ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 909/794/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівКорнілової Ж.О., Чернова Є.В., за участю представників:позивача - не з'явився,відповідача прокуратури третіх осіб- Канак М.І., Федченко М.О., - Попенко О.С., - Чекайло В.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПП "Пріма МЕД"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 01.12.2015у справі№909/794/15 за позовомзаступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківського міськвиконкомудо (треті особиПП "Пріма МЕД" - Фонд комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська, Центральна міська клінічна лікарня в м.Івано-Франківську)прозобов'язання звільнити займані нежилі приміщеннявстановив:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 01.10.2015 (суддя Фанда О.М.) в задоволенні позову відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 (судді: Хабіб М.І., Гриців В.М., Юрченко Я.О.) рішення скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову шляхом зобов'язання відповідача звільнити нежитлові приміщення загальною площею 67,9кв.м., що розташовані на першому поверсі в будівлі Центральної міської клінічної лікарні по вул. Г.Мазепи,114 у м.Івано-Франківську.

ПП "Пріма МЕД" в поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, рішення залишити в силі, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.93,764 ЦК України, ч.ч.2,3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст.34 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає неналежними доказами повідомлення орендаря про намір позивача припинити договір оренди наявні у справі листи №255/01-15/18-в від 27.02.2015 та №961/01-14/15в від 12.06.2015, які не надходили ані на юридичну адресу відповідача, ані на адресу його місцезнаходження. На думку заявника, долучені до матеріалів справи повідомлення №7601905507221 від 02.03.2015 про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке направлено не орендодавцем, а Фондом комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська на неналежну адресу (не за місцезнаходженням орендаря) та фіскальний чек від 17.06.2015 про відправку рекомендованого листа, який невідомо ким було направлено Стефанишину Р. та невідомо якого змісту, також не є підтвердженням належного повідомлення відповідача про припинення договору оренди.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників відповідача, третіх осіб та прокуратури, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню із залишенням без змін первісного рішення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд послався на норми ст.ст.629,759,785 ЦК України, ст.ст.174,283,291 ГК України, ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", застосувавши які встановив, що відповідач звертався до позивача з клопотанням від 25.02.2015 про продовження терміну дії договору, але це питання розглядалося комісією виконавчого комітету міської ради, яка є лише дорадчим органом, а не виконавчим комітетом міської ради, який, будучи орендодавцем, наділений правомочностями вирішувати питання надання в оренду об'єктів комунальної власності, розірвання та продовження укладених договорів оренди. Крім того, повідомлення про відсутність наміру продовжувати договір оренди надіслане відповідачу на адресу: м. Івано-Франківськ, вул. Г.Мазепи,114, в той час як юридичною адресою відповідача є: м. Івано-Франківськ, вул. Лермонтова, 21, кв.4. З огляду на відсутність рішення про відмову у продовженні строку дії договору, прийнятого відповідно до чинного законодавства, та відсутність на дату закінчення договору і протягом місяця після закінчення цього строку заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди на новий строк, вказаний договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний господарський суд, в свою чергу, виходив з того, що:

24 січня 2007 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (орендодавець) та ПП "Пріма МЕД" (орендар) укладено договір №ДО-2976 оренди нежитлових приміщень (далі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення площею 55,3кв.м., розташовані на першому поверсі в будівлі центральної міської клінічної лікарні за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Г.Мазепи,114, яка перебуває на балансі центральної міської клінічної лікарні, для надання лікувально-діагностичних послуг.

Термін дії договору оренди встановлений до 31 березня 2009 року (п.6.1).

Згідно з п.2.4 договору після закінчення дії цього договору, у тому числі у разі його припинення у зв'язку із відмовою орендодавця від договору в порядку ст.781 ЦК України, або у випадку іншого розірвання, включаючи розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин (ст.652 ЦК України), набрання законної сили рішення суду про визнання цього договору недійсним, неукладеним або про застосування наслідків нікчемної угоди, орендар повертає орендодавцеві приміщення у погоджений сторонами термін, але не пізніше як протягом 20-ти календарних днів із дня припинення дії договору, в тому числі, у разі недосягнення між сторонами цього договору угоди щодо строків повернення приміщень.

Відповідно до пп.6.4.1 п.6.4 договору припинення цього договору оренди може мати місце у випадку закінчення строку, на який цей договір було укладено. Про припинення договору оренди в даному випадку сторони повідомляють одна одну не пізніше як в місячний термін із дня закінчення цього договору.

Пунктом 6.7 договору встановлено, що договір оренди приміщень підлягає продовженню при умові, що оренда належним чином виконував умови цього договору, у тому числі своєчасно та в повному об'ємі сплачував орендну плату, і не пізніше, як за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору подав орендодавцеві письмову заяву на продовження терміну дії цього договору. порядок розгляду і прийняття рішень на підставі поданої орендарем заяви здійснюється в порядку, передбаченому діючим Положенням про оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 07.06.2005.

Згідно з пп.6.8.2 п.6.8 договору договір оренди не підлягає продовженню у випадку необхідності використання приміщень для потреб територіальної громади міста.

Приміщення передані орендарю по акту приймання-передачі від 24.01.2007.

16.10.2007р. сторони уклали угоду №УО-2976-1 про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2976, у відповідності до якої площа орендованих приміщень складає 67,9кв.м.

В подальшому дію договору оренди №ДО-2976 неодноразово було продовжено: угодою від 17.03.2009 - до 30.06.2010р., угодою від 21.07.2010 - до 30.06.2012р., угодою від 09.07.2012 №УО-2976-4 - на період до 31.05.2015р.

26.02.2015р. ПП "Пріма МЕД" звернулося до позивача з письмовим клопотанням №01-12/98 від 25.02.2015 про продовження терміну дії договору оренди нежитлових приміщень№ ДО-2976 на 2 роки 11 місяців (а.с.25).

Поряд з тим, матеріалами справи підтверджено, що у 2014-2015 роках Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня (далі - ЦМКЛ), на балансі якої перебуває будівля, в якій знаходяться спірні орендовані приміщення, зверталась до міського голови м.Івано-Франківська з клопотаннями не продовжувати договір оренди з ПП "Пріма МЕД" у зв'язку з тим, що лікарні не вистачає приміщень про проведення лікувально-діагностичного процесу і орендовані приміщення необхідні лікарні для власних потреб (а.с.33-36, 64-65).

Клопотання відповідача про продовження дії договору оренди та клопотання ЦМКЛ були розглянуті 27.02.2015р. на засіданні комісії міськвиконкому з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності (далі - Комісія), яка прийняла рішення, офомлене протоколом №4/15 від27.02.2015, не продовжувати термін дії договору оренди з ПП "Пріма МЕД" та задоволити клопотання ЦМКЛ.Слід також зазначити, що при розгляді клопотання відповідача про продовження договору оренди на засіданні Комісії 27.02.2015р. був присутній представник відповідача - юрист Лозова Х. (а.с.62,63).

27.02.2015р. позивач надіслав відповідачу повідомлення №255/01-15/18-в від 27.02.2015 на адресу: м. Івано-Франківськ, вул. Г.Мазепи,114, в якому повідомив про розгляд клопотання про продовження дії договору оренди та його відхилення у зв'язку з необхідністю використання орендованих нежитлових приміщень для потреб територіальної громади міста, а саме для потреб ЦМКЛ. Також повідомив, що договір оренди припиняє дію 31.05.2015р. та просив не пізніше 01.06.2015р. повернути орендовані приміщення. Це повідомлення відповідач отримав 02.03.2015р., що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком (а.с.26,27).

Оскільки відповідач не повернув приміщень 01.06.2015р., позивач 17.06.2015р. надіслав відповідачу повідомлення №961/01-14/15в від 12.06.2015 про припинення з 31.05.2015р. договору оренди нежитлових приміщень та вимагав не пізніше 30.06.2015р. звільнити та повернути орендовані приміщення, передавши його по акту орендодавцеві (повідомлення та фіскальний чек, а.с.28).

Відповідач приміщень не звільнив та не повернув.

Положенням про оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська, затвердженим рішенням Івано-Франківської міської ради від 27.04.2007 (п.5.4.6), та договором оренди (пп.6.4.1 п.6.4, пп.6.8.2 п.6.8) встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Про припинення договору оренди в даному випадку сторони повідомляють одна одну не пізніше як в місячний термін із дня закінчення цього договору. Договір оренди не підлягає продовженню у випадку необхідності використання приміщень для потреб територіальної громади міста.

До 31.05.2015р. відповідач звертався до позивача з клопотанням про продовження терміну дії договору, однак, йому було відмовлено в задоволенні цього клопотання у зв'язку з необхідністю використання орендованих приміщень для потреб Центральної міської клінічної лікарні, про що позивач надіслав відповідачу повідомлення №255/01-15/18-в від 27.02.2015, в якому вказав, що договір припиняє свою дію з 31.05.2015р., його дія не буде продовжена та необхідність повернення майна. У місячний термін після закінчення дії договору, а саме 17.06.2015р. позивач надіслав відповідачу ще одне повідомлення про припинення договору оренди та повернення майна.

Посилання суду першої інстанції на відсутність рішення виконавчого комітету про відмову в продовженні дії договору оренди апеляційна інстанція визнала безпідставними, оскільки Положенням про оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська та нормами чинного законодавства не передбачено прийняття виконавчим комітетом міської ради рішення при відмові у продовженні дії договору оренди. Разом з тим цим, Положенням прийняття рішення про відмову орендареві у наданні згоди на продовження договору оренди віднесено до компетенції Комісії міськвиконкому з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності, рішення Комісії оформляється протоколом, на підставі цього рішення орендареві надсилається відповідне повідомлення за місцезнаходженням орендаря або місцем його реєстрації, вимоги орендодавця, викладені в листі-повідомленні, є обов'язковими для орендаря (п.5.4.6).

При вирішенні спору суд першої інстанції не дослідив та не врахував, що в додаткових угодах від 21.07.2010 та від 09.07.2012 до договору оренди №ДО-2976 (а.с.22,23) вказана адреса (місцезнаходження) відповідача: м.Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи,114. Така ж адреса (місцезнаходження) відповідача вказана на бланку клопотання відповідача про продовження договору оренди (а.с.25). Отже, надіслані позивачем на цю адресу відповідача повідомлення про відмову у продовженні договору оренди та про припинення договору оренди є належними та допустимими доказами того, що позивач у встановлений законом та договором строк повідомив відповідача про свої заперечення щодо продовження договору оренди на новий строк та про його припинення у зв'язку із закінченням строку, на який був укладений договір оренди.

Таким чином, суперечить фактичним обставинам справи висновок суду першої інстанції про відсутність на дату закінчення договору і протягом місяця після закінчення цього строку заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди на новий строк.

На підставі викладеного апеляційний суд погодився з доводами позивача та прокуратури про те, що договір оренди припинив свою дію з 31.05.2015р. та визнав помилковим висновок суду першої інстанції про пролонгацію договору оренди.

Частиною 1 ст.785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Після припинення договору оренди відповідач не звільнив орендованих приміщень, тобто користується ними безпідставно, в зв'язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Касаційна інстанція погоджується зі спростуванням судом апеляційної інстанції висновків місцевого господарського суду про необхідність прийняття Івано-Франківським міськвиконкомом окремого рішення про відмову в продовженні терміну дії договору оренди та про надіслання листів-повідомлень №255/01-15/18-в від 27.02.2015 та №961/01-14/15в від 12.06.2015 за неналежною адресою відповідача, оскільки, по-перше, як правильно зазначила апеляційна інстанція, нормами чинного законодавства та Положенням про оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська, затвердженим рішенням Івано-Франківської міської ради від 27.04.2007, не передбачено обов'язковість прийняття виконавчим комітетом міської ради рішення при відмові у продовженні дії договору оренди. По-друге, відповідні листи надсилалися за адресою фактичного місцезнаходження орендаря (м.Івано-Франківськ, вул. Г.Мазепи,114), зазначеною як у додаткових угодах від 21.07.2010 та від 09.07.2012 до договору оренди №ДО-2976, так і в листі-клопотанні ПП "Пріма МЕД" №01-12/98 від 25.02.2015 (а.с.25).

Проте, колегія не може погодитися з висновком апеляційного суду про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Як роз'яснено в абзаці 3 пункту 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України", суд касаційної інстанції не зв'язаний доводами касаційної скарги щодо порушення чи неправильного застосування нижчими судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права та може встановлювати порушення чи неправильне застосування відповідних норм, на які не було посилання в такій скарзі.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до п.п.7,8 ч.2 ст.105 Господарського процесуального кодексу України у постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір щодо припинення правовідносин за договором оренди нежитлових приміщень №ДО-2976 від 24.01.2007, укладеного між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (орендодавець) та ПП "Пріма МЕД" (орендар).

Судом апеляційної інстанції помилково залишено поза увагою те, що, з огляду на оформлену листом Івано-Франківського міськвиконкому №255/01-15/18-в від 27.02.2015 відмову в продовженні терміну дії договору оренди у зв'язку з необхідністю використання орендованих приміщень для власних потреб Центральної міської клінічної лікарні м.Івано-Франківська, на спірні правовідносини оренди нерухомого майна комунальної власності поширюється дія норм частин 2 та 3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Так, відповідно до ч.ч.2,3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Тобто, норма ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

Відповідно до ч.2 ст.252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як роз'яснено в абзаці 2 п.1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (ч.2 ст.252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

З врахуванням приписів ч.2 ст.252 ЦК України та умов угоди від 09.07.2012 №УО-2976-4 суди попередніх інстанцій спочатку дійшли правильного висновку про те, що останнім днем строку дії договору оренди №ДО-2976 від 24.01.2007 є 30.05.2015р., а з 31.05.2015р. договір має вважатися припиненим в разі своєчасного направлення орендарю орендодавцем (Івано-Франківським міськвиконкомом) заперечень щодо пролонгації договору оренди.

Проте, в подальшому, в порушення вимог ст.ст.43,101,105 ГПК України судом апеляційної інстанції не враховано тих істотних для справи обставин, що згідно повідомлення №7601905507221 від 02.03.2015 про вручення рекомендованого поштового відправлення, лист Івано-Франківського міськвиконкому №255/01-15/18-в від 27.02.2015, в якому відмова у продовженні терміну дії договору оренди мотивована насамперед необхідністю використання орендованих приміщень для власних потреб Центральної міської клінічної лікарні м.Івано-Франківська, отримано орендарем лише 02.03.2015р., тобто, з огляду на закінчення терміну дії договору 30.05.2015р., орендодавець письмово попередив орендаря про вищевказані обставини з порушенням граничного 3-місячного строку, передбаченого ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Більше того, з повідомлення №7601905507221 від 02.03.2015 чітко вбачається факт направлення (відправки) листа 27.02.2015р. не безпосередньо орендодавцем, а іншою юридичною особою - Фондом комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська, що унеможливлює встановити, чий саме лист та якого змісту було отримано орендарем 02.03.2015р.

Відтак, апеляційний суд помилково визнав вказаний лист належним доказом наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди на новий строк.

Що стосується листа Івано-Франківського міськвиконкому №961/01-14/15в від 12.06.2015, надісланого 17.06.2015р. директору ПП "Пріма МЕД" Стефанишину Р.С., та який (лист) апеляційна інстанція передчасно визнала належним доказом повідомлення орендаря про припинення договору оренди в розумінні ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", то, за умов недоведеності одержання відповідачем листа від 12.06.2015 (повідомлення про вручення поштового відправлення) чи відмови адресата від його одержання (довідка пошти), вищезазначений висновок апеляційного суду не відповідає фактичним обставинам справи. За таких обставин, фіскальний чек від 17.06.2015 про відправку рекомендованого листа, якого невідомо ким було направлено Стефанишину Р. та невідомо якого змісту, також не може вважатися належним доказом повідомлення відповідача про припинення договору оренди.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається та судами попередніх інстанцій не встановлено, що станом на 30.05.2015р. та протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди мали місця заперечення орендодавця щодо продовження дії договору оренди №ДО-2976 від 24.01.2007 на той же строк та на тих самих умовах, що переконливо свідчить про чинність цього договору на час вирішення спору.

Оскільки відповідно до ст.ст.2,3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним нерухомим майном є договір оренди, а наявні матеріали справи свідчать про відсутність належних доказів відмови орендодавця від поновлення договору оренди №ДО-2976 від 24.01.2007, то у відповідача наявні правові підстави для подальшого перебування у займаному приміщенні, чим підтверджується висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення орендарем нежилого приміщення.

Разом з тим, як роз'яснено в абзаці 6 п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України", не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Зважаючи на те, що хоча відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення від 01.10.2015, однак, касаційна інстанція з'ясувала, що його резолютивна частина є правильною, тому це рішення не підлягало скасуванню, а апеляційний суд, неправильно кваліфікувавши спірні орендні правовідносини сторін внаслідок невірного застосування чинного законодавства про оренду та норм процесуального права, у мотивувальній частині своєї постанови дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення.

Відповідно до п.6 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З огляду на те, що підставою скасування рішення від 01.10.2015 судом апеляційної інстанції стало неправильне застосування останнім норм ст.764 ЦК України, ч.ч.2,3 ст.17, ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та порушення ст.ст.43,101,105 ГПК України, а судом першої інстанції встановлено відсутність підстав для звільнення орендарем займаних приміщень з мотивів недоведеності відмови орендодавця від поновлення договору оренди, і ці обставини не спростовано апеляційним господарським судом, первісне рішення про відмову в позові є правомірним та підлягає залишенню без змін.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПП "Пріма МЕД" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 у справі №909/794/15 скасувати, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.10.2015 у даній справі залишити без змін.

Витрати ПП "Пріма МЕД" по судовому збору в сумі 1461,60 грн., сплаченому за подання касаційної скарги, покласти на Івано-Франківський міськвиконком.

Наказ доручити видати господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Ж.Корнілова

Є.Чернов