ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 914/1660/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Львівський автоцентр "КАМАЗ" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.11.2015у справі№ 914/1660/15 Господарського суду Львівської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр "КАМАЗ"доприватного підприємства "Львівський автоцентр "КАМАЗ", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_4, 2) ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 3) регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській областіпровитребування майна з чужого незаконного володіння,за участю представників сторінвід позивача:не з'явились, від відповідача:Колянковський Т.М. (довіреність від 08.05.2015 № б/н),від третьої особи 1:не з'явились,від третьої особи 2:не з'явились,від третьої особи 3:не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр "КАМАЗ" у травні 2015 року звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства "Львівський автоцентр "КАМАЗ" про витребування з чужого незаконного володіння об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: Львівська область, АДРЕСА_1; складається з адміністративного будинку, готовністю 6%, позначеного за планом земельної ділянки літерою "П" та складу-навісу, готовністю 8%, позначеного за планом земельної ділянки літерою "Л".

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.07.2015 (суддя Іванчук С.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 у справі № 914/1660/15 (у складі колегії суддів: Гнатюк Г.М. - головуючого, Костів Т.С., Мирутенко О.Л.) у задоволенні позову повністю відмовлено.

Не погоджуючись з мотивувальною частиною рішення Господарського суду Львівської області від 03.07.2015 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 у справі № 914/1660/15 Господарського суду Львівської області, приватне підприємство "Львівський автоцентр "КАМАЗ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду від 03.07.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 в їх мотивувальній частині з підстав, викладених у касаційній скарзі.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Бондаря С.В. від 18.01.2016 № 05-05/105 відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 03.06.2015 № 1, та на виконання рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 03.06.2015 № 3 і розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 20.11.2015 № 39-р, у зв'язку з відпусткою судді Чернова Є.В., сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О - доповідача, Бондаря С.В., для розгляду касаційної скарги приватного підприємства "Львівський автоцентр "Камаз" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 у справі № 914/1660/15.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.01.2016 у справі № 914/1660/15 (у складі колегії суддів: Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Бондаря С.В.) відкладено розгляд касаційної скарги приватного підприємства "Львівський автоцентр "КАМАЗ" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 у справі № 914/1660/15 Господарського суду Львівської області на 26.01.2016.

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Бондаря С.В. від 25.01.2016 № 05-05/165, відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 03.06.2015 № 1, та на виконання рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 03.06.2015 № 3 і розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 20.11.2015 № 39-р, у зв'язку з виходом з відпустки судді Чернова Є.В., сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О - доповідача, Чернова Є.В., для розгляду касаційної скарги приватного підприємства "Львівський автоцентр "Камаз" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 у справі № 914/1660/15.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що рішеннями загальних зборів учасників ТзОВ "Львівський автоцентр "Камаз", оформленими відповідно протоколами № 2 від 30.06.2007 та № 3 від 05.05.2008, вирішено обрати ОСОБА_10 директором зазначеного товариства та затверджено зміни до статуту товариства, згідно з якими він є учасником товариства з часткою 84,5%, другим учасником товариства є РВ ФДМ України по Львівській області з часткою 15,5% статутного капіталу.

Рішенням загальних зборів учасників ТзОВ "Львівський автоцентр "Камаз" 06.06.2008 прийнято заяви від 25-ти попередніх учасників товариства та оголошено недійсними подані в 2007 році заяви про їх вихід з товариства; скасовано рішення зборів учасників товариства, що оформлені протоколом № 2 від 30.06.2007 та № 3 від 05.05.2008; звільнено ОСОБА_10 з посади директора товариства; обрано генеральним директором товариства Подвисоцького О.В.; затверджено нову редакцію статуту товариства.

Позачергові загальні збори учасників ТзОВ "Львівський автоцентр "Камаз" проведено 09.12.2008, на яких вирішено затвердити новий склад учасників товариства, зокрема, учасниками товариства стали: ОСОБА_12 (84,5%) та РВ ФДМУ по Львівській області (15,50%).

Рішенням загальних зборів учасників ТзОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" 18.03.2010 вирішено ліквідувати ТзОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" та призначено ліквідатором Подвисоцького О.В.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.06.2010 у справі № 24/123, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2011, рішення загальних зборів від 06.06.2008 визнано недійсним.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.10.2013 у справі № 14/103 визнано недійсними вказані рішення учасників ТзОВ "Львівський автоцентр "Камаз", які оформлено протоколами загальних зборів від 09.12.2008 та від 18.03.2010.

Судове рішення від 11.10.2013 у справі № 14/103 залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2013.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.10.2013 у справі № 14/103 встановлено, що загальні збори 09.12.2008 та 18.03.2010 скликані особою, яка не мала таких повноважень, недотримання вимог закону та установчих документів господарських товариств під час скликання і проведення їх загальних зборів є порушенням корпоративного права ОСОБА_10 на участь у роботі цього органу. були

Рішення, прийняті загальними зборами учасників ТзОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" від 09.12.2008 та 18.03.2010, відбулися з порушенням вимог статей 60, 61 Закону України "Про господарські товариства", статті 116 Цивільного кодексу України, порушують корпоративні права та законні інтереси ОСОБА_10 як учасника товариства, який володіє 84,50% статутного капіталу.

Судом першої інстанції встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр "КАМАЗ" та фізичною особою ОСОБА_4 29.10.2009 укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, зареєстрованого в державному реєстрі № 9058, згідно з пунктом 1 якого товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр "КАМАЗ" продає, а ОСОБА_4 купує об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; і складається із адміністративного будинку готовністю 6 %, позначеного за планом земельної ділянки літ "П", та складу - навісу, готовністю 8%, позначеного планом земельної ділянки літ "Л". Площа земельної ділянки 41000 кв.м.

Судами встановлено, що відповідно до пункту 4 вказаного договору, продаж об'єкта незавершеного будівництва вчинено за 150000 грн., які покупець зобов'язується сплатити до 01.03.2010 шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.02.2010 затверджено мирову угоду від 02.02.2010, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, згідно з пунктом 2 якої, зобов'язано передати у власність ОСОБА_5, в рахунок погашення заборгованості об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і складається із адміністративного будинку готовністю 6%, позначеного за планом земельної ділянки літ "П" та складу - навісу, готовністю 8%, позначеного за планом земельної ділянки літ "Л".

Відповідно до пункту 3 мирової угоди, передача ОСОБА_4 об'єкта незавершеного будівництва ОСОБА_5 підтверджується актом приймання-передачі.

Між ОСОБА_5 та приватним підприємством "Львівський автоцентр "КАМАЗ" 17.03.2010 укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, зареєстрованого в реєстрі за № 2836, відповідно до пункту 1 якого, ОСОБА_5 продає, а ПП "Львівський автоцентр "КАМАЗ" купує об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; складається із адміністративного будинку готовністю 6%, позначеного за планом земельної ділянки літ. "П" та складу - навісу, готовністю 8%, позначеного за планом земельної ділянки літ. "Л". Площа земельної ділянки 41000 кв.м. На виконання умов даного договору від 17.03.2010 сторонами складено та підписано акт приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва від 17.03.2010.

Відповідно до витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25615653 від 18.03.2010 та № 25615883 від 18.03.2010 за приватним підприємством "Львівський автоцентр "КАМАЗ" зареєстровано право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; і складається із адміністративного будинку готовністю 6%, позначеного за планом земельної ділянки літ. "П", та складу - навісу, готовністю 8%, позначеного за планом земельної ділянки літ. "Л" на підставі договору купівлі-продажу № 2834 від 17.03.2010.

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Пунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України передбачено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 14.05.2009 у справі № 2-1208/2009, яке залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2009 встановлено, що 14.02.2008 у справі про банкрутство ТзОВ "Львівський автоцентр Камаз" Господарським судом Львівської області, з метою забезпечення вимог кредитора і збереження майна винесено ухвалу, якою накладено арешт на об'єкт незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; і належить позивачу.

Судами встановлено, що доказів внесення відповідної інформації до державного реєстру обтяжень, доказів скасування арешту, накладеного згідно з ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.02.2008 у справі № 6/389-7/314 суду не надано.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач просить витребувати у приватного підприємства "Львівський автоцентр "КАМАЗ" на користь ТзОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; і складається з адміністративного будинку готовністю 6%, позначеного за планом земельної ділянки літерою "П" та складу-навісу готовністю 8%, позначеного за планом земельної ділянки літерою "Л", який був придбаний відповідачем, згідно з договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 17.03.2010, укладеного між ОСОБА_5 та приватним підприємством "Львівський автоцентр "КАМАЗ".

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, надав оцінку договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 29.10.2009, зазначаючи при цьому, таке: "Як вбачається з матеріалів справи договір купівлі-продажу спірного майна від 29.10.2009 від імені ТзОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" підписано ОСОБА_13 Проте рішення загальних зборів про призначення директором ОСОБА_13 в судовому порядку визнано недійсним, тому наявність наміру щодо настання наслідків передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Судами встановлено, що доказів в підтвердження визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.10.2009 суду не надано. Позивачем належними доказами не доведено нікчемність чи недійсність правочину від 29.10.2009, тому суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що на даному етапі відсутні правові підстави для витребування спірного майна.

Суд першої інстанції надав юридичну оцінку договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 29.10.2009, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр "КАМАЗ" та фізичною особою ОСОБА_4

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що зазначене твердження суду першої є передчасним, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Предметом позову у даній справі є вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр "КАМАЗ"до приватного підприємства "Львівський автоцентр "КАМАЗ" про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: об'єкта незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; і складається з адміністративного будинку готовністю 6%, позначеного за планом земельної ділянки літерою "П" та складу-навісу готовністю 8%, позначеного за планом земельної ділянки літерою "Л".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що питання законності договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 29.10.2009, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр "Камаз"" та фізичною особою ОСОБА_4 не є предметом розгляду у даній справі. Відповідач набув право власності на вказаний об'єкт не на підставі договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 29.10.2009, а на підставі договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 17.03.2010, укладеного між ОСОБА_5 та приватним підприємством "Львівський автоцентр "Камаз".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору у даній справі не є визнання недійсним (неукладеним, нікчемним, тощо) договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 29.10.2009. Позивачем належними доказами не доведено нікчемність чи недійсність спірного правочину від 29.10.2009, тому суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що на даному етапі відсутні правові підстави для витребування спірного майна, і не можна вважати такими, що встановлені з дотриманням вимог законодавства.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що питання законності вказаного договору від 29.10.2009 не було предметом розгляду даної справи в суді першої інстанції, тому зміна мотивувальної частини оскаржуваного рішення місцевого господарського суду від 03.07.2015, що стосується цього договору в запропонованій скаржником редакції, у відсутність встановлення обставини справи в цій частині та доказів, на їх підтвердження, а також без вказівки на законодавство, яке необхідне для застосування у спірних правовідносинах в означеній частині, буде мати наслідком порушення приписів, передбачених статтями 32, 33, 34, 43, 82 та 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що внесення до мотивувальної частини судового рішення обставин, які не встановлювалися місцевим судом в судовому засіданні з посиланням на законодавство яким суд не керувався приймаючи рішення, матиме наслідком порушення норм процесуального права, якими регламентується порядок та процедура прийняття судового рішення з господарського спору.

Відповідно до статті 349 Цивільного кодексу України, право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 22527840 від 03.06.2014, право власності за приватним підприємством "Львівський автоцентр "КАМАЗ" на об'єкти незавершеного будівництва припинено у зв'язку зі знищенням таких.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що з огляду на документальне підтвердження знищення об'єктів незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; і складалися із адміністративного будинку готовністю 6%, позначеного за планом земельної ділянки літ. "П" та складу - навісу, готовністю 8%, позначеного за планом земельної ділянки літ. "Л", виключається можливість витребування вказаного майна. Знищенням майна, яке підлягає витребуванню, унеможливлюється його повернення .

Таким чином, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 у справі № 914/1660/15 Господарського суду Львівської області підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Львівський автоцентр "КАМАЗ" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 у справі № 914/1660/15 Господарського суду Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 у справі № 914/1660/15 Господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий, суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.