ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Справа № 904/9375/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016у справі№ 904/9375/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"доДержавного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену"простягнення 335 311,11 грн.,за участю представників: від позивачане з'явивсявід відповідачане з'явився

ВСТАНОВИВ:

26.10.2015 Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" (далі - ДП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену") про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6/13/к від 25.04.2013 в загальній сумі 391 157,63 грн., у тому числі: прострочена заборгованість щодо сплати відсотків за користування кредитом - 285 780,02 грн., пеня, нарахована за несплату процентів - 105 377,61 грн.

15.12.2015 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ПАТ АБ "Укргазбанк" про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача на свою користь уточнену суму заборгованості за кредитним договором № 6/13/к від 25.04.2013 станом на 24.04.2015 в загальній сумі 335 311,11 грн., в тому числі: прострочена заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 22.03.2014 по 24.04.2015 - 263 288,08 грн., пеня за несплату процентів за період з 24.04.2014 по 24.04.2015 - 72 023,03 грн.

23.12.2015 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ДП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" про застосування наслідків спливу позовної давності у справі № 904/9375/15.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2016 у справі № 904/9375/15 (суддя Колісник І.І.) позов ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено частково; стягнуто з ДП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" на користь позивача проценти за користування кредитними коштами у сумі 263 288,08 грн., пеню у сумі 11 589,63 грн.; судовий збір у сумі 4 123,17 грн.; у решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 (колегія суддів у складі: Вечірка І.О. - головуючого, Кузнецова В.О., Науменка І.М.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2016 у справі № 904/9375/15 в частині стягнення пені залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2016 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі № 904/9375/15, ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначену постанову повністю, а оскаржуване рішення - частково, в частині розміру стягнутої пені, і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ДП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" на користь позивача пеню за кредитним договором № 6/13/к від 25.04.2013 за період з 24.04.2014 по 24.04.2015 у сумі 72 023,03 грн., а також судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з поданням апеляційної та касаційної скарг; в іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2016 у даній справі залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення і постанова в частині зменшення розміру стягнутої пені прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, а постанова - також з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.04.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 26.04.2016 о 10 год. 25 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 25.04.2013 між ПАТ АБ "Укргазбанк" (Банк) та ДП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" (Позичальник) був укладений кредитний договір про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії № 6/13/к (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію із загальним лімітом в сумі 4 000 000,00 грн., а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку, встановленого в п. 1.3 цього Договору, в розмірі 14,2% річних.

Згідно з пп. 1.3.1 Договору кредитна лінія відкривається з 25.04.2013 по 24.06.2013.

Відповідно до пп. 1.3.2 Договору Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у термін по 24.06.2013.

За умовами п. 3.4 Договору проценти сплачуються Позичальником в останній день погашення кредиту, передбачений пп. 1.3.2 цього Договору, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього Договору на рахунок № 3739201189406/980, відкритий в АБ "Укргазбанк", код Банку 320478. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

Відповідно до п. 3.7 Договору за користування кредитними коштами, що не повернуті у строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 15,2% річних. Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті у строки/терміни, передбачені Договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної в першому абзаці цього пункту Договору. Проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця за період з виконання простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому така прострочена заборгованість та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості у місяці, в якому відбулось таке погашення.

У п. 8.4 Договору встановлено, що підписанням цього Договору Позичальник підтверджує свою здатність виконувати умови цього Договору; що є всі необхідні повноваження від засновників та інших органів управління Позичальника, необхідні для укладення та виконання цього Договору; що цей Договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, що є обов'язковими для Позичальника чи його Статуту, іншим установчим документам; що відсутні перешкоди для виконання цього Договору; що Позичальник повністю розуміє всі умови цього Договору, свої права та обов'язки за цим Договором і погоджується з ними.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та отримання Банком документів, зазначених у п. 8.7 цього Договору, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 8.13 Договору).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2014 у справі № 904/4396/14 за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" до ДП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпропетровської обласної державної адміністрації, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6/13/к від 25.04.2013, укладеним між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ДП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену", у розмірі 1 929 794,25 грн., яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2014, позов задоволено частково; стягнуто з ДП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" суму заборгованості з повернення кредиту у сумі 1 588 537,35 грн., прострочену заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 164 720,43 грн., поточну заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом у сумі 13 892,09 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 77 446,64 грн. за період з 25.06.2013 по 21.03.2014, пеню за несплату процентів у сумі 3 875,56 грн. за період з 27.06.2013 по 21.03.2014 та витрати зі сплати судового збору у сумі 38 595,89 грн.

Вказаним рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4396/14 встановлено, що згідно з меморіальними ордерами № TR.611101.2111.3180 від 26.04.2013 (1 500 000,00 грн.) та № TR.611101.2109.3180 від 26.04.2013 (2 500 000,00 грн.) на поточний рахунок ДП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену", відкритий в ПАТ АБ "Укргазбанк", було перераховано 4 000 000,00 грн.

25.06.2013 ПАТ АБ "Укргазбанк" в порядку договірного списання на підставі п. 3.10 Договору з поточного рахунку ДП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" було списано 2 504 832,52 грн., частина яких в розмірі 2 411 462,65 грн. була спрямована на погашення кредиту, а решта в розмірі 93 369,87 грн. спрямована на погашення процентів.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 24.04.2015, у межах виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного рішення у справі № 904/4396/14, з рахунків відповідача були списані грошові кошти у сумі, відповідно до рішення суду, що підтверджується наданою позивачем банківською випискою.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі № 904/9375/15 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), позивач зазначив про те, що 24.04.2015 в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4396/14, з рахунків відповідача було списано грошові кошти відповідно до судового рішення, отже, судове рішення про стягнення заборгованості фактично було виконано. Разом з тим, враховуючи, що кредитний договір продовжує діяти, після 21.03.2014 проценти по кредиту, а також пеня за неналежне виконання умов кредитного договору продовжували нараховуватись до моменту фактичного виконання рішення та відповідачем не сплачувались. У зв'язку з викладеним, позивачем було нараховано (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог): проценти за користування кредитом за період з 22.03.2014 по 24.04.2015 у розмірі 263 288,08 грн.; пеню за несплату процентів за період з 24.04.2014 по 24.04.2015 у розмірі 72 023,03 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення процентів за користування кредитними коштами у розмірі 263 288,08 грн., яка розрахована позивачем на підставі п. 3.7 Договору за період з 22.03.2014 по 23.04.2015, перевіривши розрахунок заборгованості за процентами, наданий позивачем, місцевий господарський суд дійшов висновку про правильність здійсненого позивачем розрахунку та наявність правових підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені, слід зазначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як визначено у ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановили суди попередніх інстанцій, відповідно до п. 3.8 Договору, у випадку, якщо Банком застосовані до Позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, по дату припинення цих обставин включно.

У п. 5.3 Договору сторони передбачили, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань в частині сплати процентів за користування кредитними коштами припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявлена до стягнення пеня за порушення строків сплати процентів нарахована позивачем з 24.04.2014 по 23.04.2015.

Водночас, на підставі встановлених обставин, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, з урахуванням встановленого ч. 2 ст. 258 ЦК України річного строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), про застосування якої (позовної давності) заявлено відповідачем, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що усі нарахування пені з процентів станом на 25.10.2014 не підлягають стягненню за спливом позовної давності.

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені, нарахованої з 26.10.2014 по 23.04.2015, у розмірі 11 589,63 грн.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2016 у справі № 904/9375/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук