ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 911/4191/15

Вищий господарський суду України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І.,розглянувши матеріали касаційної скарги Коцюбинської селищної ради Київської областіна ухвалу від 26.11.2015Київського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Київської області № 911/4191/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Край-буд"до Коцюбинської селищної ради Київської областіпростягнення 134100,20грн,за участю представників: позивача - не з'явилисьвідповідача -Овчінніков С.О., Ополінський А.О.ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.10.2015 у справі №911/4191/15 (суддя Мальована Л.Я.) частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-буд" (далі - позивач) до Коцюбинської селищної ради Київської області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором №195 від 20.12.2012 на розроблення проектної документації на об'єкті будівництва "Реконструкція каналізаційних мереж по вул. Бакала в смт. Коцюбинське Київської області" в сумі 134100,20грн, з яких: 52872,13грн основного боргу, 39551,80грн інфляційних втрат, 4258,74грн 3% річних, 37417,53грн пені. Стягнено з відповідача на користь позивача 52872,13грн основного боргу, 39551,80грн інфляційних втрат, 4258,74грн 3% річних, 3922,68грн пені, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вимогами якої є скасування рішення Господарського суду Київської області від 21.10.2015 у справі №911/4191/15 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 у справі №911/4191/15 (колегія суддів у складі головуючого судді Мартюк А.І, суддів Зубець Л.П., Шевченка Е.О.) апеляційну скаргу Коцюбинської селищної ради Київської області повернено скаржникові без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

Відповідач оскаржує ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 в касаційному порядку і просить її скасувати, а справу направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 97, 98 ГПК України.

Скаржник зазначає, що до апеляційної скарги ним було додано докази сплати судового збору в розмірі, який встановлений діючим законодавством, а отже суд апеляційної інстанції безпідставно повернув скаргу з посиланням на недоплату судового збору.

Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов.

Представник позивача не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 19.01.2016, що, однак, не перешкоджає розглядові касаційної скарги і про що сторони були попереджені зазначеною ухвалою.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи без розгляду подану відповідачем апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 21.10.2015, Київський апеляційний господарський суд зазначив, що оскільки предметом розгляду є вимоги майнового характеру про стягнення 134100,20грн, рішення місцевого господарського суду оскаржується повністю, ставка судового збору, яка підлягала сплаті за подання апеляційної скарги, складає 2906,06грн, тоді як відповідач сплатив судовий збір в сумі 2212,66грн, тобто в меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством.

Однак, зазначений висновок суду апеляційної інстанції колегія суддів вважає безпідставним, з огляду на таке.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України №484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 01.09.2015, що діяла на час подання апеляційної скарги) за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на час подання позовної заяви - 11.09.2015) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Правовий аналіз положень Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що розрахунок судового збору повинен здійснюватися виходячи зі ставок, встановлених цим Законом на момент подачі апеляційної скарги, який обчислюється з урахуванням ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, оскільки предметом спору у даній справі є вимога майнового характеру про стягнення 134100,20грн, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви на момент звернення позивача до суду з цим позовом (11.09.2015) складає 2011,50грн (1,5% від 134100,20грн).

Таким чином, належний розмір судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі складає 2212,66грн (110% від 2011,50грн).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до апеляційної скарги було додано докази сплати судового збору в сумі 2212,66грн, тобто в установленому законом розмірі, а відтак у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для повернення скарги Коцюбинської селищної ради Київської області з посиланням на норму п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

Враховуючи наведене, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 у справі №911/4191/15 підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Коцюбинської селищної ради Київської області задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 у справі Господарського суду Київської області № 911/4191/15 скасувати.

Справу направити на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя К.В.Грейц

Судді: С.В.Бакуліна

О.І.Поляк