця (пункт 2.2.4 Договору).

Пунктом 2.2.5 договору сторони погодили, що орендар зобов'язується демонтувати об'єкти соціально-культурного, торговельного та іншого призначення при скасуванні дозволу, після закінчення терміну дії дозволу або цього Договору, а також у разі виникнення потреби для реконструкції, ремонту будівництва на місці розташування об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення.

12 грудня 2014 року СУПП ТзОВ «Кастелярі» звернулось до Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо продовження терміну розміщення відкритого літнього майданчика. За результатами розгляду заяви апелянту відмовлено у продовження дозволу, у зв'язку з тим, що попередньо потрібно отримати висновок управління охорони історичного середовища щодо можливості його подальшого розміщення.

04 березня 2015 року позивач висунув вимогу про демонтаж літнього відкритого майданчика в термін до 1 квітня 2015 року, оскільки відповідачу було відмовлено у продовженні дії паспорту на подальшу торговельну діяльність з літнього майданчика на вул. Винниченка, 6.

Також, 04 червня 2015 року інженером КП «Адміністративно-технічне управління було складено протокол № 5-024б про адміністративне правопорушення, яке передбачено статтею 152 Кодексу України про адміністративне правопорушення, у зв'язку із самовільним встановленням літнього майданчику на вул. Винниченка, 6 відповідачем.

17 червня 2015 року розпорядженням Личаківської районної адміністрації у зв'язку із закінченням 31.10.2014 року терміну дії договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення, зобов'язано СУПП ТзОВ «Кастелярі» добровільно демонтувати самочинно встановлений літній майданчик за адресою м. Львів, вул. Винниченка, 6. Однак це розпорядження відповідачем не виконане.

02 липня 2015 року адміністративною комісією Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради видано постанову №101 про притягнення до адміністративної відповідальності директора СУПП ТзОВ «Кастелярі» та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, предметом спору у даній справі є вимога Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про зобов'язання Спільне Українсько - Польське підприємство у формі ТзОВ "Кастелярі", демонтувати самовільно встановлений літній майданчик, який знаходиться на вул. Винниченка, 6 у м. Львові з підстав невиконання останнім розпорядження Личаківської районної адміністрації №198 від 17.06.2015 року "Про демонтаж самовільно встановленого літнього майданчика на вулиці Винниченка 6", яким директора Спільного Українсько - Польського підприємства у формі ТзОВ "Кастелярі" було зобов'язано демонтувати самочинно встановлений літній майданчик в десятиденний термін з часу отримання розпорядження.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин 1, 3, 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Нормами частини 1 статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За приписами пункту 5 статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» №2807-IV від 06.09.2005 р. (зі змінами), на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Згідно частин 1, 4 статті 20 «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відповідно до частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Порядок отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затверджений ухвалою міської ради № 2452 від 05.03.2009 року з наступними змінами та доповненнями, регламентує набуття дозволів на розміщення літніх майданчиків лише біля стаціонарних закладів ресторанного господарства.

Відкритий літній майданчик - стаціонарний або тимчасовий (щоденного демонтажу) пункт ресторанного господарства, який розташовується виключно біля стаціонарного закладу (ресторану, кафе, бару, їдальні) у теплий період року з 1 квітня по 1 листопада і не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей.

Відповідно до пункту 3.4.вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після закінчення сезонного періоду суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний забезпечити демонтаж літнього майданчика. В окремих випадках, за рішенням комісії, якщо літній майданчик не розташований на проїжджій частині вулиць пішохідної зони міста та не створює перешкод для механічного прибирання снігу, сміття, літні майданчики можуть не демонтовуватись. У цьому разі суб'єкт підприємницької діяльності сплачує орендну плату за користування конструктивними елементами благоустрою впродовж року.

Контроль за дотриманням цього Порядку здійснюють районні адміністрації за місцем знаходження літнього майданчика (пункт 4.1 Порядку).

Відповідно до пункту 4.2 цього Порядку районні адміністрації здійснюють контроль відповідності фактично встановлених літніх майданчиків погодженим проектам, звертаються до суб'єктів підприємницької діяльності з вимогою щодо усунення порушень у визначений термін, а у разі невиконання цієї вимоги - вносять подання управлінню архітектури департаменту містобудування про скасування дозволу, забезпечують демонтаж літніх майданчиків на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 6.1.2 вищевказаного Порядку, самочинно встановленими вважаються літні майданчики, на розміщення яких закінчився термін дії дозволів та термін дії договорів на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально - культурного, торгівельного та іншого призначення.

Пунктом 6.2 Порядку передбачено, що у разі невиконання у зазначений термін вимог припису про усунення виявлених порушень цього Порядку районні адміністрації звертаються до суду з позовом про примусовий демонтаж літнього майданчика.

Положення пункту 6.4 вказаного Порядку зазначає, що демонтажу підлягають самочинно встановлені літні майданчики, літні майданчики, на розміщення яких закінчився термін дії дозволів або термін дії договорів на оренду конструктивних елементів благоустрою та літні майданчики, на демонтаж яких є відповідне рішення суду.

Таким чином, враховуючи те, що договір на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою №337/82-10 від 21.12.2011 року припинив свою дію 31.10.2014 року, строк дії дозволу на розміщення відкритого літнього майданчика №337/87-10 також закінчився, а також те, що наявними матеріалами справи підтверджується, що вимоги розпоряджень районної адміністрації відповідач не виконав, дозвільних документів, які б підтверджували правомірність встановлення літнього майданчика відповідач суду не надав, як і не надав доказів добровільного демонтажу та виконання приписів і розпоряджень Личаківської районної адміністрації, судова колегія погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог.

Щодо доводів скаржника про порушення судом апеляційної інстанції пункту 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України судова колегія вважає за необхідне зазначити, що зміст клопотання про зупинення провадження не містить будь яких обґрунтувань щодо неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої, з визначенням переліку необхідних обставин, фактів встановлених на підставі відповідних доказів, що мають преюдиціальне значення і саме, без яких розгляд цієї справи є не можливим.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Беручи до уваги викладене, судова колегія вважає рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника, судова колегія вважає непереконливими та такими, що зводяться до непогодження скаржника із судовими рішеннями.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 р. у справі 914/2452/15 та рішення господарського суду Львівської області від 28.10.2015 року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

А. Полянський