ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 905/3397/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

За участю представника ліквідатора - Крочук І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Спецтехнокомплекс" Костікова А.П.

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2015 по справі № 905/3397/14 про банкрутство ТОВ "Спецтехнокомплекс",-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.05.2014 прийнято до розгляду заяву ТОВ "Спецтехнокомплекс" про порушення справи про банкрутство, на підставі ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.06.2014 порушене провадження по справі № 905/3397/14 про банкрутство ТОВ "Спецтехнокомплекс" за ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Донецької області від 23.06.2014 по справі № 905/3397/14 /суддя Тарапата С.С./ визнано ТОВ "Спецтехнокомплекс" банкрутом, введено ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором боржника голову ліквідаційної комісії Костікова А.П.

Доповідач - суддя Ткаченко Н.Г.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2015 по справі № 905/3397/14 постанову господарського суду Донецької області від 23.06.2014 по справі №905/3397/14 скасовано. Провадження по справі №905/3397/14 про банкрутство ТОВ "Спецтехнокомплекс" припинено.

В касаційній скарзі ліквідатор ТОВ "Спецтехнокомплекс" Костіков А.П. просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2015 по справі № 905/3397/14 посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити без змін постанову господарського суду Донецької області від 23.06.2014.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ліквідатора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарський суд першої інстанції приймаючи постанову від 23.06.2014 про визнання боржника - ТОВ "Спецтехнокомплекс" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виходив з того, що звертаючись із заявою про визнання ТОВ "Спецтехнокомплекс" банкрутом, заявником було дотримано порядок ліквідації юридичної особи у відповідності до вимог ст.ст.105,110,111 ЦК України, ст.60 ГК України, ст.ст.33-34 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та з наявності кредиторської заборгованості, недостатності майнових активів для її задоволення і наявності ознак неплатоспроможності боржника. Також зазначеною постановою було призначено ліквідатором ТОВ "Спецтехнокомплекс"- голову ліквідаційної комісії Костікова А.П.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Скасовуючи постанову господарського суду Донецької області від 23.06.2014 про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та припиняючи провадження по справі № 905/3397/14, Харківський апеляційний господарський суд виходив з того, що судом першої інстанції належним чином не було перевірено надані боржником відомості про його активи, а тому не можна вважати висновок суду першої інстанції про неплатоспроможність боржника та наявність підстав для визнання його банкрутом таким, що грунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону і крім того, з того, що голову ліквідаційної комісії було призначено судом першої інстанції ліквідатором боржника в порушення вимог ст.114 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження по даній справі про банкрутство ТОВ "Спецтехнокомплекс" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19 січня 2013 року.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно ч.2 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати актив і пасив боржника.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч.5 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник зобов'язаний звернутись в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Відповідно до ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до ч.1 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Відповідно до ч.2 ст.105 ЦК України після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Частиною 1 ст. 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 , ч. 4 та ч. 8 ст. 111 ЦК України, під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Також, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. На етапі затвердження проміжного ліквідаційного балансу з'ясовуються питання про достатність чи недостатність в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, у разі недостатності яких ліквідаційною комісією здійснюється продаж майна юридичної особи.

Відповідно до ст.114 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " кандитарура, зокрема, і ліквідатора боржника, визначається в порядку, передбаченому Положенням про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого постановою пленуму ВГСУ №1 від 16.01.2013.

Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено Харківським апеляційним господарським судом, звертаючись до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство за ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " боржник посилався на недостатність активів для задоволення визнаних ним вимог кредиторів.

Разом з тим, апеляційний судом було встановлено, що за даними балансу боржника - ТОВ "Спецтехнокомплекс" та згідно заяви про порушення провадження по справі про банкрутство за ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " , станом на 21.03.2014р. активи боржника складаються лише із грошових коштів у касі підприємства у сумі 500 грн., а сума кредиторської заборгованості складає 575 349,80 грн., але за даними проміжного ліквідаційного балансу на початок звітного року, менше ніж за 3 місяці до дати складання балансу, в активі підприємства обліковувались, зокрема, основні засоби залишковою вартістю 1 000 грн., дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 2256,9 тис. грн., всього активів на 2391,2 тис грн., а станом на 21.03.2014р. активи підприємства зменшились до 0,5 тис. грн. грн. Тобто, апеляційним судом було встановлено, що активи боржника, балансова вартість яких складала майже 2,4 млн. грн., менше ніж за три місяці, були повністю виведені із балансу боржника. Крім того, апеляційним судом було встановлено, відсутність будь-яких доказів вжиття головою ліквідаційної комісії заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, відповідно до ч.1ст.111 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " чи обгрунтування для її списання.

Апеляційним судом також було встановлено, що вирішуючи питання про визнання боржника - ТОВ "Спецтехнокомплекс" банкрутом і відкриваючи ліквідаційну процедуру, судом першої інстанції не було перевірено надані боржником відомості про відсутність у нього активів, а матеріали справи не містять доказів реєстрації (або її відсутності) прав за боржником, зокрема, відсутні витяги із Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру обтяжень рухомого майна, відомостей щодо наявності ( відсутності) у боржника рухомого майна (транспортних засобів, сільськогосподарської техніки тощо), відсутні відомості із ЄДР юридичних та фізичних осіб - підприємців щодо того, чи є боржник засновником, учасником інших юридичних осіб ( наявність корпоративних прав), а також відсутні дані щодо наявності чи відсутності коштів на рахунку боржника, який відкритий в ПАТ " Банк Кредит Дніпро".

Крім того, апеляційним судом було встановлено, що ліквідатором боржника судом першої інстанції було призначено голову ліквідаційної комісії без дотримання вимог ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ".

Відтак, переглянувши справу в апеляційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.99 -101 ГПК України, давши належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та заперечення сторін, Харківський апеляційний господарський суд прийшов до обгрунтованого висновку щодо безпідставності визнання судом першої інстанції боржника - ТОВ "Спецтехнокомплекс" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та необхідності припинення провадження по справі за п.1-1ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2015 по справі № 905/3397/14 прийнята у відповідності до фактичним обставин і вимог Закону і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постанові Харківського апеляційного господарського суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Спецтехнокомплекс" Костікова А.П. залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2015 по справі № 905/3397/14 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.