ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 910/11320/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) - головуючий, судді Палій В.В. і Прокопанич Г.К.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015

зі справи № 910/11320/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" (далі - Товариство)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія" (ICTV; далі - Телерадіокомпанія), м. Київ,

про виплату компенсації за порушення виключних майнових авторських прав у розмірі 91 760 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Брунь Ю.І.,

відповідача - Успенської Г.С.,

з оголошенням перерви в судовому засіданні з 19.01.2016 по 26.01.2016,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Телерадіокомпанії 91 760 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 1, 7, 15, 21-25, 31-33, 35, 50-52, 53 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) та статей 418, 424, 432, 435, 440, 441, 443, 445 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивовано неправомірним (без надання відповідного дозволу) включенням Телерадіокомпанією до телепередачі "Козирне життя" від 28.10.2012 музичних творів (зокрема пісень: "ІНФОРМАЦІЯ_1", автор тексту ОСОБА_4, автор музики ОСОБА_5; "ІНФОРМАЦІЯ_2", автор тексту ОСОБА_6, автор музики ОСОБА_7; "ІНФОРМАЦІЯ_3", автор музики і тексту ОСОБА_5; "ІНФОРМАЦІЯ_4", автор музики і тексту ОСОБА_9) та її розміщенням і доведенням до загального відома на офіційному інтернет-сайті відповідача.

Справа неодноразово розглядалася господарськими судами.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2015 (суддя Гумега О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 (колегія суддів у складі: Шипко В.В. - головуючий суддя, судді Зеленін В.О., Чорногуз М.Г.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням на приписи статей 418, 420, 433, 435, 440, 441, 443, 445 ЦК України та статей 1, 9, 15, 21, 31 Закону № 3792 мотивовано тим, що у телепередачі "Козирне життя" мало місце використання спірних творів лише у вигляді цитат (коротких уривків) з опублікованих творів.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Телерадіокомпанія подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила про безпідставність її доводів та просила рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників Товариства та Телерадіокомпанії, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- 31.12.2010 Товариством (ліцензіат) і товариством з обмеженою відповідальністю "Первое музыкальное издательство" (ліцензіар; далі - ТОВ "Первое музыкальное издательство") укладено договір про надання виключної ліцензії (субліцензійний договір) № ПМИсуб 01/11-Укр (далі - Договір), за умовами якого ліцензіар надає, а ліцензіат набуває на строк та в межах території (а) право використання творів, які зазначені у каталозі, на умовах виключної ліцензії та (б) право використання фонограм, які зазначені у каталозі, на умовах виключної ліцензії, що означає право ліцензіата на власний розсуд використовувати, дозволяти або забороняти використання третім особам творів та фонограм наступними способами: відтворення і розповсюдження на будь-яких видах носіїв, в тому числі шляхом розповсюдження в цифровому форматі по локальним мережам та у всесвітній мережі Інтернет; імпорт екземплярів для розповсюдження носіїв, що містять згадані твори та/або фонограми, в тому числі екземплярів, виготовлених з дозволу ліцензіара; включення та/або використання у складі будь-яких складних об'єктів, в тому числі у складі аудіовізуальних творів (синхронізація); переробка, аранжування чи інші подібні зміни творів; переклад творів на офіційні мови, затверджені на території; публічне виконання на концертах вживу та за допомогою технічних засобів (публічне виконання); публічне сповіщення для загального відома шляхом передачі в ефір та/або наступній передачі в ефір, сповіщення по кабелю, проводам або за допомогою аналогічних засобів (публічне сповіщення); доведення до загального відома, тобто надання доступу до твору, фонограми, відеокліпу будь-якій особі з будь-якого місця і в будь-який час, за вибором такої особи (доведення до загального відома);

- відповідно до пункту 1 Договору: твір - це результат творчої праці автора(ів) - музичний твір з текстом або без такого, фотографічний, образотворчий або літературний твір тощо; фонограма - звукозапис, що містить виконання будь-якого окремого музикального твору тощо; відеокліп - аудіовізуальний твір, що складається із зафіксованої серії послідовних кадрів у супроводі фонограми.

- згідно з пунктом 1.7 Договору територією дії вищевказаних виключних прав позивача є територія України;

- за умовами пунктів 1.5.1, 1.5.2 Договору ліцензіар передав ліцензіату каталог у вигляді файлу електронної таблиці, яка записана на оптичний носій у форматі, прийнятному для перегляду/читання на персональних комп'ютерах, що підтверджується актом прийому-передачі каталогу від 31.12.2010;

- відповідно до пункту 2.2 Договору ліцензіат вправі використовувати, дозволяти або забороняти використання творів, фонограм та/або відеокліпів способом включення до складу складних творів, в тому числі до аудіовізуальних творів, тільки після додаткового письмового погодження з ліцензіаром;

- відповідно до додатку від 26.10.2012 до Договору ліцензіар надав ліцензіату оновлений каталог станом на 26.10.2012, до якого увійшли в тому числі й спірні музичні твори;

- позивачу належать авторські права на спірні музичні твори, що підтверджується Договором, договорами укладеними ТОВ "Первое музыкальное издательство" з авторами, листом генерального директора ТОВ "Первое музыкальное издательство" від 14.03.2014 № 29/14 (т. 1, а.с. 58-90, т. 2, а.с. 6);

- відповідач не звертався до позивача із запитом про отримання ліцензії на право використання творів у передачі "Козирне життя", а позивач у свою чергу не звертався до ТОВ "Первое музыкальное издательство" за відповідним додатковим письмовим погодженням;

- спірні правовідносини сторін склалися навколо обставин відтворення спірних творів в мережі Інтернет;

- на підтвердження порушення відповідачем майнових прав позивачем надано запис випуску телепередачі "Козирне життя" від 28.10.2012 на DVD-носії;

- ефірний запис названої телепередачі, використаний на офіційному інтернет-сайті Телерадіокомпанії, не зберігся;

- відсутні докази звернення позивача у визначений строк до відповідача та/або до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з вимогою про надання запису ефіру передачі "Козирне життя";

- відповідач надав запис на DVD-носії передачі "Козирне життя", яка транслювалась у телевізійному ефірі 28.10.2012;

- Телерадіокомпанією не заперечується використання фрагментів спірних музичних творів у передачі власного виробництва "Козирне життя", яку в подальшому розміщено на її офіційному інтернет-сайті;

- всі спірні твори були опубліковані; фрагменти з них в передачі "Козирне життя" були використані в обсязі, виправданому поставленою метою, а саме: використано фрагменти спірних творів тривалістю від трьох до двадцяти п'яти секунд; використані з інформаційною метою (виключно під час розповіді або інтерв'ю з авторами/виконавцями цих самих творів і були призначені для більш повного інформування глядачів про творчість автора/виконавця);

- в титрах згаданої передачі зазначені імена авторів та джерело запозичення фрагментів використаних творів, що підтверджується електронним носієм відповідача.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь Товариства 91 760 грн. компенсації в зв'язку з порушенням майнових авторських прав.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Згідно зі статтею 1 Закону № 3792:

- публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті;

- цитата - порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов'язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" передача (телерадіопередача) - це змістовно завершена частина програми (телерадіопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт.

Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону № 3792 автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.

Пунктом 1 частини першої статті 21 Закону № 3792 встановлено, що без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається, зокрема, використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення.

Отже, необхідною умовою правомірного використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів без згоди автора є обов'язкове зазначення імені автора і джерела запозичення в обсязі, виправданому поставленою метою.

З огляду на зазначене попередні судові інстанції, повно та всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених ними норм матеріального права на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, встановивши те, що в передачі "Козирне життя", що транслювалась у телевізійному ефірі 28.10.2012, мало місце використання спірних творів у вигляді цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою (під час розповіді або інтерв'ю з авторами/виконавцями творів з метою більш повного інформування глядачів про творчість відповідного автора/виконавця), із зазначенням імен авторів і джерел запозичення, дійшли обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку використання цитат не потребує згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право, а тому й правомірно відмовили в задоволенні даного позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 зі справи № 910/11320/13 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій

Суддя Г.Прокопанич