ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2016 року Справа № 904/5831/13
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 (головуючий суддя Кощеєв І.М., судді Бахмат Р.М., Кузнецов В.О.)у справі№ 904/5831/13 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Буд Будівельні Технології",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат",простягнення збитків у розмірі 836996,57 грн., за участю представників:позивачаГенько Х.А., Дехтярьов Д.В.,відповідачане з'явились,третьої особине з'явились,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Буд Будівельні Технології" про відшкодування збитків, завданих внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань за договором оренди будівельної техніки (з екіпажем) № 02-05-12 від 03.05.2012 в розмірі 818.396,57 грн., з яких: 578.910,00 грн. прямі збитки (вартість відновлювання з урахуванням матеріалів, запасних частин, без врахування ремонтно-відновлювальних робіт), 32.286,57 грн. собівартість монтажу крану, 207.200,00 грн. плата за простій орендованої техніки відповідно до п.п. 2.3.4 договору, а також про відшкодування вартості послуг з експертного дослідження та експертної оцінки у розмірі 18.600,00 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 у справі №904/5831/13 позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Буд Будівельні Технології" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" 578.910,00 грн. прямих збитків, 207.200,00 грн. плати за простій орендованої техніки. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 у справі №904/5831/13 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати та стягнути з відповідача 578.910,00 грн. прямих збитків, 207.200,00 грн. плати за простій орендованої техніки.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 43 ГПК України, ст. 22 ЦК України, ст.ст. 20, 147, 224, 225, 226 ГК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції невірно визначив ступінь вини кожної з осіб, причетної до аварії орендованого крану.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача та третьої особи не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, 03.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд"(Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБМ-Буд Будівельні Технології" (Орендар) був укладений Договір оренди будівельної техніки (з екіпажем) № 02-05-12, відповідно до п. 1.1 якого, Орендодавець надав Орендарю у платне строкове користування кран гусеничний СКГ-63/100 реєстраційний номер 72320 (далі - техніка), та послуги з управління краном, його технічного утримання (обслуговування) та експлуатації.
Згідно з п. 1.2 договору місцем роботи крану є будівельний майданчик Орендаря, розташований за адресою: м. Кривий Ріг, територія ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
На виконання п. 1.4 договору 12.06.2012 між Орендодавцем і Орендарем був складений Акт приймання-передачі техніки, підписаний уповноваженими представниками сторін. В акті зафіксовано, що кран гусеничний СКГ-63/100 реєстр. № 72320 технічно справний, допущений до роботи згідно вантажних характеристик.
Відповідно до п. 1.1 та п. 2.1.2 договору обов'язки кранівника виконував працівник позивача - ОСОБА_7.
Згідно з п. 2.1.3 договору Орендодавець зобов'язаний забезпечити безпечну експлуатацію техніки згідно з керівництвом по експлуатації спецтехніки і вимогам чинного законодавства, проводити поточний ремонт, надавати в необхідній кількості ПММ, інші видаткові матеріали.
Відповідно до п. 4.4 договору Орендодавець несе відповідальність за організацію та безпечне проведення робіт на його об'єкті в межах встановлених законодавством.
Орендар зобов'язаний провести інструктаж машиніста техніки за особливостями виробництва робіт на об'єкті, забезпечити дотримання правил безпеки праці при виконанні робіт на об'єкті (п. 2.3.3 договору).
Відповідальними за експлуатацію техніки наказом ТОВ "ТБМ-Буд Будівельні Технології" № 105/ОТ від 02.07.2012 було призначено ОСОБА_6 та ОСОБА_8
Під час роботи крану на будівельному майданчику аглофабрики на території ПАТ "Південний ГЗК" 11.01.2013 сталася аварія, внаслідок якої кран, що перебував у користуванні ТОВ "ТБМ-Буд Будівельні Технології" на підставі договору оренди, вийшов з ладу, про що сторонами було складено акт від 11.01.2013. У вказаному акті зокрема зафіксовано, що при демонтажі секції бункерів сталося обвалення стріли крана СКГ 63/100, в результаті чого вантаж разом зі стрілою обрушився на землю. Акт підписаний представниками сторін.
За наслідками аварії та пошкодження крану позивачем нараховані відповідачу збитки у розмірі 836.996,57 грн. ( 16 800,00 грн. - вартість експертизи, 578.910,00 грн. - прямі збитки, 1.800,00 грн. - вартість експертизи, 32.286,57 грн. - собівартість монтажу крану, 207.200,00 грн. - плата за простій орендованої техніки).
Відповідачем суму збитків у розмірі 836.996,57 грн. не оплачено, що є причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з наявності правових підстав для застосування такої міри відповідальності до відповідача як стягнення збитків. В якості належного доказу, який підтверджує розмір прямих збитків, місцевий суд взяв за основу Звіт суб'єкта оціночної діяльності про розмір збитків, відповідно до якого вартість шкоди (вартість відновлення з урахуванням матеріалів, запасних частин, без урахування ремонтно-відновлювальних робіт) становить 578.910,00 грн. Загальну вартість часу простою орендованої техніки місцевий суд розрахував, виходячи з п. 3.9 договору.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні: докази ремонтно-відновлювальних робіт вантажопідіймального крану із застосуванням нових запчастин та доказів реальних витрат власника цього крану для їх придбання; будь-які товарні чеки, акти виконаних робіт, які підтверджували б суму, що її власник крана реально витратив на ремонт.
Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, а також за невірного застосування норм процесуального та матеріального права, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміють втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, реальні збитки.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При визначені вини в діях учасників спірних правовідносин, які спричинили аварію, місцевий суд виходив, зокрема, з того, що вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.12.2013 у справі № 213/4520/13-к було визнано винним стропальника ОСОБА_9 (працівника відповідача) у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 272 Кримінального кодексу України.
Апеляційний суд також виходив із долученого до матеріалів справи в ході апеляційного провадження вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.12.2014 у справі № 213/4518/13-к, яким визнано винним машиніста крану ОСОБА_10 (працівника позивача) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.
Таким чином у матеріалах справи наявні вироки суду, якими встановлено вину у скоєні аварії як працівником позивача, так і працівником відповідача. При цьому апеляційним судом також зазначено, що висновком судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці №5169 за матеріалами кримінального провадження № 42013040740000003 встановлено, що неправомірні дії машиніста крану ТОВ ''Нікопрогресбуд" ОСОБА_10, як і дії стропальника ТОВ "ТБМ Буд Будівельні технології" ОСОБА_9, та бездіяльність начальника управління кранів ТОВ ''Нікопрогресбуд" ОСОБА_11, виконроба ТОВ "ТБМ Буд Будівельні технології" ОСОБА_6, майстра ТОВ "ТБМ Буд Будівельні технології" ОСОБА_8 з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з настанням події аварії вантажопідіймального крану.
Разом з тим суди в оскаржуваних рішенні та постанові не досліджували наслідків вини кожної з осіб, причетної до аварії орендованого крану.
В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Колегія суддів звертає увагу на те, що суди, розглянувши спір по суті, не встановили ступеню вини позивача та відповідача у спірних правовідносинах, в т. ч. з урахуванням відповідних положень договору оренди, що унеможливлює як визначення обґрунтованого розміру збитків, заявлених до стягнення, так і їх можливого пропорційного розподілення, якщо встановлена вина обох сторін договору.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суди попередніх інстанцій в порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України не встановили в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.
Як встановлено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Невстановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спорів у справі, входять до предмету доказування, а отже підлягають обов'язковому дослідженню, і ненадання їм належної правової оцінки в сукупності є порушенням вимог ст. 43 ГПК України, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, а також з урахуванням наведених вище процесуальних порушень, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.
Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 у справі №904/5831/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова