ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Справа № 906/1271/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2014

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016

зі справи № 906/1271/14

за позовом Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (далі - Підприємство), м. Житомир,

до приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" (далі - Товариства), м. Київ,

про стягнення 94 450,00 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Ніколаєв В.В. предст. (дов. від 14.12.2015)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до ПАТ "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" в особі Житомирської регіональної дирекції про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) 94 450,00 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.10.2014 зі справи № 906/1271/14 матеріали справи направлено за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва за місцезнаходженням Товариства (ПАТ "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС").

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2014 у справі № 906/1271/14 (суддя Пукшин Л.Г.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 (судді Зеленін В.О. - головуючий, Ткаченко Б.О., Синиця О.Ф.) позов задоволено повністю з посиланням на його обґрунтованість.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

У відповідності до зміни складу колегії суддів від 11.04.2016 у зв'язку із запланованим відрядженням судді Прокопанич Г.К. та запланованим навчанням (підвищення кваліфікації) судді Селіваненка В.П. визначено такий склад колегії суддів для розгляду справи № 906/1271/14: Палій В.В. - головуючий (доповідач), Васищак І.М. і Львов Б.Ю.

Ухвалою від 19.04.2016 розгляд касаційної скарги відкладався до 26.04.2016.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника Товариства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 09.07.2013 за договором добровільного страхування наземного транспорту ПК/21 № А0332615 (далі - Договір) Товариством було застраховано автомобіль марки "Toyota Camry", реєстраційний номер НОМЕР_1, страхувальник та вигодонабувач - Підприємство; дійсна вартість застрахованого транспортного засобу - 203 340,00 грн. Строк дії Договору з 10.07.2013 по 09.07.2014;

- у пункті 2.1 Договору сторони передбачили, що страхова сума при настанні страхового випадку становить 203 340,00 грн.;

- згідно довідки ВДАІ Житомирського РВ УМВС від 20.07.2013 № 9234629 20.07.2013 об 11:45 год. в місті Житомирі сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), а саме зіткнення за участю автомобіля марки "Toyota Camry", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить Підприємству під керуванням ОСОБА_7 з автомобілем "Мitsubishi" державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_8 під його керуванням;

- відповідно до умов Договору Підприємство як страхувальник звернувся до Товариства як страховика із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування;

- у відповідності до звіту від 21.08.2013 SL № 20742 про оцінку колесного транспортного засобу "Toyota Camry", реєстраційний номер НОМЕР_1, ринкова вартість транспортного засобу на момент настання події становила 175 411,14 грн., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу без врахування зносу становить 180 593,43 грн.;

- пунктом 8.20 Договору визначено, що під знищенням ЗТЗ (застрахований транспортний засіб) розуміється, що витрати на відновлювальний ремонт ЗТЗ дорівнюють або перевищують 70 % його дійсної вартості на дату настання страхового випадку;

- застрахований автомобіль отримав пошкодження, які відповідно до пункту 8.20 Договору підпадають під поняття "знищення транспортного засобу";

- згідно з підпунктом 14.3.2 пункту 14.3 Договору розмір страхового відшкодування при знищенні ЗТЗ розраховується на наступною формулою:

ССВ = (РМЗ х КП - ф - СОВЗЗ - ВЗ + ЗВ), але не більше ніж СС, де:

ССВ - це сума страхового відшкодування,

РМЗ - це розмір матеріального збитку,

КП - це коефіцієнт пропорційності,

Ф - це франшиза,

СОВВЗ - це суми отримані від осіб відповідальних за збитки,

ВЗ - це дійсна вартість ЗТЗ у пошкодженому стані на дату настання страхового випадку, яка визначається на підставі висновку експерта оцінювача відповідно до акта товарознавчого дослідження;

ЗВ - це документально підтверджена сума на компенсацію застрахованих витрат (евакуація);

- відповідно до пункту 3.10 Договору сторони визначили відшкодування витрат на евакуатор у розмірі 800,00 грн.;

- Товариством виплачено Підприємству страхове відшкодування у розмірі 106 340,00 грн. за наступним розрахунком: 203 340,00 грн. (загальна страхова сума) - 97 800,00 грн. (вартість транспортного засобу у пошкодженому стані) + 800,00 грн. (відшкодування витрат на евакуацію), що підтверджується платіжним дорученням від 24.12.2013 № 111680;

- вартість транспортного засобу у пошкодженому стані Товариством визначено на підставі довідки ЕК "Укравтоекспертиза" від 09.09.2013 № 525 (вартість визначалася на підставі максимальної пропозиції попиту на даний пошкоджений транспортний засіб, який було виставлено на торги на інтернет - платформі "AUTOоnline");

- на підставі звіту від 09.12.2014 № 141201/66-03 про проведення незалежної оцінки вартості утилізації автомобіля після ДТП Підприємством визначено вартість утилізації після ДТП автомобіля "Toyota Camry", реєстраційний номер НОМЕР_1 КТЗ, що становить 3 350,00 грн. з ПДВ. У зв'язку з чим Підприємством визначена сума страхового відшкодування, яка підлягала до сплати у розмірі 200 790,00 грн. (203 340,00 грн. х 1 - 0 - 0 - 3 350 грн. + 800 грн. = 200 790,00 грн.). Оскільки Товариством виплачено страхове відшкодування в сумі 106 340,00 грн. різниця, за розрахунком Підприємства, склала 94 450,00 грн. (200 790,00 грн. - 106 340,00 грн. = 94 450,00 грн.);

- відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 17.08.2015 № 12177/15-54, яка призначена судом апеляційної інстанції у справі № 906/1271/14, вартість транспортного засобу "Toyota Camry", державний номерний знак НОМЕР_1 у пошкодженому стані станом на 20.07.2013 складала 76 260,13 грн.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача 94 450,00 грн. страхового відшкодування (різниці між сумою, яка нарахована Підприємством та сумою страхового відшкодування, яка сплачена Товариством на користь Підприємства).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, сторонами укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, правовідносини за яким врегульовані параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України (далі - ГК України), главою 67 ЦК України та Законом України "Про страхування".

Статтею 1 Закону України "Про страхування" визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Так, відповідно до частини першої статті 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Аналогічні положення містяться у статті 979 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з частинами четвертою і вісімнадцятою статті 9 Закону України "Про страхування" розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством, а франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Видами добровільного страхування можуть бути, зокрема, страхування наземного транспорту.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу регламентовано статтею 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961), який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Згідно з приписами статті 30 Закону № 1961 транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі укладеного сторонами договору добровільного страхування наземного транспорту ПК/21 № А0332615 застраховано автомобіль марки "Toyota Camry", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить Підприємству. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 20.07.2013, застрахований автомобіль отримав пошкодження, які відповідно до пункту 8.20 Договору підпадають під поняття "знищення транспортного засобу". Умовами укладеного сторонами Договору, зокрема розділом 14 визначено, що вартість транспортного засобу у пошкодженому стані повинна визначатися на підставі висновку експерта оцінювача відповідно до акта товарознавчого дослідження.

За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що визначення Товариством вартості транспортного засобу у пошкодженому стані в сумі 97 800,00 грн. на підставі довідки ЕК "Укравтоекспертиза" від 09.09.2013 № 525 (вартість визначена на підставі максимальної пропозиції попиту на даний пошкоджений транспортний засіб, який було виставлено на торги на інтернет - платформі "AUTOоnline") суперечить умовам Договору, відповідно до якого вартість транспортного засобу у пошкодженому стані визначається відповідно до акта товарознавчого дослідження.

Апеляційним господарським судом, з метою визначення вартості застрахованого транспортного засобу у пошкодженому стані станом на 20.07.2013, було призначено судову автотоварознавчу експертизу у справі № 906/1271/14, за результатом проведення якої судовим експертом КНДІСЕ складено висновок від 17.08.2015 № 12177/15-54 та визначена вартість транспортного засобу марки "Toyota Camry", реєстраційний номер НОМЕР_1 у пошкодженому стані на 20.07.2013 (як питома вартість складових неушкоджених внаслідок ДТП) у сумі 76 260,13 грн.

Однак, при вирішенні спору як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції у визначенні суми страхового відшкодування безпідставно врахували вартість утилізації автомобіля "Toyota Camry" з посиланням на пункти 7.17, 7.18 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 № 142/5/2092, приписи якої передбачають можливість, а не обов'язковість визначення вартості утилізації колісного транспортного засобу. Вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися. У той же час, згідно з приписами статті 7.19 означеної Методики у разі наявності даних щодо продажу аналогічного КТЗ у такому самому технічному стані за вартість утилізації КТЗ, що оцінюється, може прийматися ціна продажу зазначеного аналогічного КТЗ. Однак, посилаючись на приписи пунктів 7.17, 7.18 Методики, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на викладене у пункті 7.19 Методики, та у зв'язку з цим на суму, яка визначена у довідці ЕК "Укравтоекспертиза" від 09.09.2013 № 525 на підставі максимальної пропозиції попиту на даний пошкоджений транспортний засіб, який було виставлено на торги на інтернет - платформі "AUTOоnline".

У даному випадку при знищенні застрахованого транспортного засобу визначення розміру страхового відшкодування здійснюється згідно з умовами Договору, а саме як різниця між вартістю транспортного засобу до ДТП (203 340,00 грн.) та після ДТП (76 260,13 грн. на підставі висновку експерта від 17.08.2015 № 12177/15-54), а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, що склали 800,00 грн.

З урахуванням часткової сплати Товариством страхового відшкодування в сумі 106 340,00 грн., зобов'язання із виплатити страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту ПК/21 від 09.07.2013 № А 0332615 залишилося невиконаним у сумі 21 539,87 грн. (203 340,00 грн. - 76 260,13 грн. - 106 340,00 грн. + 800,00 грн. = 21 539,87 грн.).

Згідно з приписами статті 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки судами попередніх інстанцій всупереч вимог Закону № 1961 та умов Договору помилково визначено розмір страхового відшкодування з урахуванням суми утилізації, а не з урахуванням вартості транспортного засобу після ДТП, рішення судів попередніх інстанцій підлягають зміні.

Відповідно до приписів статті 4 Закону України "Про судовий збір" підлягають перерозподілу і судові витрати зі справи.

Керуючись статтями 49, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 зі справи № 906/1271/14 змінити, виклавши резолютивну частину зазначеного рішення господарського суду міста Києва в такій редакції:

" 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" на користь Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради 21 539,87 грн. страхового відшкодування та 430,80 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. У решті позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ".

3. Здійснити поворот виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2015 зі справи № 906/1271/14 у частині стягнення з приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" на користь Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради 72 910,13 грн. страхового відшкодування та 1458,20 грн. судового збору - у разі подання названим Товариством відповідних заяви і довідки про списання зазначених сум.

4. Стягнути з Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" на користь приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" 215,28 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Стягнути з Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" на користь приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" 516,96 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

6. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

Суддя В. Палій

Суддя І. Васищак

Суддя Б. Львов