ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Справа № 906/861/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А., суддів:Євсікова О.О., Попікової О.В.,розглянувши касаційні скарги1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріа-Баланс", 2. Торгового дому "Міріса" у формі Товариства з обмеженою відповідальністюна рішення Господарського суду Житомирської області від 17.12.2015та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2016у справі№906/861/15 Господарського суду Житомирської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Патріа-Баланс"до1. Публічного акціонерного товариства "Омега Банк", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-11. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит"за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет споруТоргового дому "Міріса" у формі Товариства з обмеженою відповідальністюпровизнання виконавчого напису нотаріуса № 358 від 20.04.2010 таким, що не підлягає виконаннюза участю представників сторінвід позивача:Кузьмін Д.Л. (дов. б/н від 07.07.2015),від відповідача-1:не з'явився,від відповідача-2:Слєсаренко Я.В. (дов. б/н від 25.12.2015),від третьої особи-1:не з'явився,від третьої особи-2:не з'явився,від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет споруОСОБА_8 (дов. б/н від 15.02.2016),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Патрія-Баланс" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. про визнання виконавчого напису від 20.04.2010, вчиненого на іпотечному договорі від 15.10.2007 та зареєстрованого в реєстрі за № 358, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.06.2015 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит", оскільки судом встановлено, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22.05.2015 права іпотекодержателя за іпотечним договором від 15.10.2007 перейшли до ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, посвідченого 31.12.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрованим за № 1898.

У липні 2015 року Торговий дім "Міріса" у формі ТОВ як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.07.2015 у даній справі позовну заяву Торгового дому "Міріса" у формі ТОВ прийнято до провадження та розгляду в межах справи № 906/861/15. Водночас Торговий дім "Міріса" у формі ТОВ залучено до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 04.07.2015 між ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" набуло всіх прав і обов'язків кредитора у зобов'язаннях, що були предметом договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, укладеного між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит".

Встановивши зазначені обставини, Господарський суд Житомирської області ухвалою від 22.10.2015 залучив Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" до участі у справі в якості другого відповідача.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.12.2015 у справі № 906/861/15 (суддя Гансецький В.П.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 (колегія суддів у складі: Савченко Г.І., Дужич С.П., Демидюк О.О.), у позовах ТОВ "Патріа-Баланс" та ТОВ "Торговий дім "Міріса" у формі ТОВ відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ "Патріа-Баланс" та Торговий дім "Міріса" у формі ТОВ звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, ТОВ "Патріа-Баланс" просило направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а Торговий дім "Міріса" у формі ТОВ просило прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач-1 ПАТ "Омега Банк" у своєму відзиві проти доводів касаційного оскарження заперечував з підстав їх необґрунтованості, просив касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1 і треті особи-1,2 не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-2 та третьої особи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 08.10.2007 між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Омега Банк", далі - банк) та Торговим домом "Міріса" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позичальник) укладені наступні договори (далі - кредитні договори):

- кредитний договір №20-10-07/ЖРД (кредитна лінія, що не поновлюється, з графіком зменшення заборгованості) згідно з яким банк надав Торговому дому "Міріса" у формі ТОВ грошові кошти у вигляді кредитної лінії в сумі 1 120 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення - до 07.10.2012 та зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,8% на умовах, передбачених кредитним договором;

- кредитний договір № 21-10-07/ЖРД, згідно з яким банк надав Торговому дому "Міріса" у формі ТОВ грошові кошти у вигляді кредитної лінії в сумі 900 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення - до 07.10.2009 та зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15,5% на умовах, передбачених кредитним договором;

- кредитний договір № 22-10-07/ЖРД, згідно з яким банк надав Торговому дому "Міріса" у формі ТОВ грошові кошти у вигляді кредитної лінії в сумі 698 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення - до 07.10.2012 та зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,8% на умовах, передбачених кредитним договором.

Відповідно до пп. 5.1.1 п. 5.1 вказаних кредитних договорів, виконання позичальником своїх зобов'язань забезпечується, зокрема, договором наступної іпотеки нежитлової будівлі (магазин "Дитячий світ"), що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. І.Кочерги 3, загальною площею 1 794,7 кв.м., що складається з магазину та складів, ринковою вартістю 20 100 565,00 грн. і належить на праві власності ТОВ "Патріа-Баланс".

З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за вказаними кредитними договорами, 15.10.2007 між АКБ "ТАС-Комерцбанк" (далі - іпотекодержатель) та ТОВ "Патріа-Баланс" (далі - іпотекодавець) був укладений іпотечний договір (далі - іпотечний договір), за умовами якого ТОВ "Патріа-Баланс" передало в іпотеку АКБ "ТАС-Комерцбанк" належне йому на праві власності майно - приміщення магазину "Дитячий світ", що складається з магазину та складів, загальною площею 1 794,7 кв.м. і знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. І.Кочерги, 3.

Договір іпотеки посвідчений 15.10.2007 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. та зареєстрований в реєстрі за № 15582.

Відповідно до п. 11 іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо на день, визначений основним зобов'язанням, позичальник та іпотекодавець не повернуть іпотекодержателю суму кредиту та/або проценти за користуванням кредитом та/або пеню або іншу заборгованість, та/або платежі та санкції, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов'язанням та цим договором, в тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов'язання (як основного боргу так і процентів за ним).

При настанні зазначених у абзаці першому цього пункту договору випадків іпотекодержатель надсилає позичальникам та іпотекодавцеві письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання та/або зобов'язань, передбачених цим договором у не менш ніж тридцятиденний строк, та попередження про звернення стягнення па предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору.

Згідно пп. 12.2 п. 12 іпотечного договору, за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених у договорі способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Для отримання виконавчого напису іпотекодержатель подає нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості позичальника та іпотекодавця за основним зобов'язанням, а саме: заяву про невиконання позичальника умов основного зобов'язання, розрахунок заборгованості, свій примірник цього договору. Виконавчий напис вчиняється на примірнику даного договору, який після нотаріального посвідчення буде видано іпотекодержателю. Вчинений нотаріусом виконавчий напис може бути оскаржено виключно в судовому порядку.

Судами встановлено, що банк направив на адресу позивача повідомлення №754, №755, №756 від 19.05.2009 з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів та всіх належних до сплати сум у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитними договорами. Банк просив у десятиденний строк з моменту відправлення цих повідомлень погасити заборгованість за кредитним договором № 20-10-07/ЖРД від 08.10.2007 на суму 8 020 134,97 грн., заборгованість за кредитним договором № 21-10-07/ЖРД від 08.10.2007 на суму 1 030 773,35 грн. та заборгованість за кредитним договором № 22-10-07/ЖРД від 08.10.2007 на суму 5 009 249,23 грн.

10.06.2009 банк направив на адресу позичальника та іпотекодавця претензію № 906 від 09.06.2009 про погашення в тридцятиденний строк з моменту отримання цієї вимоги кредитної заборгованості з повернення сум кредитів у повному обсязі, сплати нарахованих процентів та пені, що разом склало 14 255 521,69 грн.

19.06.2009 Торговий дім "Міріса" у формі ТОВ та ТОВ "Патріа-Баланс" отримали вказану претензію, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією поштового повідомлення про вручення.

Невиконання позичальником та іпотекодавцем вимог про дострокове повернення кредитної заборгованості у повному обсязі стало підставою для звернення банку до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. із заявою від 16.04.2010 про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки.

20.04.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за № 358), згідно з яким запропоновано звернути стягнення на майно, а саме: приміщення магазину "Дитячий Світ", що складається з: магазин літ. "А", цегла, 1 525,9 кв.м., склади літ. "В, Г", площею 183,3 кв.м., склад літ. "Е", площею 65,2 кв.м., склад літ. "З", площею 20,3 кв.м., загальною площею 1 794,7 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Житомир, вулиця Кочерги Івана, 3, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Патріа-Баланс", яке є майновим поручителем за зобов'язаннями Торгового дому "Міріса" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

У виконавчому написі вказано, що зазначене приміщення магазину "Дитячий Світ" на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. 15.10.2007 за реєстровим № 15582, передане у іпотеку Акціонерному комерційному банку "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", та є забезпеченням за виконанням зобов'язань Торгового дому "Міріса" у формі ТОВ згідно кредитного договору № 20-10-07/ЖРД від 08.10.2007, строк платежу за яким настав 30.05.2009; Торгового дому "Міріса" у формі ТОВ згідно кредитного договору № 21-10-07/ЖРД від 08.10.2007, строк платежу за яким настав 30.05.2009; Торгового дому "Міріса" у формі ТОВ згідно кредитного договору №22-10-07/ЖРД від 08.10.2007, строк платежу за яким настав 30.05.2009.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, запропоновано задовольнити вимоги ПАТ "Сведбанк" у розмірі:

- по кредитному договору № 20-10-07/ЖРД від 08.10.2007 заборгованість по кредиту - 978 685,00 доларів США, заборгованість по процентах - 190 843,72 доларів США, пеня - 288 799,46 доларів США, що становить - 1 458 328,18 доларів США;

- по кредитному договору № 21-10-07/ЖРД від 08.10.2007 заборгованість по кредиту - 900 000,00 грн., заборгованість по процентах - 229 665,17 грн., пеня - 245 693,62 грн., що становить - 1 375 358,79 грн.;

- по кредитному договору № 22-10-07/ЖРД від 08.10.2007 заборгованість по кредиту - 610 275,00 доларів США, заборгованість по процентах - 122 821,04 доларів США, пеня - 181 366,10 доларів США, що становить - 914 462,14 доларів США.

Загальна сума заборгованості становить суму, еквівалентну 2 372 790,32 доларів США в гривнях, за офіційним курсом НБУ на день проведення стягнення, що на день вчинення виконавчого напису за офіційним курсом НБУ становить 18 806 498,80 грн. та 1 375 358,79 грн.

05.05.2010 постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі зазначеного виконавчого напису нотаріуса відкрите виконавче провадження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ТОВ "Патріа-Баланс" (з урахуванням заяви про зміну підстави позову) та Торговий дім "Міріса" у формі ТОВ вказували на невідповідність оспорюваного виконавчого напису положення ст. 88 Закону України "Про нотаріат", оскільки вважали, що право вимоги до боржників у зобов'язанні виникло у банку понад рік до моменту звернення із заявою про вчинення виконавчого напису, що є підставою для визнання цього виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Крім того, заявники посилалися на неправомірність оспорюваного виконавчого напису з огляду на те, що при його вчиненні нотаріус, всупереч ст. 88 Закону України "Про нотаріат", не перевірив питання безспірності вимог банку, та всупереч ст. 89 Закону України "Про нотаріат", не визначив у виконавчому написі строк, за який провадиться стягнення заборгованості.

Іпотека відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. У ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено надіслання іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику письмової вимоги про усунення порушень основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору та право іпотекодержателя прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо протягом встановленого строку вказана вимога залишається без задоволення.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 за №1172 Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, (у редакції на момент вчинення спірного виконавчого напису) у п. 1 відносить до таких документів нотаріально посвідчені угоди, що передбачають, зокрема, право звернення стягнення на заставлене майно. Згідно з наведеною нормою для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" також передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за №296/5, у п.п. 3.1, 3.5 глави 16 розділу ІІ передбачає, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172 (далі - Перелік).

Тобто вказаними приписами законодавства встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 8 постанови від 24.10.2011 за №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснив, що спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК, статей 1 і 3 названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Водночас слід мати на увазі, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

Отже, господарські суди не повинні перевіряти правильність виконавчого напису з позиції законності дій приватного нотаріуса при його вчиненні та здійснювати оцінку його діям при вчиненні виконавчого напису, оскільки за змістом статей 1, 2, 18 ГПК України, статей 1 і 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а у відповідності до статті 50 названого Закону нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

У господарських судах при вирішенні спору між боржниками і стягувачами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вирішується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства, тобто розглядається справа за наявності між боржниками і стягувачами спору про право.

Господарські суди при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перевіряють лише належність банку, як кредитору, права звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення його вимог за кредитним договором, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, а також встановлюють наявність (відсутність) об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

При цьому в силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачами не доведено належними та допустимими доказами існування передбачених законом обставин, які можуть бути підставою для визнання оспорюваного виконавчого напису аким, що не підлягає виконанню.

Судами встановлено, що вимоги ПАТ "Патріа-Баланс" про визнання виконавчого напису нотаріуса від 20.04.2010 за реєстровим № 358 вже були предметом судового розгляду в межах провадження у справі № 2/180-НМ.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 у справі № 2/180-НМ, яка набрала законної сили, ТОВ "Патріа-Баланс" відмовлено у задоволенні позову до ПАТ "Сведбанк" за участю третьої особи на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. про визнання виконавчого напису № 358 від 20.04.2010 таким, що не підлягає виконанню.

У вказаній постанові встановлено, що строк зобов'язання щодо повного погашення кредитної заборгованості настав 30.05.2009, про що було вірно зазначено нотаріусом у спірному виконавчому написі. Спірний виконавчий напис був вчинений 20.04.2010, тобто в межах встановленого ст. 88 Закону України "Про нотаріат" річного строку.

Крім того, у постанові від 22.03.2011 апеляційний господарський суд від 22.03.2011 вказав, що банком були подані приватному нотаріусу передбачені Переліком документи, необхідні для вчинення виконавчого напису, а саме: копії кредитних договорів: № 20-10-07/ЖРД, № 21-10-07/ЖРД, № 22-10-07/ЖРД від 08.10.2007; оригінал нотаріально посвідченого договору іпотеки від 15.10.2007; розрахунок заборгованості позичальників станом на 25.03.2010; меморіальні ордери про видачу кредитних коштів; виписки по особовим рахункам позичальників; копія претензії № 906 від 09.06.2009 та докази її отримання.

Посилаючись на приписи ст. 35 ГПК України, суди попередніх інстанцій правомірно зазначили, що наведені обставини, встановлені постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 у справі № 2/180-НМ, яка набрала законної сили, не потребують доказування при розгляді даної справи № 906/861/15, адже ПАТ "Омега Банк" є правонаступником ПАТ "Сведбанк".

Звертаючись з позовом у даній справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ТОВ "Патріа-Баланс" та Торговий дім "Міріса" у формі ТОВ зобов'язані були довести шляхом подання відповідних доказів обставини відсутності (або інший розмір) заборгованості за кредитними договорами, якщо ним оспорюється визначена у виконавчому написі нотаріуса сума боргу, зокрема, надати докази погашення заборгованості за кредитними договорами, зробити власний контррозрахунок належних до сплати сум.

Оскільки таких доказів ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції надано не було, судова колегія погоджується із висновками господарських судів про необгрунтованість вимог ТОВ "Патріа-Баланс" та ТД "Міріса" у формі ТОВ про визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з підстав невідповідності його положенням ст.ст. 88, 89 Закону України "Про нотаріат".

Встановивши зазначені обставини, суди дійшли правильних висновків про відсутність підстав для відмови у задоволенні позову з підстав пропуску строків позовної давності, про застосування якої заявила третя особа у справі ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека кредит", оскільки у задоволенні позовів було відмовлено з підстав їх необґрунтованості за результатами розгляду позовних вимог по суті.

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог до другого відповідача ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", оскільки судами було встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.02.2016 у справі №761/35323/15-ц закрито провадження у цивільній справі за заявою ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" про заміну сторони у виконавчому провадженні з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Отже, на момент звернення з позовною заявою та розгляду справи ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" не набуло прав стягувача у виконавчому провадженні за спірним виконавчим написом.

Скаржниками не доведено порушення або неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій певних норм матеріального чи процесуального права щодо обставин, встановлених ними під час розгляду справи.

Викладені в касаційних скаргах доводи по суті зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наданих сторонами доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, що не входить до визначених ст. 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у судових рішеннях попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що судами у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34, 35 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріа-Баланс" та Торгового дому "Міріса" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 та рішення Господарського суду Житомирської області від 17.12.2015 у справі №906/861/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Євсіков

О.Попікова