ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року Справа № 915/533/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В.суддіБакуліна С.В., Поляк О.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиЗаступника прокурора Одеської областіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 30.08.2016у справі№ 915/533/15Господарського судуМиколаївської областіза позовомПрокурора Миколаївського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністраціїдо Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській областіпро стягнення заборгованості,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,- відповідача:Питомець Г.П. дог. Від 15.08.2016,- третьої особи:не з'явився,- ГПУ:Гришина Т.А.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Миколаївського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства (ДП) "Племрепродуктор "Степове" про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 1039050 грн. 37 коп., із яких: 686000 грн. - основний борг; 280231 грн. - інфляційні втрати; 72819 грн. 37 коп. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем, починаючи з 2008 року, своїх грошових зобов'язань за укладеним з Департаментом договором від 21.08.2001, згідно якого Департаментом, постачальником, передано ДП "Племрепродуктор "Степове" два зернозбиральних комбайни "Дойц-Фар" марки "Топлайнер" моделі 4065 HTS на умовах фінансової допомоги на зворотній основі, а саме: повернення до бюджету в період 2008-2014 років згідно встановленого в договорі графіку наданої фінансової допомоги в загальній сумі 686000,00грн., на котру, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, здійснено відповідні нарахування.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.04.2016 (суддя Коваль Ю.М.) позов прокурора Миколаївського району Миколаївської області задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації стягнуто 392727,28 грн., з яких 294000,00грн. основного боргу, 85162,00грн. індексу інфляції; 13565,28 грн. 3 % річних, а також 7854,54 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що оскільки умовами укладеного сторонами у справі договору передбачено окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути вартість зернозбиральних комбайнів частинами в узгоджені строки, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Враховуючи те, що прокурор звернувся з позовом 31.03.2015, заборгованість по платежам, строк яких настав до 31.03.2012, з урахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності, стягненню не підлягає. Згідно поданого прокурором розрахунку заборгованість відповідача зі сплати вартості двох комбайнів за період з 01.08.2012 по 01.09. 2014 складає суму 294000грн. Суд визнав, що цю суму основного боргу належить стягнути з ДП "Племрепродуктор "Степове", а в задоволенні решти суми позовних вимог у частині стягнення основного боргу - відмовив, у зв'язку із закінченням строку позовної давності, про застосування котрого просить відповідач.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача за прострочення сплати вартості двох комбайнів нарахувань у сумі 215306грн - сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції та в сумі 48818 грн. 34 коп. - 3% річних від суми простроченого боргу, то суд дійшов до такого. Цивільним законодавством України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України). У спірному договорі сторони не узгодили іншого розміру відсотків за прострочення сплати вартості комбайнів, тому застосування при нарахуваннях на суму основного боргу 3 % річних є правомірним. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних на суми основного боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню, проте в інших ніж визначено позивачем сумах, виходячи з такого. Нарахування індексу інфляції та 3 % річних є спеціальними видами цивільно-правової відповідальності, на які поширюється загальна позовна давність. У відповідності до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Ураховуючи викладене, суд визнав, що у задоволенні вимог про стягнення індексу інфляції та 3 % річних, нарахованих на суми грошових коштів, котрі належало сплатити на погашення вартості двох зернозбиральних комбайнів у період з 01.08.2008 до 01.08.2012 належить відмовити, у зв'язку із закінченням строку позовної давності, про застосування котрого просить відповідач. Згідно поданого прокурором розрахунку на суми заборгованості відповідача зі сплати вартості двох комбайнів здійснено нарахування: 1) 3 % річних за період з 01.08.2012 по 28.02.2015 в загальній сумі 13565 грн. 28 коп. та 2) індексу інфляції за період серпень 2012 року - лютий 2015 року в загальній сумі 85162грн. Із зазначеними сумами нарахувань суд погодився і визнав, що ці суми підлягають стягненню з відповідача.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 (судді: Лашина В.В, Воронюк О.Л., Величко Т.А.) рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.04.2016 залишено без зміни з тих же підстав.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції та рішенням господарського суду першої інстанції, Заступника прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.04.2016 скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на невірне застосування судами першої та апеляційної інстанції ст.ст.256, 257 Цивільного кодексу України, ч.2ст.50 Бюджетного кодексу України.

Скаржник доводить, що судами попередніх інстанцій не ураховано, що до спливу строку позовної давності у спірних правовідносинах, було прийнято Бюджетний кодекс України (спеціальний закон), яким було передбачено, що на вимоги про повернення коштів до бюджету не поширюється позовна давність.

Ухвалою від 26.12.2016 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Поляк О.І., касаційна скарга Заступника прокурора Одеської області прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 26.01.2017.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення Миколаївської обласної ради від 24.12.1998 р. № 4 Миколаївською обласною державною адміністрацією (надалі - Миколаївська ОДА) прийнято розпорядження від 11.05.1999 р. № 261-р "Про передачу зернозбиральних комбайнів сільськогосподарським товаровиробникам області строком на 20 років", яким доручено попереднику Департаменту передати 19 зернозбиральних комбайнів "Дойц-Фар" марки "Топлайнер" моделі 4065 НТS сільгоспвиробникам області відповідно до затвердженого додатку, в тому числі й радгоспу "Степовий" Миколаївського району, правонаступником якого є ДП "Племрепродуктор "Степове". Цим розпорядженням затверджено і механізм розрахунків за передані товаровиробникам зернозбиральні комбайни, відповідно до якого сільгоспвиробники області, які отримали зернозбиральні комбайни за договором згідно з додатком, протягом 20 років повертають до обласного бюджету кожного року кошти у розмірі 49000 грн. за кожний комбайн наступними частинами: до 01.08. - 40 %, до 01.10. - 30%, до 01.11. - 30 % зазначеної суми. Після завершення розрахунків комбайни переходять у власність сільгоспвиробників.

На виконання зазначеного розпорядження між попередником Департаменту та попередником ДП "Племрепродуктор "Степове", у травні 1999 року укладено договір № 9 про передачу двох зернозбиральних комбайнів на умовах фінансової допомоги на зворотній основі із строком повернення вартості сільгосптехніки до 2020 року відповідно до затвердженого механізму.

Пунктом 2.2 договору сторони визначили, що відповідач протягом 20 років повертає до обласного бюджету кожного року кошти в розмірі 49000 грн. частинами: до 01.08. - 40 %, до 01.10. - 30 %, до 01.11. - 30 % зазначеної суми.

Даний договір діє до 01.01.2020 року (п. 4.1 договору, в редакції від травня 1999 р.).

Розпорядженням Миколаївської ОДА від 02.07.2001 р. № 399-р внесено зміни до механізму розрахунків за одержані сільгоспвиробниками області зернозбиральні комбайни, а саме, змінено розмір та строки внесення платежів з "до 01.08. - 40 %, до 01.10. - 30 %, до 01.11.- 30 %" на "до 01.08. - 50 %, до 01.09. - 50 %" від річної суми, а також строку дії договору, а саме, що договір діє не до 2020 року, а до 2018 року.

На підставі вказаного розпорядження між попередниками сторін у справі раніше укладений договір про передачу зернозбиральних комбайнів викладено в новій редакції від 21.08.2001 р. Відповідно до п.2.2 нової редакції договору відповідач зобов'язався терміном до 2018 року повертати до обласного бюджету кожного року кошти у розмірі 49000 грн. за кожен комбайн наступними чином: до 01.08. - 50 %, до 01.09. - 50 % від зазначеної суми. Сторони також узгодили, що договір діє до 2018 року (п.4.1 договору, в редакції від 21.08.2001 р.). Інші умови договору залишено без змін.

Миколаївською обласною радою прийнято рішення від 27.04.2007 р. № 10 "Про звільнення сільгоспвиробників від повернення коштів фінансової підтримки, наданої з обласного бюджету на придбання зернозбиральних комбайнів марки "Топлайнер", яким ряд сільгоспвиробників, у тому числі і ДП "Племрепродуктор "Степовий", починаючи з 01.01.2008 р. звільнено від повернення коштів фінансової підтримки до обласного бюджету.

Це рішення Миколаївської обласної ради постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 23.07.2008 р. у справі № 22-а-10545/08, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011 р., визнано незаконним та скасовано.

Протягом 2008-2014 років відповідач не виконував грошові зобов'язання за спірним договором, тому Департаментом направлено на адресу відповідача лист від 26.06.2014 р. № 486/02/08-20/14 щодо погашення боргу перед обласним бюджетом за 2008-2013 роки, та забезпечення своєчасного подальшого повернення коштів за зернозбиральні комбайни у строки, встановлені договором.

ДП "Племрепродуктор "Степовий" листом від 10.07.2014 р. № 83 повідомило Департамент про неможливість сплати заборгованості та забезпечення своєчасного повернення коштів за використання зернозбиральних комбайнів, у зв'язку з чим запропонувало Департаменту вилучити вказані комбайни та здійснити дії щодо їх продажу.

Задовольняючи позов частково, суди дійшли висновків, що про застосування до спірних відносин загальної позовної давності тривалістю у три роки, відхиливши доводи прокурора про незастосування позовної давності з огляду на те, що норми Бюджетного кодексу України набрали чинності з 01.01.2011 і не мають зворотної дії, зокрема до зобов'язань, строк виконання яких настав до набрання чинності даним кодексом, тобто до заборгованості відповідача за період з 2008 по 2012 р.р.

Касаційна інстанція не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій з таких мотивів.

Слід погодитися з висновком апеляційного господарського суду про те, що між сторонами за укладеними договорами виникли правовідносини надання фінансової зворотної допомоги, що вбачається з змісту умов договорів, крім того, встановлено рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.10.2015 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2015 р. у справі № 915/1331/15 за участю тих же сторін.

При визначені початку перебігу позовної давності суд виходив з того, що якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу (п. 4.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що одержувач зобов'язався терміном до 2018 року повертати до обласного бюджету кожного року кошти у розмірі 49 000 грн. за кожен комбайн наступними частинами: до 01.08. - 50%, до 01.09. - 50% даної суми.

Таким чином, відповідно до умов договору про передачу техніки грошові кошти за 2008 рік повинні були бути повернуті відповідачем до 01.08.2008 та до 01.09.2008 відповідно.

Відповідно до ст. 50 Бюджетного кодексу України у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади).

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 ЦК України законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.

Про порушення права, що зумовило звернення з даним позовом до суду через невиконанням зобовязання з розрахунку за отримані комбайни, позивач міг дізнатися не раніше 01.08.2011 та 01.09.2011.

Відповідно, оскільки право на позов виникло у позивача після 01.01.2011 р., тобто після вступу в силу норм Бюджетного кодексу України, які передбачали непоширення позовної давності на спірні вимоги, суди не мали правових підстав для застосування позовної давності за спірними вимогами, так як на ці вимоги позовна давність не поширюється.

Відповідно до ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, оскільки суди припустилися порушення норм матеріального права, що вплинуло на правильність вирішення спору, тому оскаржувані судові рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд для визначення суми бюджетної заборгованості, а також сум інфляційних та 3 % річних, що підлягають стягненню за неналежне виконання зобовязання.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.04.2016 у справі № 915/533/15 Господарського суду Миколаївської області скасувати.

3. Справу скерувати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіС.В. Бакуліна О.І. Поляк