ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 917/1536/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк " Експобанк"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2015 року

та на ухвалу господарського суду Полтавської області від 06 жовтня 2015 року

у справі №917/1536/15

господарського суду Полтавської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк " Експобанк"

до Приватного підприємства " Міралюкс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_5

про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності

за участю представників

позивачів не з'явився

відповідача Сергієнко Т.Г.

третьої особи не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06 жовтня 2015 року (суддя Тимощенко О.М.) залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2015 року (судді Черпеняк М.І., Хачатарян В.С., Шепітько І.І.) у справі №917/1536/15 зупинено провадження у справі до вирішення та набрання законної сили рішенням у справі №554/12722/15-ц, що розглядається Октябрським районним судом міста Полтава.

Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк " Експобанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 06 жовтня 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2015 року скасувати та направити справу для продовження її розгляду до господарського суду Полтавської області.

.В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Міралюкс", в якій просить: звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення (магазин), який знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 93,8 кв.м. шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" (код ЄДРПОУ 09322299) права власності на нежитлове приміщення (магазин), який знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 93,8 кв. м. за вартістю, згідно висновку про вартість майна станом на 08 липня 2015 року в розмірі 1234589,00 грн., без ПДВ, в рахунок погашення заборгованості в сумі 83894,87 грн. за договором кредиту №16-КР від 14 липня 2011 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з яких: прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 45172,65 грн.; пеня за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості в розмірі 25407,26 грн.; штраф за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості в розмірі 13314,96 грн. та відповідно до іпотечного договору від 14 липня 2011 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" та Приватним підприємством "Міралюкс" (код ЄДРПОУ 30152196); визнати за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" (код ЄДРПОУ 09322299) право власності на нежитлове приміщення (магазин), який знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 93,8 кв.м. за вартістю, згідно висновку про вартість майна станом на 08 липня 2015 року в розмірі 1234589,00 грн., без ПДВ.

Суди попередніх інстанцій прийшли дійшли висновку, що оскільки предметом спору у справі №917/1536/15 є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 14 липня 2011 року №19-3, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Шимкою О.М. за реєстровим №2932, а у справі №554/12722/15-ц ставиться питання про визнання недійсним саме цього іпотечного договору, що підтверджується ухвалою про відкриття провадження у справі та позовною заявою, доданою до клопотання про зупинення, то зазначені справи є пов'язаними, а результат вирішення справи №554/12722/15-ц матиме суттєве значення для вирішення справи №917/1536/15.

З огляду на зазначене суд першої інстанції у відповідності до приписів п. 2.17. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарський договорів) недійсними" дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність зупинення провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Згідно з п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26 грудня 2011 року господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта ст. 35 ГПК України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Отже, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Так, предметом спору у справі №917/1536/15 є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 14 липня 2011 року №19-3, посвідченим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Шимкою О.М. за реєстровим №2932. У той час, у справі №554/12722/15-ц ставиться питання про визнання недійсним вищевказаного іпотечного договору, за яким в мажах даної справи розглядається питання щодо стягнення.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що справи №917/1536/15 та №554/12722/15-ц є пов'язаними, при цьому, результат вирішення справи №554/12722/15-ц матиме суттєве значення для вирішення справи №917/1536/15.

У пункті 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29 травня 2013 року прямо передбачено, що якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 Господарського процесуального кодексу з урахуванням обставин конкретної справи є підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк " Експобанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2015 року зі справи № 917/1536/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков