ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 910/15739/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І.за участю представників:від позивача:Григорчук В.І., представник за дов.;від відповідача:Варицький Є.В., представник за дов.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015р.у справі господарського суду№910/15739/15 міста Києваза позовомНаціонального банку Українидо Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"провизнання незаконним та скасування рішенняВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.08.2015р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015р. у справі №910/15739/15, позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 719 361,20грн. - пені, 324 873,11грн. - штрафу. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" також подано заяву про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.08.2015р. у справі №910/15739/15.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.01.2016р. задоволено вищезазначене клопотання, зупинено виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.08.2015р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015р. у справі №910/15739/15, до закінчення перегляду справи в порядку касації у Вищому господарському суді України, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 26.01.2016р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 22.08.2013р. між Національним банком України (інвестор) та Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" (забудовник) укладений договір про інвестування у житлове будівництво №Г-2245, відповідно до умов якого інвестор в порядку та на умовах, визначених цим договором, бере участь у здійсненні фінансування будівництва об'єктів будівництва (квартири у житлових будинках), перелік яких зазначений у Додатку №1 до договору, а забудовник зобов'язується в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором збудувати та передати інвестору об'єкти будівництва належної якості за актами приймання-передавання за кожною адресою та зареєструвати їх в Департаменті будівництва та житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації.

Загальна вартість об'єктів будівництва становить 58 383 650,55 грн., в тому числі ПДВ - 9 730 608,43 грн. (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору забудовник передає інвестору об'єкти будівництва за актами приймання-передавання у строки, що зазначені у Додатку №1 до цього Договору.

Пунктами 6.1.5 та 6.1.8 договору передбачено, що забудовник зобов'язаний передати у власність інвестору у строк визначений у п. 5.1 договору об'єкт будівництва за Актом приймання-передавання разом із документами визначеними у пункті 5.2 цього Договору.

У п. 7.2 договору (з урахуванням змін, внесених Додатковим договором №Г-2277 від 15.10.2013р.) визначено, що у разі порушення забудовником строків передачі об'єктів будівництва останній сплачує інвестору пеню у розмірі 0,1% вартості несвоєчасно переданих квартир за кожний день прострочення до дня виконання зобов'язань, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до адресного переліку квартир (Додаток №1 до договору в редакції Додаткового договору №Г-2277 від 15.10.2013р.), замовник зобов'язувався передати інвестору 6 квартир, що знаходяться за адресою: м. Київ, перетин вул. Вірменської та Харківське шосе (каркасно-монолітний) загальною вартістю 4 641 044,42грн. у 2 кварталі 2014р.

Між сторонами підписаний акт №3, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв 6 квартир загальною площею 433,3 кв.м. за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 182 (будівельна адреса: житловий будинок на перетині вул. Вірменської та Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва).

Також господарськими судам попередніх інстанцій встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою (12.01.2015р. №80/25-106/79) про сплату пені та штрафу, за порушення відповідачем зобов'язань за договором, яка залишена без задоволення.

Господарські суди попередніх інстанцій, встановивши факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №Г-2245 від 22.08.2013р. про інвестування у житлове будівництво щодо своєчасної передачі інвестору об'єктів будівництва, дійшли до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Проте, такі висновки господарських судів попередніх інстанцій судова колегія касаційної інстанції вважає передчасним з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій не перевірили наявність чи відсутність у спірних правовідносинах обставин непереборної сили у відповідності до розділу 8 договору від 22.08.2013р. №Г-2245.

Судами не у повному обсязі з'ясовані фактичні обставини у спірних правовідносинах, оскільки в позовній заяві позивач посилається, як на підставу позову на п. 5.1 договору та акт №3 від 03.12.2014р. та зазначає на проходження платежів у загальній сумі та окремо посилається на платіж у сумі 72 212,19грн. Суди не дослідили та не оцінили хронологію спірних правовідносин щодо перерахунку грошових коштів (акт приймання-передачі датований 03.12.2014р., а меморіальний ордер №1100001827 (#906914836) датований 05.12.2014р.).

Крім того, господарські суди попередніх інстанцій у своїх судових рішеннях посилаються на акт №3 від 31.12.2014р., тоді як в матеріалах справи такий акт відсутній. При цьому не з'ясовані обставини щодо підписання додатків до акту №3.

Вирішуючи спір по суті, господарські суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що в даній справі містяться незасвідчені належним чином матеріали, які оцінювались останніми, як докази по справі.

Згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до вимог п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. №55, "ДСТУ 4163-2003" "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", якими визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Фактично ксерокопії письмових доказів, на які посилаються учасники судового процесу та господарські суди першої та апеляційної інстанції, належним чином не засвідчені. В деяких випадках має місце лише напис "згідно з оригіналом" та підпис особи без зазначення її посади та повноважень, відсутня дата засвідчення копій.

Крім того, відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р. рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оскаржувані судові акти таким вимогам не відповідають.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, перевірити з урахуванням підстав позову та обсягу позовних вимог розрахунки в спірних правовідносинах, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" - частково задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015р. та рішення господарського суду міста Києва від 31.08.2015р. у справі №910/15739/15 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.Б. Дроботова Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Л.І. Рогач