ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Справа № 912/3606/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В., Коробенка Г.П.за участю представників:позивачаХмара А.О. - довіреність від 05.10.2015 року Проценко О.М. - довіреність від 11.02.2016 року відповідачівГутник В.П. - довіреність від 18.04.2016 рокутретьої особине з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Фермерського господарства "ХТЗ" на постановувід 15.02.2016 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 912/3606/15 господарського суду Кіровоградської областіза позовомПриватного сільськогосподарського підприємства "Зарічне"до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області; - Фермерського господарства "ХТЗ" ОСОБА_7 пропоновлення договору оренди, скасування договору оренди

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2015 року ПСП "Зарічне" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про:

- поновлення договору оренди від 10.09.2004 року, укладеного між ним та Долинською районною державною адміністрацією та ПСП "Зарічне" земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 34,3761 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новогригорівської другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області строком на 10 років починаючи з 21.10.2014 року по 21.10.2014 року;

- скасування договору оренди землі від 14.04.2015 року, укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та ОСОБА_7;

- стягнення з Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області 2 436 грн. витрат, понесених по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він є належним орендарем земельної ділянки та посилаючись на приписи частин 1, 2 та 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" вважав, що Головним управління Держгеокадастру у Кіровоградській області незаконно відмовлено в поновлені договору оренди земельної ділянки.

У відзиві на позовну заяву Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області просило у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що факт надіслання орендарем повідомлення про намір поновити договір оренди не означає його автоматичне поновлення. В даному випадку орендодавець наділений правом на законних підставах заперечувати проти поновлення договору оренди.

Так, відповідач листами від 14.08.2014 року №19-11-0.21-5759/2-154, від 16.03.2015 року №19-11-0.2-5048/2-15 та від 12.06.2015 року №31-11-0.21-894/22-15 повідомляв позивача про відмову в поновленні договору оренди від 10.09.2004 року.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2015 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_7

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 05.11.2015 року було залучено до участі у справі іншого відповідача - ФГ "ХТЗ".

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.11.2015 року (суддя Г.Б. Поліщук) в задоволенні позову відмовлено .

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", відбувається за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Однак, матеріалами справи підтверджується факт того, що позивач був повідомлений про прийняте Головним управлінням Держземагентства в Кіровоградській області рішення щодо відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки від 10.09.2004, оскільки сам позивач надавав листи Головного управління Держземагентства в Кіровоградській області від 17.02.2014 та від 14.08.2014 до матеріалів справи.

За апеляційною скаргою ПСП "Зарічне" Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Е.В. Орєшкіна, Л.П. Широбокова, В.В. Прудніков), переглянувши рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.11.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 15.02.2016 року, вказане рішення скасував, прийняв нове рішення, яким позов задовольнив частково.

Поновив договір оренди землі від 10.09.2004 року, укладений між приватним сільськогосподарським підприємством "Зарічне" та Долинською районною державною адміністрацією.

В частині вимог про скасування договору оренди землі від 14.04.2015 року, укладеного між управлінням Держземагентства у Кіровоградській області та гр. ОСОБА_7, провадження у справі припинив.

В решті позову відмовив та стягнув з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь ПСП "Зарічне" 1 218 грн. судового збору за подання позову до господарського суду, та 1 339 грн. 80 коп. судового збору за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією.

Суд апеляційної інстанції встановивши факт належного виконання СПС "Зарічне" умов договору оренди; дотримання ним строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк; не надіслання орендодавцем у встановлений законом строк відмови в поновленні договору на новий строк; продовження використання позивачем земельної ділянки протягом місяця після закінчення строку договору та врахувавши приписи статті 33 Закону України «Про оренду землі» дійшов висновку про наявність у ПСП "Зарічне" переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк та порушення цього права у зв'язку з укладенням орендодавцем договору оренди землі від 14.04.2015 року з іншим орендарем - ОСОБА_7

Щодо частини позовних вимог про скасування договору оренди від 14.04.2015 року, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області та гр. ОСОБА_7, суд апеляційної інстанції зазначав, що оскільки договір оренди землі від 14.04.2015 року, який просить скасувати позивач, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та фізичною особою ОСОБА_7, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

ФГ "ХТЗ" подало Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року в частині задоволення позовних вимог про поновлення на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" договору оренди від 10.09.2004 року, укладеного від Долинською районною державною адміністрацією та ПСП "Зарічне" та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Заявник касаційної скарги звертає увагу, що ПСП "Зарічне" не має переважного права на поновлення договору оренди землі від 10.09.2004 року.

У відзиві на касаційну скаргу ПСП "Зарічне" просить залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що ПСП "Зарічне" мало переважне право на поновлення договору оренди на новий строк.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 10.09.2004 року між ПСП "Зарічне" та Долинською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення строком на 10 років з послідуючою пролонгацією у встановленому законом порядку.

У відповідності до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 34,40га ріллі.

Земельна ділянка розташована на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області (пункт 3 договору оренди).

Згідно з пунктом 8 договору оренди землі від 10.09.2004 року, договір укладено на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Вказаний договір було зареєстровано у ДП "Центр ДЗК при Держкомземі по земельних ресурсах" у Долинському районі 21.10.2004, книга №4 за №1169.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 29.01.2014 року ПСП "Зарічне" звернулось до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області із заявою про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого 21.10.2014 за №1169, загальною площею 34,40 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років.

У відповідь на вказане звернення Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області листом від 17.02.2014 №02-21-04/470 повідомило про обов'язкову наявність агрохімічного паспорта поля, нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витягу з державного земельного кадастру про внесення даних до національної кадастрової системи та реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі та файлу обміну на земельну ділянку. Враховуючи наведене Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області повідомило про відсутність підстав для задоволення поданої заяви та запропонувало звернутись із відповідним листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, а також подати всі необхідні документи, передбачені земельним законодавством.

В подальшому, 04.08.2014 року ПСП "Зарічне" на адресу Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області було надіслано лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого 10.09.2004 за №1169, строком на 10 років.

Листом-повідомленням від 14.08.2014 №19-11-0.21-2759/2-14 Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області заперечено у поновленні вказаного договору оренди землі, зазначивши про невідповідність розміру орендної плати, визначеної в договорі (1,5% від нормативної грошової оцінки землі) статті 288 Податкового кодексу України, якою мінімальний розмір орендної плати встановлено на рівні 3% нормативної грошової оцінки.

19.09.2014 року ПСП "Зарічне" повторно направлено на адресу Головного управління Держземагентства в Кіровоградській області лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 10.09.2014 строком на 10 років.

У відповідь на вказаний лист, листом-повідомленням від 16.03.2015 №19-11-0.2-5048/2-15 Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області повідомило про заперечення у поновленні договору оренди землі у зв'язку з припиненням дії договору, так як закінчився строк, на який його було укладено.

08.04.2015 року ПСП "Зарічне" звернулось до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області з клопотанням про надання дозволу на укладення договору оренди землі на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 34,3761 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років на території Новогригорівської Другої сільської ради.

Листом-повідомленням від 12.06.2015 року ДС-31-110.21-894/22-15 Головне управління Держгеокадастру заперечило в укладенні договору оренди землі, мотивуючи відмову припиненням договору оренди землі у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимоги ПСП "Зарічне" про:

- поновлення договору оренди від 10.09.2004 року, укладеного між ним та Долинською районною державною адміністрацією та ПСП "Зарічне" земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 34,3761 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новогригорівської другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області строком на 10 років починаючи з 21.10.2014 року по 21.10.2014 року;

- скасування договору оренди землі від 14.04.2015 року, укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та ОСОБА_7;

- стягнення з Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області 2 436 грн. витрат, понесених по сплаті судового збору.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що статтею 13 Конституцію України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Зі змісту частини першої статті 124 Земельного кодексу України вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 792 Цивільного кодексу України статті за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на час закінчення дії договору, оренда землі 21.10.2014 року) - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У відповідності до статті 2 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на час закінчення дії договору, оренда землі 21.10.2014 року), відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на час закінчення дії договору, оренда землі 21.10.2014 року) визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" та умовами пункту 34 Договору оренди від 10.09.2004 року, останній припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи пунктом 8 договору оренди земельної ділянки від 10.09.2004 року передбачалося, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини 1 статті 777 Цивільного кодексу України та статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до приписів частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Разом з тим, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Відтак, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави та обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин першої-п'ятої зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 наведеної вище статті.

Так, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які були запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Натомість для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів, як-то: 1) орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; 2) орендар належно виконує свої обов'язки за договором; 3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; 4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 та у справі № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 у справі № 6-3цс15 та у справі № 6-4цс15.

Проте, вказане було залишено поза увагою судів першої та апеляційної інстанції.

Суди не розмежували зазначені вище правові конструкції, залишили поза увагою предмет та підстави позову та не з'ясували в порядку якої частини 1-5 чи частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" було подано вказаний позов до суду.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Оскільки в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 р. у справі № 912/3606/15 та рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.11.2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Г. Коробенко