ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 908/3350/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Прокопанич Г.К. і Студенець В.І.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО", м. Львів,

на рішення господарського суду Запорізької області від 10.08.2015

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2015

зі справи № 908/3350/15

за позовом публічного акціонерного товариства "ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО" (далі - ПАТ "ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО"), м. Львів,

до публічного акціонерного товариства "ЗАВОД "ЛЬВІВСІЛЬМАШ" (далі - ПАТ "ЗАВОД "ЛЬВІВСІЛЬМАШ"), м. Запоріжжя,

про стягнення 8 286,94 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Чорней О.В. предст. (дов. від 28.12.2015)

відповідача - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до ПАТ "ЗАВОД "ЛЬВІВСІЛЬМАШ" про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії в розмірі 8 286,94 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.08.2015 у справі № 908/3350/15 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.), яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2015 (судді Стойка О.В. - головуючий, Бойченко К.І., Попков Д.О.) у позові відмовлено.

Судові рішення мотивовано недоведеністю позивачем фактів самовільного підключення відповідачем електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі електропостачальника.

ПАТ "ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО", посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить судові акти попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відзиву на касаційну скаргу не надходив.

Сторони у відповідності до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- за результатами огляду представниками електронагляду ПАТ "ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО" місць загального користування житлового будинку по вул. Спокійній, 30 у м. Львові виявлено самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі електропостачальника, про що складено акт про порушення від 18.11.2014 № 027385;

- в акті про порушення від 18.11.2014 № 027385 зазначено, що його складено в присутності головного енергетика відповідача, який зауважень до акту не подав та від його підпису відмовився;

- згідно з протоколом засідання комісії ЛМЕМ ПАТ "ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО" від 19.12.2014 № 371 за результатами розгляду акта про порушення від 18.11.2014 № 027385 прийнято рішення про нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії з дати складання попереднього акта по 18.11.2014 на суму 2959,71 грн. з ПДВ;

- за результатами огляду представниками електронагляду ПАТ "ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО" місць загального користування житлового будинку по вул. Спокійній, 29 у м. Львові виявлено самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі електропостачальника, про що складено акт про порушення від 18.11.2014 № 027386;

- в акті про порушення від 18.11.2014 № 027386 зазначено, що його складено в присутності головного енергетика відповідача, який зауважень до акту не подав та від його підпису відмовився;

- згідно з протоколом засідання комісії ЛМЕМ ПАТ "ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО" від 19.12.2014 № 372 за результатами розгляду акта про порушення від 18.11.2014 № 027386 прийнято рішення про нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії з дати складання попереднього акта по 18.11.2014 на суму 2959,71 грн. з ПДВ;

- за результатами огляду представниками електронагляду ПАТ "ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО" місць загального користування житлового будинку по вул. Спокійній, 31 у м. Львові виявлено самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі електропостачальника, про що складено акт про порушення від 18.11.2014 № 027359;

- в акті про порушення від 18.11.2014 № 027359 зазначено, що його складено в присутності головного енергетика відповідача, який зауважень до акту не подав та від його підпису відмовився;

- згідно з протоколом засідання комісії ЛМЕМ ПАТ "ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО" від 19.12.2014 № 370 за результатами розгляду акта порушення від 18.11.2014 № 027359 прийнято рішення про нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії з дати складання попереднього акта по 18.11.2014 на суму 2367,52 грн. з ПДВ;

- супровідним листом від 25.12.2014 вих. № 30-03847 на адресу відповідача направлені копії протоколів комісії, додатків № 1 до протоколів "Розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ" та рахунки на оплату недоврахованої електроенергії;

- рахунки відповідачем не оплачені;

- згідно з інформацією, яка надана Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, житлові будинки №№ 29, 30, 31 по вул. Спокійній у м. Львові перебувають на балансі ПАТ "ЗАВОД "ЛЬВІВСІЛЬМАШ" (лист від 19.12.2014 № 11-08-08625).

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості недоврахованої (не облікованої) електричної енергії.

Відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (далі - Закон) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила користування електричною енергією) передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Аналогічна норма міститься в абзаці 2 пункту 5.1 Правил користування електричною енергією.

Відповідно до статті 27 Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Згідно з частиною другою зазначеної статті правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 № 122 "Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії" постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 782/12656 прийнята Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (надалі - Методика); за змістом пункту 1.1 Методики вона встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, поширюється на споживачів електричної енергії та застосовується постачальниками електричної енергії при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 1.2).

Підпункт 3 частини першої пункту 2.1 Методики (в редакції чинній на момент складання актів про порушення) передбачає застосування зазначеної Методики на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією та в разі виявлення, зокрема таких порушень Правил користування електричною енергією, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника; підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням або без порушення схеми обліку.

Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Згідно з пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

За змістом пункту 6.42 вказаних Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Згідно з приписами статті 1 Закону визначено, що споживачі енергії - це суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Пункт 1.2 Правил користування електричною енергією також визначає споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Разом з тим, термін "споживач електричної енергії" необхідно застосовувати в дещо ширшому значенні, зокрема, як такий, що поширюється і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання, що вбачається зі змісту положень підпункту 1 пункту 10.2 Правил користування електричною енергією (аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 16.05.2011 у справі № 15/147/10).

Отже, для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку особа споживала за відсутності укладеного договору про постачання електричної енергії, застосовуються положення Правил користування електричною енергією та Методики.

При цьому позов про стягнення вартості електричної енергії, спожитої без укладення договорів на її постачання (розрахованої на підставі Методики), та не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, може бути поданий на підставі статей 1212, 1213 ЦК України, оскільки сторони не перебувають між собою у договірних відносинах (аналогічна правова позиція міститься у постанові ВСУ від 16.05.2011 у справі № 15/147/10).

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що акти про порушення від 18.11.2014 складені всупереч положень Правил користування електричною енергією, оскільки не містять фактичних обставин, необхідних для ідентифікації виявленого правопорушення за змістом Правил та Методики, а також в актах відсутні параметри, які необхідні для розрахунку спірної суми за вимогами Методики. Відповідно позивачем не доведено фактів самовільного підключення відповідачем електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі електропостачальника.

Проте, Вищий господарський суд України вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що не узгоджуються з матеріалами справи з огляду на таке.

Зі змісту Методики та Правил користування електричною енергією вбачається, що для донарахування споживачу суми електроенергії, визначальним є саме факт порушення Правил користування електричною енергією, який може доводитися, в тому числі, але не виключно, актом.

Самі по собі дефекти акта не можуть спростовувати факту порушення, якщо воно знайшло своє підтвердження в сукупності інших доказів (як-то: в акті експертизи, протоколі засідання комісії тощо).

Суди попередніх інстанцій не надали оцінки тій обставині, що при здійсненні позивачем огляду місць загального користування будинків здійснено переріз проводів самовільного підключення. Зразки кабелів були вилучені в ділянках точок підключення Т.1, що зафіксовано в актах про порушеннях та додатках до них. Тобто, факт самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі електропостачальника у місцях загального користування у будинках №№ 29, 30, 31 по вул. Спокійній в м. Львові не спростовано.

Зазначаючи про те, що відповідач не є споживачем електричної енергії, а лише виступає балансоутримувачем будинків, суди попередніх інстанцій не врахували, що згідно з приписами статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України, власність зобов'язує (рівно, як і зобов'язують інші речові права щодо майна).

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (норми даної статті поширюються не лише на власника, а й на особу, яка наділена майновими правами щодо нього у найбільшому обсязі).

Для донарахування споживачу суми електроенергії визначальним є факт порушення Правил користування електричною енергією особою, яка вчинила правопорушення. Якщо ж таку особу встановити неможливо, то відповідає власник майна або особа, що володіє іншими речовими правами щодо цього майна (зокрема, правом володіння).

Таким чином, не надавши оцінку наявним матеріалам справи в повному обсязі, суди попередніх інстанцій передчасно визнали недоведеними обставини порушення відповідачем вимог Правил користування електричною енергією щодо здійснення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі електропостачальника.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що апеляційний та місцевий господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 ГПК України розглядаючи справу, не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, неналежним чином проаналізували правовідносини, що виникли та існували між сторонами, неповно встановили фактичні обставини справи, внаслідок чого їх висновки за результатами вирішення спору не є законними та обґрунтованими.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 10.08.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2015 зі справи № 908/3350/15 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Суддя В. Палій

Суддя Г. Прокопанич

Суддя В. Студенець