ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 910/14738/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Львова Б.Ю.

Палія В.В.

за участю представників:

Позивача -1: Білецького А.Ю., дов. від 30.12.2015 № б/н;

Позивача -2: Білецького А.Ю., дов. від 30.12.2015 № б/н;

Відповідача: Романчук Л.Г., дов. від 18.02.2014 № б/н;

Третьої особи: не з'явився;

розглянувши касаційні скарги приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" та товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" на рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015

у справі № 910/14738/15 господарського суду міста Києва

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група"

товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс"

організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав - приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Рітейл"

про стягнення 121 800 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", виступаючи в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" і товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс", звернулась до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" на користь першого позивача 48 720,00 грн., на користь другого позивача 73 080,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, посилаючись на бездоговірне публічне виконання відповідачем музичних творів, майнові авторські права на які належать позивачам (т. 1, а.с. 3-10).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Рітейл" (т. 2, а.с. 78-80).

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.09.2015 (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 (головуючий Гарник Л.Л., судді Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) (т. 3, а.с. 277-286) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" 24 360,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 3, а.с. 129-142).

Судові акти мотивовано встановленням порушення відповідачем виключних майнових авторських прав першого позивача на музичні твори та правомірністю використання відповідачем музичних творів, майнові авторські права яких належать другому позивачу.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просила постановою суду апеляційної інстанції, рішення місцевого господарського суду змінити в частині розміру призначеної компенсації та стягнути з відповідача на користь першого позивача 48 720,00 грн., посилаючись на порушення і неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. ст. 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (т. 4, а.с. 5-8).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" також звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на прийняті судові акти, просило судові рішення в частині задоволення вимог скасувати та прийняти нове про відмову у позові у повному обсязі, посилаючись на порушення і неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права (т. 4, а.с. 15-22).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.01.2016 касаційні скарги приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" та товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" прийняті до провадження та призначені до розгляду на 26.01.2016 (т. 4, а.с. 3-4).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

У судове засідання 26.01.2016 представник третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Рітейл" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Рітейл".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивачів, відповідача, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Законом України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 № 3792-XII (далі - Закон № 3792-XII).

Згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є приватною організацією, яка здійснює управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на підставі свідоцтва про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (т. 1, а.с. 17).

01.01.2014 між приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (організація) та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" (видавник) було укладено договір № АУ002К про управління майновими авторськими правами (із додатками до нього № 1 та № 2), відповідно до умов якого видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори (об'єкти авторського права), що належать або протягом дії договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами відповідно до умов договору (п. 2.1 договору) (т. 1, а.с. 23-27).

Пунктом 8.3 договору передбачено, що у разі виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень з управління цими правами.

Відповідно до додаткової угоди від 30.12.2014 № 2 договір від 01.01.2014 № АУ002К припинено, а щодо повноважень на судовий захист прав видавника, які були порушені під час дії договору він залишається чинним (т. 1, а.с. 30).

Згідно з п. 3.1 договору від 01.01.2014 № АУ002К товариством з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" надано декларації щодо переданих в управління музичних творів:

- "ІНФОРМАЦІЯ_7"; автори музики: ОСОБА_9; ОСОБА_10; автори тексту: ОСОБА_9; ОСОБА_10; виконавець: ОСОБА_11; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 25%; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 25% (т. 1, а.с. 51-52);

-"ІНФОРМАЦІЯ_8"; автор музики: ОСОБА_12; автор тексту: ОСОБА_12; виконавець: ОСОБА_13; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 50%; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 50% (т. 1, а.с. 58);

- "ІНФОРМАЦІЯ_9"; автори музики: ОСОБА_14; ОСОБА_15; ОСОБА_16; ОСОБА_17; автори тексту: ОСОБА_14; ОСОБА_15; ОСОБА_16; ОСОБА_17; виконавець: ОСОБА_18 feat. ОСОБА_19; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 7,5%; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 7,5% (т. 1, а.с. 54-55);

- "ІНФОРМАЦІЯ_10"; автори музики: ОСОБА_23; ОСОБА_22; ОСОБА_20; ОСОБА_21; автори тексту: ОСОБА_23; ОСОБА_22; ОСОБА_20; ОСОБА_21; виконавець: "Avicii"; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 3,5%; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 3,5% (т. 1, а.с. 54-55).

Відповідно до зазначених декларацій товариство з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" отримало від товариства з обмеженою відповідальністю "Національне музичне видавництво" та товариства з обмеженою відповідальністю "Перше музичне видавництво" майнові права на зазначені твори на підставі договору про передачу авторських і суміжних прав від 31.12.2010 № НМИ суб 01/11-укр, чинного до 31.12.2014 (т. 1, а.с. 41-45); договору про передачу виключної ліцензії (субліцензійний договір) від 31.12.2010 № ПМИ суб 01/11-укр, чинного до 31.12.2014 (т. 1, а.с. 32-36).

01.10.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" надало приватній організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" погодження на звернення до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" про захист авторських прав і виплату компенсації за порушення авторських прав на зазначені об'єкти авторського права (т. 1, а.с. 62).

17.05.2012 року між приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (організація) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" (видавник) було укладено договір № 17052012/01 про управління майновими авторськими правами, відповідно до умов якого видавник доручає організації здійснювати управління на колективній основі його майновими авторськими правами на твори, перелік яких додається до цього договору, а саме, дозволяти від імені видавника використання творів користувачами, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання способами, передбаченими п. 2.2 цього договору; у разі виявлення порушень майнових прав видавник надає організації необхідні повноваження для захисту прав та здійснення представництва інтересів правовласника у суді, а саме: фіксація фактів порушення зазначених прав і (або) неправомірного використання творів із каталогу; попереднє досудове врегулювання порушень майнових прав видавника; здійснення представництва інтересів видавника у суді, а також, за необхідності, - в апеляційній чи касаційній інстанції, Верховному Суді України при розгляді справ за позовними заявами, для чого видавник наділяє організацію всіма правами, передбаченими чинним законодавством України для позивача в процесі (п. 3.2.7 договору) (т. 1, а.с. 63-66).

Згідно з додатковою угодою від 12.12.2014 № 14 строк дії договору продовжено до 31.12.2015 (т. 1, а.с. 69).

Відповідно до пп. 4.1.2 договору видавником надано декларації щодо переданих в управління таких музичних творів:

- "ІНФОРМАЦІЯ_6"; автор музики: "ОСОБА_8"; автор тексту: ОСОБА_7; виконавець: "ОСОБА_8"; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 100%; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 100% (т. 1, а.с. 71);

- "ІНФОРМАЦІЯ_1"; автор музики: ОСОБА_1; автор тексту: ОСОБА_2; виконавець: "ОСОБА_3"; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 100%; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 100%;

- "ІНФОРМАЦІЯ_2"; автор музики: ОСОБА_5; автор тексту: ОСОБА_2; виконавець: "ОСОБА_3"; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 100 %; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 100%;

- "ІНФОРМАЦІЯ_3"; автор музики: ОСОБА_4; автор тексту: ОСОБА_2; виконавець: "ОСОБА_3"; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 100 %; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 100%;

- "ІНФОРМАЦІЯ_4"; автори музики: ОСОБА_4; ОСОБА_6; автор тексту: ОСОБА_2; виконавець: "ОСОБА_3"; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 100 %; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 100%;

- "ІНФОРМАЦІЯ_5"; автори музики: ОСОБА_4; ОСОБА_6; автор тексту: ОСОБА_2; виконавець: "ОСОБА_3"; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 100 %; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 100% (т. 1, а.с. 70).

Відповідно до вказаних декларацій товариство з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" отримало майнові права на зазначені твори на підставі договору про передачу авторських і суміжних прав від 19.02.2013 № 06/19-02-13, чинного до 14.06.2017 (т. 1, а.с. 72-78); договору про передачу авторських і суміжних прав від 27.04.2010 № 20/27-04-10, чинного до 31.12.2014 (т. 1, а.с. 80-85).

Судами також встановлено, що 26-27.06.2014, 09.07.2014, 28.07.2014 представниками приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" ОСОБА_24, ОСОБА_25. були складені акти № 26/06/14, № 27/06/14, № 27/06/14-1, № 09/07/14, № 28/07/14 фіксації фактів комерційного використання музичних творів, в яких зазначено, що у приміщеннях магазинів "Фокстрот", розташованих за адресами: м. Київ, проспект Генерала Ватутіна, 2-т; м. Київ, вул. Г.Юри, 20; м. Київ, проспект Визволителів, 17; м. Київ, вул. Горького, 50; м. Київ, проспект Московський, 21 було зафіксовано факти публічного виконання вищеперелічених музичних творів (т. 1, а.с. 88-97).

Частково задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що публічне виконання музичних творів без отримання відповідних дозволів на їх використання та без виплати авторської винагороди підтверджене наданими у справі доказами та є порушенням авторських прав першого позивач, які підлягають судовому захисту.

Визначаючи розмір компенсації, суд виходив з того, що відповідач припустився порушення щодо використання музичних творів вперше, а тому, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, стягнув компенсацію в розмірі 20 мінімальних заробітних плат.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог на користь другого позивача суди попередніх інстанцій виходили з правомірності використання відповідачем частини музичних творів, а саме, "ІНФОРМАЦІЯ_6"; "ІНФОРМАЦІЯ_1"; "ІНФОРМАЦІЯ_2"; "ІНФОРМАЦІЯ_3"; "ІНФОРМАЦІЯ_4" та "ІНФОРМАЦІЯ_5" з огляду на наявність права використання шляхом публічного виконання вказаних музичних творів за договором від 11.04.2012 № 12/03, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Рітейл" та відповідачем (т. 3, а.с. 38-42).

Пунктами 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржені судові акти вищезазначеному не відповідають.

Частиною 1 ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначалось вище, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач правомірно, на підставі договору від 11.04.2012 № 12/03 використовував музичні твори "ІНФОРМАЦІЯ_6"; "ІНФОРМАЦІЯ_1"; "ІНФОРМАЦІЯ_2"; "ІНФОРМАЦІЯ_3"; "ІНФОРМАЦІЯ_4" та "ІНФОРМАЦІЯ_5".

Проте, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили, чи товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Рітейл" надало товариству з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" право на публічне виконання за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) всіх вищеперелічених музичних творів, а саме, чи передало право на виконання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_5", виконавець: "ОСОБА_3".

Також судами не з'ясовано наявність чи відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Рітейл" права передавати іншим особам, зокрема, відповідачу музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_5", виконавець: "ОСОБА_3", не дослідивши належним чином ліцензійний договір від 17.04.2013 № МР-2013/01 та додатки до нього (т. 3, а.с. 2-5).

Крім того, ні місцевий, ні апеляційний господарські суди не встановили право приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" звернутись до суду з позовом, направленим на захист виключних майнових авторських прав другого позивача на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_5", виконавець: "ОСОБА_3", не дослідивши належним чином декларацію від 17.05.2012 № 27 (т. 1, а.с. 70).

Тобто, судами достеменно не досліджено, якого саме музичного твору стосується спір, чи "ІНФОРМАЦІЯ_5", виконавець: "ОСОБА_3", чи "ІНФОРМАЦІЯ_5", виконавець: "ОСОБА_3".

Враховуючи вищезазначене, судам слід було обговорити питання доцільності призначення у справі судової експертизи з огляду на наявність схожих музичних творів, зокрема, "ІНФОРМАЦІЯ_5", виконавець: "ОСОБА_3" та "ІНФОРМАЦІЯ_5", виконавець: "ОСОБА_3"; "ІНФОРМАЦІЯ_6", виконавець: "ОСОБА_8" та "ІНФОРМАЦІЯ_6 (Radio Edit)", виконавець: "ОСОБА_8", тощо.

Також судами неналежно досліджені акти фіксації фактів комерційного використання музичних творів (т. 1, а.с. 88-97) щодо музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_6", виконавець: "ОСОБА_8" та "ІНФОРМАЦІЯ_10", виконавець: "Avіcіі".

Суди не звернули уваги, що такі акти складено одноособово представниками приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" без залучення будь-яких інших учасників фіксації (представників громадськості, незацікавлених фізичних осіб, представників відповідача тощо).

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У порушення принципу рівності сторін та змагальності судового процесу судами не перевірені доводи відповідача щодо розбіжностей у часі фіксації публічного виконання музичних творів з огляду на те, що зміни до відео-файлів, наявних на компакт-дисках, доданих до матеріалів справи, відбулись раніше здійснення самого відеозапису.

Крім того, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це, зокрема, і право на обґрунтоване рішення. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001).

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст.ст. 32- 34, 43, 82, 84 ГПК України визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

У справі, що розглядається, суди дійшли висновків, що порушення авторських прав полягало у публічному виконанні музичних творів для фонового озвучення приміщення закладу за допомогою техніки, яка виставлялася на продаж та відтворювала музичні файли з метою демонстрації технічних можливостей обладнання.

Підставою для такого висновку стали акти фіксації використання музичних творів від 26-27.06.2014, 09.07.201428.07.2014, складені одноособово представниками приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", в яких зазначено, що твори використовуються для фонового озвучення приміщення закладу, а саме, для публічного виконання музичних творів.

Однак судами не досліджено, чи містять відеозаписи фіксації публічного виконання музичних творів, надані позивачем, інформацію про джерела походження (ідентифікацію місця, обладнання), з яких відбувалось таке виконання та, відповідно, чи є такі відеозаписи належними доказами у справі.

У порушення вимог ст. 84 ГПК України постанова апеляційної інстанції не містить висновків про прийняття чи відхилення та відповідні доводи щодо заяв приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" про зміну позовних вимог (т. 3, а.с. 227-228, 237-240).

Отже, порушивши та неправильно застосувавши норми процесуального та матеріального права, не з'ясувавши повно і всебічно обставин та не дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків та прийняли необгрунтовані рішення, які підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Пунктом 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що, відповідно до частини першої статті 47 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 1119 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки оскаржені судові акти прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, як рішення місцевого господарського суду, так і постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" задовольнити частково.

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 у справі № 910/14738/15 скасувати.

Справу № 910/14738/15 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: Б.Ю. Львов

В.В. Палій