ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Справа № 911/2028/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Малетич М.М., Борденюк Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу "Славутич" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 та рішення господарського суду Київської області від 12.11.2015 у справі № 911/2028/15 господарського суду Київської областіза позовомЗаступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: 1) Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, 2) Фонду державного майна України,до:1) Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу "Славутич",треті особи:1) комунальне підприємство Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації", 2) Державна акціонерна холдингова компанія "Артем", 3) Державне підприємство "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій", 4) Реєстраційна служба Переяслав-Хмельницького МУЮ у Київській області,провизнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва, визнання права власності,

за участю представників Генеральної прокуратури України: Насадчук Ж.Д., прокуратури Київської області: Нестеренко Є.І., Міністерства економічного розвитку та торгівлі України: Панька Д.С., Кропота О.О., Фонду державного майна України: Федоровського В.Г.,відповідача-1: не з'явились, відповідача-2: Николаєнка М.О., третьої особи-1: не з'явились, третьої особи-2: Матури О.І., третьої особи-3: Марущак Т.О., третьої особи-4: не з'явились,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2015 року Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України і Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу "Славутич" (за участю третіх осіб - комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації", Державної акціонерної холдингової компанії "Артем", Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій") про: визнання недійсним та скасування рішення Виконавчого комітету Циблівської сільської ради № 49 від 11.12.2012; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 13.12.2012 серії САС № 173035; визнання права власності на реконструйовані об'єкти нерухомого майна, зокрема, на ігрову залу (другий та третій поверхи спального корпусу), котельню модульної, фізкультурний комплекс з басейном, зоокуток, спортивний майданчик (футбольне поле, тенісний майданчик), дитячий майданчик та огорожу за державою в особі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Реєстраційну службу Переяслав-Хмельницького МУЮ у Київській області.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.11.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016, позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Виконавчого комітету Циблівської сільської ради № 49 від 11.12.2012. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності від 13.12.2012 серії САС № 173035. Визнано право власності на реконструйовані об'єкти нерухомого майна, зокрема, на ігрову залу (другий та третій поверхи спального корпусу), котельню модульної, фізкультурний комплекс з басейном, зоокуток, спортивний майданчик (футбольне поле, тенісний майданчик), дитячий майданчик та огорожу за державою в особі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, відповідач-2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем" (орендодавцем) та Закритим акціонерним товариством "Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу "Славутич" (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу "Славутич") (орендарем) 07.09.2010 укладено договір оренди № 36ВА-10, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 2 142, 02 м2 за адресою: с. Циблі, Переяслав-Хмельницького району Київської області та інше майно, визначене в акті приймання-передачі "Дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу "Славутич".

Згідно з п. 1.2 договору майно надається для використання з метою дитячого оздоровлення.

Відповідно до п. 2.1 договору передача орендарю майна в оренду оформлюється відповідним документом - актом приймання-передачі майна, який підписується сторонами договору. З дати підписання акта приймання-передачі майна починається обчислення строку дії договору та нарахування орендної плати.

Пунктом 2.2. договору визначено, що передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це майно.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що повернення орендарем орендодавцю майна, яке є предметом договору, оформлюється відповідним документом - актом повернення-прийому майна, який підписується сторонами договору. З дати підписання акта повернення-прийому майна дія договору оренди припиняється.

Згідно з п. 3.1 договору на дату укладання договору плата за перший та наступні місяці оренди визначається згідно з розрахунком орендної плати (додаток 1 до договору) і складає: 1 887, 85 грн. без ПДВ, 377, 57 грн. ПДВ (20%), сума до сплати з ПДВ з урахуванням індексу інфляції 2 265, 42 грн.

Згідно з п. 5.3 договору орендар, зокрема, зобов'язаний утримувати приміщення в стані, який передбачений санітарними нормами та Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МНС України від 19.10.2004 №126 та своєчасно проводити поточний ремонт орендованих приміщень.

За умовами п. 6.2 договору, орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати реконструкцію, поточний ремонт, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості.

Відповідно до п. 6.3 договору, якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив з дозволу орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендар має право на відшкодування вартості таких витрат або на зарахування їх вартості в рахунок наступних орендних платежів.

Відповідно до наявного у матеріалах справи акта прийманя-передачі держаного майна від 27.12.2013 вказане майно передано на баланс Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій".

Господарським судом Київської області у рішенні від 04.11.2014 у справі № 911/2088/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2015, встановлено, що з метою усунення перешкод, які становлять небезпеку для життя та здоров'я дітей, надання якісних послуг з оздоровлення та відпочинку, та у зв'язку з перебуванням переданого в оренду за вказаним вище договором майна в незадовільному стані, товариством з обмеженою відповідальністю "Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу "Славутич" проведено ремонтні роботи та роботи з реконструкції майна. Задля здійснення реконструкції, товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу "Славутич" зверталось до Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" з проханням надати дозвіл на проведення ремонту та реконструкції орендованого майна та у відповідь на яке Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем" були надані відповідні дозволи.

Зазначені твердження підтверджуються також доданою до позову копією листа від 07.06.2011 № 536 Державної акціонерної холдингової компанії "Артем".

Крім цього, у рішенні господарського суду Київської області від 04.11.2014 у справі № 911/2088/14 встановлено, що відповідно до висновку експертного будівельно-економічного дослідження, проведеного приватним підприємством "Український експертний будівельний центр" при виконанні обстеження об'єкта "Ремонт та реконструкція дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу "Славутич" в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області фактично виконані будівельні роботи (невід'ємні поліпшення) відповідають вимогам архітектурно-будівельних норм та правилам безпечної експлуатації, про що свідчать декларації про готовність об'єкта до експлуатації (декларація від 13.07.2012 КС14312118041 та декларація від 16.10.2012 КС143121897, зареєстровані інспекцією ДАБК у Київській області). Фактична вартість виконаних робіт (обладнання та матеріалів для їх проведення включно) з ремонту та реконструкції орендованого майна дитячого оздоровчого комплексу в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області, проведених товариством з обмеженою відповідальністю "Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу "Славутич", становить 17 918 797, 00 грн.

В подальшому відповідач-2 звернувся до Циблівськї сільської ради з клопотанням про оформлення права власності на нерухоме майно першої черги будівництва, першого та другого пускових комплексів "Реконструкція будівель та споруд і будівництво нових профільних об'єктів товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу "Славутич" в урочищі "Козинські горби" в адміністративних межах Циблівської сільської ради, за результатами розгляду якого Виконавчим комітетом Циблівської сільської ради прийнято рішення від 11.12.2012 № 49, яким вирішено видати відповідачу-2 свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі, вул. Героїв Дніпра, 1, а саме: ігровий зал (другий та треті поверхи), фізкультурний комплекс з басейном, котельну (модульну), зоокуток, спортивний майданчик (футбольне поле, тенісний майданчик), дитячий майданчик (ролердром) та огорожу.

На підставі рішення Виконавчого комітету Циблівської сільської ради від 11.12.2012 № 49 відповідачу-2 видано свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно від 13.12.2012.

Зазначаючи, що держава в особі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України є власником спірного майна, а Виконавчим комітетом Циблівської сільської ради порушено право державної власності у зв'язку з прийняттям рішення від 11.12.2012 № 49, Заступник прокурора Київської області звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішенням господарського суду Київської області від 04.11.2014 у справі № 911/2088/14 з Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" на користь відповідача-2 стягнуто 17 918 797, 00 грн. вартості невідокремлюваних поліпшень, які були здійснені останнім при реконструкції орендованого за договором оренди № 36ВА-10 від 07.09.2010 нерухомого майна. Проте всупереч нормам законодавства відповідач-2 звернувся до Циблівськї сільської ради з клопотанням про оформлення права власності на спірне нерухоме майно, а Виконавчий комітет Циблівської сільської ради, не дослідивши того факту, що вказані будівлі є наслідком реконструкції орендованого відповідачем-2 державного майна, прийняв рішення від 11.12.2012 № 49, чим порушив право власності держави на реконструйоване майно. Крім цього, відхиляючи клопотання відповідача-2 про призначення будівельно-технічної експертизи, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідачем-2 не доведено неможливості подання відповідного клопотання в суді першої інстанції, у зв'язку з чим в силу приписів ст. 101 Господарського процесуального кодексу України таке клопотання не підлягає задоволенню.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Статтею 181 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Якщо орендодавець або інший балансоутримувач майна, переданого в оренду, не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використанню відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно з абз. 4 ч. 3 ст. 23 зазначеного Закону орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Положеннями ч. 2 ст. 27 Закону передбачено, що орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 778 Цивільного кодексу України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Судами обох інстанцій встановлено, що сторони у п. 6.3 договору передбачили, якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив з дозволу орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендар має право на відшкодування вартості таких витрат або на зарахування їх вартості в рахунок наступних орендних платежів.

Господарським судом Київської області при розгляді справи № 911/2088/14 у рішенні від 04.11.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2015 встановлено, що відповідачем-2 проведено ремонтні роботи та роботи з реконструкції майна, задля здійснення яких останній звертався до Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" з проханням надати дозвіл на проведення ремонту та реконструкції орендованого майна та у відповідь на яке Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем" були надані відповідні дозволи. Зазначені твердження підтверджуються також доданою до позову копією листа від 07.06.2011 № 536 Державної акціонерної холдингової компанії "Артем".

Таким чином, враховуючи викладене, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку, що відповідач-2 дотримався порядку та умов визначених законодавством та договором оренди на здійснення ремонтних робіт та робіт з реконструкції орендованого майна, а тому наділений правом на відшкодування вартості таких витрат або на зарахування їх вартості в рахунок наступних орендних платежів.

Крім цього, господарським судом Київської області при розгляді справи № 911/2088/14 у рішенні від 04.11.2014 встановлено, що відповідно до висновку експертного будівельно-економічного дослідження, проведеного приватним підприємством "Український експертний будівельний центр" (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 000882), при виконанні обстеження об'єкта "Ремонт та реконструкція дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу "Славутич" в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області" фактично виконані будівельні роботи (невід'ємні поліпшення) відповідають вимогам архітектурно-будівельних норм та правилам безпечної експлуатації, про що свідчать декларації про готовність об'єкта до експлуатації (декларація від 13.07.2012 КС14312118041 та декларація від 16.10.2012 КС143121897, зареєстровані інспекцією ДАБК у Київській області). Фактична вартість виконаних робіт (обладнання та матеріалів для їх проведення включно) з ремонту та реконструкції орендованого майна дитячого оздоровчого комплексу в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області, проведених відповідачем-2, становить 17 918 797, 00 грн., які зазначеним рішенням присуджено до стягнення з Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" на користь відповідача-2.

Місцевим та апеляційним господарськими судами також встановлено, що предметом розгляду експертного будівельно-економічного дослідження, здійсненого приватним підприємством "Український експертний будівельний центр" було спірне реконструйоване нерухоме майно загальною площею 6 225, 8 м2, що знаходиться за адресою Київська область, Переяслав-Хмельницький район, сільська рада Циблівська, Козинські горби урочище, 1. Разом з тим, орендованому майну загальною площею 2 142, 02 м2, що розташоване за адресою: с. Циблі, Переяслав-Хмельницького р-ну, Київської області внаслідок його реконструкції відповідачем-2 присвоєно адресу: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, сільська рада Циблівська, Козинські горби урочище, 1 та збільшено його площу до 6 225, 8 м2.

Відповідно до положень ст. ст. 321, 387, 392, 393 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, беручи до уваги викладене вище, встановлені ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції та враховуючи встановлені судами попередніх обставини, що Виконавчий комітет Циблівської сільської ради не дослідивши того факту, що вказані будівлі є наслідком реконструкції орендованого відповідачем-2 державного майна, прийняв рішення від 11.12.2012 № 49, яким вирішив видати відповідачу-2 свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі, вул. Героїв Дніпра, 1, а саме: Ігровий зал (другий та треті поверхи), фізкультурний комплекс з басейном, котельну (модульну), зоокуток, спортивний майданчик (футбольне поле, тенісний майданчик), дитячий майданчик (ролером) та огорожу, чим порушив право власності держави на реконструйоване майно, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, що порушене право власності держави підлягає захисту шляхом визнання недійсним та скасування рішення Виконавчого комітету Циблівської сільської ради № 49 від 11.12.2012, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 13.12.2012 серії САС № 173035 та визнання права власності на реконструйовані об'єкти нерухомого майна, зокрема, на ігрову залу (другий та третій поверхи спального корпусу), котельню модульної, фізкультурний комплекс з басейном, зоокуток, спортивний майданчик (футбольне поле, тенісний майданчик), дитячий майданчик та огорожу за державою в особі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.

Доводи скаржника про те, що зазначене майно останнім набуто у власність у встановленому законодавством порядку без порушення Закону, оскільки є новоствореним, а не реконструйованим, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з п. 2.2. договору оренди передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це майно, а рішенням господарського суду Київської області від 04.11.2014 у справі № 911/2088/14 стягнуто з Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу "Славутич" 17 918 797, 00 грн. вартості невідокремлюваних поліпшень, які були здійснені при реконструкції орендованого за договором оренди від 07.09.2010 № 36ВА-10 нерухомого майна, що свідчить про те, що створене відповідачем-2 нерухоме майно внаслідок реконструкції, не з матеріалів останнього, оскільки їх вартість стягнуто з держави в особі Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій".

Інші доводи скаржника спростовані судами попередніх інстанцій.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішень господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів.

Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 - без змін.

Поновити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 у справі № 911/2028/15.

Головуючий суддяМогил С.К.Судді:Малетич М.М. Борденюк Є.М.