ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 922/4348/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І.за участю представників:від позивача:не з'явився; від відповідача:Тиховліс В.Р., дов. б/н від 01.12.2015р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2015р.у справі господарського суду№922/4348/14 Харківської областіза позовомХарківської міської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз"провнесення змін до договоруВ С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" про внесення змін до договору оренди землі від 20.02.2006р. №940667100007 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до зазначеного договору оренди землі у редакції, зазначеній позивачем в позовній заяві.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.09.2015р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2015р. у справі №922/4348/14, позовні вимоги задоволено частково. Внесені зміни до договору оренди землі від 20.02.2006р. №940667100007, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, викладеній у резолютивній частині судового рішення. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.12.2015р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 12.01.2016р. Вищий господарський суд України задовольнив клопотання відповідача про продовження строку розгляду касаційної скарги по даній справі, продовжив строк її розгляду на п'ятнадцять днів та відклав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 26.01.2016р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги. Позивач уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі та письмових поясненнях до неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на підставі рішення Харківської міської ради від 24.11.2004р. №198/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам", 20.02.2006р. між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 20.02.2006р. за №940667100007 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", -+

відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі транспорту, яка знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна,54-А загальною площею 0,3026 га, в тому числі під забудову 0,0916 га, інших угідь 0,2110 га. Земельна ділянка надається в оренду строком до 01.12.2029р. Плата за землю вноситься орендарем на рахунок відділу Державного казначейства у м. Харкові у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі на 2006 рік - 8594,64грн., з 2007 року - 12456,00грн.

Рішенням Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2013р., пунктом 1.1. якого затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова.

Згідно п. 2 вказане рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення у встановленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013р. застосовується з 01.01.2014р.

Рішенням Харківської міської ради №1269/13 від 25.09.2013р. "Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" передбачено внесення змін до договорів оренди землі у зв'язку зі збільшенням нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013р., шляхом укладення додаткових угод.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Департамент земельних відносин Харківської міської ради листом-пропозицією від 16.12.2013р. №5291/0/225-13 направив відповідачу проект додаткової угоди до договору оренди землі №940667100007 від 20.02.2006, проте пропозиція позивача залишена без задоволення.

Предметом спору у даній справі є вимога Харківської міської ради внести зміни до договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до зазначеного договору в редакції, наведеній у позовній заяві, на підставі вищезазначених рішень Харківської міської ради.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).

Статтею 632 ЦК України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 654 ЦК України унормовано, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 13 цього Закону унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 цього Закону).

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Статтею 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 06.12.2010р. у справі №2-1/10068-2008, від 23.05.2011р. у справі №7/105-10 (30/234-09), від 04.07.2011р. у справі №41/81пд, а також узгоджується з позицією, викладеною у п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Крім того, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 20.08.2013р. у справі №5009/3430/12.

Виходячи із системного аналізу положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі" вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений у договорі оренди, Податковий кодексу України передбачає лише порядок визначення орендної плати за землю та граничні розміри орендної плати.

Визначення в договорі орендної плати в межах законодавчо визначених граничних розмірів не суперечить положенням чинного законодавства, а одностороннє збільшення ставки орендної плати в межах ст. 288 Податкового кодексу України не є приведенням договору у відповідність до норм чинного законодавства.

При цьому, пославшись на рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008р. №41/08 "Про затвердження Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові", рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012р. №960/12 "Про Порядок оформлення договір оренди землі у місті Харкові", рішення 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013р. №1269 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативно грошової оцінки земель міста Харкова на 01.01.2013 року", господарські суди попередніх інстанцій не навели владних повноважень органу місцевого самоврядування щодо односторонньої зміни ставки орендної плати в укладеному договорі та в межах існуючих правовідносин за діючим договором оренди до 5,6% виходячи з наявного в матеріалах справи розрахунку орендної плати.

Як вже було зазначено вище, нормативно грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, але при цьому відсутнє законодавче обґрунтування для автоматичної, одночасної зміни самої ставки орендної плати, визначеної умовами договору з підстави зміни нормативної грошової оцінки землі.

Разом з тим, суди не врахували, що договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього поза наведених законодавством підстав: зацікавлена сторона може просити суд про внесення змін до договору згідно з рішенням суду лише у випадках, передбачених законом та договором.

Господарські суди всупереч вимог статей 84, 105 ГПК України, не навели у судових рішеннях обставин, які б свідчили про наявність визначених законом чи договором підстав для внесення судом змін у договір оренди земельної ділянки в межах граничних розмірів орендної плати без перевірки визначеного у договорі розміру орендної плати на предмет його відповідності, чи навпаки, вимогам діючого законодавства, виходячи з предмету та підстави позову.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що за приписами ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до п. 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р. №445/2011, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

За ч. 6 п. 4 зазначеного Положення Держземагентство відповідно до покладених на нього завдань видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та надає інші адміністративні послуги відповідно до законодавства.

Разом з тим наведене вище законодавство не надає витягам з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок статусу правових актів, що потребують скасування та визнання недійсними у судовому порядку, таким чином, за наявності відповідних заперечень сторони про необґрунтованість наведених у цих витягах з технічної документації даних нормативну грошову оцінку земельних ділянок ці дані можуть бути перевірені судами.

Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів, передбачений Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. №18/15/21/11.

Пунктом 3.3 даного Порядку визначено формулу, за якою встановлюється нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів.

При цьому, вказана оцінка залежить, зокрема, і від коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо).

Вирішуючи спір у даній справі, господарськими судами попередніх інстанцій не перевірено дотримання визначеної Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. №18/15/21/11 формули, за якою встановлюється нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів та відповідність застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 ГПК України не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності.

В резолютивній частині рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2015р. у справі №922/4348/14 наявна невідповідність між змістом розділу "І" додаткової угоди (зроблено посилання, що в договорі оренди землі змінюються пункти 5, 9, 13, 14, доповнюється пункт 2 словами та пункт 28 підпунктом д), тоді як фактично в новій редакції викладено лише пункти 5 та 9).

Вищезазначене унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для вирішення даного спору, на стадії касації. З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені ст. 1117 ГПК України, судова колегія дійшла висновку, що постанову та рішення у даній справі слід скасувати, направивши справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При розгляді справи необхідно оцінити зміст частини "І" додаткової угоди та у разі часткового задоволення позовних вимог залишати в цьому розділі лише ті пункти та підпункти, які змінюються та доповнюються, щоб уникнути невідповідності змісту мотивувальної та резолютивної частини рішення.

Крім того, судам під час нового розгляду, при оцінці обсягу позовних вимог та змісту додаткової угоди, необхідно врахувати та перевірити чи стосуються підстав позовних вимог всі пункти додаткової угоди з урахуванням того, що позов подано у зв'язку зі зміною розміру нормативно-грошової оцінки землі.

Під час нового розгляду справи господарським судам слід врахувати вищенаведене та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" - частково задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2015р. та рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2015р. у справі №922/4348/14 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя Т.Б. Дроботова Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Л.І. Рогач