ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року Справа № 904/4628/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О.,суддівДанилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2016у справі№ 904/4628/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"доПриватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"простягнення 40 748,76 грн.

за участю представників сторін від:

позивача: Русанова В.В. (дов. від 25.10.2016),

відповідача: Сінюхіна І.В. (дов. від 10.01.2017)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у розмірі 40 748,76 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підходах до станції призначення з вини відповідача, через неприйняття ним вагонів на власну під'їзну колію, сталася затримка вагонів, про що складені відповідні акти форми ГУ-23, ГУ-23а та видано накази про затримку вагонів. З огляду на що, позивачем було нараховано спірну суму плати за користування вагонами у розмірі 39 161,28 грн. та збір за зберігання вантажу у розмірі 1 587,48 грн. Оскільки відповідач відмовився добровільно сплатити плату за користування затриманими вагонами та збір за зберігання вантажу, позивач просив стягнути спірну суму з відповідача, посилаючись на приписи статті 307 Господарського кодексу України, статей 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України, пунктів 3, 4, 6, 8, 9, 12 Правил користування вагонами та контейнерами.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2016, ухваленим суддею Кеся Н.Б., позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача плату за користування вагонами у розмірі 3 475,40 грн., що з урахуванням суми ПДВ складає 4170,48 грн. В решті позову відмовлено. Вмотивовуючи рішення суд виходив з доведеності позивачем факту затримки спірних вагонів потягу № 2831 (2832) з вини відповідача, який несвоєчасно забирав вагони зі станції призначення Терни, що призвело до їх скупчення на коліях вказаної станції. Водночас суд визнав доведеним факт затримки вагонів на станції підходу з вини відповідача лише за період з 08.12.2015 з 12:35 год. по 10.12.2015 до 18:45 год. При цьому місцевий господарський суд врахувавши пункт 12 Інструкції оформлення затримки поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровській залізниці, затвердженої наказом начальника залізниці від 08.02.2011 № 75/11, дійшов висновку про те, що її недотримання позивачем призвело до порушення прав вантажовласника (позивач відправляв на адресу відповідача затримані вагони зі станції підходу не в порядку черги їх затримки).

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Паруснікова Ю.Б. - головуючого, Верхогляд Т.А., Білецької Л.М., постановою від 17.11.2016 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення, яким позов задовольнив повністю. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - відповідачем і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає про неналежну оцінку судом апеляційної інстанції обставин, які спричинили затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення. Окрім цього, на думку скаржника, судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки доводам відповідача щодо наявності вільних колій на час видачі наказів про затримання вагонів. При цьому скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів пунктів 8, 9, 12, 13 Правил користування вагонами і контейнерами, статей 33, 43, 104 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 17.01.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Данилової М.В., Сибіги О.М., касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.01.2017.

На адресу Вищого господарського суду України від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як установлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.09.2012 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариства "Українська залізниця") - (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат") - (власник колії) укладено договір № ПР/М-12-2/14-1438/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Терни і Рядова Державного підприємства "Придніпровська залізниця". Відповідно до пункту 1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станцій Придніпровської залізниці: Терни - стрілками №№ 2, 4, 6 до колії № 6 та № 8 станції Терни; Рядова - стрілкою № 8 до колії № 6 станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. За умовами пункту 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції залізниці прийомоздавальнику власника колії не пізніше ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2. Відповідно до пункту 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни Придніпровської залізниці для ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова Придніпровської залізниці для ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5,VІ, 7, 8, 9, 10 станції Рядова за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колій. Пунктами 8, 11 договору передбачено, що про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю: повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього залізничного транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113. Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці. Згідно з пунктом 15 договору власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1); за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів. Строк дії укладеного між сторонами договору визначено з 29.10.2012 до 28.10.2017 (пункт 20 договору). Судом апеляційної інстанції також встановлено, що за накладною № 50360916 залізницею було прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача - Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Установлено і те, що позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2. У зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником по причині скупчення вагонів на станції Терни Придніпровської залізниці (зайнятість колій), які надійшли на адресу відповідача і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на їх адресу, вагони №№ голова 56459043 хвіст 56559420 у кількості 56 вагонів, індекс потяга 4856-40-4573 з вантажем на своїх осях затримано на шляху прямування на станції підходу Савро за наказами № 730 та № 736, про що складено відповідні акти про затримку №14 від 07.12.2015 та №87 від 08.12.2015. Внаслідок неприйняття вагонів одержувачем на свою під'їзну колію станціями Савро та Нікополь Придніпровської залізниці складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 14 від 07.12.2015 та № 87 від 08.12.2015, а також акти загальної форми ГУ-23 № 77 від 07.12.2015 та № 87 від 08.12.2015. Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в потязі №№ 2831, 2832, індекс 4856-40-4573 отримано відповідачем 07.12.2015 та 08.12.2015 о 08:10 год. та 13:00 год. відповідно. Відповідно до акта про затримку вагонів № 14 затримані вагони, що прибули 06.12.2015 о 20:53 год. потягом № 2831, відправлені 07.12.2015 потягом № 2831 о 21:40 год. Відповідно до акта про затримку вагонів № 87 затримані вагони, що прибули 08.12.2015 о 01:40 год. потягом № 2832 відправлені 10.12.2015 потягом № 2831 о 19:20 год. За фактом затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини відповідача позивачем за участю працівників відповідача на станції Терни Придніпровської залізниці складені акти загальної форми ГУ-23 №№5024/5005, 5023/5006, 5022/5012, 5016/5009, 5015/4996, 5014/5002 від 11.12.2015, №№5013/5003, 5011//50, 5008/4998, 5007/1499, 5004/5001, 4997/4991, 4995/4990, 4994/4988 від 10.12.2015, №№4993/4968, 4992/4967, 4989/4985, 4987/4977, 4986/4975, 4984/4924, 4983/4916, 4982/4969, 4981/4978, 4980, 4976/4952, 4973/4972 від 09.12.2015, №№4971/4970, 4966/4964, 4965/4962 від 08.12.2015 за весь час затримки вагонів на станції підходу Савро по наказу №736 за період з 12:35 год. 08.12.2015 по 10.12.2015 18:45 год. Позивач вказував на те, що через затримку вагонів, на станції призначення і на підході до неї, з вини відповідача була знижена пропускна спроможність для перевезення і інших потягів. Викладені обставини стали підставою для нарахування позивачем плати за користування вагонами по відомостях плати форми ГУ-46 №№12129462, 12129465, 11129461, 11129495, 11129460, на суму 39 161,28 грн. та збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці форми ДУ-92 №16129068 на суму 1 587,48 грн., що є предметом розгляду даної справи. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності нарахування позивачем плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вказаних вище сумах, внаслідок затримки вагонів на коліях станції підходу до станції призначення з вини відповідача та з відсутності у матеріалах справи доказів, на підтвердження обставини щодо можливості відповідача прийняти спірні вагони. Вищий господарський суд України погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, з огляду на наступне. Відповідно до положень частини 5 статі 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити у договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань. Згідно зі статтею 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу у день прибуття вантажу або до 12-ої год наступного дня. Відповідно до статті 46 Статуту, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої год дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої год дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50% зазначених розмірів плати. Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23. Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Відповідно до пункту 6 названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. За приписами пункту 8 Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах.) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Згідно з пунктами 9, 10 цих Правил про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Відповідно до пункту 12 Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година. Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 визначено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача. Відтак, установивши своєчасність повідомлення залізницею відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтоване нарахування залізницею плати за користування вагонами у розмірі 39 161,28 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 1 587,48 грн. За таких обставин, суд апеляційної інстанції правомірно задовольнив позов залізниці. Посилання скаржника на помилковість висновку суду апеляційної інстанції про наявність вини Приватного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у затриманні спірних вагонів, колегією суддів відхиляються, адже такі доводи фактично зводяться до необхідності переоцінити встановлені судом апеляційної інстанції обставини і досліджені докази, що відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається. Решта доводів касаційної скарги також визнаються неспроможними, позаяк вони не спростовують встановленого судом апеляційної інстанції та стосуються оцінки доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Таким чином, підстав для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 у справі № 904/4628/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: М. Данилова

О. Сибіга