ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 910/10454/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. - головуючого, Кривди Д.С. (доповідача), Могил С.К., за участю представників: позивачаГуринець Д.П., представник, відповідачаТатарчук Р.О., представник, прокуратуриКоркішко В.М., прокурор відділу ГП України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуМіністерства оборони Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 у справі№ 910/10454/15 Господарського суду міста Києваза позовом Військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони УкраїнидоКонцерну "Техвоєнсервіс"простягнення 73 209, 67 грн,

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 25.01.2016 №05-05/179 у зв'язку з виходом з відпустки судді Могил С.К. сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Борденюк Є.М. - головуючий, судді Кривда Д.С., Могил С.К. для розгляду касаційної скарги Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 у справі № 910/10454/15.

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Дарницького гарнізону звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про стягнення з Концерну "Техвоєнсервіс" штрафних санкцій у розмірі 73209, 67 грн, з яких 5215,94 грн - пеня за несвоєчасне подання звітних документів щодо використання попередньої оплати та 67993,73 грн - пеня та штраф за порушення строків виконання послуг.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 (суддя О.В.Мандриченко) позов задоволено повністю; стягнуто з Концерну "Техвоєнсервіс" на користь Міністерства оборони України 73209,67 грн штрафних санкцій; стягнуто з Концерну "Техвоєнсервіс" в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827 грн.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того що оскільки факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо надання звітних документів про використання попередньої оплати встановлений судом, нараховані позивачем 5 215,94 грн. штрафні санкції є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача; перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій підлягають задоволенню у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 (судді: Ропій Л.М. - головуючий, Рябуха В.І., Калатай Н.Ф.), рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10454/15 скасовано частково і прийнято нове рішення; позов задоволено частково; стягнуто з Концерну "Техвоєнсервіс" на користь Міністерства оборони України 36604,84 грн штрафних санкцій; сягнуто з Концерну "Техвоєнсервіс" в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827 грн; в решті позов залишено без задоволення.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доцільність зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають до стягнення з відповідача на 50%, а саме у розмірі 36604,84 грн.

Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Скаргу мотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального права.

Від відповідача надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 08.09.2014 між Міністерством оборони України (замовник) та Концерном "Техвоєнсервіс" (виконавець) укладено договір №294/14/66 на закупівлю (надання) послуг з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності (33.12.2) (ремонт за технічним станом станцій радіоперешкод Р-325М2) за державні кошти (далі з а текстом - Договір № 294/14/66), за умовами п.1.1 якого на виконання замовлення виконавець зобов'язується у 2014 році надати замовнику послуги в термін за обсягом та цінами зазначеними в специфікації надання послуг (додаток № 1 до Договору), який є невід'ємною частиною Договору з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності (33.12.2) (ремонту за технічним станом станцій радіоперешкод Р-325М2), а замовник - прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах та у порядку, визначеному цим Договором.

Відповідно до п.3.1 Договору № 294/14/66 ціна договору становить 1599852,72 грн, в тому числі податок на додану вартість у розмірі 266642,12 грн.

Згідно з п.4.1 договору № 294/14/66 кошти позивачем сплачуються із резервного фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою "Проведення невідкладних заходів щодо забезпечення національної безпеки" 2101710, КЕКВ 2260.

Відповідач зобов'язаний у термін до 30 діб з дати надходження коштів, як попередньої оплати, підтвердити їх використання наданням позивачу на підпис акта приймання наданих послуг. У разі ненадання у визначений термін зазначених документів (або/чи неповного використання коштів), кошти попередньої оплати у триденний термін повертаються на рахунки позивача.

Відповідно до специфікації, яка є додатком №1 до Договору № 294/14/66 від 08.09.2014, І-й етап - ремонт за технічним станом станції радіоперешкод Р-325М2 серія-03 зав. № 037084; № 047823; вартість послуг з ПДВ за одну одиницю - 399963,18 грн; термін надання послуг - до 30.10.2014; ІІ-й етап - ремонт за технічним станом станції радіоперешкод Р-325М2 серія-03 зав. № 057537, № 047824; вартість послуг з ПДВ за одну одиницю 399963,18 грн; термін надання послуг до - 30.11.2014.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру №3 від 03.10.2014 на суму 399963,18 грн.

Позивачем 13.10.2014 за платіжним дорученням №294/65 перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 399963,18 грн, в якості попередньої оплати за Договором №294/14/66.

Позивач листами від 10.11.2014 № 294/4305, від 12.11.2014 № 294/4349 та від 17.11.2014 № 294/4436 звертався до відповідача з вимогою щодо належного виконання договору та застереженням про застосуванням позивачем штрафних санкцій.

Відповідач у листі від 10.11.2014 за № 91/14-11 повідомив позивача, зокрема, про те, що за фактичним технічним станом та згідно із супровідними документами (актами технічного стану, затвердженими командиром в/ч А1828 20.10.2014) прийняті у військовій частині А1828 смт Черкаське станції радіоперешкод Р-325М2 зав. №№ 047824, 057531 потребують капітального ремонту; приведення вказаних станцій у відповідність до вимог експлуатаційної документації потребує додаткових матеріальних і трудових витрат; пропозиції щодо ремонту будуть надані після проведення поглибленої дефектації.

30.10.2014 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до Договору від 08.09.2014 №294/14/66 на надання послуг з ремонтування за технічним станом станцій радіоперешкод за державні кошти, згідно із п.1 якої відповідно до п.6.5, 13.2 та 13.3 Договору від 08.09.2014 № 294/14/66 за результатами розгляду звернення відповідача, сторони погодилися внести зміни до договору стосовно перенесення термінів надання послуг першого етапу та специфікацію надання послуг викласти в новій редакції.

Згідно із специфікацією надання послуг з ремонту станцій радіоперешкод Р-325М2, яка є додатком 1 до додаткової угоди № 1 від 30.10.2014 до договору від 08.09.2014 № 294/14/66 на надання послуг з ремонтування за технічним станом станцій радіоперешкод за державні кошти, І-й етап - ремонт за технічним станом станції радіоперешкод Р-325М2 серія-03 од. 2; вартість послуг з ПДВ - 799926,36 грн; термін надання послуг - до 10.11.2014; ІІ-й етап - ремонт за технічним станом станції радіоперешкод Р-325М2 серія-03 од. 2; вартість послуг з ПДВ 799926,36 грн; термін надання послуг - до 30.11.2014.

Відповідно до умов п.п.6.1 та 6.3 Договору № 294/14/66 приймання-передавання виробів (виробу) від військових частин (представників позивача) до відповідача і від відповідача до військових частин здійснюється на підставі нарядів (форма 5 Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 24.12.2010 №690), виданих командиром військової частини А0159 з обов'язковим оформленням актів технічного стану (форма 12 Тимчасового керівництва), актів приймання військового майна (форма 4 Тимчасового керівництва) та актів приймання-передавання військового майна (додаток № 4 до договору) окремо на кожний зразок; на підставі акта приймання наданих послуг, затвердженого позивачем, уповноважені представники відповідної військової частини та відповідача складають акт приймання-передавання військового майна (додаток № 4 до договору).

Суди попередніх інстанцій встановили, що за першим етапом робіт за Договором №294/14/66 були підписані та затверджені позивачем і відповідачем акти приймання наданих послуг від 01.12.2014 № 66/1-П та від 12.12.2014 №66/2-П, а за другим етапом робіт за Договором №294/14/66 підписані та затверджені акти приймання наданих послуг від 24.12.2014 № 66/3-П та № 66/4-П. У зазначених актах вказано, що ремонт виконано якісно та в повному обсязі, техніка радіоелектронної боротьби випробувана та перевірена, технічний стан відповідає вимогам експлуатаційної документації; сторони взаємних претензій не мають.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановили суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідач не надав доказів надання позивачу послуг в строки, передбачені специфікацією надання послуг з ремонту станцій радіоперешкод Р-325М2, яка є Додатком 1 до додаткової угоди №1 від 30.10.2014 до Договору від 08.09.2014 №294/14/66 на надання послуг з ремонтування за технічним станом станцій радіоперешкод за державні кошти.

В пункті 7.1 Договору №294/14/66 сторони передбачили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, за договором сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства та цього договору.

Так, за змістом п.7.2 передбачено види порушень та санкції за них, зокрема,

1) за порушення строків виконання послуг відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 відсотка від граничної вартості (з ПДВ) за кожний день прострочення поза встановлені договором строки, а за прострочення понад 30 днів з відповідача додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості;

2) у разі ненадання відповідачем у зазначений термін документів, що підтверджують фактичне виконання послуг, або неповернення позивачу залишку невикористаних коштів з урахуванням індексу інфляції, що були отримані у якості попередньої оплати у строк, визначений п. 4.3 договору, до виконавця застосовують штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповернутих коштів простроченого платежу; штрафні санкції нараховуються за весь період прострочення.

Відповідно до п.7.2 Договору №294/14/66 позивачем нараховано 5215,94 грн пені за несвоєчасне подання звітних документів щодо використання попередньої оплати та 67993,73 грн - пені та штрафу за порушення строків виконання послуг, розрахунок яких не заперечується сторонами.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання через застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами статті 230 цього ж Кодексу штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Згідно зі статтею 549 цього ж Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Місцевий господарський суд, вирішуючи позов щодо заявлених до стягнення пені та штрафу і перевіривши їх арифметичний розрахунок, дійшов висновку про правомірне нарахування штрафних санкцій в загальному розмірі 73209,67 грн.

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509, частинах 1 та 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Право суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачене пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, вказана процесуальна норма застосовується виключно у сукупності з нормами права матеріального, які передбачають можливість зменшення розміру пені, а саме частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України і статті 233 Господарського кодексу України.

Так, за приписами статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, котрі заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначний період прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони, зокрема вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків тощо. При цьому наявність обставин, що мають істотне значення, при застосуванні зазначених правових норм, вирішується на підставі оцінки судом усіх матеріалів справи.

Враховуючи зазначене вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність виняткового випадку, який надає підстави для зменшення розміру штрафу та пені, про що було заявлено відповідачем у відзиві на позов, який суд першої інстанції не розглянув. Зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач вказував на те, що є державним господарським об'єднанням, заснованим на державній власності, кредиторська заборгованість перед державною в особі податкових органів становить 19,0 млн.грн, а перед органами пенсійного фонду майже 1,5 млн.грн; фактично відповідач перебуває на межі банкрутства, постійні арешти рахунків призводять до того, що відповідач не має можливості спланувати погашення заборгованості перед кредиторами, а також заборгованості по виплаті заробітної плати перед працівниками відповідача; також відповідач вказує на те, що згідно із Указом Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 № 4466 відповідача було залучено до виконання мобілізаційних завдань, здійснення ремонту бронетанкової техніки і майна, автомобільної техніки і засобів зв'язку, таким чином, відповідач приймає участь у посиленні обороноздатності України, відновленні бойової техніки. Крім того, відповідач зазначає, про факт наявності боргу позивача перед відповідачем близько 2,5 млн.грн по виконаних господарських договорах, тому саме позивач, через несвоєчасний розрахунок зі свого боку за договорами із відповідачем, несе відповідальність за фінансовий стан останнього.

Втім, розмір, до якого відповідач просив зменшити пеню та штраф (до 1 грн) не є співрозмірним в контексті інтересів позивача і відповідача.

Апеляційний господарський суд з посиланням на пункт 3 частини 1 статті 83 ГПК України, частину 1 статті 233 ГК України та враховуючи майновий стан відповідача, зменшив розмір пені та штрафу на 50 % від належного до стягнення їх розміру.

При цьому суд дослідив надані відповідачем бухгалтерські довідки від 10.06.2015, відповідно до яких: станом на 10.06.2015 відповідач має заборгованість з виплати заробітної плати працівникам відповідача в сумі, що становить 805 318,63 грн, за період з грудня 2014 року по квітень 2015 року, включно; станом на 10.06.2015 відповідач має заборгованість зі сплати податків до бюджету та ЄСВ (Єдиний соціальний внесок) із заробітної плати працівникам відповідача в сумі, що становить 560 567,52 грн за період з грудня 2014 року по квітень 2015 року; відповідач повідомляє, що позивач станом на 10.06.2015 має борг перед відповідачем, в сумі 2 243 179,68 грн. Згідно із наданими відповідачем звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І кв. 2015 року форма №2, балансом (Звіт про фінансовий стан) на 31.03.2015 форма №1, відповідач перебуває у тяжкому фінансовому стані.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується як з тим, що викладені відповідачем у клопотанні про зменшення розміру пені та штрафу обставини можуть бути визначені судом підставами для застосування пункту 3 частини 1 статті 83 ГПК України, частини 1 статті 233 ГК України, так і з відповідністю принципу розумності розміру, на який відповідна пеня та штраф були зменшені судом, оскільки присудження до стягнення 50 % від належних до стягнення суми пені та суми штрафу, з урахуванням обставин справи, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань та проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, а також засобом недопущення використання пені та штрафу як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов'язань.

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 у справі № 910/10454/15 залишити без змін.

Головуючий Є. Борденюк

Судді Д. Кривда

С. Могил