ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 911/3135/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 112"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.11.2015у справі№ 911/3135/15 Господарського суду Київської областіза позовомДочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 112"простягнення 50 000,00 грн.в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаДемидчук Т.Ю.- - відповідачаТрайдакало І.В.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі по тексту - ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 112" (далі по тексту - ТОВ "Мостобудівельний загін № 112"), в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 50 000,00 грн. боргу (невикористаного авансу).

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договору № 38 на надання послуг з поточного середнього ремонту мосту на автомобільній дорозі О101408 Юрівка-Чорногородка (через Соснівку, Лубське) км 16+718, додаткові роботи, в частині виконання та оформлення виконаних робіт.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2015 (суддя Рябцева О.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 (головуючий Агрикова О.В., судді: Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г.) позов у даній задоволено повністю. Судові рішення мотивовані обґрунтованістю та доведеністю заявлених позовних вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 112" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

23.12.2015 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 112" надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги, які залучені до матеріалів справи та враховані судом.

ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не скористалось правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

В судовому засіданні 25.01.2016 оголошувалась перерва до 26.01.2016.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статей 837, 857 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Згідно зі статтею 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Відповідно до статті 856 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.11.2013 між ДП "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", як генпідрядником, та ТОВ "Мостобудівельний загін №112", як субпідрядником, укладено договір № 38 на надання послуг з поточного середнього ремонту мосту на автомобільній дорозі О101408 Юрівка-Чорногородка (через Соснівку, Лубське) км 16+718, додаткові роботи, за умовами якого субпідрядник зобов'язується за дорученням генпідрядника та замовника - Служби автомобільних доріг у Київській області, надати послуги з поточного середнього ремонту мосту на автомобільній дорозі О101408 Юрівка-Чорногородка (через Соснівку, Лубське) км 16+718, додаткові роботи, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги після оплати послуг замовником.

Пунктом 1.2 договору визначено найменування послуг: поточний ремонт автомобільних доріг місцевого значення Київської області (аварійний ремонт мосту). Склад та обсяги послуг: згідно затвердженого замовником акту дефектів (технічного завдання) та проектної (кошторисної) документації.

Згідно з пунктом 4.1. договору розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт за формою №КБ-3, після надходження фінансування від замовника - Служба автомобільних доріг у Київській області. Генпідрядник при проведенні взаєморозрахунків з субпідрядником утримує кошти за послуги генпідряду.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що акти приймання підрядних послуг та довідки (форми №КБ-2в та №КБ-3) готує субпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику генпідрядника (філії - Макарівське райДу) у строк не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до закінчення звітного періоду. Уповноважений представник генпідрядника протягом 3 (трьох) днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично наданих обсягів послуг. До акту додаються: документи, що підтверджують належні якість послуг, первинні документи, передбачені для даного виду послуг чинним законодавством. В разі ненадання зазначених цим пунктом договору документів субпідрядник зобов'язується відшкодувати спричиненні генпідряднику збитки (витрати).

Відповідно до пункту 5.14 договору здавання-приймання послуг здійснюється у відповідності з чинними нормативними документами, та проводяться уповноваженими представниками генпідрядника і субпідрядника. Якщо при здаванні-прийманні послуг будуть виявлені факти неякісного надання послуг, генпідрядник не приймає таких послуг до їх усунення.

Згідно з пунктом 4.7 договору у редакції додаткової угоди до цього договору від 31.12.2013, для розгортання фронту робіт, надається аванс для закупівлі матеріальних ресурсів - 50 000, 00 грн., який утримується з оплати за виконані роботи, в разі невиконання та не оформлення виконаних робіт до 25 грудня субпідрядник повертає невикористаний аванс на розрахунковий рахунок генпідрядника.

Пунктом 5.1 договору визначено термін закінчення надання послуг за цим договором - грудень 2013 року.

Додатковою угодою від 31.12.2013 до договору № 38 внесено зміни у пункт 5.1 договору та встановлено термін закінчення надання послуг - грудень 2014 року.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Господарськими судами попередніх інстанцій задоволено позов про повернення невикористаного авансу з посиланням на те, що позивачем на виконання умов пункту 4.7 договору № 38 було перераховано за платіжним дорученням № 3 від 15.01.2014 відповідачу 50 000, 00 грн. авансу, а останній не надав позивачу для підписання належним чином оформлених акта приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про їх вартість форми КБ-3 у термін до 25 грудня 2014 року.

Колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними і недостатньо обґрунтованими, у зв'язку чим, прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Вирішуючи даний судовий спір, суди належним чином не дослідили умови пункту 4.7 договору та не звернули увагу на те, що обов'язок субпідрядника повернути невикористаний аванс на розрахунковий рахунок генпідрядника виникає за наявності одночасно двох умов: невиконання та не оформлення субпідрядником виконаних робіт до 25 грудня.

Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

У зв'язку з цим, судами попередніх інстанцій не досліджувався об'єм виконаних відповідачем підрядних робіт за договором (факт виконання яких не заперечується сторонами), не надавалась належна юридична оцінка поданим позивачу для підписання актам форми КБ-2, КБ-3 (які подавались відповідачем до 25.12.2014) та зауваженням генпідрядника щодо виконаних субпідрядником робіт й оформлення актів.

Під час розгляду справи судами також не було враховано положення ст. 849 ЦК України, яка встановлює права замовника під час виконання роботи. Як вбачається з матеріалів справи, генпідрядником не ставилось питання про розірвання договору, у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням субпідрядником умов договору.

Не врахування та не дослідження вказаних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення даного спору, призвело до передчасних висновків по суті заявлених позовних вимог.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення без повного дослідження усіх обставин справи, тоді як відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на це, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у зв'язку з визначеними Господарським процесуальним кодексом України повноваженнями Вищого господарського суду України як касаційної інстанції слід враховувати, що згідно з частиною другою статті 1117 названого кодексу касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судам попередніх інстанцій необхідно було залучити до участі у справі Службу автомобільних доріг у Київській області, як замовника робіт за договором № 38 від 05.11.2013, визначити її процесуальний статус і надати цій особі можливість брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

Матеріали справи не містять доказів залучення участі у справі замовника робіт, відповідні процесуальні дії судами не вчинялись.

За таких обставин, у колегії суддів відсутні підстави визнати рішення судів попередніх інстанцій такими, що повністю відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 (із змінами і доповненнями) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень). Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані судові рішення таким вимогам не відповідають.

Відповідно до пункту 3 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати все вищевикладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін. В залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 та рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2015 у справі № 911/3135/15 скасувати. Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова