ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 910/15700/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівКорнілової Ж.О., Чернова Є.В.,за участю представників:позивача - Странніков А.В.,відповідача- Юрко О.Є.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Аутдор-Альянс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.10.2015у справі№916/1548/15-г за позовом ТОВ "Аутдор-Альянс"доКП "Київпастранс"про визнання недійсною односторонньої зміни умов договору в частині збільшення вартості послугВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 14.07.2015 (суддя Чинчин О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 (судді: Чорна Л.В., Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.), в позові відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.

ТОВ "Аутдор-Альянс" у поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.203 ЦК України та ст.34 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що відповідач, невчасно (через 18 днів) надіславши контрагенту листа від 17.09.2012 №14-01/06-259, порушив порядок повідомлення позивача про зміну (збільшення) тарифів, обумовлений договором від 03.03.2005 №8 14/17-1, а також при завищеному нарахуванні вартості послуг протягом вересня-грудня 2012р. вказував помилкову кількість встановлених в той період спеціальних рекламних конструкцій та незаконно збільшену їх площу. Заявник також вказує на невідповідність висновків апеляційної інстанції щодо відсутності в матеріалах справи листа від 17.09.2012 №14-01/06-259 та проекту додаткової угоди від 01.09.2012, які 14.09.2015р. були додані позивачем до поданих додаткових пояснень по справі.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

03.03.2005р. між ТОВ "Аутдор-Альянс" (Агентство) та КП "Київпастранс" (Підприємство) було укладено договір №8 14/17-1 (далі - договір), за умовами якого Підприємство надає Агентству наступні послуги: погоджує документацію, необхідну для розміщення рекламних конструкцій; надає інформацію про місця для розташування рекламних конструкцій; надає у тимчасове користування місця реклами для розміщення рекламних конструкцій на опорах контактної мережі, які належать Підприємству на правах господарського відання; виконує роботи через відокремлений підрозділ підприємства - "Службу енергетичного забезпечення" по монтажу (демонтажу), технічному обслуговуванні рекламних конструкцій та заміні банерів (а.с.10).

Відповідно до п.2 договору надання зазначених послуг підприємство здійснює згідно з додатковими до цього Договору угодами (додатками), які складаються на підставі Погоджень на розміщення реклами на транспорті, затверджених Головним управлінням транспорту, зв'язку та інформатизації виконавчого органу Київської міської ради.

Згідно п.3.1 договору вартість надання послуг по розміщенню рекламного матеріалу визначається у калькуляції, яка є невід'ємною частиною договору та складається Підприємством на підставі встановлених розмірів плати за надання послуг по розміщенню реклами Головним управлінням транспорту, зв'язку та інформатизації та Головним Управлінням з питань цінової політики відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.12.2004 №2377 "Про впорядкування розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва".

Пунктами 3.2,3.3,3.4 договору передбачено, що Агентство щомісяця перераховує на розрахунковий рахунок Дирекції по будівництву об'єктів наземного пасажирського транспорту КП "Київпастранс" за надання послуг за розміщення реклами, яка визначена калькуляцією за кожну рекламну конструкцію по факту її розміщення. (р/р 26007250110178, КРФ ВАТ КБ "Хрещатик" в м. Києві, МФО 300830, код ЄДРПОУ 33153915, ІПН 317256026151, свідоцтво платника податку №34102996). Агентство перераховує на розрахунковий рахунок служби енергетичного забезпечення плату за монтаж, демонтаж та технічне обслуговування рекламних конструкцій, яка визначена калькуляцією за кожну рекламну конструкцію по факту її розміщення. Перерахування цих сум здійснюється щомісячно до 10-го числи поточного місяця, при наявності акта виконаних робіт та виставленого рахунка-фактури.

Пунктом 3.5 договору сторони передбачили, що в разі прийняття Київською міською державною адміністрацією рішення щодо зміни розмірів плати на надання послуг по розміщенню реклами матеріалу на майні КП "Київпастранс" розрахунки проводяться відповідно до прийнятих рішень, про що Підприємство письмово повідомляє Агентство.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У своєму позові позивач зазначає, що 17.09.2012р. відповідач звернувся до ТОВ "Аутдор-Альянс" з листом №14-01/06-259 разом з калькуляцією та проектом додаткової угоди від 01.09.2012.

Проте, в матеріалах справи відсутній лист №14-01/06-259, так само як і проект додаткової угоди від 01.09.2012р., а вимог суду щодо надання зазначених доказів сторони не виконали.

Позивач наполягає на тому, що відповідач листом №14-01/06-259 від 17.09.2012 в односторонньому порядку змінив площу рекламних конструкцій з 5м до 10м, що суперечить вимогам ст.ст.203,526,651 ЦК України, у зв'язку з чим, відповідач безпідставно нараховує завищену суму плати за розміщення рекламних конструкцій.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.05.2012 №838 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві" затверджено Порядок визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м.Києва, зокрема, повноваження з управління якими здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, за розміщення реклами на транспорті комунальної власності м.Києва, а також за розміщення реклами в ліфтах жилих будинків комунальної власності м.Києва.

Згідно п.12 додатку 4 Порядку тариф на розміщення спеціальної рекламної конструкції на поперечинах між опорами освітлення та контактної мережі в місяць становить 75 грн. за 1кв.м. площі рекламного засобу.

Відповідно до п.32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України від 29.12.2003 №2067, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

Згідно Статуту відповідача майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплено за підприємством власником або уповноваженим органом на праві господарського відання.

Умовами п.3.5 договору №8 14/17-1 від 03.03.2005 визначено, що в разі прийняття Київською міською державною адміністрацією рішення щодо зміни розмірів плати за надання послуг по розміщенню рекламного матеріалу на майні КП "Київпастранс" розрахунки проводяться відповідно до прийнятих рішень, про що Підприємство письмово повідомляє Агентство.

Отже, розмір плати встановлюється рішеннями Київської міськдержадміністрації, а не відповідачем.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.05.2012 №838 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в м.Києві" позивачем у встановленому законодавством порядку не оскаржувалося, в зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення позову.

Посилання апелянта на неправомірність нарахування відповідачем вартості послуг, відхилено судом з тих мотивів, що КП "Київпастранс" не уповноважений самостійно встановлювати розмір плати за розміщення спеціальних рекламних конструкцій. Крім того, питання надмірності нарахування вартості послуг та збільшення площі рекламних конструкцій, може бути предметом розгляду в окремому провадженні.

Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Предметом позову в даній справі є визнання недійсним одностороннього правочину про зміну умов договору від 03.03.2005 №8 14/17-1 в частині збільшення вартості послуг з розміщення спеціальних рекламних конструкцій на комунальному транспорті м.Києва.

Вказаний односторонній правочин фактично вчинено відповідачем (КП "Київпастранс") шляхом оформлення актів здачі-приймання виконаних робіт за вересень-грудень 2012р., а не листом КП "Київпастранс" №14-01/06-259 від 17.09.2012, як помилково вважає позивач, оскільки судом першої інстанції з урахуванням пояснень сторін встановлено направлення цим листом проекту додаткової угоди від 01.09.2012 до договору від 03.03.2005 №8 14/17-1, від підписання якої позивач відмовився.

Відтак, матеріали справи, зокрема, наявне листування сторін (а.с.53,196,197), переконливо свідчить про існування між сторонами спору щодо внесення змін до договору №8 14/17-1 на умовах запропонованого відповідачем проекту додаткової угоди від 01.09.2012, що може бути предметом іншого позовного провадження (ст.188 ГК України).

Відповідно до пп.1,2 п."а" ст.29 Закону України "Пpo місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: 1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; 2) встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.

Судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.05.2012 №838 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в м.Києві", умов договору від 03.03.2005 №8 14/17-1, а також листування сторін, достеменно встановлено та скаржником не спростовано той факт, що встановлення та зміна розміру плати за надання послуг по розміщенню рекламних конструкцій вчиняються не самостійно відповідачем, а компетентним органом місцевого самоврядування - Київською міськдержадміністрацією.

Судами також враховано, що у встановленому порядку не оспорювалося та не скасовувалося, як незаконне, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.05.2012 №838 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в м.Києві", на підставі якого позивачу відповідачем нараховувалася плата за послуги у більшому розмірі.

В свою чергу, колегія суддів враховує, що пункт 3.5 договору №8 14/17-1 від 03.03.2005, яким визначено порядок зміни вартості послуг за розміщення рекламних конструкцій, зокрема, шляхом письмового повідомлення позивача про зміну розмірів плати згідно рішень Київської міськдержадміністрації, не оспорено та не визнано недійсним в судовому порядку.

Колегія відхиляє недоречні посилання заявника в обґрунтування своїх заперечень на порушення відповідачем обумовленого договором від 03.03.2005 №8 14/17-1 порядку повідомлення позивача про зміну (збільшення) тарифів шляхом невчасного (через 18 днів) надіслання контрагенту листа від 17.09.2012 №14-01/06-259, оскільки конкретний строк здійснення відповідачем вказаного письмового повідомлення договором не встановлено.

Натомість порушені скаржником питання щодо безпідставного нарахування відповідачем протягом вересня-грудня 2012р. плати за надані послуги у завищеному розмірі внаслідок помилкового обчислення кількості встановлених в той період спеціальних рекламних конструкцій та їх площі можуть бути лише предметом іншого позовного провадження (повернення надмірно сплачених коштів тощо).

Водночас, колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд апеляційної інстанції в обґрунтування своїх висновків помилково послався на відсутність в матеріалах справи листа від 17.09.2012 №14-01/06-259 та проекту додаткової угоди від 01.09.2012, які 14.09.2015р. були додані позивачем до поданих додаткових пояснень по справі (а.с.196-197).

Разом з тим, сама по собі допущена судом апеляційної інстанції помилка не призвела до прийняття неправильної по суті постанови, а тому в розумінні п.3 ст.1119 ГПК України вказана обставина не може бути достатньою підставою для її скасування.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для задоволення скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 у справі №910/15700/15 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Аутдор-Альянс" - без задоволення.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Ж.Корнілова

Є.Чернов